Тема 35. Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як їх джерело. Повість «Тарас Бульба». Вплив творчості М. Гоголя на розвиток українського письменства
1. Прошу ознайомитися з біографією Миколи Гоголя за відео.
3. Аналіз вірша "Човен" (1833) Філософська лірика. Ознакою романтизму у творі є те, що ліричний герой вірша порівнює себе із човном, який зустрічається зі стихією та гине, він виявляється таким же беззахисним у великому жорстокому світі, як і людина в житті. Автобіографізм твору: Євген Гребінка пише про себе і те, як він покинув спокійний та затишний хутір на Полтавщині та вирушив у велике місто – Петербург.
Тема: роздуми поета про майбутнє життя
Ідея: зображення всіх негараздів та випробувань людського життя: жорстокості буття, безвиході, самотності особистості; показ протистояння особистості та навколишнього світу.
Рід: ліро-епос
Жанр: балада
Художні засоби: Романтизація відбувається засобами народної поетики: хвиля – «мов чорнії гори», хмари – «як темная нічка», грім у небі – «мов голос небесної кари» (порівняння).
Алітерація – збіг приголосних «г» та «р», які передають звуки грому та підсилюють ефект небезпечного моря: «За громом громи гуркотять».
Епітети: синєє море, буйнії вітри, чорнії гори (синєє, буйнії, чорнії – підкреслені хвилькою).
Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже ніде не бачили Рибалки!».
Паспорт твору
Рік написання – 1827
Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).
Рід – лірика
Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.
Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.
Основна думка: кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.
“Рибалка” образи – мрійливий рибалка й водяна красуня (мають яскравий національний колорит). Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».
Домашнє завдання:
виконати тестування (містить творче завдання - згенерувати ілюстрацію до твору)
Онлайн урок о 9.50 Тема 33. Література українського романтизму. Ідейно-художні особливості романтизму. Зв’язок із ідеями Просвітництва, з національним рухом. Осередки романтичного руху. Поети-романтики
У кінці XVIII — на початку XIX століття в Західній Європі
розпочалися активні антифеодальні, національно-визвольні рухи, пройшла хвиля незадоволення новими буржуазними відносинами. Творчі натури болісно переживали свій розлад із дійсністю, їх обтяжувала життєва проза. Це стало поштовхом до виникнення в мистецтві, літературі нового напряму —романтизму.
Наум Дрот – голова родини та батько Марусі.Він хороший хазяїн та турботливий батько. Наум був вольовий, непохитний у своїх намірах, дотримувався патріархального образу життя. Всі складні питання він вирішував на свій погляд. Дочка і дружина безперечно слухали його. Бог був милосердним до Наума за те, що він був дуже побожним та благодійним. Наум цінував Валисля, але доньку не захотів відддавати за нього, бо той мав іти в рекрути.
«Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, між товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін – він уже й там: свічечку обмінить, старцям грошенят роздасть і приньметься за діло; коли прочує яку бідність, наділить по своїй силі і совіт добрий дасть. За його правду не оставив же його і бог милосердний: що б то ні задумав, усе йому господь і посилав».
3. Образ Насті Дрот
Настя Дрот — працьовита, релігійна, любляча мати, добра і покірна. Вона бажала щастя для Марусі, хотіла видати її заміж за Василя, але залежність від рішень чоловіка змусила покоритись його волі.
«Наградив його жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; і що було Наум ні забажа, що ні задума, Настя (так її звали) ночі не проспить, усюди старається, б’ється і вcе зробить і достане, чого мужикові хотілось. Поважав же і він її, скільки міг, і любив її, як свою душу».
Бесіда:
Чому роботу над образами починаємо з Наума Дрота?
Яку роль відігравав і відіграє батько в українській родині?
Чи ідеальні батьки Наум та Настя?
Чи хотіли б ви, щоб батьки ставилися так само до вибору вашої долі, як це робили Наум і Настя?
4. Образ Марусі
Маруся – головна героїня твору. Це гарна, вихована та щира дівчина. В її образі втілено найкращі риси української дівчини-селянки. Маруся любила та поважали батьків.
