9 кл.Інклюзія

                Вітаю у ІІ семестрі!

 Посилання на урок👉 в Zoom 


Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 12 березня
Офлайн урок 
Тема 49.  Романтичний образ Катерини у однойменній поемі Т. Шевченка
Сьогодні ми будемо аналізувати зміст поеми і говоритии про її героїню - Катерину.
1. Композиція поеми
Пригадайте зміст поеми
2. Складання образу Катерини
- Чи сподобалася тобі героїня?
- Якою її показує автор?


3.Аналіз поеми "Катерина"- запишіть
Тема: зображення трагедії дівчини-покритки, зумовлену таким суспільним ладом, при якому пани могли безкарно знущатися з трудящих.
Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки і водночас, засудження жорстокості, підступності, бездушності панів, які глумилися над ними. 
Рід: ліро-епос
Жанр: реалістична соціально-побутова поема
4. Домашнє завдання: характеристика Катерини
https://learningapps.org/watch?v=pj58wndwc26

Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 9 березня
Офлайн урок 
Тема 48. Вічна тема матері й сина у творі Т. Шевченка “Катерина”.
Сьогодні ми знайомимось зі змістом поеми "Катерина Т. Шевченка.
Прочитай скорочений зміст поеми.
"Катерина" 
І
Поема починається зверненням автора до українських дівчат. Він щиро радить їм не кохатися з москалями (офіцери царської армії), "бо москалі — чужі люде, роблять лихо з вами". 
Не слухаючи батьків, Катерина покохала москаля, "як знало серденько", ходила до нього в садочок, цілувала його карі очі, поки не занапастила свою долю. По селу вже пішла про неї "недобра слава", та вона, захоплена своїм коханням, на це не зважала. Аж ось москалі вирушили в похід у Туреччину. Від'їжджаючи, москаль обіцяв Катерині, якщо не загине, повернутися до неї і взяти її за дружину, зробити "московкою".
Дівчина тяжко переживала розлуку з милим, чекала на нього, не звертала уваги на людський осуд, на те, що з неї, покритки, глузують односельчани.
Катерина соромилась виходити вдень на вулицю, навіть по воду ходила опівночі. Але вона не втрачала надії, виглядала коханого.
Через півроку Катерина породила сина. Люди почали неприховано сміятися з молодої матері, пустили на глум її батьків.
Автор із великим жалем і співчуттям ставиться до скривдженої молодої жінки:
Катерино, серце моє! Лишенько з тобою!
Де ти в світі подінешся З малим сиротою?
Хто спитає, привітає Без милого в світі?
Батько, мати — чужі люде, Тяжко з ними жити!
Минув час. Катерина, криючись від чужих очей, виносила в садочок сина, ходила по садочку, де все нагадувало їй про колишнє щастя, і гірко плакала, кляла свою долю.
Якби милий був поруч, він би заступився за неї. Але вона не знала, чи живий її Іван. Може, він загинув за тихим Дунаєм, а може, покохав іншу в своїй Московщині.
II
Зажурений сидів за столом старий батько Катерини. Мати оплакує долю дочки, що її ростила, "як ягідку, як пташечку", але дівчина виявилася невдячною й осоромила батьків. Батьки виганяють Катерину з дому.  Катерина благає простити її і, взявши дитину, виходить з хати, добре розуміючи, що навіки прощається з батьківською оселею.
Плачучи залишала покритка рідні місця, пригортала й цілувала своє дитя, а в селі ще довго не вщухали плітки про неї, та ані Катерина, ані її батьки вже не чули того осуду.
III
Серед ночі, коли спочивають стомлені люди і сплять діброви, десь притулилась з малим дитям Катерина. Гірка її доля, чекає на неї лихо, піски, люта зима, зустрічі з чужими людьми. Чи хто—небудь привітає її в цім світі?
За Києвом, за Дніпром їхали шляхом чумаки і зустріли смутну заплакану молодицю. На ній латана свитина, на плечах торбина, в руках — ціпок і немовля. Вони подумали, що молодиця повертається з прощі. Жінка спитала шлях на Москву і попросила подати їй Христа ради на дорогу. Тяжко було Катерині просити, та робила вона це задля дитини, якій на отримані гроші купила медяника. Довго Катерина йшла до Москви, часом ночувала з дитиною під тином.
Настала зима, а Катерина в личаках і в старенькій свитині все ще мандрувала шляхами. Зустрілися їй москалі, почали глумитись. А вона питала про свого Івана, щоб віддати йому сина, а потім хоч і вмерти.
IV
Свище по лісу завірюха, поле вкрилося снігом, ставок замерз як у неволі, лишилась тільки ополонка, з якої беруть воду. Карбівничий вийшов оглядати ліс, але через хуртовину відразу повернувся в хату. Почувши від нього, що дорогою йдуть москалі, Катерина, неодягнена й боса, мерщій вибігла з хати. У старшому москалів вона пізнала свого коханого. Той хотів проїхати мимо, але жінка схопилась за стремена, благаючи подивитися на неї, бо це ж вона, його люба Катруся. Але Іван зрікся свого кохання і наказав солдатам: "Возьмите прочь безумную!" Вражена такою жорстокістю, Катерина знов почала просити його, кажучи, що вона на все згодна, аби він не кидав сина: "Покинь мене, забудь мене, та не кидай сина". Вона побігла в хату винести офіцерові сина, але Іван був вже далеко. У відчаї Катерина звернулась до солдатів, умовляючи їх забрати дитину та віддати старшому за сина: якщо батько його покинув, то й вона покине. Катерина положила сина на шлях, а сама як навіжена побігла у ліс до ставка і кинулася в ополонку.
Москалі байдуже проїхали повз дитини, залишивши її на дорозі, аж поки плач немовляти не почули лісничі.
Коли вмирає мати, дітям залишається добра слава і могила, на яку можна вилити сльози і знайти там розраду серцю. Горе байстрюкові, у якого немає ані батька, ані матері.
V
Сліпий кобзар ішов до Києва і зупинився спочити. Його маленький поводир куняв на сонці. Старий співав псалми, перехожі давали їм хто бублик, хто гроші, задивлялися на босе й голе гарне хлоп'я:
Дала,— кажуть,— бровенята, Та не дала долі!
їхала шляхом карета, запряжена шестернею коней, а в кареті — пан із сім'єю. Пані покликала Івася і дала йому гроші, а пан глянув і одвернувся, бо впізнав свого сина...
Карета рушила далі, жебраки полічили милостиню, помолилися на схід сонця і пішли понад шляхом.

На наступному уроці ми проаналізуємо поему і головну героїню - Катерину.


Доброго ранку!
Сьогодні 5 березня
Тема 47. Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі в поезії “Сон (На панщині пшеницю жала)"
Сьогодні ми починаємо тему жінки-матері в творчості Тараса Шевченка. До уваги вірш "Сон" ("На панщині пшеницю жала"). Цей вірш має присвяту - Марку Вовчку (відома письменниця).
1. Прочитай вірш на с. 228-229.
- Який настрій цього вірша?
- Опиши свої емоції.
- Як автор ставиться до жінки-матері?
- Чому кріпачка вимушена була брати немовля із собою, на панське поле?
2. Сюжет та композиція
Твір складається з двох основних частин: реальності та сну головної героїні.
У першій частині перед нами постає змучена селянка, яка жне пшеницю на панському полі. Вона ледве стоїть на ногах від виснаження, але змушена працювати далі, адже відпочинок для кріпаків — розкіш. Поруч, у снопах, плаче її немовля.
Сон матері: заснувши, вона бачить майбутнє свого сина. Він дорослий, вільний, заможний. Він більше не панський раб, а хазяїн на власній землі. У нього є сім’я, а його діти приносять йому обід у поле, де він разом із дружиною жне власну пшеницю.
Пробудження: мрія миттєво розбивається об жорстоку реальність. Навколо все так само — панщина, снопи, сльози. Жінка бере дитину на руки, сповиває її й, не дозволяючи собі бодай хвилину відпочинку, знову йде жати.
3. Опрацюй паспорт твору.
Запиши тему та ідею вірша в зошит.
Історія написання: присвята Марку Вовчку
Літературний рід – ліро-епос
Вид лірики – громадянська лірика
Жанр – елегія
Тема: Зображення непосильної праці жінки-кріпачки, яка мріє про майбутню щасливу долю своєї дитини.
Ідея: Засудження панства, самодержавства, що гнобило простий люд, лишало його можливості вільно жити і працювати на рідній землі.
Основна думка: 
А) кріпацтво є перешкодою для повноцінного щасливого життя народу; непосильна праця, приниження гідності, безправ’я, відсутність волі — ось, що характерно для уярмленого селянства;
Б) сон — це мрія кріпачки, її прагнення здобути волю хоч не собі, а своєму синові.



Доброго ранку!
Сьогодні 2 березня
Тема 46. Т. Шевченко. «Кавказ». Образи твору. Ідея поеми.
Вітаю!
1. Композиція твору
Пригадай, про що ми читали минулого уроку.
Експозиція
Романтичне зображення величі кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея.
Зав’язка, розвиток
Розмірковування автора над стражданнями,   приниженням народу з  боку катів-гнобителів; засудження бездіяльності, пасивності простого люду внаслідок постійних знущань 
Кульмінація
Монолог-звернення колонізатора до горця
Розв’язка
Інтимний реквієм по загиблому другові: звинувачення у смерті друга не горців, а російський царизм.
2. Образи поеми
А тепер можемо розглянути про кого пише Тарас Шевченко.
Прометей 
За давньогрецькими міфами Прометей — титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом,— прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам багато століть, поки Геракл не вбив орла й не визволив титана. 
Образ Прометея - символ народної волі, що не вмирає. Створюючи цей образ, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а брав тільки деякі його риси, потрібні для втілення задуманого, а саме: фатальну трагічність і безсмертя Прометея. 
Автор вірить, що народ може подолати злі наміри влади, оптимістично вірить у його майбутнє.
Орел
 Орел — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя. Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом царської Росії.
Образ-символ Сибіру
Сибір, тюрма – загарбницька політика Російської імперії, яка для всіх «інакомислячих»  обмежувалась каторгою, засланням; «братні» ж народи зазнавали великодержавницьких утисків, не мали можливості для національного культурно-освітнього розвитку, через це Росію називали «Тюрмою народів».
Завойовник-колонізатор   
Колонізатор - царизм фальшиво твердить, що хліб і хату горця ніхто не відбере в нього,  а його самого «не поведе… в кайданах».
   Втрачаючи владу над собою, загарбник проговорюється, що він хотів би подарувати горцям їх власну хату,  а хліб хотів би кинути горцеві, «як тій собаці». Він мріє про той час, коли горці будуть платити податок навіть за сонце. Підступний колонізатор облудливо закликає горців до дружби з ним і обіцяє, що  від нього горці «багато  б дечому навчились!» У пориві недолугого захоплення собою загарбник хвалиться своєю «культурою»,  а в дійсності показує своє варварство і цинізм. 
3. Ідея поеми
І на завершення, яку ідею прописав автор у творі. Прочитай!
ТЕМА (про що поема)
Викриття загарбницької політики російського самодержавства;
Показ страждань поневолених народів Кавказу;
Зображення реакційної ролі церкви і прогнилої дворянської культури.
ІДЕЯ (для чого)
Співчуття поневоленим, схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців;
Утвердження безсмертя народу;
Гнівний осуд самодержавства, кріпацтва і церкви – душителів свободи, носіїв темноти, страждань та звироднілої панської моралі;
Полум’яний інтернаціональний заклик до  боротьби всіх народів проти спільного ворога – російського царизму.
ОСНОВНА ДУМКА
"Борітеся - поборете".
ЖАНР
Сатирична (висміювальна) поема з елементами лірики та героїки.
Огниста інвектива проти темного царства (І.Франко)
4. Домашнє завдання: виконати вправу 
https://wordwall.net/uk/resource/108497516 (зробити фото роботи)

