Вітаю в ІІ семестрі.
Покликання на урок 👉 в ZoomПідручник О. Авраменко, В Пахаренко
Корисний сайт для підготовки ЗНО/НМТ
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 24 квітня
Урок асинхронно
Тема 60. Контрольна робота "Творчість Лесі Українки"
Контрольна робота "Творчість Лесі Українки"
Оцінювання: (тест - 9 балів, мінітвір + 3 бали)
Завдання тут 👇👇👇
Бажаю успіхів!
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 21 квітня
Урок онлайн о 8.30 👉 в Zoom
Тема 59. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Симбіоз духовності і прагматизму в образі Лукаша.
1. Пригадаймо
Паспорт драми-феєрії "Лісова пісня" (1911)
Рід: ліро-епос.
Жанр: драма-феєрія.
Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.
Головна ідея: оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.
Проблематика: 1. Людина й природа. 2. Духовне й матеріальне, мрія й буденність. 3. Сила кохання й сімейне щастя. 4. Добро й зло, гідність і безчестя. 5. Людина й мистецтво. 6. Сенс людського життя. 7. Трагедія самозради.
Сюжетна та композиційна побудова драми. Особливість сюжетної організації драми: наявні дві кульмінаційні вершини, тому що після першої кульмінації події не йдуть на спад.
Зав’язка: пробудження Мавки;
Розвиток дії: кохання Мавки й Лукаша;
Передкульмінація: зрада Лукаша;
Кульмінація: смерть Мавки;
Розв’язка: Мавка перетворюється на вербу; смерть Лукаша.
2. Проблемне питання «Яким чином у драмі розкривається внутрішня роздвоєність духовних поривань Лукаша, його вагання між мрією й буденщиною, між поезією й прозою життя».
Образ Лукаша
З Лукашем ми зустрічаємось напровесні на галяві волинського лісу. Це — «дуже молодий хлопець, гарний чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний «…в полотняну одежу… сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку». У цьому зовнішньому портреті вбачається щирість, дитяча допитливість, чистота помислів юнака. В одній з ремарок письменниця повідомляє про мистецький хист Лукаша: «З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається все в лісі. Спочатку на вербі та вільхах замайоріли сережки, потім береза листом залепетала. На озері розкрились лілеї білі й зазолотіли квітки на лататті. Дика рожа появляє ніжні пп’янки». Зустріч з Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша. Він захоплюється красою Мавки, з подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь, як міниться вираз її очей про зимовий сон природи. Але лицемірство, корисливість, що панують у взаєминах людей, уже проникли і в душу Лукаша. Недарма він засоромився при відповіді на Мавчине питання: «Чи гарна ж я тобі?», «Хіба ти сам собі не знайдеш пари?». Коли Мавка прийшла жити в сім’ю Лукаша, а його мати почала постійно дорікати своєму синові і грою на сопілці, і ніжними взаєминами з Мавкою, бо це нібито відриває їх від роботи, Лукаш намагається захистити й себе, і Мавку. Але й він скоро «захворів», заразившись від своєї матері породженими віками невільницького життя пороками; робота і краса — несумісні; невістка в сім’ї — невільниця, гірша наймички, і цінують її за придане; всім і за все треба віддячувати, навіть за почуття любові; «…їм така невістка не до мислі… Тобі недобра з їх свекруха буде!», «їм невістки треба, бо треба помочі — вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає… Наймички — не дочки», «Була надія, що віддячусь потім», — кидає він Мавці на її пристрасне благання не зневажати «душі своєї цвіту». Як іржа, врізалося це в душу Лукаша, витравлюючи любов до природи, і любов до народних казок, легенд, пісень, якими так захоплювався мудрий дядько Лев. Розрив з Мавкою й одруження з лицемірною, ледачою, духовно убогою Килиною стало торжеством приватновласницького світу. Але в останній сцені Леся Українка показує торжество краси в душі Лукаша. Звернений до власної долі монолог Лукаша перейнятий не стільки скорботою, скільки вірою в високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі. У всій п’єсі, зокрема в образах Мавки і Лукаша, звучить осуд суспільних порядків, за яких гинуть найкращі якості людської вдачі.
3. Проблемне питання «Як за допомогою образів матері Лукаша й Килини письменниця зображує їх духовне обмеження, дисгармонію з природою?»
Образи матері Лукаша та Килини.
Мати Лукашева — рідна сестра Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя. Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути, як утвердити для них «авторитет» серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний. Найстрашніше, що багато таких нещасних, які поневолені дріб’язковими турботами, не почувають себе їхніми рабами, хоч вони є ними. І для того, щоб раби збагнули своє становище й відчули, наскільки воля прекрасна порівняно з рабством, Леся Українка «посилає» до людей Мавку.
Порівняння образів Мавки та Килини
Розгрупуй усно риси вдачі героїнь.
4. Закріплення: 1 завдання на вибір
1) на 6 балів - розібрати дії героїв
2) на 9 балів - "Так- Ні"
5. Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи за творчістю Лесі Українки.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 17 квітня
Урок офлайн
Тема 58. Леся Українка. «Лісова пісня». Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Природа і людина у творі
1. Сюжетна та композиційна побудова драми. Особливість сюжетної організації драми: наявні дві кульмінаційні вершини, тому що після першої кульмінації події не йдуть на спад.
Зав’язка: пробудження Мавки;
Розвиток дії: кохання Мавки й Лукаша;
Передкульмінація: зрада Лукаша;
Кульмінація: смерть Мавки;
Розв’язка: Мавка перетворюється на вербу; смерть Лукаша.
2. Образ Мавки + сенкан
Центральним образом є Мавка. Вона втілює ідеали гармонійної людини, вічного людського хисту, краси, несе людству оте Лесине, «що не вмирає». Мавку від довгого зимового сну розбудила мелодія Лукашевої сопілки — незвичайний спів весни, як думалось їй спочатку. Дізнавшись від дідуся Лісовика, що «то хлопець на сопілці грає», вона захотіла його побачити. Застереження досвідченого Лісовика: "… Минай людські стежки, дитино, бо там не ходить воля,— там жура тягар свій носить. Обминай їх, доню: раз тільки ступиш — і пропала воля!",- здається Мавці дивним. Для неї воля, природа, життя — нероздільні. "Ну, як-таки, щоб воля — та пропала? Се так колись і вітер пропаде!" —дивується вона. «Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш наймення», зацікавлено розглядаючи Мавку й одночасно граючи на сопілці українські веснянки, зачаровує лісову красуню — і в її серці зароджується незгасне кохання до юнака. Прекрасними й дивними здаються Мавці люди порівняно з лісовими істотами: лише люди «так ніжно… кохаються», уміють творити щось «вічне і величне», лише людина може прожити життя, залишивши по собі красу. Тепер усе попереднє життя їй згадується крізь серпанок смутку, а майбутнє мріється лише з людьми, лише з коханим, з яким у неї багато спільного. Адже й Лукаша вразила особлива краса лісової чарівниці, дивний вираз очей, її незвичайна, багата, поетична мова. Оцей особливий стан Мавки, зацікавленої людьми, закоханої в людину, особливо виразно розкривається в її монологах, що починаються словами «Нічого. Спала. Хто ж зимою робить?», «Коли б ти, нічко, швидше минала!» і в діалогах із Лукашем.