Вона жіночна, добра, лірична. Дівчина щиро кохає Василя та не уявляє свого життя без нього. Але попри свої почуття Маруся не може піти не перекір бажанню батьків. Коли Василь став солдатом, Маруся довго за ним сумувала. Ледве-ледве з журби не вмерла. На згадку про Василя Маруся береже в розлуці його подарунок – горішки. Дівчина захворіла, бо застудилася, потрапивши під зливу.
Автор описує її так: «…роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече».
У зображенні Марусі, окрім ознак сентименталізму, письменник широко використав ліризм народної пісенності, засоби фольклорного зображення внутрішнього світу дівчини, сильних і піднесених почуттів. Мова героїні пересипана уснопоетичним народним багатством: пестливою лексикою, опоетизованими звертаннями, емоційними вигуками, прислів’ями, порівняннями (Василечку, голубчику, соколику мій! мій козаченьку; матінко моя рідненька!). На згадку про Василя Маруся береже в розлуці його подарунок – горішки. Дівчина захворіла, бо застудилася, потрапивши під зливу.
5. Образ Василя
Василь – головний герой твору, коханий Марусі. Це щирий, гарний, скромний, працьовитий парубок. Саме своєю працею він хотів заробити собі щастя. Василь познайомився з Марусею на весіллі, вони закохалися. Але перешкодою до їх одруження була солдатчина.
В образі Василя найяскравіше втілені риси сентименталізму — психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставаня пари на кладовищі, переживання смерті Марусі, добровільний відхід від мирського життя.
“Він… хлопець дуже гарний, має гнучкий стан та на сільських дівчат і не дивиться” – казала про Василя Олена Кубраківна.
6. Кохання Марусі та Василя.
Кохання Василя й Марусі — це кохання з першого погляду чи ні?
З якою метою Василь на тривалий час залишається в селі?
Про що свідчить виявлення ніжності й любові до Василя?
Яких страждань зазнала дівчина, журячись за милим?
Любов — 1) почуття глибокої прихильності до особи іншої статі;
2) почуття глибокої сердечної прив’язаності до кого-небудь.
Чи можливе таке кохання в нашому сучасному житті?
Чи зустрічали ви схожі ситуації серед своїх друзів і знайомих?
Чому навчає нас дана історія?
7. Творче завдання: складіть сенкан про героїв: дівчата - про Марусю, хлопці - про Василя (надішліть вчителеві)
8. Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи.
Тема 27.«Маруся» – перша україномовна повість нової української літератури, приклад прози із виразними рисами сентименталізму. Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень
Повість – досить великий за обсягом прозовий твір, у якому доля однієї людини пов’язана з багатьма іншими людьми. У повісті, крім головного героя, діють й другорядні персонажі, події відбуваються в кількох місцях, а часові рамки можуть охоплювати великий проміжок часу. Повість містить одну сюжетну лінію.
Тема 26.Г. Квітка-Основ’яненко. Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманізм та християнські ідеали, етнографічне тло творів
Батько української прози, один із перших, за висловом
І. Франка, «творців людової повісті», а ще директор Харківського професійного театру, організатор «Товариства до бродіяння», інституту шляхетних дівчат, засновник журналу «Український вісник», предводитель дворянства Харківського повіту. І все це стосується однієї людини — Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка. Про його невтомну діяльність для розвитку духовності, національної свідомості, гуманізму співгромадян ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.
Іван Котляревський – автор п’єс «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». «Наталка Полтавка» – перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є «праматір’ю українського народного театру».
За жанром «Наталка Полтавка» – соціально-побутова драма; жанрове визначення І. Котляревського – «опера малоросійська у 2-х діях» («Мюзикл», – сказав би сучасний Котляревський). Називаючи драматичний твір оперою, автор мав на увазі, що, крім діалогів та монологів, у ньому ще й багато співу. У драмі 22 пісні. Не лише фольклорні, але й авторські. 1819 – постановка твору на сцені Полтавського театру. 1838 – вихід п’єси друком (доти вона поширювалася лише в рукописному варіанті).
У цьому творі є дві дії: І дія (7 яв), ІІ дія (11 яв). Особливістю композиції є обрамлення кожної дії піснями.