Доброго ранку!
Сьогодні 26 лютого
Офлайн урок
Тема 45. Т. Шевченко. «Кавказ». Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику.
Давай сьогодні познайомимося з дуже важливою історією, яку написав наш головний поет — Тарас Шевченко. Поема називається «Кавказ».
Скорочено можеш прочитати тут👇👇
Уяви собі високі-високі гори, де хмари торкаються землі. Там живуть горді та вільні люди. Але прийшла біда. Давай розберемо по порядку:
Птах, який не здається. На самому початку Тарас розповідає легенду про Прометея. Це такий герой, якого покарали за те, що він допомагав людям. Кожного дня прилітає орел і клює його, але серце Прометея оживає знову і знову. Це означає, що волю неможливо вбити, вона завжди відроджується.
Захист дому. Шевченко каже, що на Кавказі живуть народи, на яких напав цар. Цар хотів забрати їхню землю. Але поет підтримує цих людей. Він каже: «Борітеся — побороте!» Це як у грі: щоб перемогти сильного суперника, не можна опускати руки.
Правда проти хитрощів. Поет показує, що загарбники дуже хитрі. Вони кажуть, що несуть «добро», а насправді забирають усе собі. Шевченко прямо каже, що це несправедливо. Бог бачить усе, і врешті-решт правда переможе.
Сум за другом. Цю поему Тарас написав, коли дізнався, що на війні на Кавказі загинув його добрий друг Яків де Бальмен. Йому було дуже боляче, тому в кожному слові відчувається сильне почуття.
Головна думка: Кожна людина і кожен народ мають право бути вільними у своєму домі. Не можна забирати чуже, а за свою свободу треба стояти до кінця.
На наступному уроці розглянемо образи твору.
Дякую за урок!



Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 23 лютого
Офлайн урок
Тема 44. Т. Шевченко. Національна проблематика періоду «Трьох літ». Поема («комедія») «Сон» і тогочасна суспільно-політична дійсність.
 Підручник ТУТ -   с. 203-206
1. Період "Трьох літ" (1843-1847)
Період «Трьох літ» — роки формування художньої системи зрілого Шевченка, яку характеризує органічне поєднання реалістичного й романтичного начал, причому домінуючою тенденцією стає прагнення об'єктивно відображати дійсність у всій складності її суперечностей. У ці й наступні роки поет пише твори, у яких реалістичне начало по-різному поєднується з романтичним («Сова», «Наймичка», «Сон», «Єретик», «І мертвим, і живим…»), і твори суто романтичні («Великий льох», «Розрита могила»). Таке співіснування романтизму й реалізму у творчості зрілого Шевченка є індивідуальною особливістю його творчого методу.
2. Поема "Сон" (комедія)
Поема "Сон" — перший в українській літературі твір політичної сатири.
Поему "Сон" Тарас Шевченко написав після повернення з України, вражений стражданнями земляків.
Епіграф розкриває бажання автора розказати людям правду про суспільство зла і насильства.
Картини страждання гноблених протиставляються зображенню мізерності царського палацу, його підданих. Царське подружжя змальовується як потворні непривабливі істоти.
Прочитай скорочено поему за посиланням
👇👇👇
3. Аналіз поеми
Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства і прогнилої дворянської моралі. 
Ідея: засудження аморальності й паразитизму російського самодержавства, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності, при­страсне заперечення національного і соціального гноблення народів.
Рід: ліро-епос
Жанр: сатирична поема
Композиція: 
Пролог
Вступ – філософські роздуми, сон ліричного героя;
Картини закріпаченої України
Сибірської каторги
Петербург
Пробудження ліричного героя
3. Образи та символічні образи:
 людей: ліричний герой — людина, розум якої спочатку затуманений штучними уявленнями про світ навколо (які є продуктом царсько-імперської пропаганди й некритичного ставлення до дійсності), а потім (у сні) починає прозрівати й усвідомлювати страшну правду про царську дійсність; цар — у хибних уявленнях він є великий, страшний, ведмідь; в уявленні людини, яка прозріла, він без владних атрибутів (війська, бюрократів, підлабузників) — маленьке нікчемне кошеня; цариця — у хибних уявленнях є красунею, матір'ю народу, а насправді — кульгава "чапля"; генерали, канцеляристи — слуги, що тримають царат; "землячки" — українці, що втратили національну ідентичність і совість, готові продати батька-матір; дівчата-покритки (в Україні); дівчата-повії (у Петербурзі); Катерина II, Петро І — російські імператори, губителі України; декабристи, прості люди-, міфологічних істот: сова — мудра нічна птаха, проводир у потойбіччя, бачить, як і поет, коли "всі сплять"; природи: красива природа України, Сибіру (якщо дивитися з висоти).
Інше: сова — це символ мудрості й водночас туги, а цар волі — прозорий символ безкорисливої боротьби за справедливість, близький до образу Христа; ведмідь — символ грубої сили, невігластва; чапля — бундючності; кошеня — крайньої безпомічності, безпорадності, жалюгідності. Символ раю, місця, де людина почувається вільною, гідною, щасливою, є наскрізним у поемі.
4. Домашнє завдання: тестування https://learningapps.org/watch?v=pbkgm12jc26 (обов'язково зроби фото виконаної роботи)


Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 19 лютого
Онлайн урок 👉 в Zoom  о  13.10
Тема 43. Т.Шевченко. Вісь неперервності історичного часу («До Основ’яненка»)
Підручник ТУТ - с.201-202
1. З історії написання 
Вірш «До Основ’яненка» Шевченко написав у 1839.
У час написання цього вірша Тарасові Григоровичу було 25 років і він тільки-но почав свій творчий шлях.
Після розгрому царськими військами Запорозької Січі з козаків, котрі не схотіли служити турецькому султанові й, покинувши Задунайську Січ, осіли між Південним Бугом та Дністром, у 1788 році, російський уряд сформував Чорноморське козацьке військо, яке через чотири роки було переведене на правий берег Кубані. У формуванні цього війська активну участь брав запорозький полковник Антін Головатий, якого обрано кошовим отаманом. Головатий був знайомий із сім’єю Федора Квітки, де знаходив і моральну підтримку, і матеріальну допомогу. У 1839 році Г. Квітка-Основ’яненка надрукував у журналі «Отечественные записки» нарис під назвою «Головатий». Прочитавши нарис, Шевченко зацікавився його історичною особою, мав намір намалювати його портрет, зробив навіть ескіз. До автора нарису він звернувся з посланням «До Основ’яненка», висловлюючи своє захоплення романтикою козаччини, республіканським ладом Гетьманщини.
2. З теорії літератури
Послання — ліричний твір, написаний у формі звернення до певної реальної особи, іноді — до багатьох осіб. Зміст віршових послань може бути найрізноманітнішим: від дружнього обміну думками до політичних декларацій, філософських узагальнень, естетичних програм.
3. Читаємо вірш "До Основ'яненка) - с. 201-202.
-Чи переживає автор за Україну? 
- На що скаржиться? 
- Чому Т.Шевченко звертається до Г.Квітки-Основ’яненка з проханням зображувати у своїх творах минуле батьківщини, Запорозьку Січ? 
- За чим поет щиро сумує?
- Що Т.Шевченко називає «дивом, що було, минуло»?
4. Аналіз твору
Паспорт - записати у зошит 
Тема: відтворення спогадів поета про Україну, запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю. 
Ідея: висловлення прохання до Основ’яненка зображувати у своїх творах минуле України, що мало велике значення для пробудження національної свідомості українців. 
Жанр: вірш-послання, громадянська лірика.
 Художні засоби:
Епітети: «мова хитра», «лихо тяжке», «слава козацькая». 
Метафори: «Б’ють пороги, місяць сходить», «очерети питають у Дніпра», «сонце гріє, вітер віє», «могили стоять та сумують», «тирса шуміла», «жита похилились», «заграло, сказало...море», «не вернеться воля», «не покриють Україну червоні жупани!», «слава не поляже, а розкаже», «наша дума, наша пісня не вмре, не загине...», «виллю сльозами», «позички з’їли», «слава стала...», «море грає», «усміхнеться серце». 
Порівняння: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче», «Мова... голосна та правдива, як Господа слово». 
Гіпербола: «Де кров ляха, татарина морем червоніла». 
Анафори: «Де...», «Не вернуться...», «Без...», «Чи...», «За що...», «Нехай...».

Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 16 лютого
Онлайн урок 👉 в Zoom  об 11.50
Тема 42. Т.Шевченко. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів («Причинна»). Оглядове вивчення історичної теми у творчості Кобзаря («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»)
1. Який ти Шевченко?
2. Робота з підручником.
Прочитайте матеріал у підручнику про ранню творчість
Тараса Шевченка на с. 198-199
3. Робота з твором "Причинна"
Перегляньте трейлер до твору
Причи́нна — жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороблено», тут: ворожкою.
За жанром твір - балада.
Запишіть у зошит визначення. Прочитайте особливості балади
Балада – невеликий за розміром ліро-епічний твір фантастичного, історико-героїчного, соціально-побутового характеру із драматичним сюжетом.
Особливості балади:
❑незначний обсяг;
❑емоційна розповідь про незвичайні події, переживання героїв;
❑напружений драматизм сюжету;
❑зв’язок із фольклором (мотиви, образи, художні засоби тощо);
❑поєднання епосу (зображення зовнішніх подій) і лірики (відображення почуттів героїв);
❑елемент фантастики;
❑віршована форма;
❑романтичний пейзаж і метаморфози.
Метаморфоза – художній прийом, за основу якого взято перетворення людини на рослину чи тварину, видозміна.
Виразне читання балади за посиланням
Аналізуємо баладу. Запиши жанр, тему та ідею.


5. Домашнє завдання: характеристика причинної у вправі

Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 12 лютого
Офлайн урок
Тема 41.  Т.Г.Шевченко – геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні.
Підручник ТУТ - с. 192-197
Ми розпочинаємо велику тему, пов'язану з Великим Кобзарем - Тарасом Шевченком.

1. "Книга-мандрівка". Як Шевченко став зіркою
https://youtu.be/Ktb-0LRm2Pk?si=7ynsv7Etvr1IvTPX
2. Опрацюйте презентацію 

3. Цікаві факти про Шевченка
4. Домашнє завдання: виконай вправу 
https://learningapps.org/view2639696


Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 9 лютого
Офлайн урок
Тема  40. Контрольна робота "Література романтизму. "Тарас Бульба" М. Гоголя"
Сьогодні у нас закінчується 1 тема в другому семестрі.
Пригадай твори, що ми вивчали.
П. Гулак- Артемовський "Рибалка"
Є. Гребінка "Човен"
М. Гоголь "Тарас Бульба"
 Отож, пропоную короткий тест за змістом цих творів
Тисни на посилання


Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 5 лютого
Онлайн урок 👉 в Zoom   об 11.20
Тема 39.  «Тарас Бульба».Піднесено-героїчний образ головного героя
1.Пригадай прочитані розділи 7-9
Довго не лягали спати цієї ночі козаки, і найдовше за всіх — старий Тарас. Від єврея Янкеля, що побував у місті, він довідався, що Андрій перейшов до ворогів. Старий поклявся тепер помститися полячці, яка причарувала його сина.
Прийшла звістка, що на Січ напали татари, награбували багато добра і забрали в полон козаків, які лишилися там. Щоб виручити товаришів з польської і татарської неволі, частина запорожців на чолі з кошовим отаманом вирушила в погоню за татарами, а друга частина залишилася, обравши своїм наказним отаманом Тараса Бульбу.
Поляки почали наступати на козацький табір. Далеко розляглася голосна стрілянина; димом огорнулося усе поле. Остап кинувся в саму середину бою. Битва була нещадною, безліч козаків поклали свої голови. Тарас не переставав підбадьорювати товаришів: "А що, панове? – Є ще порох у порохівницях? Не ослабла ще козацька сила? Ще не гнуться козаки?" Раптом Бульба побачив свого молодшого сина серед поляків. Андрій, захоплений боєм, рубав направо і наліво своїх вчорашніх товаришів. Тарас догнав сина. "Я тебе породив, я тебе і уб'ю!" – прозвучав з батькових вуст вирок для Андрія. Бульба вистрілив. Остап не може повірити, що батько міг вбити сина.
В цей час Тараса з Остапом оточують поляки. Хоробрий хлопець потрапляє в полон.
Дочитай повість до кінця (розділи 10-12)
Глава 10
Після битви поранений Тарас два тижні лежить у гарячці. Він дивом уникнув полону. Його товариш Товкач знайшов його ледь живого і привіз на Січ. Аж через місяць козакові покращало. Тільки сумував він за Остапом, шкода було йому сина. Та й Січ була вже не та. Майже всі Тарасові товариші загинули або були взяті в полон. Тараса не покидають думки про сина, і він вирішує дізнатися про долю хлопця. Він платить жидові Янкелю п'ять тисяч золотих, щоб той відвіз його до Варшави. Вже через годину вони виїжджають.
Глава 11
У Варшаві Тарас зупиняється у знайомих Янкеля. Він просить їх влаштувати зустріч з сином. Жиди домовляються з вартовим. Переодягнувшись чужоземним графом, Бульба вирушає до сина. Йому вдається зайти до в'язниці, але підступний охоронець, взявши гроші, не пускає чоловіка до Остапа. Тарас вирішує піти на майдан, щоб все ж хоч здалеку, але побачити сина. На площі зібралося багато людей, всі чекали початку. Остап мужньо переносить всі тортури: "ні крику, ні стогону не було чутно…". Тарас промовляє весь час слова: "Добре, синку, добре!", він гордиться мужністю і стійкістю сина. Перед смертю Остап кличе батька, і чоловік не може змовчати: "Чую!" – відгукується старий козак і зникає з натовпу.
Глава 12
Вся нація повстала, народ вже не мав сили терпіти свавілля і зневаги з боку поляків. Сто двадцять тисяч козацького війська з'явилося у межах України. Тарас же гуляв по Польщі, спалював міста, костели, справляв "поминки по Остапові". Гетьману Потоцькому було доручено зловити старого полковника. Десять днів козаки билися з польськими військами, вони прорвалися, та тільки Бульба вернувся шукати свою люльку. Тоді його схопили і оголосили вирок – спалити живцем. Вже прив'язаний до дерева, Тарас Бульба дає козакам пораду: "Коло берега стоять човни, – всі забирайте, щоб не було погоні!". Вже на човнах товариші почули його передсмертний крик: "А що, взяли, чортові ляхи? Думаєте, є що-небудь в світі, чого б злякався козак!…".
2. Питання для обговорення.
У яку епоху народився Тарас Бульба? ( «темна епоха», війна)
Яке значення має ім’я Тарас? ( «бентежу», «турбую» - «бунтівник»)
Який Бульба cім’янин? Як ставиться до дружини? 
(патріархальний устрій родини, Січ вища за родину)
Який герой козак? Ватажок? (козаки поважають, називають «батьком»)
Чи важливо для Бульби відповідати життєвому вибору? (козак має дотримуватися законів Січі, захищати віру)
Як ставляться козаки й Тарас Бульба довіри християнської? До Січі? (козацька Січ - то їхня мати)
Яке значення мало товариство козацьке для Бульби? (однодумці, побратими)
Чи однаково головний герой виховує своїх синів? Чому? (однакове виховання, одначе помічає, що сини різні)
Що спонукало до синовбивства? Чи правильно вчинив герой? (убиває ворога, що зрадив віру, козацтво)
Хто ж Тарас Бульба: синовбивця чи взірець українського козацтва?
З якою метою головний герой їде до Варшави, знаючи про нагороду, призначену за власну голову? (хоче побачити сина попри все)
Що відчуває Бульба, спостерігаючи за катуваннями над Остапом? (біль, але гордий за поведінку сина) 
Чи лише за Остапа мститься козак, «справляючи поминки по Остапу»? (напевно, за Андрія теж)
3. Характеристика Тараса Бульби
4. Домашнє завдання: склади сенкан про Тараса Бульбу.
Підготуйся до контрольної роботи
Зразок:
Тарас Бульба
Мужній, непохитний.
Воює, карає, гартує.
Відданий рідній козацькій землі.
Полковник.



Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 2 лютого
Онлайн урок 👉 в Zoom   о 9.50
Тема 38. М.Гоголь. «Тарас Бульба». Колізія морального й національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби
Підручник - с. 173-188
Кожна людина хоча б раз у житті стоїть перед вибором. Він може бути різним. Найчастіше стосується честі, совісті, друзів, кохан­ня, Вітчизни… М. Гоголь у повісті «Тарас Бульба» теж порушує ці питання на образах Остапа та Андрія. Відомий український поет Т. Шевченко писав: «У кожного своя доля і свій шлях широкий».
1. Розглянь схему образів
2. Пригадай розділи 4-6
Запорожці вирішили йти на місто Дубно, де за чутками, малося чимало багатств. Тримати в облозі фортецю вони не любили, тому оточили місто, прирікаючи жителів на голодну смерть. Незабаром козакам, особливо молодим, набридла така бездіяльність. Найбільше за всіх сумував Андрій. Сам не знаючи чого, він відчував якусь "сердечну задуху". Одного разу вночі, зоріючи на одному з возів, побачив він перед собою загорнуту в покривало жінку. Це була татарка, служниця саме тієї панночки, яку Андрій зустрів два роки тому в Києві. Побачивши його з міської стіни, панночка послала до нього служницю за шматком хліба для своєї матері. Серце Андрія забилося. Все минуле, "що було приглушене суворим військовим життям,— все спливло разом на поверхню, потопивши у свою чергу, те, що було тепер". Стягнувши з возів, де зберігалися припаси, мішки з їжею, Андрій попрямував за татаркою і через підземний хід потрапив до міста.
Страшні жертви голоду траплялися їм на кожному кроці по дорозі до будинку лубенського воєводи. Нарешті Андрій опинився в кімнаті панночки і побачив жінку, що володіла його думками і почуттями. Вона здалася йому вдвічі прекраснішою, ніж досі. Раніше в ній було щось незакінчене, незавершене, тепер він побачив "витвір, якому художник додав останній удар пензля". Красуня поглянула на хліб, підняла очі на Андрія — "і багато було в очах тих".
— Цариця! — скрикнув Андрій,— Що тобі потрібно? Накажи мені! Загадай мені службу найбільш неможливу, яка тільки є на світі,— я побіжу виконувати її!
— Не дури, лицаре, ні себе, ні мене,— відповідала панночка, похитуючи тихо прекрасною головою.—— Тебе кличуть твій батько, товариші, вітчизна, а ми — вороги тобі.
— Що мені батько, товариші й вітчизна? Вітчизна — це те, чого прагне душа наша, що наймиліше для неї. Вітчизна моя — ти! І все, що б не мав, продам, віддам, загублю задля такої вітчизни!
Прекрасна панночка кинулася в Андрієві обійми, охопивши його білосніжними, чудесними руками, і заридала. Цієї миті вбігла з радісним криком татарка. "Врятовані, врятовані! — волала вона.— Наші ввійшли в місто, привезли хліба і зв'язаних запорожців!" Але ніхто її не чув... "І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!.. Вирве старий Тарас сивий жмуток волосся зі своєї чуприни і прокляне і день, і годину, в яку породив на сором собі такого сина".
3. Образ братів Остапа та Андрія.
Прочитай картки