У ІІ дії бачимо лісову вродливицю серед людей. Тут вона символізує людину, що не зазнала впливу суспільства, у неї душа не «така саміська», як у людей, вихованих суспільством. Навіть мудрий дядько Лев не знає такого слова, яке б розкрило їй таємниці суспільної людини, допомогло збагнути людські клопоти. На відміну від більшості людей, Мавка перебуває в повній гармонії з природою, для неї робота — не повинність невільника, раба, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб до існування, а потреба душі, розумне, осмислене діяння, нероздільне з красою. Тому, коли Мавка «глядить корів, то більше дають набілу»; нивка, яку вона обробляла, родить гарно, як ніколи до того; ліс, дарами якого бережно, розумно користується, відкриває перед «нею всі свої скарби; на подвір’я, яке «умаїла квітками попідвіконню — любо подивитись!» Живучи в Лукашевій сім’ї, Мавка спіткалася із грубістю, черствістю, егоїзмом. І вона добротою, ніжністю хоче захистити чисте кохання від цих проявів зла, захистити «цвіт душі» свого коханого, своє і його щастя. У цій боротьбі ніжна Мавка виявляє стриманість, терплячість — на грубощі Лукашевої матері відповідає лагідно й покірно. І хоч зневіряється на якусь мить і йде в обійми забуття, та знову воскресає для боротьби за щастя, за кохання, за добро, за красу людської душі й торжество правди. Мавка завжди поривається до ідеалу, до краси. Ці думки увиразнюються фразеологізмами: «Не зневажай душі своєї цвіту», «Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», «Що ж? Хіба крові не варта краса?», «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає». Безсмертна лісова царівна все-таки виходить переможницею в боротьбі за «цвіт душі» свого коханого. У кінці твору вона спалахує давньою красою, з’являється перед юнаком знову «у зорянім вінці», знову разом із ним єднає свою долю. Правда, краса, благородство перемагають над усім лукавим, потворним, антигуманним.
Складіть сенкан до образу Мавки (у вікторині)
.jpg)
3. Образ дядька Лева
Леся Українка писала цей образ з реального волинського селянина Лева Скулинського з с. Немічного. Дядька Лева поважають всі, прислухаються до його порад. Він багато знає і має великий життєвий досвід. Він людина честі, йому вірять як реальні, так і казкові образи. Таку повагу він заслужив тим, що був людиною слова, порядною і мудрою.
Дядько Лев "дуже добрий з виду", у нього "довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки", на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить. Змальований світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармоніює з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка.
Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе саме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килина з матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його.
В образі дядька Лева Леся Українка втілила мудру, із знанням законів природи людину, яка уміла використовувати дари природи, бо жила й діяла у злагоді з її законами. Дядько Лев — це духовно багата особистість, образ, що символізує велич і красу нашого народу.
4. Домашнє завдання: Літературна вікторина
https://forms.gle/hj3atNsP6TwzJmvB8
Усно характеризувати мати Лукаша і Килину.
Усно характеризувати мати Лукаша і Килину.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 14 квітня
Урок офлайн
Тема 57. Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа.
ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія
Коли засумуєш за рідними, напиши їм чи подзвони. Коли на
душі радісно — поділися з друзями. А захотілося побачити рідну
домівку, край дитинства — неодмінно відвідай їх.
Лесі Українці через хворобу доводилося часто виїжджати за
кордон, далеко від улюбленого Полісся. Її сум вилився в чудовий
твір «Лісова пісня» — привіт рідній землі.
1. З історії написання твору.
Найвищим мистецьким здобутком Лесі Українки є «Лісова пісня». Цей шедевр вона написала в 1911 році всього лише за три тижні у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.
Вперше п’єса була поставлена 22 листопада 1918 року в Київському драматичному театрі.
За жанром «Лісова пісня» — драма-феєрія (таке визначення твору дала сама Леся Українка).
2. З теорії літератури
Драматична поема — це жанр, що поєднує прикмети драматургії і поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності.
За жанром «Лісова пісня» - це драматична поема. Це жанр, що поєднує прикмети драматургії і поезії, це віршована п’єса. Це драма -феєрія.
Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастичноказковому сюжеті, у якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.
Драма –феєрія - п’єса з казково- фантастичним сюжетом і персонажами.
Особливі ознаки драматичної поеми:
- в основі її переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей та поглядів;
- тяжіння до філософської узагальненості, символіки, міфологічності;
- ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовується афоризмом;
- присутні ліричність, емоційність, навіяні посвятами, ремарками, монологами, поетичними прологами.
3. Сюжет "Лісової пісні"
Найхарактернішою особливістю композицією є органічне переплетення життя двох світів — природи й людини. Лісові істоти олюднені, вони живуть і діють, розмовляють, як люди. У них своє розуміння добра і зла, вони наділені певними рисами вдачі за аналогією до людських. Драма складається з прологу й трьох дій, співвіднесених з різними порами року, із зародженням, розвитком і згасанням інтимних почуттів і переживань Мавки та Лукаша. Події відбуваються в старезному лісі, на Волині, протягом року. У творі діють міфічні істоти: Мавка і Русалка, Лісовик і Перелесник, Водяник і Потерчата. Кожна дія починається пейзажем, який змінюється відповідно до пори року. П’єса розпочинається з прологу — волинського лісового пейзажу: «Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і великим прастарим дубом… Саме озеро — тиховодне, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура — повна ніжної задумливої поліської краси».
Перша дія. Старезний, предковічний ліс на Волині — до дуба, що на широкій лісовій галявині, прийшли будувати хату дядько Лев і його небіж Лукаш — від зимового сну прокидається Мавка, почувши гру Лукаша на сопілці — Лукаш збирається наточити соку з берези, проте Мавка зупиняє його, адже береза — її сестра, а сік її — то кров — Мавка й Лукаш закохуються, перший поцілунок — Лукаш розповідає про те, що восени його хочуть оженити, від чого Мавка засмучується.
Друга дія. Пізнє літо — мати докоряє Лукашеві, що він все грає, а робота стоїть — коли на подвір’ї з’являється Мавка, мати Лукаша каже їй, що не гоже дівці упадати за парубком, проте лісовій красуні ці людські міркування не зрозумілі — за Мавку заступається дядько Лев, аби його сестра не називала Мавку відьмою — мати дає Мавці серпа й загадує жати — Мавці не вдається цього зробити, бо з жита виринає Русалка Польова й благає сестрицю не губити її красу — Мавка, щоб хоч якось виправдати себе перед матір’ю Лукаша, ріже собі руку серпом — на полі з’являється мати з молодицею й лає Мавку за неробство — приходить Лукаш і допомагає молодиці жати — Лукаш проводжає Килину додому — засмучена Мавка плаче біля озера й просить Лісовика зробити її такою, як була; Лісовик вбирає її в багряницю й срібний серпанок, у цей момент з’являється Перелесник і кружляє Мавку у вирі шаленого танцю — раптом із землі зявляється страшне Марище і вмовляє Мавку піти з ним у далекий край, де «ні дерево, ні зілля не шелестить, не навіває мрій» — тут з’являється Лукаш; побачивши бліду Мавку, каже: «Яка страшна! Чого ти з мене хочеш?» — Лукаш поспішає до хати й просить матір готувати хліб для старостів, бо завтра буде сватати Килину — почувши ці слова, Мавка зриває із себе багряницю й просить Марище забрати її із собою — вони зникають під землею.