Експозиція: знайомство з Наталкою та її родиною, виборним, возним. Наталка кохає Петра і чекає його.
Зав’язка: намір возного одружитися з Наталкою. Наталка давно кохає наймита Петра, який відправився на заробітках через відмову Наталчиного батька віддати за нього дочку. Дівчина відповідає: «Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду», натякаючи на їхню станову нерівність.
Розвиток дії: Наталка погоджується на шлюб з возним заради покращення матеріального становища сім’ї: її мати Терпилиха мріє про заможного зятя. Микола влаштовує побачення Наталки з Петром, який повернувся із заробітків.
Кульмінація: Наталка категорично відмовляється стати дружиною возного. Петро радить підкоритися матері й пропонує коханій усі зароблені ним гроші.
Розв’язка: Матір дає благословення Наталки і Петра на одруження. Розчулений таким актом самопожертви, возний зрікається Наталки на користь благородного парубка, бо розуміє, що Наталки йому не втримати.
У розділах 4-6 розповідається про те, як Еней з Троянцями прибули на землі латинського царя. Там Еней закохуєтья у Лавинію - доньку Латина. Але і князь рутульський - Турн теж хоче одружитися з Лавинією. Починається війна між Троянцями та рутульцями. В кінці 6 розділу Еней б'ється з Турном і перемагає його.
📌Випиши героїв у таблицю
📌Запиши тему та ідею твору
Темою є зображення життя різних прошарків українського суспільства кінця XVIII - початку XIX століття через призму мандрів Енея.
Наскрізною ідеєю твору є мрія відродити зруйновану Трою та Козацьку державу українців. Мандрівки троянців по світу є не лише фізичним поневірянням, а й духовним шуканням себе серед багатьох сусідніх народів.
Домашнє завдання: прочитати "Наталку-Полтавку" на с. 96-113.
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 20 листопада
Тема 21."Енеїда". Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в поемі. Проблематика, ідея твору
«Енеїда» І.П. Котляревського — перша ластівка нової української літератури. І.П. Котляревський листі до Миколи Гнєдича від 27 грудня 1821 року називає «Енеїду» плодом «двадцятишестирічного… терпіння і посильних трудів».
То хто ж він такий, ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ?
Гайда дізнаватися.
Уявіть собі: канцелярист, військовий командир, дипломат, літератор-поет і драматург, учитель, опікун благодійних закладів — і все це гармонійно поєдналося в особі Івана Петровича Котляревського.
3. Літературознавчий словник Випишіть поняття "бурлеск", "травестія", "алюзія"
Травестія (з фр. переодягання) — різновид жартівливої бурлескної поезії з використанням панібратських і жаргонних зворотів.
Бурлеск (з італ. burla — жарт) — жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що про буденне говориться «високим штилем», а героїчний зміст викладається зумисне вульгарно.
Алюзія (з латин. allusio — жарт, натяк) — художній прийом, натяк, що відсилає читача до певного літературного твору або історичної події з розрахунку на знання й проникливість читача, який має цей натяк витлумачити.
Тема 19. Сусп.- історичні, культурні обставини. Літ. процес кінця ХVIII ст. – І пол. ХІХ ст. Розвиток фольклористики, етнографії. Художні напрями. Визначні українські письменники
Якщо раніше ми читали перекладену та адаптовану літературу, то від сьогодні ми почнемо вивчати літературу, написану власне українською живою мовою. 1. Пропоную відеоогляд літературного процесу кінця ХVIII ст. – І пол. ХІХ ст. https://youtu.be/dzo3ivPvAAQ
Запишіть таблицю в зошит
2. Літературознавчий словничок
Класици́зм — це напрям у європейській літературі та мистецтві, що виникає на противагу бароко. Класицизм орієнтується на античність: на авторитетні античні тексти, зокрема, Аристотеля та Горація; на сюжети античної міфології. Класицизму притаманний раціоналізм, тобто мистецтво будується на засадах розуму. Цей напрям тягнеться до аристократизму, він прагне задовольнити потреби насамперед панівних верств суспільства.