                 
3. Продовжуємо читати  розділи 7-9
https://dovidka.biz.ua/taras-bulba-skorocheno-po-glavah/
4. Домашнє завдання: порівняльна характеристика синів Тараса Бульби тут👇👇👇


Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 29 січня
Онлайн урок 👉 в Zoom  о 9.50
Тема 37. Внутрішній епічний розмах твору
1. Пригадаймо зміст розділів 1-3.
І розділ. Остап і Андрій, сини Тараса Бульби, після закінчення київської бурси повернулися додому. Їхній батько був "із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру". Він заздалегідь тішив себе думкою, як прибуде зі своїми синами на Запорізьку Січ, представить їх усім старим, загартованим боями товаришам, подивиться на їхні перші ратні подвиги. Спочатку Тарас Бульба хотів відправити Остапа й Андрія на Січ одних, але "побачивши їхню свіжість, рослість, могутню тілесну красу, загорівся воїнський дух його, і він наступного ж дня вирішив їхати з ними сам, хоча необхідністю для цього була тільки уперта воля". Вранці, попрощавшись зі старенькою матір'ю, козаки рушили в путь.
ІІ розділ. Вершники їхали мовчки. Старий Тарас думав про давнє: "перед ним проходили його минулі роки, за якими завжди плаче козак, бажаючи усе життя залишатися молодим". Він думав про те, кого зустріне в Січі з колишніх товаришів.
Думки його синів були зайняті іншим. Старший, Остап, майже ніколи не думав ні про щось, "окрім війни та привільного пияцтва". У бурсі його вважали одним із найліпших товаришів, проте вчився він неохоче і чотири рази закопував свій буквар у землю, доки батько не поклявся, що Остап не побачить Запоріжжя довіку, якщо не навчиться всім наукам. Зараз Остап "був душевно розчулений сльозами бідної матері"; тільки це його бентежило і примушувало замислено опустити голову.
Менший брат його, Андрій, "мав почуття дещо жвавіші і якось більш розвинуті... Він також кипів жагою подвигу, але разом із нею душа його була доступна також іншим почуттям. Потреба кохання спалахнула в ньому жваво, щойно він проминув вісімнадцяте літо. Жінки частіше стали поставати в гарячих його мріях; він... бачив її щохвилини, свіжу, чорнооку, ніжну". Андрій старанно приховував свої почуття від товаришів, бо вважалося сороміцьким для козака думати про жінку і про любов, не покуштувавши битви. Одного разу, блукаючи вулицею, де жили малоросійські та польські дворяни, він "побачив красуню, якої ще не бачив зроду: чорнооку і білу, мов сніг, освітлений вранішньою зорею. Дівчина стояла біля вікна". Це була дочка ковенського воєводи, що тимчасово приїхав до Києва. Андрій бачив прекрасну полячку ще декілька разів, та незабаром вона поїхала. Саме про неї думав Андрій, понуривши голову і опустивши очі.
Подорожні дісталися до берега Дніпра і, зійшовши на паром, переправилися на острів Хортицю, де була тоді Січ.
ІІІ-ІV розділ. Втомившись від безпечного життя і пияцтва, запорожці обрали нового кошового отамана і почали вимагати для себе справжньої справи. На той час до берега саме причалив невеликий паром. Дізнавшись від людей, що стояли на ньому, як притісняють поляки українців і віру православну, як скарали на смерть вони гетьмана й козацьких полковників, козаки вирішили усім військом іти на Польщу.
2. Внутрішній розмах повісті.
Твір М. В. Гоголя належить до епічного роду літератури, жанру повісті, її різновид історичної повісті. В цьому творі історичні факти, пов'язані з боротьбою січового козацтва проти гнобителів українського, народу, поєднуються з вигаданими автором образами та подіями. Окрім того, автор, використовуючи історичний матеріал, вводить у повість елементи національного колориту: змальовує традиції і побут українського народу, звичаї козацтва, описує одяг, озброєння, вживає народну мову.
Основні складові епічного розмаху:
Масштабність подій: Зображення життя на Запорізькій Січі, масштабні битви, облога Дубно.
Героїчний характер: Персонажі (Тарас, Остап) виступають як величні, романтизовані образи, наділені високими моральними принципами — любов'ю до рідної землі, вірністю товариству, зневагою до смерті.
Епічні конфлікти: Порушення тем зради, морального вибору, вірності козацькому кодексу.
Піднесена мова: Використання романтичного стилю, описів природи та битв, що надає повісті звучання героїчної думи. 
3. Домашнє завдання: читати розділи 4-6 за посиланням
https://dovidka.biz.ua/taras-bulba-skorocheno-po-glavah/
          

Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 26 січня
Онлайн урок 👉 в Zoom  о 9.50
Тема 36. М.Гоголь. «Тарас Бульба». Сюжет твору.

1. ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ПОВІСТІ «ТАРАС БУЛЬБА»
2. ЖАНР ТВОРУ
"Тарас Бульба" - це історична повість.
Розглянь особливості повісті
3. СЮЖЕТ ТВОРУ
«Тарас Бульба» М. Гоголя — історична повість (1835/1842) про боротьбу козаків проти польської шляхти на українських землях у XVII ст. Сюжет зосереджений на долі полковника Тараса та його синів Остапа й Андрія: від повернення з бурси, походів, зради Андрія через кохання до польки та його вбивства батьком, страти Остапа, до героїчної загибелі самого Тараса.
Тема: Зображення боротьби українського народу проти національного та релігійного поневолення.
Ідея: Уславлення козацької доблесті, мужності, патріотизму та вірності батьківщині.
Проблематика 
Захист рідної землі.
Моральний вибір.
Єдність, згуртованість –запорука перемоги.
Кохання, вірність, самопожертва.
Стосунки батьків і дітей.
Честь і зрада
Основні етапи сюжету повісті «Тарас Бульба»: 
Експозиція: Тарас Бульба зустрічає своїх синів, Остапа й Андрія, які повернулися з Київської академії. Тарас вирішує відвезти їх на Запорозьку Січ, щоб зробити справжніми воїнами.
Зав’язка: Козаки прибувають на Січ, де починається суворе військове життя. Тарас підбурює товариство до походу проти поляків, які чинять безчинства на українських землях.
Розвиток дії:
Облога міста Дубно, де поляки чинять сильний опір.
Молодший син, Андрій, зраджує козацтво заради коханої польської панночки, яка перебуває в обложеному місті.
Тарас Бульба дізнається про зраду Андрія і вбиває його зі словами: "Я тебе породив, я тебе і вб’ю!".
Остап, старший син, виявляє неабияку мужність, але потрапляє у полон.
Кульмінація:
Страшна страта Остапа у Варшаві. Тарас, який прибув, щоб визволити сина, стає свідком його мученицької смерті.
Тарас помщається за сина, палячи польські міста, але врешті-решт його оточують поляки.
Розв'язка: Тараса Бульбу спалюють на вогні на ворожій землі, але навіть у смертну хвилину він думає про своїх побратимів та долю України. 
4. Закріплення вивченого
5. Домашнє завдання: читати розділи 1-3 у підручнику на с. 156-164 або за посиланням

Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 22 січня
Онлайн урок 👉 в Zoom  об 11.20
Тема 35. Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. 
Підручник ТУТ - с.  153-155
1. Прочитайте біографію М. Гоголя на с. 153-155.
                     

2. Ознайомтеся з цікавими фактами з життя письменника


3. Виконайте гру "Так" чи "Ні" про життя і творчість М. Гоголя

Доброго ранку.
Сьогодні 19 січня
Онлайн урок 👉 в Zoom  о 9.50
Тема 34. Євген Гребінка. Вірш «Човен». Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини. 
Підручник ТУТ - с. 149-151
1. Біографія Євгена Гребінки

Розглянь інфографіку життя та творчості письменника.

2. Вірш "Човен" (1883)
Прослухай вірш або прочитай на с. 151
https://youtu.be/6c62jOt72g0?si=v2wyngMaY8GZY8qU
3. Аналіз вірша "Човен" (1833)
Філософська лірика. Ознакою романтизму у творі є те, що ліричний герой вірша порівнює себе із човном, який зустрічається зі стихією та гине, він виявляється таким же беззахисним у великому жорстокому світі, як і людина в житті.  
Автобіографізм твору:  Євген Гребінка пише про себе і те, як він покинув спокійний та затишний хутір на Полтавщині та вирушив у велике місто – Петербург.
Запиши тему та ідею в зошит.
Тема: роздуми поета про майбутнє життя. 
Ідея: зображення всіх негараздів та випробувань людського життя:  жорстокості буття, безвиході, самотності особистості;  показ протистояння особистості та навколишнього світу.
Рід: ліро-епос
Жанр: балада
Художні засоби: Романтизація відбувається засобами народної поетики:  хвиля – «мов чорнії гори», хмари – «як темная нічка», грім у небі – «мов голос небесної кари» (порівняння). 
Алітерація – збіг приголосних «г» та «р», які передають звуки грому та підсилюють ефект небезпечного моря: «За громом громи гуркотять».
 Епітети: синєє море, буйнії вітри, чорнії гори (синєє, буйнії, чорнії – підкреслені хвилькою). 
Метафори: море гуляє, хвиля грає. 
Зменшувально-пестливі слова: нічка, весельце. 
Повтори: плавле. 
Звертання: мій покою. 


Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 15 січня
Онлайн урок 👉 в Zoom  об 11.20
Тема 33. Петро Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Вічна тема кохання у творі. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору
Підручник ТУТ - с. 146-148
1. Ознайомся з короткою біографією письменника.
Ключові моменти біографії:
  • Народження: 27 січня 1790 року в Городищі (Черкащина) в родині священика.
  • Освіта: Навчався в Київській академії, згодом – вільним слухачем Харківського університету.
  • Літературна діяльність: Почав друкуватися в «Українському віснику», перекладав класиків, писав байки («Пан та Собака», «Солопій та Хівря»), балади («Рибалка», «Твардовський»), став одним із лідерів Харківської школи романтиків.
  • Видавнича справа: Був одним із засновників «Українського журналу».
  • Викладацька робота: Викладав польську, а пізніше французьку мови в Харківському університеті та Інституті шляхетних дівчат.
  • Спадщина: Ввів в українську літературу жанр романтичної балади та сатиричної байки, використовуючи народну мову.
  • Смерть: Помер 13 жовтня 1865 року в Харкові. 
2. Пригадай, що таке "балада"

3. Виразне читання балади "Рибалка" на с. 147-148.
Прочитай баладу виразно.
- Про кого йде мова?
- Яким ви побачили рибалку?
- Якою здалася Русалка?
Сюжет твору 
Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже ніде не бачили Рибалки!».
Паспорт твору
Рік написання – 1827
Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).
Рід – лірика
Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.
Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.
Основна думка: кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.
“Рибалка” образи – мрійливий рибалка й водяна красуня (мають яскравий національний колорит). Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».
Домашнє завдання:
виконати тестування 
https://forms.gle/rLDnFsNkdqofPBaY9
Доброго ранку, мої учні!
Сьогодні 12 січня
Онлайн урок о 9.50
Тема 33. Література українського романтизму. Ідейно-художні особливості романтизму. Зв’язок із ідеями Просвітництва, з національним рухом. Осередки романтичного руху. Поети-романтики
У кінці XVIII — на початку XIX століття в Західній Європі
розпочалися активні антифеодальні, національно-визвольні рухи, пройшла хвиля незадоволення новими буржуазними відносинами. Творчі натури болісно переживали свій розлад із дійсністю, їх обтяжувала життєва проза. Це стало поштовхом до виникнення в мистецтві, літературі нового напряму —романтизму.
1. Прочитайте статтю в підручнику на с. 142-145
Зробіть невеликий конспект, занотувавши:
- поняття "романтизм";
- яскравих представників цього напряму. 
Прочитай, які нові ознаки з'явилися в романтизмі.
                    
                           


Доброго ранку, діти!
Сьогодні 22 грудня
Тема 31. ПЧ № 2. Г. Квітка-Основ’яненко. «Пархімове снідання»
1. Читаємо "Пархімове снідання"
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2447
2. Що їв на сніданок Пархім?
Варіант 1 
Варіант 2 (легший)
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 18 грудня
Тема 29. Контрольна робота № 3. Нова українська література. Тестування
Ось ми і завершили розділ. Час підсумувати вивчене.
Бажаю успіхів!
"Нова українська література"
ТЕСТ ТУТ👇👇
1. Хто такий І. Котляревський в літературі?
● основоположник давньої літератури
● зачинатель нової української літератури
● автор повісті "Маруся"
● чиновник, першим видав "Енеїду"
2. Темою п'єси "Наталка Полтавка" є
● глузливе зображення панівного класу України 18 ст.
● хабарництво, злодійство й інтриганство чиновників
● зображення життя селян, соціальної нерівності, відтворення традицій, звичаїв, пісень.
● поневолення українців царським режимом
3. Хто зайвий з персонажів у творі «Наталка-Полтавка»
• Петро
• Оленка
• Наталка
• Виборний
4. Хто відмовився від одруження з Наталкою заради її щастя?
● Микола
● Макогоненко
● Тетерваковський
● Петро
5. Кого із зазначених нижче письменників названо батьком української прози:
● Г. Квітку-Основ'яненка
● І.Франка;
● Г.Сковороду
● І. Котляревського
6. Який це  жанр? …- досить великий за обсягом прозовий твір, у якому доля однієї людини пов’язана з багатьма іншими людьми.
● Оповідання
● Байка
● Повість
● роман
7. Чим завершується твір «Маруся»?
• Василь та Маруся одружуються
• Маруся помирає, а потім і Василь
• Маруся їде до міста
• Василь став солдатом
8. Встановіть відповідність  між героями творів
Василь Наталка Петро Маруся
Був на заробітках 4 роки
Промокла під дощем і захворіла
Могли забрати у солдати
Відмовилася виходити заміж за возного

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 15 грудня
Тема 28. Г.Квітка – Основ’яненко. «Маруся». Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору. 
Героїнею сьогоднішнього нашого уроку буде також українська дівчина – Маруся – головна героїня однойменної повісті Г. Квітки-Основ’яненка. 
1. Пригадаймо, про що повість "Маруся".
2. Образ Марусі.
З якою зовнішністю її нам представляє автор?
 «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте...»

«Коси у неї як смоль чорнiї та довгi-довгi, аж за колiно; у празник або хоч i в недiльку так гарно їх повбира, дрiбушки за дрiбушку та все сама собi заплiта; та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вiнком, та заквiтча квiтками, кiнцi у ленти аж геть пороспуска; усi груди так i обнизанi добрим намистом з червонцями, так що разкiв двадцять буде, коли й не бiльш»
Як Маруся ставиться до батьків, за словами автора?
Маруся слухняна, покірна, працьовита і релігійна.
Вона шанувала своїх батьків, в усьому їм допомагала.
Як ставилась Маруся до інших?
 «Коли було заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе сопiлочка заграє стиха, що тiльки б її й слухав; а як усмiхнеться та очицями поведе, а сама зачервонiється, так от неначе шовковою хусточкою обiтреть смажнiї уста»
Як Маруся ставиться до праці, обов’язків?
   «Сорочка на нiй бiленька, тоненька, сама пряла i пишнiї рукава сама вишивала червоними нитками»
Вона була аж занадто скромна і сором'язлива: не ходила гуляти з дівчатами ні на вулицю, ні на вечорниці й іншим не радила ходити: «Лучче я, каже, на те місце, упоравшись... ранше устану, заміню твою старість: обідати наварю і батькові в поле понесу. А на вулиці що я забула? Іграшки та пустота...»
 Як виглядала Маруся, коли мала дозвілля і виходила з подружками у село?
 «Уранцi вирядилась щонайкраще: поплела коси у самi мiленькi дрiбушки i вiнком на голову поклала, пов'язала, якi були луччi, скиндячки, а зверх усiх положила червону й квiточками заквiтчалась»
«На все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна, та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна»
Вправа «Хмара слів»
Вибрати риси Марусі із хмари слів і записати в зошит.
3. Композиція твору
Пролог  – розмірковування Наума Дрота про минущість земного життя. 
Зав’язка – на весіллі подруги Маруся знайомиться з Василем.
Розвиток дії – зародження кохання, його розвиток, долання перешкод. 
Кульмінація – смерть Марусі. 
Розв’язка – смерть Василя.
4. Домашнє завдання: вікторина за змістом твору
https://wordwall.net/play/104236/288/636
Підготуватися до контрольної роботи.


Доброго ранку, діти!
Сьогодні 11 грудня
Тема 27. «Маруся» – перша україномовна повість нової української літератури, приклад прози із виразними рисами сентименталізму.
Сьогодні ми розглянемо теоретичні відомості про повість Г. Квітки-Основ'яненка "Маруся" .
1. З історії написання.
Повість «Маруся» була надрукована у 1834 році у збірці «Малоросійських повістей…» Григорія Квітки-Основ’яненка. Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції.
2. Пригадай з теорії
Повість – досить великий за обсягом прозовий твір, у якому доля однієї людини пов’язана з багатьма іншими людьми. У повісті, крім головного героя, діють й другорядні персонажі, події відбуваються в кількох місцях, а часові рамки можуть охоплювати великий проміжок часу. Повість містить одну сюжетну лінію.
Повість  "Маруся" утверджує вічні християнські ідеали: 
жити, «як Бог дасть»; 
трудитись чесно, не думаючи про корисливість; 
не вдаватись у тугу, коли спіткає горе; 
бути смиренним; 
поважати батьків, старших за віком людей.
3. Сюжет
В основі сюжету повісті «Маруся» – чисте, вірне і разом з тим нещасливе кохання молодої дівчини, дочки заможних селян, і бідного міського ремісника-рекрута Василя, якого чекає двадцятип’ятирічна солдатська служба. Розповідь у повісті побудована через передачу глибоких почуттів героїв. Конфлікт має соціальний характер – на перешкоді одруженню закоханої пари стоїть майнова нерівність: багатий селянин Наум Дрот не хоче віддавати єдину доньку за бідного  парубка-рекрута. Якщо ж Василь зможе заробити грошей і знайти собі заміну, то Наум за такої умови дає згоду на шлюб.

4. Домашнє завдання: прочитати повість "Маруся" на с. 122-140.

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 8 грудня
Тема 26. Г. Квітка-Основ’яненко. Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманізм та християнські ідеали, етнографічне тло творів 
Підручник ТУТ - с. 118-140
Батько української прози, один із перших, за висловом
І. Франка, «творців людової повісті», а ще директор Харківського професійного театру, організатор «Товариства до бродіяння», інституту шляхетних дівчат, засновник журналу «Український вісник», предводитель дворянства Харківського повіту. І все це стосується однієї людини — Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка. Про його невтомну діяльність для розвитку духовності, національної свідомості, гуманізму співгромадян ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.
1. Про Г. Квітку-Основ'яненка
Прочитати статтю у підручник на с. 118-121
Відеоурок про Григорія Квітку
Запиши схему  у зошит

2. Буктрейлер до твору "Маруся"
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 4 грудня
Тема 25.  “Наталка Полтавка”. Колоритні образи твору. Сценічне життя твору. 
1. Пригадайте ключові моменти твору за кроссенсом.
2. Почитай комікс
https://ukrlitcomics.com.ua/comics/natalka-poltavka/
3. Колоритні персонажі драми
Прочитай у презентації
Усно дайте відповіді на запитання щодо героїв п'єси.
4. Домашнє завдання:  виконати підсумковий тест 
https://forms.gle/FBrPD6Pes3HzAsLA9