Третя дія. Хмарна осіння ніч — біля хати Лукаша чорніє постать Мавки — з лісу виходить Лісовик і дивується, що Мавка тут, а не в «Того, що в скалі сидить» — Мавка пояснює, що саме він визволив її своїм злочином, перетворивши Лукаша на вовка — почувши вовче виття, яке доходило до кам’яної печери, Мавка розповідає, що прокинулась і силою чарівних слів урятувала Лукаша, повернувши йому людську подобу — мати докоряє Килині, що та довго спить і погана господиня — Килина, вибігши по воду, помічає постать Мавки й запитує, чого та прийшла — Мавка відповідає: «Стою та дивлюся, які ви щасливі» — Килина говорить: «А щоб ти стояла у чуді та в диві!» — Мавка раптом перетворюється на вербу — з лісу виходить Лукаш, на нього накинулася Килина й обізвала п’яницею, він відповів: «Мовчи! Не скигли!» — на запитання Лукаша, куди подівся дядьків дуб, вона відповіла, що продала купцям, щоб не вмерти з голоду — з хати вибігає мати й радіє синові, скаржиться на тяжке життя з «отою відьмою» — Лукаш докоряє матері, що їй судилося бути відьомською свекрухою — до них підходить хлопчик із сопілкою, зробленою з верби-Мавки, і просить Лукаша заграти на ній — Лукаш починає грати й чує голос Мавки, випускає з рук сопілку й запитує в Килини, що то за верба — Килина просить Лукаша зрубати вербу, Лукаш ударив раз по стовбуру, замахнувся вдруге й опустив руки — тут кинулася Килина, вихопила сокиру й замахнулася — у цю мить метеором-вогнем з неба злетів Перелесник і обійняв вербу, спалахнув вогонь і, досягнувши верховіття, перекинувся на хату — мати й Килина виносять із хати добро разом зі Злиднями — Килина просить Лукаша покинути ліс і повернутися в село — Лукаш не погоджується — Килина йде геть — аж тут з-за берези виходить легка, прозора постать Мавки і схиляється над Лукашем — Мавка ні в чому не звинувачає Лукаша. Твір закінчується ремаркою, що сприймається як вірш у прозі (Лукаш починає грати, тьмяний зимовий день зміняється на ясну весняну ніч, Мавка спалахує давньою красою в зорянім вінці, Лукаш кидається до неї, білий цвіт огортає закохану пару, переходить у заметіль, коли завірюха вщухла, стає видно Лукаша, що сидить сам, прихилившись до берези, на його вустах щаслива усмішка, очі заплющені, з неба падає сніг).
Сьогодні 10 квітня
Урок онлайн об 11.20
Тема 56. Леся Українка. Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…»
Підручник ТУТ - с. 216-218
1. Вірш «Мріє, не зрадь» (1905)
Цикл: “Пісні про волю”
Цикл: “Пісні про волю”
У вірші прославляється подвиг борців за волю. Поетеса стверджувала, що народ – це творець всіх цінностей і багатств, стверджувала безсмерття народу та велич його творчої праці.
Історія написання «Мріє, не зрадь» подається в тій частині 12-томника, що називається «Поза збірками». Вірш написаній у Грузії, у серпні 1905року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка.
Прочитайте вірш на с. 217.
Дайте відповіді на запитання
Дайте відповіді на запитання
1.Дослідіть, як змінюється настрій героїні впродовж твору? Свої спостереження аргументуйте, посилаючись на зміст твору.
2. Яким чином, на ваш погляд, Леся Українка відтворила мрію як живу істоту?
3. Доведіть, що твір є оптимістичним.
4. Яка ідея твору? Свою думку доведіть, посилаючись на зміст твору.
2. Яким чином, на ваш погляд, Леся Українка відтворила мрію як живу істоту?
3. Доведіть, що твір є оптимістичним.
4. Яка ідея твору? Свою думку доведіть, посилаючись на зміст твору.
Образ ліричної героїні: Лірична героїня твору переживає емоційний злет, що змушує на відверті зізнання. Її служіння прийдешньому ідеалу сягає крайньої межі: "Я вже давно інших мрій відреклася для тебе. Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя".
Аналіз твору- запишіть тему, ідею та основну думку поезії.
Художні засоби:
Художні засоби:
Епітети: безсонні очі; жадібне серце;
Метафори: останню надію вложила; лила чари у серце; сповнилось серце; не одіб’ють примари; вдарив час; слову статися тілом пора;
Анафора: мріє, не зрадь!
2. «Стояла я і слухала весну…» (1895)
Цикл: «Мелодії»
Цикл: «Мелодії»
Особливо Леся Украïнка любила весну як пору вiдродження, оновлення, надiï. У творі показано гармонію природного оновлення з душевним станом ліричного героя.
Прочитайте вірш на с. 218.
Дайте відповіді на запитання
- Який настрій прослідковується у творі?
- Яку персоніфікацію використала авторка?
- Який діапазон почуттів, звуків весни показано?
Лірична героїня вміє не просто слухати весну, а ніби спілкується з нею як із персоніфікованим образом.
Ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань. Уміння ліричної героїні “слухати весну” дало їй змогу почути дзвінку й голосну пісню, закличну мову і таємний шепіт. Голоси весни оспівують любов, юну красу, радощі – все те, про що колись мріялось.
Аналіз твору- запишіть тему, ідею та основну думку поезії.
Художні засоби:
Художні засоби:
Епітети: пісню дзвінку, голосну, таємно-тихо
Метафори: слухала весну; весна мені багато говорила; співали мрії
3. Домашнє завдання: 1 завдання на вибір:
створити за 1 із поезій («Contra spem spero!», "Слово, чом ти не твердая криця...", "Мріє, не зрадь!", "Стояла я і слухала весну...")
1) колаж - 10 балів;
2) відеопрезентацію - 12 балів.
3) пісню в додатку Suno AI - 12 балів.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 7 квітня
Урок онлайн о 8.30
Тема 55. Леся Українка. Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»).
Підручник ТУТ - с. 215-216.
«У вічному устремлінні до світла, у вічному горінні народжувалась її лірика… Неприкрашений, непідроблений голос серця, по суті, є щось більше, ніж звичайна “лірична поезія”,— є те, що хорошим словом узивалось колись “людський документ”. В неприкрашеній, неретушованій справжності почуття, одягненого в несилувану і адекватну форму словесну, і міститься весь секрет того хвилювання, яке незмінно переживаєш, читаючи поезію Лесі Українки»,— писав відомий літературознавець, поет, теж прихильник неоромантизму Микола Зеров.
1. З історії написання вірша "Слово, чому ти не твердая криця.."
Леся Українка найвищим призначенням мистецтва вважала служіння суспільному прогресу, визвольним прагненням народу. На її думку, мистецтво повинно будити «віру в можливість краси життя», «мати громадське значення», а не «бавити погляд і слух ситих, спокійних і загоджених людей».
Поетичним кредо авторки є вірш «Слово, чому ти не твердая криця». Написано його 25 листопада 1896 року. Він увійшов до збірки «Думи і мрії» (цикл «Невільничі пісні»). Саме в цей період було видано додатки до Емського указу, які ще більше забороняли все українське. Текст став реакцією на події й утілив провідні мотиви боротьби та служіння високій меті.
Леся Українка розуміє, що боротьба буде нелегкою, будуть поразки і страшні жертви, але це не лякає її.
2. Робота над поезією "Слово...", с. 216.
Прочитайте вдумливо вірш на с. 216 та коментар до нього на с. 215-216.
Можна додатково переглянути відеоурок ВШО (Всеукраїнської школи онлайн).
Аналіз вірша
Жанр: громадянська лірика
Тема: Звернення до слова, як до могутньої зброї в руках людини
Ідея: Уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч. Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може її захистити, чим вона може добитися справедливості
Художні засоби:
Епітети: твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки);
Метафори: слово — «зброя іскриста», «єдиная зброя», «меч на катів», «щира, гартована мова».
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 3 квітня
Урок онлайн об 11.20
Тема 54. Леся Українка. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості.
Підручник ТУТ - с. 213-214
В 19 років Леся почала публікувати свої твори.
Збірка «На крилах пісень». Загальна характеристика
Перша збірка «На крилах пісень» вийшла на початку 1893 року у Львові, фактичним редактором її був Іван Франко.
Збірка складається з ліричних циклів.
У кращих віршах збірки «На крилах пісень» вповні виявилася притаманна поетесі виняткова суспільна чутливість, уміння схопити й образно виразити суспільні ідеї й тенденції доби.
