8 кл. Укр.літ. ІІ сем.

 Вітаю, любі восьмикласники у ІІ семестрі!

Продовжуємо працювати на новій сторінці

Посилання на онлайн урок 
Meeting ID: 894 4516 0058
Passcode: ww1Gu6


🌎🌏🌍🌎🌏🌏
Доброго ранку!
Сьогодні 30 січня
Онлайн урок о 10.55
Тема 37-38. Засоби сатиричного змалювання вад героїв трагікомедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Характеристика образів дійових осіб п’єси
Презентація з матеріалами уроку 👉натисни
1. Теорія літератури
Гумор — різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах у доброзичливому тоні.
Іронія — приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді про якесь явище чи людину.
Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
Сатира — вид художньої літератури в прозі чи віршах, у якому зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшено смішному чи комічному вигляді.
Сарказм — глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого або що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до гнівної іронії.
Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — із незвичайно смішним.

ЗАСОБИ САТИРИ У ТВОРІ І. КАРПЕНКА-КАРОГО «СТО ТИСЯЧ».

Засоби сатиричного змалювання

Цитати з твору

Поєднання різних стилів

«Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!».

«Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко… Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…».

«Блажен чоловік, іже скоти милує».

Зображення комічних ситуацій

Розповідь Савки, як він ходив до нечистого по гроші.

Як Невідомий показував Калитці нібито фальшиві гроші

Поєднання різнорідних понять

«Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть».

Прізвище-характеристика

Калитка — гаманець

Народні прислів'я, приказки, фразеологізми жартівливого характеру

Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість.

Хоч голий, та веселий.

Поживишся скибкою, як собака мухою.

Що не кажи, а у нього є зайці в голові

«Філософські». узагальнення героя

«Бери і в свого, і в чужого»;

«лупи та дай»;

«гріх у неділю снідать»;

«худобу ганять в празник гріх»;

«… а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».

Гіпербола

«Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже зїли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають…». «Мене вже ці думки зовсім ізсушили… До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві».

Пестливі слова в іронічному значенні

«Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком».

Макаронічна мова

«3 приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся»

2. Характеристика дійових осіб. Рольова гра "Суд"

Обвинувачувач

Захисники

Герасим Калитка

Скупий, жадібний — відмовляється позичити кумові гроші в крайній його скруті, жалкує за скибкою хліба для наймита, коли той іде на роботу; для нього краще смерть, ніж утрата грошей.

Грубий, заздрісний, пихатий — лає робітників, підганяє їх до роботи; ображає Жолудя, який мас більше землі.

Лицемірний — удавано ласкаво ставиться до жінки на людях, а на самоті кричить, кидається з кулаками; обіцяє наймичці, що одружить із сином — щоб старанніше працювала.

Гарний хазяїн, працьовитий, розпорядливий: зумів скупити багато землі; сам працює нарівні з робітниками та рідними; дбає і про «добрий завід». свиней, бо це додатковий прибуток. і Любить землю й уміє за нею доглядати. Турботливий батько — дбає про майбутнє сина. Має гордість, може бути щедрим — вирішив одружити сина з Мотрею, пригощав кума й пробачив йому запродажню на воли

Боягуз — боїться сам іти до міста перевірити гроші.

Схильний до шахрайства, навіть до злочину — купляє за п'ять тисяч сто тисяч фальшивих грошей; обманює зятя на весіллі

(звичайно, розраховуючи на великий «дармовий». прибуток)

Копач Бонавентура

Має нав'язливе бажання розбагатіти, знайшовши скарб, живе за чужий рахунок.

Не має гордості — клеїв дурня перед багатими Пузирями.

Непрактичний — замість реальної праці займається пошуком міфічних скарбів

Розумний, освічений, хоч і має хаотичні, поверхові знання.

Уміє допомогти своїм благодійникам.

Трохи романтичний, із доброю душею, щедрий: хоче поділитися з усіма скарбом, якщо знайде його.

Жартівник, людина з почуттям гумору

кум Савка

Нехазяйновитий, невдачливий, тому бідний

Сміливий, одчайдушний — заради родини готовий стати в спілку із самим нечистим; іде перевіряти фальшиві гроші в казначейство

Параска


Затуркана, покірна своєму чоловікові, недовірливо ставиться до робітників.

