Тема 37-38. М. Коцюбинський. Повість “Тіні забутих предків”. Зміст твору. Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією і дійсністю.
РМ (усно). Усне переказування найемоційніших епізодів. Фольклорне тло в повісті. Світ людини у зв’язку зі світом природи
Українські Карпати… Сягають вони до неба не тільки вершинами. Вони високі своїм духом і неповторною красою, піснями – коломийками, дзвоном гірських потоків, широкими полонинами. Усе це, а ще предковічна загадковість Гуцульщини привабила до себе М.Коцюбинського і надихнула на творчість. Творчість Коцюбинського хвилювала і продовжує хвилювати своїх прихильників. У чому ж секрет популярності його творів? Ще за життя митця називали видатним. Його читали, його творами захоплювалися.
1. З історії написання твору
М.Коцюбинський кілька років листувався з відомим фольклористом і етнографом В.Гнатюком, який вивчав гуцульський фольклор. Інтерес до життя гуцулів з’явився і в Коцюбинського. У 1902р. Гнатюк надсилає письменникові багатотомні видання етнографічної комісії Наукового товариства ім.Шевченка у Львові. Улітку 1910р. Коцюбинський, повертаючись з Капрі (Італія), де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати. У листі М.Горькому від 27 серпня 1910р. він пише, що вирішив закінчити відпустку відпочинком у Карпатах. Митець на кілька днів зупинився в селі Криворівня. У 1911р. митець приїхав сюди відпочивати. Його зацікавив цей край як письменника-людинознавця, дослідника життя. У листах цього періоду знайдемо захоплені слова: «Якби ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою!» Коцюбинському вдалося написати твір правдивий, глибокий, пройнятий поезією та суворістю карпатського краю.
Це цікаво!!! Гуцульщина – це незабутній край, де мешкає найколоритніший народ. Колиска традицій, звичаїв та обрядів, які оберігають та плекають гуцули, мало не тримаючи на своїх плечах всю Україну.
Те, що для інших може видатися буденністю, для гуцулів є великим святом. Проводи гуцульських пастухів на віддалені гірські пасовища для випасу худоби – це і трагічний, і щасливий момент одночасно. Щасливий тому, що за період перебування у горах вони повністю забезпечують свою родину харачами, а трагічний, бо годувальник родини на чотири місяці полишає її, адже вихід на полонину починається в травні і триває аж до вересня. Недаремно в гуцулів є приказка, що на жінці тримається три кути хати, а на чоловікові один, адже весь час він повинен здобувати харчі та дбати про свою родину.
2. Працюємо над змістом твору.
Цікавим є те, що назва твору, який ми з вами прочитали, народилась не одразу. Спочатку Коцюбинський хотів назвати повість «В зелених горах». Потім були інші варіанти: «Голос віків», «Подих віків», «Відгомін передвіку», «Спадок віків», «Сила забутих предків» тощо. Нарешті, зупинився на назві «Тіні забутих предків». (загалом було 13 варіантів назв)
Тема: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ-ХХ ст. у гармонії з природою, традиціями і звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями.
Оригінальний барвистий світ Гуцульщини, що постав зі сторінок «Тіней забутих предків», надихнув геніального кінорежисера С.Параджанова, який у 1964 р. зняв за повістю однойменний фільм. Осяяна талантами режисера, оператора Ю.Іллєнка, акторів І.Миколайчука (Іван) й Л.Кадочникової (Марічка), кіноверсія повісті здобула світове визнання.
Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр. Натомість у СРСР фільм залишався під негласною забороною аж до кінця 1980-х рр. Після виходу кіноверсії повісті опинилися за ґратами (через вигадані провини) режисер С.Параджанов і дисиденти-шістдесятники, які на перегляді фільму висловили відкритий протест проти політичних арештів української інтелігенції.
Картина ввійшла до 20 найкращих фільмів усіх часів і народів. За таку величезну кількість відзнак вона була внесена до Книги рекордів Гіннеса. Тільки 1965р. – першого року прокату – кіношедевр переглянули 8,5 мільйонів глядачів, до речі, українською мовою. Кінофільм є обов´язковим для перегляду студентам Гарвардського університету, які претендують на вищий ступінь з кінознавства.
Тема 35-36. Психологічна новела М. Коцюбинського “Intermezzo” з жанровими ознаками “поезії в прозі”. Автобіографічна основа новели. Символічні образи в новелі. Проблеми душевної рівноваги. Поетика імпресіонізму
ТЛ: імпресіонізм, психологічна новела, “поезія в прозі”
мене раз у раз рятувала незвичайна любов до природи.
М.Коцюбинський
1. Вступ
Давній знайомий Євген Чикаленко запросив письменника до себе в маєток, у с. Кононівку. Враження від прекрасної кононівської природи й лягли в основу «Intermezzo» з посвятою «кононівським полям».
Не дивно, що навіть природа, яка потім зазвучить музикою в новелі, спочатку не могла заспокоїти митця, навіть викликала роздратування. Проте Коцюбинський бореться з цією втомою, бореться за внутрішній спокій, який би дав йому змогу поринути в улюблену справу — художню творчість.
- Які методи використовуєте ви, коли хочете скинути втому?
- Сьогодні ми зможемо пересвідчитися ще й у тому як може впливати природа на стан людини
4. Домашнє завдання: читати "Тіні забутих предків" с. 134-155. Повний текст тут (натисни)
💗💗💗💗💗💗💗
Вітаю, мої любі учні! Сьогодні 14 січня
Урок о 10.55 онлайн
Тема 33-34.Основні риси українського прозового модернізму (О.Кобилянська, М.Коцюбинський, В.Стефаник, В.Винниченко). «Нова школа» у прозі.