Поезія Лесі Українки «то болісна, то ніжна, то співуча, що наче буря, грізна і жагуча летить на крилах пісні з кайданів». Мужній голос поетеси-борця став співзвучний музі великого Кобзаря України.» Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайлани порвіте,- писав Іван Франко,-Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хворої дівчини».» Україна нині не має поета, щоб міг силою і різносторонністю таланту зрівнятися Лесею Українкою».
Іван Франко назвав Лесю Українку наймужнішою поетесою в усій соборній Україні.
Ім’я Лесі Українки ввійшло в свідомість поколінь як символ мужності і боротьби. Своїми думками вона обіймає весь український народ.
Основні мотиви лірики Лесі Українки (запис у зошит).
1. Патріотичні та громадянські ("І все-таки до тебе думка лине", "Мріє, не зрадь!..").
2. Мотиви молодості й кохання ("Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами").
3. Вияв палкої любові до рідної землі ( "Стояла я і слухала весну", "Давня весна").
4. Філософські мотиви ("Напис у руїні").
5. Роль і призначення поета та поетичного слова ("Contra spem spero", "Слово, чому ти не твердая криця").
Збірка «На крилах пісень» складається із 69-ти поезій і трьох поем. Більшість віршів об’єднані у цикли. Є шість циклів, розділених на дві умовні частини: перша – окремі поезії, об’єднані у вірші, друга – великі цикли і ліричні поеми. До збірки ввійшли поетичні твори, написані у 1880-х роках, та ранні поеми «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1891 – 1892), «Русалка» (1885).
Збірка «На крилах пісень» складається з - 6 поетичних циклів:
1. «Сім струн», (Посвята дядькові Михайлові)
2. «Зоряне небо»,
3. «Сльози-перли», (Посвята Іванові Франкові)
4. «Подорож до моря», (Посвята сім’ї Михайла Ф. Комарова)
5. «Кримські спогади», (Посвята братові Михайлові)
6. «В дитячому крузі».
2. Прочитайте вірш «Contra spem spero!» на с. 214.
Якою є лірична героїня поезії?
Як вона розуміє своє місце у суспільстві?
Які рядки твору, на вашу думку, слід читати найбільш емоційно?
Які романтичні образи створені авторкою?
На якому принципі побудований твір?
Чи збігається життєва позиція ліричної героїні зі ставленням самої авторки до життя?
3. Виконайте ТЕСТ. Леся Українка
Додатково
Складіть пазл Натисни ТУТ (фото надіслати в особисті повідомлення)
4. Домашнє завдання: опрацювати матеріал с.212-219; вивчити напам'ять "Contra spem spero!"
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 31 березня
Урок асинхронно
Тема 53. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Драматична спадщина.
Сподіваюся, вам відомі такі слова як "промінь" та "напровесні". Їх авторкою є Лариса Косач, більш відома під псевдонімом Леся Українка
1. Опрацюйте статтю підручника про Лесю Українку с.206-212 АБО перегляньте відеоурок
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 20 березня
Урок асинхронно
Тема 52. Альманах “З-над хмар і з долин”. Угруповання “Молода муза”. “Нова” драма на межі століть
Підручник ТУТ - с. 205-206
1. Опрацюйте презентацію та перегляньте відеоурок ВШО
https://docs.google.com/presentation/d/1YGTI91Sy3BDiHgPhrKWZwI606RuoAhv8fbMhzGUAlnI/edit?usp=sharing
1907 р. — маніфест групи галицьких письменників «Молода муза», спрямований проти реалізму в літературі та національного волюнтаризму. Більшість модерністів групувалася навколо журналу «Світ». (1906-1907 рр.) та часопису «Будучність» (1909 р.). Пізніше об’єдналися навколо львівського часопису «Молода муза». (П. Карманський, В.Пачовський, Б. Лепкий, С. Твердохліб, М. Яцків). Маніфест 1907 р. пропагував аполітизм, чисте мистецтво, утечу від життя, культ підсвідомого. «Молодомузівці» запровадили й активно експлуатували деякі нові теми:
- утечу від життя,
- оспівування смерті,
- самотності,
- зображення нічного життя великих міст,
- артистичної богеми,
- культ підсвідомих видінь, які не були новими для європейської літератури, однак в УЛ ще не прозвучали з достатньою силою.
У зв’язку із цим частину їхнього дискурсу становив інтерес до французького символізму й зокрема перекладів Ш.Бодлера. Однак поезія «молодомузівців» так і не виробила нової мови для вияву нових почуттів. Вона застосувала старі слова, стару метрику, старі, часто фольклорні кліше. «Молодомузівці» не мала концептуальної естетичної програми й відповідно солідного теоретичного дискурсу. Вони представлені кількома відомими заявами, серед яких стаття Остапа Луцького в газеті «Діло» 17 листопада 1907 p., яку Франко у своєму коментарі назвав «Маніфестом «Молодої музи». Як відзначала С.Павличко, «у теоретичному сенсі цей дискурс був досить кволим". «Молодомузівці» усвідомлювали проблему, але не змогли не тільки її вирішити, але й сформулювати коректно своє завдання. Вони передовсім заперечували народницьку традицію та її відповідне літературне втілення — реалізм. «Молодомузівці» досить чітко орієнтувалися на Захід, бо саме звідти приходили, а не виростали на рідному ґрунті нові художні ідеї».
3. Домашнє завдання: на канікулах читати "Лісову пісню" Лесі Українки.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 17 березня
Тема 51. Володимир Винниченко. «Момент». Образ панни (Мусі) – утілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіонізм новели. Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.
1. Імпресіонізм новели.
Імпресіонізм в українській літературі (кінець XIX — початок XX ст.) — це модерністська течія, зосереджена на відтворенні індивідуальних вражень, відтінків настрою та психологічних станів замість реалістичного опису дійсності.
Стиль: Імпресіонізм фокусується на враженнях (impressions) та миттєвих емоціях, а не на детальному описі побуту.
Сюжет: У «Моменті» перехід через кордон — це лише динамічне тло для психологічної гри почуттів між героями.
Філософія: Винниченко пропагує ідею "миті" як найвищої цінності щастя, яке не повинно бути обтяжене буденністю.
Хто така Панна? Чи відповідала її зовнішність образу городської панни?
Говорять, що очі — дзеркало душі. У творі В. Винниченко пише, що сміх — це дзеркало душі. Узагальніть і зробіть висновок, яка ж душа була в Панни?
Як поводила себе у хвилини напруження головна героїня? Опишіть її зовнішність в екстремальних ситуаціях.
Які риси характеру і вчинки Панни вказують на її життє-любство, рішучість, упевненість, оптимізм, віру в майбутнє? На підтвердження думки наведіть уривки з твору.
Розкрийте зміст слів чарівної Панни: «А ім’я — пошлість».
Що найбільше вона любила?
Як Панна розуміла кохання?
Чи погоджуєтеся ви, що життя плинне, щастя — це мить, а мить — частинка вічності?
А) Цитатна характеристика
Б) Відеурок
3. Значення творчості В. Винниченка
Володимир Кирилович Винниченко широко відомий як видатний письменник, творець нової української прози і яскравий політичний діяч часів революції та громадянської війни. Творчість В. Винниченка критики порівнюють із річкою, що часом робить стрімкі, несподівані повороти, інколи міліє, проте русло її тішить чистотою і силою джерел. Коли наприкінці 20-х років розгорілася дискусія навколо його роману «Сонячна машина», М. Зеров висловив думку, що цей твір знаменує новий, третій період у творчості Винниченка.
Літературно-художня спадщина письменника суттєво розширила ідейно-тематичні та жанрово-стильові межі української літератури, давши потужний потенціал для подальшого розвитку прози та драматургії. Як письменник гуманіст Винниченко глибоко вірив, що в людині, в людській спільноті переможе добро, правда, щастя. Ідея людського щастя на Землі проймає всю його творчість від перших оповідань і романів до останніх і досі не друкованих ще творів.