Обіцяє «заїсти». невістку, яка їй не сподобається

Розуміє, що шлюб синові треба брати не через багатий посаг, а за взаємної любові та приязні; інколи буває рішучою, наполягає на своєму, хоч і наражається на небезпечну реакцію чоловіка

Мотря

Покірна, ревнива, грубувата

Працьовита, старанна, гарна господиня, горда й чесна в стосунках із хазяйським сином

Вирок (Висновки). Ідеальних людей немає, але є людські гріхи, з якими не можна миритися, не можна прощати (наприклад, самогубство) і є вади характеру, які можна осуджувати, осміювати, але прощати, розуміти причини їхнього виникнення.
Підсумок уроку
Зверніть увагу, що Калитка прийшовши до себе після спроби самогубства не звертається до Бога, не дякує за порятунок, а говорить: «Краще смерть, ніж така потеря». Отже, автор зображує згубний вплив грошей на людину, яка втративши важливі людські цінності – любов, повагу, дружбу, милосердя, щедрість, і не усвідомлюючи цього перетворюється на людину бездуховну, тобто таку, яка не бачить свого життя без матеріальних цінностей. Отже, автор засуджує силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші.
Але водночас  утверджує ідею духовності як основи людського життя, показує нам до чого може призвести людська жадібність.
Домашнє завдання: поточне тестування (10 балів) + 2 бали сенкан про 1 персонажа
Випереджаюче завдання: готуємося до твору
"Згубна влада грошей над людиною"
«Чи все у житті вимірюється грошима?» 
“Чи завжди гроші породжують бездуховність?”

🌎🌏🌍🌎🌏🌏
Доброго ранку!
Сьогодні 23 січня
Онлайн урок о 10.55
Тема 35-36. ВР №2. Розігрування (читання в ролях) ключових моментів драми. Проблема  влади  грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи в трагікомедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”
Підручник ТУТ  - с. 152-172
1. Опрацюй презентацію до уроку
https://docs.google.com/presentation/d/1sVRm4HkXSQQOtzwbMzT_rZkXX3XJlcb8/edit?usp=sharing&ouid=104691003427934034657&rtpof=true&sd=true
Прочитай уривки ключових моментів трагікомедії (у слайдах 5-9)
Запиши проблематику твору

Домашнє завдання: записати відповіді на дошці Padlet 

🌍🌎🌏🌍🌎🌏🌏
Доброго ранку!
Сьогодні 16 січня
Онлайн урок о 10.55
Тема 33-34. Перший професійний український театр (театр “корифеїв”). Іван Карпенко-Карий – український драматург.  Трагікомедія «Сто тисяч» – класичний взірець українського «театру корифеїв»
Підручник ТУТ - с. 141- 150
1. Прочитай в підручнику статтю про драматичні твори та  театр - с. 141- 144
☝Випиши основні поняття статті


2. Про "театр корифеїв" подивіться тут 👇👇

3. Іван Карпенко-Карий – український драматург - с. 148-150

Опрацюйте біографію автора в презентації 👇👇
У трагікомедії "Сто тисяч" відображено картини життя кінця XIX ст. Після реформи 1861 року почалося розшарування селянства. З одного боку зростало число безземельних наймитів, а з другого - сільських багатіїв, що й стало об'єктом зображення у творі. До речі, про махінації шахраїв з фальшивими грошима повідомляла газета "Елисаветградский весник". У 80-х роках XIX століття тут дійсно активно діяла зграя злочинців, які оббирали засліплених жадо­бою до багатства місцевих господарів, продаючи їм нібито фальшиві гроші.
Закріплення вивченого
Виконати тестування
4. Домашнє завдання: 
Прочитати трагікомедію "Сто тисяч" і співставити її з кінострічкою (1958 р.)
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1007
Переглянути кінострічку
Поміркуйте над запитанням: Чи все можна придбати за гроші?

Немає коментарів:

Дописати коментар

Правила онлайн-уроку