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 1 грудня
Тема 24. РМ № 2 (письмово). Образ Наталки як уособлення кращих рис української жінки.  
Підручник ТУТ - с. 114
1. Пригадаймо дію ІІ.
Микола промовляє сам до себе, розказуючи про своє сирітське безталання, співає пісню. З’являється Петро, який теж співає про свою тугу за дівчиною. Хлопці потоваришували.
В цей час із хати Терпилихи виходять виборний і возний, перев’язані після сватання. Петро дізнається, хто вони такі. Зрозумівши, що Петро — коханий Наталки, Микола зголосився про все дізнатися докладно.
Виявляється, що Петро пішов на заробітки, аби бути гідним багатого батька Наталки. Тепер же знайшов їх самих у бідності. Хлопець розмовляє з виборним і розповідає про те, що бачив і чув у мандрах.
Хлопець страждає за втраченим щастям. З’являється Наталка і відразу впізнає його, тому вирішує не виходити за возного. Виборний наполягає на тому, що вона вже перев’язала їх рушниками. Разом з Терпилихою він вмовляє Наталку.
Петро віддає дівчині зароблені гроші, щоб чоловік не дорікав їй бідністю. Такий його вчинок умилостивив возного, і той відмовляється від Наталки. Мати благословляє дітей.
2. Образ Наталки.
Що вона сама про себе говорить?
«Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду»
«Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся прясти, шити і носити воду»
«Моє все багатство єсть моє добре ім'я»
«Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лити».
«Дівка проста, не красива, / З добрим серцем, не спесива... / Коло мене хлопці в'ються / І за мене часто б'ються»
Що говорять про неї інші?
Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить».
Виборний про Наталку: «Об розумі і добрім серці Наталки нічого і говорити; всі матері приміром ставлять її своїм дочкам».
Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тільки не здригнулась, но і другого піддержує».
Терпилиха про дочку: «...вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за першого жениха, аби б добрий, вийти заміж».
Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорної даже години»
💜Письмове завдання
3. Паспорт твору (запиши тему та ідею)
Літературний рід:драма
Жанр:соціально-побутова драма
Тема:показ життя сільської бідноти в епоху розкладу феодально-кріпосницького ладу (ХІХ ст.).
Ідея: втілення народного ідеалу української жінки, її моральної краси; засудження лицемірства в образах виборного і возного.
Основна думка:офіційна мораль тогочасного суспільства суперечить гуманістичним принципам.
4. Домашнє завдання: надіслати конспект з рисами характеру Наталки.

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 27 листопада
Тема 23. Зміст драми "Наталка -Полтавка"
Підручник ТУТ - с. 103-113
1. Пригадаймо дію І.
І дія 
Наталка журиться, що вже давно немає її коханого Петра. Вона промовляє, звертаючись до нього. З’являється возний, що натякає на своє кохання до дівчини, а потім і признається. Наталка відповідає, що вони не рівня одне одному.
Наталка йде додому, а замість неї з’являється виборний. Обидва чоловіки розмовляють про дівчину, вихваляючи її. Перебирають і женихів, що сватались до неї.
Виборний розповідає, що Терпили жили в Полтаві, були багаті, але батько пропив усе добро, вигнав свого вихованця Петра та й помер. Терпилиха з дочкою переїхали на село.
Виборний погоджується допомогти возному владнати справи з Наталкою.
Дія переноситься в хату Терпилихи. Мати докоряє дівчині, що та відмовляє гарним женихам. Як же їм жити далі? Наталка ж уже чотири роки чекає Петра. В хату заходить виборний і пропонує в ролі жениха возного. Домовляється про сватання.
Дівчина залишається сама і журиться.
2. Читаємо дію ІІ на с. 103-113.
- Що ви можете сказати про Наталку? 
- Через що страждає героїня твору?
- Хто такий возний Тетерваковський у п’єсі?
- Що намагається висміяти І. Котляревський, описуючи залицяння свого героя до Наталки?
3. Домашнє завдання: виконати вправу "Сюжет"
https://learningapps.org/view8706588




Доброго ранку, діти!
Сьогодні 24 листопада
Тема 22. Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» – перший твір нової української драматургії.
Підручник ТУТ - с. 96-102
Іван Котляревський – автор п’єс «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». «Наталка Полтавка» – перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є «праматір’ю українського народного театру». 
За жанром «Наталка Полтавка» – соціально-побутова драма; жанрове визначення І. Котляревського – «опера малоросійська у 2-х діях» («Мюзикл», – сказав би сучасний Котляревський). Називаючи драматичний твір оперою, автор мав на увазі, що, крім діалогів та монологів, у ньому ще й багато співу. У драмі 22 пісні. Не лише фольклорні, але й авторські. 1819 – постановка твору на сцені Полтавського театру. 1838 – вихід п’єси друком (доти вона поширювалася лише в рукописному варіанті). 
1. Прочитай інформацію.
Нову українську драму характеризує в першу чергу те, що вона звернулась до зображення життя, побуту, моралі, інтересів селянина — найбільш численної тоді верстви населення. На сцені з’являються картини реальної дійсності, образи живих людей; представники народу стають позитивними персонажами літератури.
Глядачі були вражені: замість  палаців та альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди рідної землі, а замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу - глибоку драму серця простої дівчини із звичайного українського села, розумної і чистої душею, яка не хоче коритися долі, хоче сама творити своє щастя.
2. Головні герої твору “Наталка Полтавка”:
Наталка Полтавка,
її коханий Петро
мати Горпина Терпелиха,
возний Тетерваковський,
виборний Макогоненко,
бурлака Микола.
3. Композиція твору
Експозиція: початок першої дії, де читач знайомиться з місцем подій (село над Ворсклою, хата Терпелихи), з головним героєм твору (Наталка). Тут ми дізнаємося, що Наталка дуже любить Петра і чекає його з далеких мандрів.
Зав’язка: подальші сцени, з яких довідуємося про намір возного одружитися з Наталкою, в цьому йому має допомогти виборний Макогоненко (ява 3 дії І).
Розвиток дії: старшина села вмовляє Наталку погодитися на шлюб з паном возним і діє через матір, а другий посередник, Микола, влаштовує побачення Наталки з Петром, який оце повертається із заробітків, куди погнали його лиха доля і Наталчин батько, що не погодився віддати дочку за наймита. Та й стара Терпилиха мріє про багатого зятя. Отже, на шляху до щастя закоханих — майнова нерівність.
Кульмінація: категорична відмова Наталки стати дружиною возного (ява 9 дії ІІ).
Розв’язка: благословення матері Наталки і Петра на одруження, оскільки возний зазначив: «Я отказуюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щоб зробив її благополучною».
4. Домашнє завдання: прочитати зав'язку твору на с. 96-102, виписати характеристику Наталки в зошит. 

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 17-20 листопада
Тема 20-21. І. Котляревський. Творчість І. Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення.
1. Ознайомся із біографією Івана Котляревського
або у відео "Книга-Мандрівка"

Запиши схему в зошиті.
2. Творчий доробок автора
Творчий доробок Івана Котляревського, засновника нової української літератури, включає три ключові твори: поему «Енеїда» (1798–1842), п'єсу «Наталка Полтавка» (1819) та водевіль «Москаль-чарівник» (1819). Він використовував живу народну мову, відтворював український побут та зображував душевну красу простих людей, що заклало основи демократичної естетики в українській літературі. 
«Енеїда» (1798–1842): Поема, яка вважається першим твором нової української літератури. Вона була надрукована у 1798 році у Санкт-Петербурзі (три перші частини) і ознаменувала початок нової доби в історії української літератури та мови.
«Наталка Полтавка» (1819): П'єса, яка є одним з найвідоміших творів Котляревського. Вона показує національний колорит і побут українців.
«Москаль-чарівник» (1819): Водевіль, який також є частиною його спадщини і відомий кожному українцеві. 
3. Повтори вивчене про Івана Котляревського
                               

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 10 листопада
Урок асинхронно
Тема 19. Сусп.- історичні, культурні обставини. Літ. процес кінця ХVIII ст. – І пол. ХІХ ст. 
Якщо раніше ми читали перекладену та адаптовану літературу, то від сьогодні ми почнемо вивчати літературу, написану власне українською живою мовою.
1. Пропоную відеоогляд літературного процесу кінця ХVIII ст. – І пол. ХІХ ст.
https://youtu.be/dzo3ivPvAAQ

Запишіть таблицю в зошит

2. Літературознавчий словничок
Класици́зм — це напрям у європейській літературі та мистецтві, що виникає на противагу бароко. Класицизм орієнтується на античність: на авторитетні античні тексти, зокрема, Аристотеля та Горація; на сюжети античної міфології. Класицизму притаманний раціоналізм, тобто мистецтво будується на засадах розуму. Цей напрям тягнеться до аристократизму, він прагне задовольнити потреби насамперед панівних верств суспільства.
До високого стилю в класицизмі належали трагедія, ода, епопея, до середнього — елегія та повчальний діалог; до низького — комедія, байка, травестія, літературна казка.
Класицизм дотримується трьох єдностей — місця, часу та дії.
Романтизм — це напрям у літературі та мистецтві, який орієнтується на історичне минуле, тут же — інтерес до фольклору. Романтики протиставляли реальне життя своїм уявленням про життя.
Романтичний герой — людина великих пристрастей та можливостей, вона здатна на незвичайні вчинки і дії (почасти) у фантастичних обставинах.
Представники в українській літературі: Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш.
Сентименталізм — напрям у європейській літературі, що прагне відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв. Сентименталізм утверджує чуттєву, ірраціональну стихію.
Представник в українській літературі: Григорій Квітка-Основ'яненко.

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 10 листопада
Тема 18. Контрольна робота № 2. "Українська література доби Ренесансу і доби Бароко"
Підсумуймо вивчені твори літератури часів княжої Русі та доби Ренесансу й доби бароко.
Виконай тестування за темою👇
Бажаю успіхів!