4. Підсумок уроку
Під час аналізу образу Панни на думку спадає вислів відомого філософа Григорія Сковороди, який влучно узагальнює сказане протягом уроку: «Жити слід так, щоб побачити у жорстокому — ніжне, у гіркому — солодке, у мотлосі — милість, у буйнощах — смак, в отруті — поживу, у смерті — життя, у безчесті — славу!». Чи не до цих ідей спрямований образ Панни в новелі «Момент» Володимира Винниченка?
Під час аналізу образу Панни на думку спадає вислів відомого філософа Григорія Сковороди, який влучно узагальнює сказане протягом уроку: «Жити слід так, щоб побачити у жорстокому — ніжне, у гіркому — солодке, у мотлосі — милість, у буйнощах — смак, в отруті — поживу, у смерті — життя, у безчесті — славу!». Чи не до цих ідей спрямований образ Панни в новелі «Момент» Володимира Винниченка?
Образ Панни в новелі — це втілення ідеї вічної жіночності, краси й загадкової незбагненності, тому що…
Твір примусив замислитися…
Творчість В. Винниченка — це…
5. Домашнє завдання: підсумкове тестування
https://forms.gle/sDCVydVtMAFoqrPr6
https://forms.gle/sDCVydVtMAFoqrPr6
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 13 березня
Офлайн урок
Тема 50. Володимир Винниченко. Поєднання в новелі «Момент» реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо).
Новела "Момент"
Опрацюй презентацію до уроку
Опрацюй презентацію до уроку
Переглянь короткометражний фільм
Аналіз новели
Тема: розповідь про перехід людей через кордон; життєві перипетії на шляху до щастя.
Ідея: утвердження думки про щастя як момент у житті людини, про людину як істоту, опосередковану умовностями й нормами, які стають нікчемними в кризових ситуаціях.
Рід: епос
Жанр: експресіоністична новела
Проблематика
життя і смерті
миті як частини вічності
сенсу щастя людини
порівняння природної сутності людини і моралі, нав’язаної суспільством
Композиція:
💧Шехерезада у в'язниці розповідає історію про момент любові (пролог)
💧Шехерезада їде із Семеном Пустуном (експозиція)
прохає Семена допомогти терміново переправитися через кордон — Семен попереджає, що можуть убити — Шехерезада уявляє себе мертвим, йому смішно.
💧зустріч Шехерезади в повітці з панною (зав'язка)
💧у селі облава — панна просить у Шехерезади револьвера — Шехарезада й панна терміново тікають самотужки до кордону — дорога через поле, зближення — рух лісом, відчуття близькості — панна просить Шехерезаду в разі її смерті передати послання "Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя". Більше нічого…" (розвиток дії)
💧Шехерезада й панна перебігають через кордон під кулями, страх (кульмінація)
💧живі, щасливі — Шехерезада зізнається в любові — панна цілує, просить ніколи її не шукати, бо щастя "ось воно, мить" (розв'язка).
Герої твору
3. Домашнє завдання:
Скласти хмару слів про Шехерезада і Мусю
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 10 березня
Офлайн урок
Тема 49. Володимир Винниченко. Життя і творчість, громадська і політична діяльність. Винниченко-художник. Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина», його популярність у 1920-ті роки. Успіх п’єс В.Винниченка на світовій сцені.
Підручник ТУТ - с. 179-190 - біографія/творчість.
1. Знайомство з біографією письменника (с. 179-184)
Відеоурок ВШО
2. Періоди творчості В. Винниченка.
Запишіть у зошит
3. Винниченко- художник
В.Винниченко:
- письменник
- громадський діяч
- художник
- громадський діяч
- художник
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 6 березня
Онлайн урок 👉 в Zoom о 13.10
Тема 48. Багатозначність символічних образів. Камінний хрест – уособлення долі людини. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею.
1. Паспорт твору
Літературний рід: епос.
Жанр: новела
Напрям (течія): експресіонізм із елементами імпресіонізму.
Тема: еміграція галицького селянства на американський континент на межі ХІХ-ХХ ст.
Ідея: єдність селянина з рідною землею.
Мотиви: "дома й дихається легше"; "містичний зв'язок із землею-батьківщиною "батьки й діти"; "щастя", "праця"; "еміграція"; "духовна смерть".
Мова персонажів — це ще один художній прийом, до якого вдається автор. Вона уривчаста, нервова, в ній відчувається драматизм та підвищена емоційність. Думки героїв часом втрачають послідовність, обриваються. Дії Івана Дідуха та його дружини також створюють тяжку напружену атмосферу. Варто згадати, наприклад, сумний тужливий спів героя або шалений, майже скажений, танець із дружиною. Автор створює сумні й навіть страшні ситуації. Проводи до Канади перетворюються на своєрідний похорон. Наостанок Іван просить односельчан зберегти цей хрест як пам'ять про його родину, окропити його святою водою. Іншими словами, провести поминки за його сім'єю.
Головні герої та їх образи:
людей:
людей:
Іван Дідух — селянин, який, працюючи на неплодючій землі, заробив горба, ставши схожим на той горб, на якому була його ділянка; відданий родині;
Катерина Дідух — дружина, жертовна жінка, яка любить дітей; діти, які вже не так тісно зв'язані з рідною землею;
кум Михайло — близький Івану по духу й долі чоловік;
односельці, з якими прощаються Дідухи;
природи: горб, весна; предметів і явищ: праця, чарка, пісня, танець.
Символічні образи: горб (символ виснажливої селянської праці; тяжкої долі селянина);
танець Івана й Катерини (символ смерті, прощання-смерті з рідною землею);
камінний хрест на глиняному горбі (пам'ятник родині Дідуха, усім емігрантам; символ терпіння й титанічної марної праці; символ могили для людини, заживо похованої тяжким життям; символ страдницької долі народу-трудівника);
тужлива пісня про осіннє листя (символ туги, жалю, нещасливої долі);
прізвище Дідух (символ духа (дід+дух), символ снопа жита-життя на Різдво).
Час подій: кінець XIX ст.
Місце подій: гуцульське село (с. Русів).
Художні засоби виразності: епітет, символ, порівняння, синекдоха ("ціла хата заридала"), метафора;
художня деталь ("Він двома-трьома штрихами незвичайно яскраво зображує нам цілі драми" (Леся Українка));
діалектизм; монолог;
позасюжетні елементи (пісня про осіннє листя як психологічний прийом для підсилення трагізму ситуації).
Проблематика: віковічного зв'язку з рідною землею; сумлінної праці на землі як вияву народної етики й моралі, як обов'язку, єдиного засобу і виправдання буття селянина; соціальна проблема масового зубожіння селян, що спричинило еміграцію за океан.
2. Перевірна робота - кросворд (надішліть скрин роботи)
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 3 березня
Онлайн урок 👉 в Zoom о 10.30
Тема 47. Історична основа твору, його сюжетно-композиційні особливості. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного
Вам цікаво, що робиться в душі головного героя новели "Камінний хрест" В. Стефаника, який змушений емігрувати до Канади? Прочитайте комікс і простежте за розвитком подій і за кольорами. Особливу увагу зверніть на драматизм танцю - прощання-смерті з рідною землею! Проведіть паралель із нинішніми подіями - вимушеними переселенцями під час війни!
Тут є над чим задуматися?
1. Опрацювання змісту новели "Камінний хрест"
Зміст новели + критика - с. 175-177
Пояснення діалектних слів
https://svitslova.com/literatura/teoria/1420-pojasnennia-sliv-stafanyk.html?showall=1
Комікс "Камінний хрест"
Комікс "Камінний хрест"
2. Композиція новели.
Новела складається із 7 розділів.