До високого стилю в класицизмі належали трагедія, ода, епопея, до середнього — елегія та повчальний діалог; до низького — комедія, байка, травестія, літературна казка.
Класицизм дотримується трьох єдностей — місця, часу та дії.
Романтизм — це напрям у літературі та мистецтві, який орієнтується на історичне минуле, тут же — інтерес до фольклору. Романтики протиставляли реальне життя своїм уявленням про життя.
Романтичний герой — людина великих пристрастей та можливостей, вона здатна на незвичайні вчинки і дії (почасти) у фантастичних обставинах.
Представники в українській літературі: Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш.
Сентименталізм — напрям у європейській літературі, що прагне відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв. Сентименталізм утверджує чуттєву, ірраціональну стихію.
Представник в українській літературі: Григорій Квітка-Основ'яненко.
3. Дайте усні відповіді на завдання
1.Коли відбувається перехід до нової української літератури?
+ з появою першої писемної памʼятки Остромирового Євангелія 1057 року;
+ з народженням філософа Григорія Сковороди 1722 року;
+ коли друком виходять перші три частини поеми «Енеїда» Івана Котляревського 1798 року;
+ коли в Петербурзі друком виходить «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 року.
2. За яким принципом художній напрям обʼєднує митців?
+ за однаковим способом пізнання світу
+ за художніми матеріалами, які вони використовують
+ за походженням і соціальним статусом
+ за освітньою кваліфікацією
3.У яких мистецьких напрямках працювали українських митці межі ХVІІІ–ХІХ століть? Виберіть 3 варіанти.
бароко
класицизм
сентименталізм
романтизм
реалізм
модернізм
4. Домашнє завдання: с. 80-89, прочитати "Енеїду" Котляревського.
Двадцять п’ять років мандрував дорогами України незвичайний подорожній – Григорій Сковорода. За способом життя – чернець, самітник, за способом мислення – філософ, за способом діяння – учитель, письменник, мандрівна академія.
Ім'ям Сковороди названо:
-село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині
-вулиці у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Кіровограді, Чернігові, Чернівцях, Хмельницькому, Дрогобичі, Лубнах, Мелітополі, Переяслав - Переяслав-Хмельницькому, Чорнухах, Гребінці,Золотоноші та інших населених пунктах
Ім'я Григорія Савича Сковороди мають наукові та освітні заклади:
-Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України (Київ)
-Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
-Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Григорій Сковорода відомий як одна із найбільш важливих і впливових особистостей, які формують нашу історію. Його філософія справила величезний вплив на людей в усьому світі.
Сковорода входить, за версією Юнеско, до п’яти мудреців світу – разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою і Махатмою Ганді. Їх усіх об’єднує принцип: «жив, як учив».
Завдання: оберітіь на с. 74 2 афоризми та поясніть їх зміст.
Надішліть роботу на перевірку.
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 27 жовтня
Тема 16. «Всякому місту – звичай і права…». Проповідь житейської невибагливості. Свобода як найвища цінність у вірші “De libertate”
Тема 15. Г. Сковорода. Життя і творчість філософа. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродну працю». «Бджола та Шершень»
Байка – це прозове або віршоване алегоричне оповідання повчального змісту.
Будова байки:
Оповідь (фабула)
Мораль (сила)
Алегорія (грец. ἀλληγορία – іносказання, від ἄλλος – інший та ἀγορεύω – говорю) – художній прийом у літературі та мистецтві, що полягає в інакомовному відображенні узагальненого змісту через образи реального життя. Суть – у внутрішньому порівнянні одного явища з іншим.
💚Дайте усні відповіді
Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною?
•У чому вбачає своє призначення Бджола? Чому праця для неї — насолода?
•Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу? Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня?
• Що є мукою для героїні? Чому Бджола — символ мудрої людини?
Коли праця для людини є насолодою і задоволенням?
Яке виховне значення має ця байка?
💚Складіть хмарки слів про Бджолу та Шершня
💚Запишіть
Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.
Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.
Тема 15. Г. Сковорода. Життя і творчість філософа. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродну працю». «Бджола та Шершень»
Байка – це прозове або віршоване алегоричне оповідання повчального змісту.