Михайло Коцюбинський. Життя і творчість, гуманізм світогляду. Жанр новели у творчості М. Коцюбинського. Значення стильового новаторства М. Коцюбинського для української літератури.
Модернізм — це напрям у візуальному мистецтві, архітектурі, музиці, літературі, який виник на зламі 19-го і 20-го століть.
Визначальні ознаки модернізму:
✵ новизна та антитрадиціоналізм (хоча модерністи ніколи не поривають із літературною традицією цілком);
✵ у творах затверджується перевага форми над змістом;
✵ зосередження на «Я» автора, героя, читача;
✵ психологізм, увага до внутрішньої боротьби роздвоєного людського «Я»;
✵ широко використовуються такі художні прийоми, як «потік свідомості» та монтаж, що прийшов у літературу з кіномистецтва;
✵ використання символу як засобу пізнання й відтворення світу;
✵ ліризм (навіть у прозі, драматургії, публіцистиці);
✵ естетизм.
Представники модерну ("нова школа")
Течії модернізму Неоромантизм (новоромантизм) — це поєднання реалістичного зображення життя з прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини. Неоромантизм репрезентує у своїй творчості Леся Українка, О. Кобилянська.
Експресіонізм — це вираження внутрішнього світу людини, що супроводжується підкресленою яскравістю й емоційністю художнього твору. Найяскравішим представником експресіонізму став В. Стефаник.
Символізм — це зображення життя, за якого за зовнішнім конкретним смислом ховається інший, таємний, тобто на місці художнього образу виступає символ. Ознаки символізму відчутні в поезії О. Олеся, М. Вороного.
2. Михайло Коцюбинський
З біографії. Опрацюйте опорний конспект про М.Коцюбинського + стаття підручника с.117-120
(Робота з опорним конспектом)
17 вересня 1864
Народився у Вінниці в сім’ї дрібного урядовця.
1875 — 1876
Навчання в початковій школі
1876 — 1880
Навчання в духовному училищі у Шаргороді.
1886–1889
Він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно.
1884
Написав оповідання «Андрій Соловко, або Вченіє світ, а невченіє тьма». Першу спробу молодого автора розкритикували, але його це не зламало — він пише й далі, але твори до друку не подає.
1892-1896
Працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду
1898
Переїзд до Чернігова. Спочатку займав посаду діловода при земській управі, тимчасово завідував столом народної освіти та редагував «Земский сборник Черниговской губернии».
1890-1900
Працює в міському статистичному бюро.Зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною, в них було 4 дітей. Щотижня у будинку письменника збирались письменники і поети — Василь Блакитний,Микола Вороний,Павло Тичина. Згодом Коцюбинський почав мандрувати. Він об’їздив майже всю Європу, щоб вилікуватися (хворів астмою та туберкульозом).
1904
Коцюбинський написав і опублікував оповідання «Fata Morgana»
1906 — 1912
Крім другої частини «Fata morgana» М. Коцюбинський створює новели «Сміх», «Він іде» (1906), «Невідомий», «Intermezzo», «В дорозі» (1907), «Persona grata», «Як ми їздили до Криниці» (1908), «Дебют» (1909), «Сон», «Лист» (1911), «Подарунок на іменини», «Коні не винні», образки-етюди «Хвала життю!», «На острові» (1912), а також повість «Тіні забутих предків» (1911).
1911 — 1912
Написав «Коні не винні» та «Подарунок на іменини». «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило М. Коцюбинському довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Художні нариси «Хвала життю!» й «На острові»
25 квітня 1913
Михайло Коцюбинський помер. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.
+ відеоурок
З теорії літератури + підручник с.121-122
Імпресіонізм — це витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих почуттів і переживань, коли картина дійсності складається ніби з окремих частин. Біля витоків українського імпресіонізму стояв М.Коцюбинський.
Новаторство Коцюбинського-письменника:
✵ Модернізував українську літературу.
✵ Звертався до своїх читачів зі зрозумілими для всіх проблемами.
✵ Автор мав індивідуальний стиль і не боявся звернутися
до нових літературних напрямів, зокрема модернізму, а
різновидом є імпресіонізм (миттєві враження).
✵ Використовує малі форми епічного твору (етюд, новелу,
ескіз, поезію в прозі, акварель). Улюблений жанр - новела.
✵ Визначальною ознакою його творчості стає акцентування на
психологію людини, на психологічні мотиви вчинків персонажа,
на його внутрішній світ.
✵ Особливістю індивідуального стилю митця є змалювання
подій з погляду героя, що проходять через увесь твір.
✵ Розширив тематику української прози.
✵ Героями його творів стали не лише українці, а й молдавани,
кримські татари (акварель «На камені» ) й цигани.
Отже, М. Коцюбинський ще на поч. ХХ ст. у своїх творах піднімав глибокі філософські проблеми, які хвилюватимуть душі людей ще не одне століття. Він закликав: «Будьмо передусім справжніми українцями — чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині. Хай мова наша не буде мовою, якою звертаються лиш до челяді… Хай вона бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі — скрізь. Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках, не відділяймо слово від діла…».
8. Самоперевірка. Виконай тест "М.Коцюбинський" (Google форма)
Немає коментарів:
Дописати коментар