Експозиція: розповідь про повернення Івана Дідуха з 10 років служби у війську, про горб, що залишився йому в спадок. Тяжка праця на горбі.
Зав'язка: прихід гостей до хати Івана. Прощання з односельцями. Зізнання Івана у тому, що самому тоскно на душі. Екскурс у минуле: розповідь Івана про те, як сини дійшли думки про виїзд. "Два роки нічого в хаті не говорилось, лише Канада та й Канада...". Він дуже жалкує, що молодь не хоче триматися землі своїх пращурів.
Розвиток дії: гості пригощаються, ведуть розмови. Іван з Михайлом співають, як у молоді літа.
Кульмінація: син нагадує батькові, що час виходити. Люди плачуть: "...Ціла хата заридала. Як би хмара плачу, що нависла над селом, прірвалася, як би горе людське дунайську загату розірвало — такий був плач". Іван із дружиною пускаються в танець — власне кульмінаційний епізод, — від якого "люди задеревіли", у якому вилився назовні весь розпач прощання навіки. Сини силоміць виносять обох з хати.
Розв'язка: односельці проводжають сім'ю Дідухів. Іван іде танцюючи. Уся процесія зупиняється біля хреста, що Іван поставив на горбі. Чоловік каже дружині, щоб знала, що там викарбувані їхні імена: "Видиш, стара, наш хрестик? Там є вібито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє".
3. Драматизм твору.
Конфлікт розгортається не тільки як зовнішня драма, а і як внутрішня. Драма для Івана Дідуха — не його важка праця, а загроза залишитися без цієї праці. За кордоном селянин-українець не лише відірваний від звичної праці на батьківщині, але й закинений на чужу землю, де він не є господарем. І хоч як було важко працювати Івану Дідуху, але ця праця була сенсом його життя, це був своєрідний двобій з горбом, який пручався, опирався, але «мусив родити хліб»: «Чим старівся, тим тяжче було йому, поломаному, сходити з горба. — Такий песій горб, що стрімголов у долину тручає! Не раз, як заходяче сонце застало Івана наверху, то несло його тінь із горбом разом далеко на ниви. По тих нивах залягла тінь Іванова, як велетня, схиленого в поясі. Іван тоді показував пальцем на свою тінь і говорив горбові: – Ото-с ні, небоже, зібгав у дугу! Але доки ні ноги носе, то мус родити хліб!»
На своїй землі Іван Дідух є господарем власної долі. Земля для Івана Дідуха — це родюче поле, біль, горб, праця, любов, упевненість, щастя, засіб для існування, батьківщина.
Герой має прізвисько Переломаний, що свідчить про важку нелюдську працю, приречений, «нагнутий до землі».
Ось виділений текст із завантаженого зображення:
Трагедія Івана Дідуха — це трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю. Але головний персонаж знає: чужа земля — «далека могила», це — невідомість і нова біда. Немає іншої ради — треба творити щастя на своїй прабатьківській землі.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 27 лютого
Офлайн урок
Тема 46. Життя і творчість Василя Стефаника. Новаторство письменника. Психологічне розкриття теми еміграції в новелі В.Стефаника “Камінний хрест”.
Ознайомтеся з інформацією про причини еміграції людей за кордон у XXст.
Діаспора (від гр. "діаспора" - розсіяння) – розселення в різних країнах народу, вигнаного з батьківщини чужинцями.
Українська діаспора утворилася передусім внаслідок міграцій, українці здебільшого виїздили за межі України у пошуках кращого життя, умовно поділяється на східну (Росія 4,3 млн., Казахстан 900 тис., Молдова 600 тис., Білорусь 300 тис., Узбекистан 150 тис., Киргизія 100 тис. жителів українського походження) і західну (США 2 млн., Канада 800 тис., Бразилія та Аргентина по 400 тис., Австралія і Франція по 40 тис., Велика Британія 30 тис., Німеччина 25 тис. жителів українського походження).
Галичина наприкінці XIX - поч. XX ст. була в обіймах Австро-Угорської імперії. Причиною еміграції населення були непомірні податки, поступове зубожіння селян, занепад економіки, відсутність заробітку. Тож доводилося селянам мандрувати в далекі краї в пошуках кращої долі. Одним з перших емігрантів був Іван Богдан із Коломиї, грамотний, добрий столяр, знався на виробництві мазуту, 1890 р. він виїхав до Америки в штат Вірджинію. Усього протягом 1890-1910 рр. емігрувало 300 тис. українців.
В історії української еміграції визначають чотири хвилі переселенського руху.
Ø Перша хвиля (к.XIX ст. — початок Першої світової війни). Емігрували до США, Бразилії, Канади, Аргентини, Австралії, Нової Зеландії. Причини еміграції: економічні, соціальні, політичні.
Ø Друга хвиля (період між Першою і Другою світовими війнами). Зумовлена поєднанням соціально-економічних та політичних причин.
Ø Третя хвиля (к. Другої світової війни). Викликана політичними мотивами.
Ø Четверта хвиля — так звана «заробітчанська» (з 1990 рр.). Причини — економічна скрута перехідного періоду в Україні.
Сьогодні знайомимося з творчістю Василя Стефаника: Стефаника-новеліста, Стефаника-майстра, Стефаника-психолога, неповторного співця українського архетипу, Бетховен українського села. Саме про нього М.Горький сказав: «Як коротко, сильно і страшно пише ця людина».
За презентацією тут
Або відеоурок ВШО
4. Перегляньте буктрейлер до твору "Камінний хрест"
- Які враженння від перегляду буктрейлеру?
- Що вразило, здивувало, збентежило?
Повний фільм
5. Домашнє завдання: читати новелу "Камінний хрест"
Пояснення діалектних слів до твору
https://svitslova.com/literatura/teoria/1420-pojasnennia-sliv-stafanyk.html?showall=1
https://svitslova.com/literatura/teoria/1420-pojasnennia-sliv-stafanyk.html?showall=1
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 24 лютого
Офлайн урок
Тема 45. Контрольна робота №4. «Творчість М.Коцюбинського і О.Кобилянської»
1. Пригадайте творчість М. Коцюбинського:
новели "Інтермецо" та повість "Тіні забутих предків"
новели "Інтермецо" та повість "Тіні забутих предків"
та О. Кобилянської: новелии «Іmpromtu phantasie» та «Valse melancolique».
Виконайте завдання контрольної роботи
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 20 лютого
Урок онлайн о 13.10
Тема 44. Роль образу мелодії вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь новели О. Кобилянської «Valse melancolique». Глибокий психологізм твору
1. Пригадаймо сюжет новели
Сюжет твору має за настроєм виразну двочастинну будову. У 1 переважає меланхолійний настрій, життя героїнь тече розмірено й майже одноманітно. Усе швидко змінюється з переїздом до помешкання піаністки Софії. Розповідь стає динамічнішою, напруженішою, що нагнітає передчуття неминучої трагедії. Бентежна гама меланхолійного вальсу стала ніби передчуттям піаністки низки подій у її власному житті, які призвели до фатальної розв'язки — смерті героїні.
Образ-мелодія меланхолійного вальсу в новелі Ольги Кобилянської «Valse melancolique» є лейтмотивом, який розкриває психологію трьох жінок-інтелектуалок, символізуючи їхній внутрішній світ, душевні переживання та життєві трагедії. Музика слугує інструментом глибокого психологізму, відтворюючи тендітність душі Софії, емоційність Ганни та стриманість Марти.
Дзеркало душі Софії: Мелодія відображає її тонку, артистичну натуру, вразливість перед брутальним світом та глибоку меланхолію. Вона є втіленням творчого наповнення її життя.
Символ життєвої драми: Мелодія, що звучить тричі, супроводжує ключові моменти руйнації життя Софії (стрес, втрата, відчай), а останні акорди символізують обірвану струну життя талановитої піаністки.