Будова байки:
Оповідь (фабула)
Мораль (сила)
Алегорія (грец. ἀλληγορία – іносказання, від ἄλλος – інший та ἀγορεύω – говорю) – художній прийом у літературі та мистецтві, що полягає в інакомовному відображенні узагальненого змісту через образи реального життя. Суть – у внутрішньому порівнянні одного явища з іншим.
💚Дайте усні відповіді
Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною?
•У чому вбачає своє призначення Бджола? Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода?
•Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу? Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня?
• Що є мукою для героїні? Чому Бджола — символ мудрої людини?
Коли праця для людини є насолодою і задоволенням?
Яке виховне значення має ця байка?
💚 Заповніть таблицю
💚Запишіть
Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.
Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.
Тема 14. Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні. І. Вишенський, І. Величковський, С. Климовський – видатні діячі української культури. Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи та «Історію русів».
Прошу ознайомитися з матеріалами до уроку. 1. Прочитайте статтю в підручнику на с. 54-58
В ній ви знайдете відомості про те, як розвивалася література в
XІV-XVІІ ст. і XVІІ- XVІІІ ст. Це були період Ренесансу та бароко.
Ренесàнс (від латин. renascor — відроджуюся) — епоха Відродження західноєвропейського мистецтва й літератури, що прийшла на зміну епосі Середньовіччя. Основною ознакою Ренесансу є повернення в мистецтві до античних зразків, проникнення науки в закони світобудови.
Бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний) — це стиль у європейському мистецтві (ХVІ ст.), що прийшов на зміну ренесансу. Добі бароко притаманні урочистість, пишність, складність, динамічність композиції,мінливість. Літературі бароко властиве поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різноманітних контрастів, метафоричності й алегоричності, прагнення вразити читача.
Розвиток освіти дав поштовх розвитку культури, мистецтва.Було започатковано книгодрукування.
У ХV ст. в Україні розквітає книгодрукування. Засновником українського друкарства став Святополк Фіоль, який у 1491 р. видав 2 книжки слов’янською мовою для потреб українців.
Розвитку нашого книговидавництва сприяв славетний Іван Федоров, який у 1574 р. надрукував у Львові «Буквар» і Апостол, а ще через 7 років в Острозі — Біблію.
Козацькі літописи — це твори, у яких подано характеристики видатних діячів, описи важливих подій у хронологічній послідовності, тлумачення окремих періодів політичного життя. Вони належать до історично-мемуарної прози — творів, у яких оповідь ведеться у формі записок від імені автора про реальні події минулого, учасником або ж очевидцем яких він був.
Завершує традицію козацьких літописів «Історія русів» — пам’ятка української історичної прози й публіцистики кінця ХVІІІ ст. Автор літопису невідомий. У творі коротко викладено історію Русі-України, описано нашестя Батия як страшне лихо, яке змусило русів шукати підтримки у Великого князівства Литовського, щоб боронитися від татар. У творі засуджено політику Петра І, тиранію й покріпачення України, тут утверджується думка, що всі народи мають право на власну державність, що Русь-Україна — державне утворення саме українського народу.
3. Практичне завдання
Заповнити таблицю, користуючись таблицями та підручником на с. 59-60
Надіслати вчителю на перевірку.
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 16 жовтня
Тема 13. Особливості композиції та стилістичних засобів “Слова про похід Ігорів”. Образи руських князів та Ярославни. Ідея патріотизму
Тема 12. Слово про похід Ігорів” – перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору, переклади й переспіви, питання авторства. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви
Якщо говорити про давньоруські памʼятки, то просто неможливо оминути увагою «Слово про Ігорів похід» - твором, окутаним загадковістю, і над яким і досі тривають дискусії.
Історичною основою твору вважають події другої половини ХІІ століття – періоду сварок між князівствами на Русі та постійними набігами кочових племен – половців, у битві проти яких виступив князь Ігор Святославович, головний герой «Слова…» , об’єднавшись з іншими князями, щоб довести свою відданість Батьківщині. Саме цей похід і став основою «Слова…».
