Продовжуємо працювати на новій сторінці
Наш підручник
Українська література, 8 клас, Л. Коваленко
Українська література, 8 клас, Л. Коваленко
🌎🌏🌍🌎🌏🌏
Доброго ранку!
Сьогодні 30 січня
Онлайн урок о 10.55
Тема 37-38. Характеристика образів дійових осіб п’єси "Сто тисяч".
1. Спочатку пригадаймо героїв п'єси
Текст в документі 👇👇👇
3. Характеристика героїв (розглянь картки)
Зроби фото виконаної вправи.
🌎🌏🌍🌎🌏🌏
Доброго ранку!
Сьогодні 23 січня
Онлайн урок о 10.55
Тема 35-36. Знайомство з героями комедії "Сто тисяч" І. Карпенка-Карого. Читання І дії.
1. Прочитай
У комедії “Сто тисяч” І. Карпенко-Карий висміює хазяїв, для яких багатство стало метою всього життя, а не засобом для існування. Такі люди ладні продати все на світі, навіть щастя власних дітей, аби тільки збільшувати маєтки.
Ганяючись за прибутками, Герасим Калитка стає жертвою шахраїв, що грають на його жадобі та отримують від цього великий визиск.
Автор — І. Карпенко-Карий (Тобілевич).
Рік написання – 1889
Літературний рід — драма.
Жанр твору: комедія.
Тема “Сто тисяч”: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80–90 роках XIX століття.
Ідея “Сто тисяч”: викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу (Бонавентура, Савка).
2. Герої твору
Герасим Никодимович Калитка — багатий селянин,
Параска — жінка його.
Роман — син їх.
Савка — кум Герасима, селянин.
Бонавентура — копач.
Невідомий — єврей.
Гершко — фактор (посередник)
Мотря — наймичка.
Клим — робітник.
3. Читаємо дію І
До Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною справою. Роман, син господаря, говорить йому, що батька немає вдома. Аж тут приходить копач Бонавентура, з наміром просити у Герасима гроші на розкопки. Роман подумки так характеризує його: «Начебто розумний, а дурень. Тридцять років шукає скарбів і голий став, як бубон». І єврей, і Бонавентура, не заставши вдома господаря, вирішили навідатися наступного разу. Герасим саме тоді був у місті. Він оформлював документи на куплену ним землю.
Коли Калитка повернувся додому, Роман сказав батькові, що його шукали жид та копач. Герасим залишається сам із собою і розмірковує: «Ох, земелько, свята земелько – Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати разом, в одні руки... Прибрав би тебе без рахунку... Глянеш оком навколо - все твоє... і все те гроші, гроші, гроші...». Калитка заздрить Жолудю – найбагатшій людині на селі, хоч і вважає, що той наживається нечесними шляхами.
До Герасима заходить кум Савка із проханням позичити сто карбованців. Калитка спочатку вагався, але вирішив, що тут можна у чомусь виграти. Він запропонував куму оформити «запродажний запис на воли». Савка не зрозумів намірів Калитки, бо він не збирався нічого продавати. На це Герасим відповів: «… вийде так, ніби продали... Начебто! Розумієте? А я ті самі воли віддам вам, до Семена (свято), а на Семена ви віддаєте мені сто карбованців, і запродажню я розірву, а якщо не віддасте, то я візьму воли...». На пропозицію Савки залишити письмове зобов'язання Калитка згоди не дав. Згадуючи єврея, який бере великі відсотки, він сказав: «Хто ж тепер, куме, не б'є? Лупи і дай».
Знову з'являється жид Невідомий. Він пропонує Герасиму купити фальшиві гроші, показуючи йому зразки нібито фальшивих новеньких купюр (насправді вони були справжніми). Той не може відрізнити «фальшиві" гроші від справжніх, і говорить Невідомому: «… ти давай мені таких грошей хоч мішок – прийму». Врешті погоджується за п'ять тисяч рублів купити сто тисяч фальшивих. Уклавши з євреєм шахрайську угоду, Герасим домовляється з ним про зустріч на вокзалі, де має відбутися «купівля-продаж грошей. Зразки «фальшивих» рублів Калитка залишає собі, щоб розміняти їх у казначействі і таким чином упевнитися, що справа вигорить. Сам він йти до казначейства боїться, тож хоче довірити її куму Савці.
У будинок заходить копач Бонавентура. Розмовляючи з ним, у Герасима виникає думка одружити Романа з багатою дівчиною. Калитка відправляє сина з Бонавентурою на оглядини у двір багатія Пузиря. Роман намагається чинити опір батькові, бо любить гарну і працьовиту наймичку Мотрю, яка працює в їхній родині. Герасим же мріє про посаг, який може дати заможний Пузир за своєю дочкою. Хлопець нагадує батькові, як у свій час він сам обдурив сватів – дав за сестрою значно менший посаг, ніж обіцяв. «Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість», – сказав тоді Калитка зятю.
4. Перевірка прочитаного
Надіслати скриншот виконаного завдання
🌍🌎🌏🌍🌎🌏🌏
Доброго ранку!
Сьогодні 16 січня
Онлайн урок о 10.55
Тема 33-34. Перший професійний український театр (театр “корифеїв”). Іван Карпенко-Карий – український драматург. Трагікомедія «Сто тисяч» – класичний взірець українського «театру корифеїв»
Підручник ТУТ - с. 141- 150
1. Запиши назви драматичних творів.
Прочитай їх визначення
Запиши імена засновників театру корифеїв (професійного театру)
Прочитай картку!!!
Прочитай статтю в підручнику
Випиши таку інформацію в таблицю
Випиши таку інформацію в таблицю
Домашнє завдання: читати "Сто тисяч" (дія перша) на с. 153-158
Немає коментарів:
Дописати коментар