Музичне багатоголосся: Вальс формує настрій усього твору, підкреслюючи контраст між високим мистецтвом і буденними трагедіями.
Відтворення характеру: Через сприйняття музики розкриваються різні типи жіночих характерів: Софія — музика, Ганна — емоційна вибуховість, Марта — спокійна любов
3. Літературний паспорт твору
Літературний рід: епос.
Жанр: "музична новела".
Напрям (течія): неоромантизм.
Тема: розповідь про життя трьох жінок, які своїми думками та світовідчуттям не вписувалися у тогочасний формат пересічних жіночих душ.
Ідея: утвердження думки про вільний вибір жінкою свого життєвого шляху та необхідність створення умов для її самореалізації.
Композиційно-стильові особливості: мотив вальсу у творі наскрізний і об'єднує всі події в завершене ціле. У заголовок новели авторка винесла назву музичного етюду "Valse melancolique", який створила і тричі виконувала протягом твору піаністка Софія. За настроєм він складався із двох частин — легкої і безтурботної спочатку та бентежної і трагічної наприкінці.
Проблематика: кохання; людини і мистецтва; емансипації жінки й жіночої самореалізації; духовного аристократизму; філософської суперечності між прагненням людини до краси й досконалості та обставинами реального життя.
4. Самоперевірка до новели
5. . Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи за творами М.Коцюбинського та О. Кобилянської.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 17 лютого
Урок онлайн о 10.30.
Тема 43. Ольга Кобилянська. Образи нових жінок-інтелектуалок: талановитої піаністки Софії, аристократичної Марти, пристрасної і вольової художниці Ганнусі у «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс»).
Підручник ТУТ - с. 166-167.
У центрі уваги на уроці О.Кобилянська. Феноменально, що дівчина, яка зростала в найглухіших закутках Австро-Угорської імперії, в оточенні мадяризованих або понімечених міщан, знайшла дорогу до українського письменства, заявила про себе новаторськими пошуками в прозі. За спостереженнями Д.Павличка, ми сьогодні приходимо до творчості Кобилянської «по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі».
1. Ознайомтеся! У ІІ пол. 90-х рр. О.Кобилянська шукає нового підходу до зображення теми інтелігенції («Аристократка», «Impromptu phantasie», «Valse melancoligue»). Письменницю приваблюють образи мужніх, високих духом жінок, романтичні, артистичні натури.
О.Кобилянська пристрасно любила музику, взагалі мистецтво. У кількох своїх творах вона майстерно змалювала талановиті мистецькі натури. Очевидно, маючи на увазі ці твори, письменниця в листі до О.Маковея від 17 лютого 1898р. зауважувала: «… Я думаю, що моя заслуга се та, що мої героїні витиснули вже або бодай звернуть на себе увагу русинів, що побіч до теперішніх Марусь, Ганнусь і Катрусь можуть станути і жінки європейського характеру, не спеціально галицько-руського». Зокрема, такими артистичними образами є героїні музичної арабески, як ще називають літературознавці, «Valse melancoligue». Вони живуть у світі музики, мистецтва, всіма силами прагнуть заспокоїти в собі ненаситну жадобу краси. Творча манера письма О.Кобилянської, при якій вона висловлює думки про філософський вплив музики на особистість, за словами Лесі Українки, зумовили появу нового «симфонічного жанру» в українській літературі.
2. Прочитайте!
Ольга Кобилянська захопилась ідеями емансипації і фемінізму. Якщо говорити про фемінізм, то цей рух базувався на тому, що в суспільстві несправедливо брали верх чоловіки, а їхні домінування в суспільному та громадському житті пов’язане з патріархальними пережитками. Жінки-феміністки боролися та боряться за рівну участь з чоловіками у громадському та приватному житті.
3. Головні героїні твору
6. Значення імен героїнь
Марта (від арам. Marta) – пані, господиня.
Ганна (др.-євр.; Channa) – він був милостивий, виявляв ласку.
Софія (гр.; Sophia) – мудрість.
- Як і багато інших творів О.Кобилянської, «Меланхолійний вальс» має значною мірою автобіографічний характер. У листі до О.Маковея від 17 лютого 1898р. вона писала: «Прочитали-сьте «Valse melancoligue» і знаєте історію мого життя. С е м о я історія. Більше не кажу нічого".
- - Як ви думаєте, з життям якої з героїнь твору письменниця порівнювала своє життя? (Софії Дорошенко). Чому? Свою думку обгрунтуйте.
- - Чи звернули ви увагу, що з-поміж трьох героїнь тільки Софія має прізвище? Чому? (Вона – Дорошенко! Українка!).
- - Чому письменниці вдалося так точно передати душевні порухи жінок? (Вона відчувала їх сама).
- - Назвіть кредо мисткинь Ганни й Софії. (Мистецтво (краса) понад життя).
- - Що, на їхню думку, є мистецтво? (Це «щось таке сильне, сильне, що особисте щастя мізерніє перед ним, не в силі вдержати з ним рівноваги в істоті!»)
- Що ви помітили в їхніх образах спільного і відмінного?
"Займи позицію". - Хто з героїнь вам імпонує і чим саме?Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 13 лютого
Урок офлайн
Тема 42. Краса вільної душі й аристократизм духу в новелі О.Кобилянської «Іmpromtu phantasie». Автобіографізм твору. Образ ліричної героїні новели-роздуму.
Підручник ТУТ - с.161- 165
1. Пригадайте зміст новели «Іmpromtu phantasie» с. 161-165
та перегляньте урок-онлайн
2. Обговорення новели.
- Яка роль експозиції у новелі? (Наскрізні теми твору розгортаються в експозиції. Лейтмотивом експозиції нарису є «торжественні, поважні звуки дзвонів», що загалом налаштовує читача на відповідне сприйняття інших образів. Так, розвиток характеру героїні показано через сприйняття нею музики.)
- Яку роль відіграють звуки дзвонів? (Образ дзвонів передає її дитяче відчуття: «Вслухувалась у дзвоніння якогось стародавнього історичного монастиря, — вслухувалась і плакала, доки з утоми не ослабала»).
- Якого віку героїня твору?
- Чому саме в такий спосіб зображує письменниця героїню твору? (О.Кобилянська зображує два відтінки життя оповідачки твору. Перший — десятирічною дівчинкою, другий — дорослою жінкою. У 1 частині новели авторка зображує кілька епізодів, на прикладі яких розкриває характер героїні. У ній поєднуються меланхолійність, чуттєвість, задумливість, з одного боку, і сміливість, нестримність, вольовий і сильний характер — з іншого. Але при всій парадоксальності вона гармонійна й життєлюбна, почуття переповнюють її, хоч дівчина не завжди їх усвідомлює. Зображуючи героїню дорослою, О. Кобилянська приділяє увагу двом аспектам — стосункам із чоловіками та її ставленню до життя. І хоч в особистому плані героїня відчуває себе нещасливою від нерозділеного кохання, це не перешкоджає їй насолоджуватися життям, яке вона сприймає як велике диво)
- Чому дівчинка прагла приборкати норовливого жеребця?
- Як вплинув на героїню приїзд «стройника фортеп`яна»?
Опишіть її переживання.
Опишіть її переживання.
- Що за почуття зародилися в її серці, про які вона навіть не здогадувалася?
- Які настанови озвучив музикант? Чому назвав дівчину “будуча славо?”
- Чому героїня плаче на самоті?
- Якою постає героїня в дорослому віці?
- Чому авторка пише: “ Вона стала лише половиною тим, чим обіцювала стати дитиною”?
- У чому виявляється краса її душі?
- Чому твір є автобіографічним?
- Яку роль у новелі відіграє музика?
- Які феміністичні погляди О.Кобилянської позначилися на головній героїні твору?
- Які морально-етичні проблеми життя інтелігенції актуалізовано у творі?