ЛІРО-ЕПОС – проміжний літературний рід, у якому поєднані властивості епічних і ліричних творів, наявний розгорнутий сюжет із системою образів (як в епосі), але присутній і автор, який висловлює свої думки, почуття, оцінює зображуване (як у ліриці).
1. Опрацюйте презентацію до уроку або статтю у підручнику на с. 48-53
Запишіть у зошит поняття.
Героїчна поема - поетичний твір, темою якого є якісь важливі і героїчні події, зазвичай пов'язані з легендарними персонажами, їх подвигами або подорожами.
Переклад- передача особливостей змісту і форми художнього твору, написаного однією мовою, засобами іншої мови.
Переспів – твір, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора.
Перший переклад твору українською мовою належить
М. Шашкевичу.
2. Складання паспорту твору письмово у зошит.
3. Домашнє завдання: читати “Слово о полку Ігоревім”
Повчання — жанр давньої християнської літератури, до складу якого входить урочиста чи повчальна проповідь (слово) і дещо вільне за формою звернення (бесіда) до читачів.
Києво-Печерський патерик — збірка оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, заснованого в середині XI ст. Патерик складено в XIII столітті на основі листування єпископа Володимиро-Суздальського Симона (помер 1226) і ченця Печерського монастиря Полікарпа.
Літопис – це жанр історично-мемуарної прози, у якому в хронологічному порядку, порічно записували події, а також фрагменти міфів, житій святих, легенд, ораторської прози, дружинного епосу тощо.
2. Тема та ідея літопису - запишіть у зошит.
Вітаю, шановні учні!
Сьогодні 2 жовтня
Тема 9. Контрольна робота № 1. Фольклор. Давня література
1) запиши дату та тему уроку 2) пригадай поняття Родинно-побутові пісні – ліричні поетично-музичні твори, що відображають почуття, переживання особистості, пов’язані з її особистим життям, з її родиною, стосунками в сім’ї.
3) Робота над піснею "Ой під вишнею, під черешнею"
☝Аналіз пісні (слайд 9-10) Запиши тему, ідею та основну думку пісні
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 8 вересня
Онлайн урок о 9.50 Тема 2. Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору. Види родинно-побутових пісень. «Місяць на небі, зiроньки сяють…», «Цвіте терен, цвіте терен…», «Сонце низенько…»
— Що вам відомо про пісню як жанр народної творчості?
— Хто були творцями пісень, з якою метою вони складалися?
— У чому полягають особливості написання пісень? Яким чином вони розповсюджувалися?
— Як пісня пов’язана з життям народу? Чому її вважають бездонною душею українського народу, його славою?
— Які пісні ви полюбляєте? Хто є їх виконавцями?
— Хто такі кобзарі? Назвіть з них відомі вам.
— Визначте народні пісні, які найчастіше виконуються по радіо, телебаченню? В чому їх популярність?
2. Процес виникнення фольклору
Це поетичне мистецтво слова твориться за особливими, специфічними законами усної передачі від покоління до покоління. Ми ніколи не дізнаємося, хто був автором першої колядки або весільної пісні, чий гострий розум породив влучне прислів’я, яка мати проспівала першу колискову, кому належать перші варіанти дум…
Специфічні ознаки фольклору:
• відображення життя, праці, боротьби народу в різні історичні епохи;
• вираження його світогляду, моралі, інтересів, мрій, оцінки різних суспільних і побутових подій та явищ, вчинків людей;
• соціальна значимість творів;
• колективний характер творення;
• усне зберігання й поширення;
• варіантність текстів;
• анонімність;
• порівняно невеликий обсяг;
• ідейно-тематична єдність усіх фольклорних творів;
Сьогодні 4 вересня Тема 1. Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця
1. Підготуйте зошит, підпишіть його.
Вивчення літератури цього року трохи відрізнятиметься від вивчення в попередніх роках. Не треба хвилюватись, просто тепер ми будемо розглядати твори літератури, використовуючи історико-літературний підхід, вивчаючи літературу України, починаючи з давніх часів і до сучасності, ви побачите як вона розвивалась, змінювалась, зможете зрозуміти, що саме впливало на її тематику та мотиви. А головне, зможете оцінити її роль і місце у житті нації.
Немає коментарів:
Дописати коментар