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 30 жовтня
Тема 17. ПЧ № 1. Філософія та афоризми Г. Сковороди
Підручник ТУТ - с. 73-74
1. Прочитай на с. 72-73 
Двадцять п’ять років мандрував дорогами України незвичайний подорожній – Григорій Сковорода. За способом життя – чернець, самітник, за способом мислення – філософ, за способом діяння – учитель, письменник, мандрівна академія.
Ім'ям Сковороди названо:
-село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині
-вулиці у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Кіровограді, Чернігові, Чернівцях, Хмельницькому, Дрогобичі, Лубнах, Мелітополі, Переяслав - Переяслав-Хмельницькому, Чорнухах, Гребінці,Золотоноші та інших населених пунктах
Ім'я Григорія Савича Сковороди мають наукові та освітні заклади:
-Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України (Київ)
-Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
-Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
2. Афоризми Г. Сковороди.
Афоризм – короткий влучний оригінальний вислів, узагальнена, глибока думка, виражена в лаконічній формі, подеколи несподівано парадоксальній.
Прочитай афоризми на с. 74.
Які тобі зрозумілі? Про що вони?
Завдання: згрупуй афоризми Сковороди за різними тематичними групами.
Фото роботи надішли в особисті повідомлення.
3. Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи за темою "Українська література доби Ренесансу і доби Бароко"

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 27 жовтня
Тема 16.  «Всякому місту – звичай і права…». Проповідь житейської невибагливості. Свобода як найвища цінність у вірші “De libertate”
Підручник ТУТ - с. 69-74
💦Працюємо за презентацією👉 ТУТ посилання
1. Пригадай цікаве з життя Сковороди
https://wordwall.net/play/6432/925/580
2. Збірка "Сад Божествених пісень"
Григорій Сковорода назвав збірку своїх поезій «Сад божественних пісень» (Повна назва збірки — «Сад Божественних пісень, що проросли із зерен Святого Письма»). У своїх творах поет виступає як лірик, що зв’язав своє життя з життям народу, а тому й по-новому ставив та розв’язував ряд важливих питань сучасної йому дійсності. Не бог, а природа, людина, її думки і почуття стали основним змістом його збірки.
- То чому ж таку назву має збірка?
- Який провідний мотив вона має?
3. «Всякому місту – звичай і права…»
💚Прочитайте вірш  на с. 69-70 + критика на с. 71.
💚Сучасне виконання вірша
💚 Аналізуємо вірш 
- Співстав цитату з вадою суспільства, яку висміював Г. Сковорода. (усно)
📌Запишіть тему та ідею вірша.
Рік написання – 1758-1759 pp.
Жанр – Сатиричний вірш, пісня
Літературний рід: громадянська / філософська лірика.
Тема: зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.
Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних суспільних вад. Щасливий той, хто має чисте сумління.
4.“De libertate”
💚Прочитайте вірш на с. 70
💚Аналіз вірша 
-З чим намагається порівняти свободу?
📌Запишіть тему та ідею вірша.
Рік написання: 1757
Вид лірики – патріотична лірика
Стиль – бароко
Тема: вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.
Ідея: уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.
Основна думка: тільки за умови отримання волі людина почуватиме себе щасливою; ніяке золото не замінить «вольности».
5.Домашнє завдання.
Виконати тестування

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 23 жовтня
Тема 15. Г. Сковорода. Життя і творчість філософа. Його вчення про самопізнання і «сродну працю». «Бджола та Шершень»
Підручник ТУТ (натисни) - с. 65-69
1. Ознайомтеся з біографією письменника-філософа
2. Прочитайте байку "Бджола та Шершень" на с. 67-68 або 
прослухайте за посиланням 
3. Аналіз байки
💚Пригадайте поняття
Байка – це прозове або віршоване  алегоричне оповідання повчального змісту. 
Будова байки:
    Оповідь (фабула)
    Мораль (сила)
Алегорія (грец. ἀλληγορία – іносказання, від ἄλλος – інший та ἀγορεύω – говорю) – художній прийом у літературі та мистецтві, що полягає в інакомовному відображенні узагальненого змісту через образи реального життя. Суть – у внутрішньому порівнянні одного явища з іншим.
💚Дайте усні відповіді

  • Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною? 

• У чому вбачає своє призначення Бджола? Чому праця для неї — насолода?

• Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу? Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня?

• Що є мукою для героїні? Чому Бджола — символ мудрої людини?

  • Коли праця для людини є насолодою і задоволенням?

  • Яке виховне значення має ця байка?

💚Запишіть
Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня. Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.
4. Домашнє завдання: випиши в 2 колонки риси, притаманні героям байки: Бджолі та Шершню. Надішли на перевірку.


Доброго ранку, діти!
Сьогодні 20 жовтня
Тема 14. Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні.  Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи та «Історію русів». 
Підручник ТУТ (натисни) - с. 54-61
Прошу ознайомитися з матеріалами до уроку.
1. Прочитайте статтю в підручнику на с. 54-58
В ній ви знайдете відомості про те, як розвивалася література в 
XІV-XVІІ ст. і XVІІ- XVІІІ ст. Це були період Ренесансу та бароко.
Ренесàнс (від латин. renascor — відроджуюся) — епоха Відродження західноєвропейського мистецтва й літератури, що прийшла на зміну епосі Середньовіччя. Основною ознакою Ренесансу є повернення в мистецтві до античних зразків, проникнення науки в закони світобудови.
Бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний) — це стиль у європейському мистецтві (ХVІ ст.), що прийшов на зміну ренесансу. Добі бароко притаманні урочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість. Літературі бароко властиве поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різноманітних контрастів, метафоричності й алегоричності, прагнення вразити читача.

Розвиток освіти дав поштовх розвитку культури, мистецтва. Було започатковано книгодрукування.
У ХV ст. в Україні розквітає книгодрукування. Засновником українського друкарства став Святополк Фіоль, який у 1491 р. видав 2 книжки слов’янською мовою для потреб українців.
Розвитку нашого книговидавництва сприяв славетний Іван Федоров, який у 1574 р. надрукував у Львові «Буквар» і Апостол, а ще через 7 років в Острозі — Біблію.
2. Перегляньте відео про історико-мемуарний епос (козацькі літописи)
https://youtu.be/UWFDvjetbH0
Козацькі літописи — це твори, у яких подано характеристики видатних діячів, описи важливих подій у хронологічній послідовності, тлумачення окремих періодів політичного життя. Вони належать до історично-мемуарної прози — творів, у яких оповідь ведеться у формі записок від імені автора про реальні події минулого, учасником або ж очевидцем яких він був.


Завершує традицію козацьких літописів «Історія русів» — пам’ятка української історичної прози й публіцистики кінця ХVІІІ ст. Автор літопису невідомий. У творі коротко викладено історію Русі-України, описано нашестя Батия як страшне лихо, яке змусило русів шукати підтримки у Великого князівства Литовського, щоб боронитися від татар. У творі засуджено політику Петра І, тиранію й покріпачення України, тут утверджується думка, що всі народи мають право на власну державність, що Русь-Україна — державне утворення саме українського народу.


Доброго ранку, діти!
Сьогодні 16 жовтня
Тема 13. Особливості композиції та стилістичних засобів “Слова про похід Ігорів”. Образи руських князів та Ярославни.
1.  Композиція твору. Прочитай!
2. Опрацюй образи поеми. 



3. Виконай завдання
Надішли на перевірку

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 13 жовтня
Тема 12. Слово про похід Ігорів” – перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору, переклади й переспіви, питання авторства. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви
Підручник ТУТ (натисни) c.48 -53
Якщо говорити про давньоруські памʼятки, то просто неможливо оминути увагою «Слово про Ігорів похід» - твором, окутаним загадковістю, і над яким і досі тривають дискусії.
Історичною основою твору вважають події другої половини ХІІ століття – періоду сварок між князівствами на Русі та постійними набігами кочових племен – половців, у битві проти яких виступив князь Ігор Святославович, головний герой «Слова…» , об’єднавшись з іншими князями, щоб довести свою відданість Батьківщині. Саме цей похід і став основою «Слова…». 
ЛІРО-ЕПОС – проміжний літературний рід, у якому поєднані властивості епічних і ліричних творів, наявний розгорнутий сюжет із системою образів (як в епосі), але присутній і автор, який висловлює свої думки, почуття, оцінює зображуване (як у ліриці).
1. Опрацюйте презентацію до уроку або статтю у підручнику на с. 48-53
  
Запишіть у зошит поняття.
Героїчна поема - поетичний твір, темою якого є якісь важливі і героїчні події, зазвичай пов'язані з легендарними персонажами, їх подвигами або подорожами.
Переклад- передача особливостей змісту і форми художнього твору, написаного однією мовою, засобами іншої мови.
Переспів – твір, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора.
Перший переклад твору українською мовою належить  
 М. Шашкевичу.
2. Складання паспорту твору письмово у зошит.
Автор: невідомий український поет з тих часів, можливо лицар, що був у Ігоревій дружині.
Рік написання: XII століття (1187р.)
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: героїчна поема (на думку деяких літературознавців — по­вість, літописна повість).
Тема: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Іго­ря на половців 1185 р.
Основна думка: заклик руських князів до єднання для спільної бороть­би проти зовнішніх ворогів.
Головні герої:
князь Ігор,
Святослав Ольгович – небіж Ігора, князь рильський
Всеволод Святославович – брат Ігора, князь курський та трубецький;
Ярославна (дружина Ігоря);
половці Овлур, Гзак і Кончак.
Руська земля – є центральним образом твору
Композиція: заспів, 4 частини та закінчення.
3. Домашнє завдання: прочитай короткий зміст поеми.
Запиши короткий план


Доброго ранку, діти!
Сьогодні 9 жовтня
Урок онлайн об 11.20
Тема 11.  Моральні цінності “Повчання Володимира Мономаха”. 
Підручник ТУТ (натисни) c. 37-43
1. Опрацюй презентацію (до слайду 5)
                                Про Володимира Мономаха
Князь Володимир Мономах (на київському престолі панував від 1113 р. до 1125 р.) – одна з найвидатніших постатей свого часу. Він був онуком Ярослава Мудрого. Від свого батька перейняв Володимир замилування до книжок, до освіти. Його матір'ю була грецька царівна, донька цісаря Константина ІХ Мономаха. Залишив по собі світлу пам'ять як розумний князь і добрий організатор. Поруч із тим Володимир Мономах –  це приклад доброго, справедливого християнського володаря, що не дозволяє сильнішим кривдити слабших, що велить опікуватися бідними, вдовами і сиротами, що вважає священним обов'язком бути гостинним, а в житті керується засадами християнської любові та моралі.
2. Прочитай "Повчання Володимира Мономаха" (с. 41-44)
                     
📌Випиши поняття "повчання"
Повчання — жанр давньої християнської літератури, до складу якого входить урочиста чи повчальна проповідь (слово) і дещо вільне за формою звернення (бесіда) до читачів.
3. Розтлумачити повчання (надіслати скриншот)
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 6 жовтня
Тема 11. Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України. Літописи як історико-художні твори. Зміст “Повісті минулих літ” (загальний огляд) 
Підручник ТУТ (натисни) c. 37-40
Опрацюйте презентацію 
https://docs.google.com/presentation/d/1iEeoCg5X4sbR3SXp1rgAVJY6r5a3v3rd/edit?usp=sharing&ouid=104691003427934034657&rtpof=true&sd=true1. "Повість минулих літ" - с. 37-40.📌Випишіть поняття "літопис".
Літопис – це жанр історично-мемуарної прози, у якому в хронологічному порядку, порічно записували події, а також фрагменти міфів, житій святих, легенд, ораторської прози, дружинного епосу тощо.
2. Тема та ідея літопису - запишіть у зошит.

Вітаю, шановні учні!
Сьогодні 2  жовтня
Тема 10. Контрольна робота № 1. Фольклор. Давня література 
Повторіть вивчене у підручнику на с. 5-36
  
                            

                    
Завдання контрольної роботи тут👇👇

1. До родинно-побутових пісень належать:

·      пісні про кохання та сімейне життя;

·      колядки, веснянки, гаївки;

·      пісні про історичних осіб.

 2. Тема пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють» - це…

·      оспівування страждань дівчини через те, що миленький поїхав іншої шукати;

·      оспівування палкого кохання козака до дівчини;

·      трагічна доля вдовиного сина

·      зображення трагічної загибелі козака.

3. Визначте назву твору, що  є народною баладою:

·      Ой під вишнею, під черешнею»

·      «Вавилонська вежа»;

·      «Ой летіла стріла»;

·      "Ізборник"

 4. Сестра, мати та кохана у баладі «Ой летіла стріла» зображені у вигляді?

 Горлиць

·      Зозуль

·      Лебедів

·      Ластівок

 5. Скільки є частин у Біблії?

·      1

·      2

·      4

·      5

 6. Що не входить до найдавніших рукописних пам’яток літератури?

·      Ізборник

·      Остромирове Євангеліє

·      Ізборник Святослава

·      «Слово о полку Ігоревім»

7. Події, що змальовуються в легенді «Про Вавилонську вежу», відбуваються…

·      Коли всі люди говорили однією мовою.
Незадовго після створення світу.

·      До сьогоднішнього часу

·      Наприкінці минулого століття.

 8.  У “Притчі про блудного сина” батько зустрічає молодшого сина

·      із докором 

·      щиро, радісно

·      байдуже 
ставить умову, що той виправиться

 9. Установіть відповідність між назвою твору і його жанром

"Цвіте терен, цвіте терен"

 

легенда

 

"Ой на горі вогонь горить"

 

родинно-побутова пісня

 

"Вавилонська вежа"

 

балада

 

«.. про блудного сина»

притча

 
Бажаю успіхів!

Вітаю, шановні учні!
Сьогодні 29 вересня
Тема 9. РМ № 1. Добір крилатих виразів із Біблії, їх коментування (усно) 
1. Пригадаймо вивчене.

  • Що таке Біблія?

  • Із скількох частин вона складається?

  • Про що йдеться в Старому Заповіті?

  • А в Новому?

  • Які легенди та притчі знаєте?

  • Який висновок із них для себе зробили?

2. Закріплення знань
3. Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи (теми "Фольклор. Давня література")

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 25 вересня
Тема 7. Християнська мораль у Притчі про блудного сина. 
Підручник ТУТ (натисни) - c. 32-36
 Маршрутний лист уроку
1. Опрацюй теоретичну частину (слайд 2-4)
👆Випиши поняття "притча" і її особливості.
2. Прочитай "Притчу про блудного сина" на с. 32-33
3. Проаналізуй притчу (слайд 6-8)
👆Переглянь відео
👆Випиши тему та ідею твору.
4. Домашнє завдання: випиши 7-10 крилатих виразів з Біблії. Надішли в особисті повідомлення.

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 22 вересня
Тема 6. Українська середньовічна література ХІ-ХV ст. Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава)
Підручник ТУТ - с. 20-22
1. Прочитай статтю в підручнику на с. 20-22
Запишіть назви книжок, які є найдавнішими в Україні.
2. Переглянь відео про становлення давньої літератури та найдавніші рукописні книги

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 18 вересня
Тема 5. Образи народної балади “Ой на горі вогонь горить”. Класифікація балад
Підручник  ТУТ - с. 16-18
1. Запишіть тему уроку в зошит.
2. Випишіть класифікацію балад 
Умовно балади поділяють на такі тематичні групи:
• міфологічні;
• історичні;
• соціально-побутові;
• родинно-побутові.
3. Перегляньте відеоурок ВШО


4. Прочитайте баладу "Ой на горі вогонь горить" - с. 16-17
Прослухайте її у різних виконаннях.
 - Який варіант сподобався найбільше?
4. Аналіз твору
Запиши аналіз в зошит
💦Назва твору: «Ой на горі вогонь горить»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: балада.
Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою з ворогами лежав у долині.
Ідея: висловлення співчуття загиблому козаку.
Основна думка: «Та вже ж твій син оженився, / Узяв собі паняночку — / В чистім полі земляночку».
Образи-символи: кінь — символ вірності, відданості, швидкості, волі; вогонь — символізує війну; ворон — символізує смерть, негоду.
Прочитай художні особливості твору:
Метафори: «накрив очі осокою», «коник плаче».
Повтори: «Ой коню мій вороненський, / Товаришу мій вірненький!»
Пестливі слова: ніженьки, вороненський, вірненький, паняночка, земляночка, сіделечко, молоденький.
Риторичні звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися».

Доброго ранку, діти!
Сьогодні 15 вересня
Тема 4. Українська народна балада “Ой летіла стріла”, її сюжетні й стильові особливості.
Підручник ТУТ - с. 14-16
1. Літературознавчий словничок
Запиши у зошит
Балàда — це ліро-епічний пісенний твір легендарно-історичного або родинно-побутового змісту з описами незвичайних ситуацій, людей і вчинків.
Особливості балад:
  • віршована форма; малий обсяг;
  • наявність сюжету;
  • стислість, нетривалий час дії, невелика кількість персонажів;
  • підкреслена узагальненість зображених подій та образів, відсутність деталізації;
  • наявність вступу, основної частини, висновку;
  • драматична напруженість сюжету, трагізм; зазвичай трагічна розв’язка;
  • реальне часто поєднано з фантастичним;
  • в основі сюжету балади часто лежить якесь перетворення (метаморфоза) (приміром, людини на птаха чи рослину);
  • дидактичність (себто наявність повчань і застережень).
2.  Робота над баладою "Ой летіла стріла"
☝прочитай текст балади на с. 15-16.
☝прослухай, як її виконують
https://youtu.be/B3AlLAYRweU?si=BKD87Yla6XCiOadV
☝аналіз твору 
Запиши тему, ідею та основну думку твору. 
Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином. 
Ідея: висловлення співчуття до загиблого.
Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить… 

Епітети: синього моря, вдовинім полі, земля сухенька, зозулі рябенькі.

Гіпербола: Де матінка плаче, там Дунай розлився; де плаче сестриця, там слізок криниця.

Анафора: “То його…”, “Де плаче…Там…”, “Поки…”.

Пестливі слова: зозуленьки, ніженьки, матінка, сестриця, миленька, сухенька,  серденька, головонька.

Метафори: “слізок криниця”, “шуміла нагайка”.
3. Тренування пам'яті
Спробуй за емоджі- віршем розповісти сюжет балади.

4. Перевір себе - філворд "Балада"Ой летіла стріла" (надіслати скриншот) https://wordwall.net/play/77881/018/482
                           


Доброго ранку, діти!
Сьогодні 11 вересня
Онлайн урок об 11.10
Тема 3. Культ романтизованих почуттів, традиційна символіка. «Ой під вишнею, під черешнею…».
Працюймо за презентацією

Завдання до уроку:
1) запиши дату та тему уроку
2) пригадай поняття
Родинно-побутові пісні –  ліричні поетично-музичні твори, що відображають почуття, переживання особистості, пов’язані з її особистим життям, з її родиною, стосунками в сім’ї.
3) Робота над піснею "Ой під вишнею, під черешнею"
☝Прочитай текст пісні (слайд 7)
☝Прослухай пісню https://youtu.be/k1yB73ok5IE?si=0TIPrzIS1hn8AVXK
☝Аналіз пісні (слайд 9-10)
Запиши тему, ідею та основну думку пісні

Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 8 вересня
Онлайн урок о 9.50
Тема 2. Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору. Види родинно-побутових пісень. «Місяць на небі, зiроньки сяють…», «Цвіте терен, цвіте терен…», «Сонце низенько…» 
Підручник ТУТ (натисни) c. 7-10
🖉 Завдання:
1) випиши слайд 5 і 6 - визначення "родинно-побутові пісні" і їх види.
2) опрацюй пісні про кохання і дошлюбні відносини на с. 8-10 - текст пісень і слова з музичним супроводом.
"Місяць на небі, зіроньки сяють.." 
Прослухай пісню https://youtu.be/sKIA1qjAEso
Аналіз пісні - слайд 13-14

"Цвіте терен, цвіте терен"
Прослухай пісню https://youtu.be/2aks4t-VbBc
Аналіз пісні - слайд 15-16

"Сонце низенько"
Прослухай пісню https://youtu.be/E2dG_Bxk8So
Аналіз пісні - слайд 17-18
Домашнє завдання: тестування за змістом пісень 
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeWVc0nJCWe4Zyhj7485M7tLDsGo3kOCqFJt0gzDxTAAC6PKw/viewform

Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 4 вересня
Тема 1.  Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця
1. Підготуйте зошит, підпишіть його.
Вивчення літератури цього року трохи відрізнятиметься від вивчення в попередніх роках. Не треба хвилюватись, просто тепер ми будемо розглядати твори літератури, використовуючи історико-літературний підхід, вивчаючи літературу України, починаючи з давніх часів і до сучасності, ви побачите як вона розвивалась, змінювалась, зможете зрозуміти, що саме впливало на її тематику та мотиви. А головне, зможете оцінити її роль і місце у житті нації. 
2. Прочитайте статтю на с. 3-4.
3. Розгляньте схему і запишіть у зошит.

4. Роль митця в літературі
- Пригадайте останню книгу, яку ви прочитали? Яке враження вона на вас справила?
Кожен митець у своїх творах хотів нам донести певні ідеї для життя. Розгляньте нижче.



5. Виконайте вхідне тестування, що ви пам'ятаєте з минулого року

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Коментарі (Atom)

Міжнародний день грамотності

  Міжнародний день грамотності – свято, що відзначається щорічно 8 вересня та символізує досягнення усього людства, адже грамотність – це од...