3. Аналіз новели
Тема: Зображення дівчинки, а згодом дівчини духовно чистої і від цього сильної.
Ідея: возвеличення духовної чистоти як найбільшої людської сили.
Рід: епос
Жанр: новела
Сюжет твору “Фантазія-експромт”:
Експозиція. Розповідь авторки про героїню.
Зав’язка. Маленька героїня упіймала коня, що зірвався з прив’язі.
Розвиток дії. Розповідь про те, як переїжджий стройник налагоджував фортепіано у її родичів.
Кульмінація. Виконання стройником “Фантазії-експромт” Шопена, сльози маленької героїні. Стройник бере з героїні обіцянку грати цю мелодію тільки тоді, коли стане зовсім дорослою, після двадцятиріччя.
Розв’язка. Героїня подорослішала, але так і не навчилась грати на фортепіано. Зате, коли вона чує музику, то “готова вмирати. Стаю тоді божевільно-відважна, стаю велика, погорджуюча, любляча… Що й залежить на мені, коли лиш музику чую!..”.
4. Закріпленння вивченого
Виконати тестування
5. Домашнє завданння: прочитати новелу О. Кобилянської «Вальс меланхолійний».
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 10 лютого
Урок офлайн
Тема 41. Життя і творчість Ольги Кобилянської. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – зразок раннього українського модернізму.
Підручник ТУТ - с.156-161
Ольга Кобилянська - пишна троянда в саду української літератури.
М.Старицький
Сьогодні розпочинаємо знайомство з творчістю письменниці, яка стала однією з перших модерністів в українській літературі, яку в народі названо Гірською орлицею за горде серце, пишною трояндою в саду української літератури за неповторну шляхетну жіночість у змалюванні дійсності, яскраву метафоричність художнього бачення. Сама ж вона називала себе скромно й просто — «робітницею свого народу».
1. Перегляньте урок онлайн та опрацюйте статтю підручника с. 157-161
2. Словникова робота з теорії літератури.
Пригадайте, що являє собою такий мистецький напрям, як неоромантизм? Які його ознаки?
Неоромантизм (від гр. nέo — молодий, новий і фр. romantisme) — стильова течія модернізму, що визначилася на межі 1880-90-х рр. у берлінському мистецькому середовищі. Неоромантизм передбачав оригінальну модифікацію романтичного типу творчості.
Основні ознаки неоромантизму:
- змалювання яскравої, неповторної індивідуальності, яка вирізняється з маси і протистоїть злу;
- герої характеризуються внутрішнім аристократизмом, бажанням жити за критеріями ідеалу;
- головна увага зосереджується на відтворенні духовного світу людини, а не суспільно-соціальних подій;
- використання умовних, фантастичних образів, ситуацій та сюжетів;
- символічний зміст образів та ситуацій, відмова від їх типізації.
3. Домашнє завдання: на с. 161-165 прочитати новелу «Іmpromtu phantasie».
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 6 лютого
Урок онлайн 👉 в Zoom об 11.20
Тема 40. УПЧ №2. Майстерність психологічного аналізу внутрішнього світу людини в новелі Михайла Коцюбинського “Цвіт яблуні”
1. Прочитайте етюд М. Коцюбинського "Цвіт яблуні".
2. Опрацюйте презентацію
Доброго ранку, любі учні!
1. Пригадай зміст твору через бліц (1 запит. =0,5 б)
1. Повість М. Коцюбинський написав під враженням від перебування в ... .
2. Дві ворогуючі сім´ї, представлені в повісті, це ....
3. Перше знайомство Івана і Марічки сталося під час ...
4. Марічка пригостила Івана під час бійки їх родів ...
5. Марічка любила співати ... .
6. «Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі, недобрим зеленим вогнем», – сказано про ... .
7. Родина Марічки мала прізвище ... .
8. Видобував у старий спосіб вогонь на полонині ... .
9. Зраджує близьку людину ... .
10. Потопає в Черемоші ... .
11. Улюблений музичний інструмент Івана … .
12. Екранізував повість «Тіні забутих предків» ... .
2. Образи Івана та Марічки
Пригадайте!
Пригадайте!
1. Як автор описує народження Івана? Зачитайте.
2. За яких обставин уперше зустрілися Іван та Марічка?
3. Як ви думаєте, який зміст приховав М. Коцюбинський у цукерці, якою поділилася Марічка?
4. Що об´єднувало Івана та Марічку? (Вони були дітьми природи, жили за її законами, і ніщо в їхніх стосунках не порушувало природної чистоти.)
5. У чому виявлялася творчість Івана й Марічки? Чи поєднувало це їх?
6. Чи можна їхні стосунки назвати справжнім коханням? Аргументуйте свою думку.
7. Чому Іван розлучається з Марічкою?
8. Як розлука впливала на закоханих? Чи відчували вони один одного?
9. Що сталося з Марічкою, поки Іван був на полонині?
10. Як пережив загибель коханої Іван?
11. Чому Іван одружився з Палагною?
12. Чи розцінюєте ви цей вчинок Івана як зраду? Аргументуйте. Яким було життя з Палагною?
13. Як сприйняв Іван замах на своє життя?
14. Опишіть похорон Івана. Чи все в цьому ритуалі видається вам правильним?
15. Чому на обличчі Івана «грала загадкова усмішка смерті»?
Складіть сенкан про Марічку та Івана - надішліть вчителю.
Наприклад:
1 | Іван | 1 | Марічка |
2 | закоханий флояр | 2 | дочка природи |
3 | грає, мріє, журиться | 3 | співає, приваблює, мріє |
4 | вірно кохає до самої смерті | 4 | гине, щоб увічнити кохання |
5 | лебедина вірність | 5 | пісня кохання |
3. Порівняння Марічки та Івана з шекспірівськими Ромео та Джульєтою
Немає загадки таланту, є вічна загадка любові. У серці завжди поєднуються мрії рожеві та сіра дійсність.
- Що є спільного, а що-відмінного у двох найзакоханіших пар літератури: Ромео та Джульєти і Марічки та Івана?
Розгляньте кола Вена.
Кохання Івана та Марічки розцвітає не за стінами середньовічних замків, а як дика квітка у полонині, серед незайманої природи та різних духів, що за повір’ями існують поряд з людиною. Воно більш живе, хоч і казкове. І причини загибелі карпатських Ромео і Джульєтти інші, ніж у Шекспіра. Молодят розлучають соціальні проблеми: Іван змушений іти на заробітки, а Марічка в цей час випадково гине у водах бурхливого потоку. Мрія розбивається об скелі реальності. Це вже не зовсім по-шекспірівськи — таке ми зустрічаємо в народних творах.
4. Підсумок "Займи позицію"
- Чи могло бути майбутнє у кохання Марічки й Івана?
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 30 січня
Урок онлайн 👉 в Zoom об 11.20
Тема 38. РМ (усно) Усне переказування найемоційніших епізодів. Фольклорне тло в повісті. Світ людини у зв’язку зі світом природи
1. Прочитайте
З нотатника й начерків М. Коцюбинського до твору видно, які дивні, вигадливі образи викликає в нього карпатська природа. Його вражають «гори, які вікують у такій тиші, що чують навіть дихання худоби». Коли пливуть хмари, їхнє «лице» видається письменникові рухливим. «Зажурені гори вкрила сумна смерека», «Кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною і світивсь попід скелі недобрим зеленим вогнем», «В тихих місцях Черемош як сивий віл, а там, де йому твердо лежати, він скаче скажено з каменя на камінь». Уся природа одухотворена. Ці та інші образні замальовки природи майже в незмінному вигляді входять у твір.
✵ Знайдіть описи природи, які, на ваш погляд, найпоетичніші. Обґрунтуйте свій вибір.
✵ Які художні образи — плід творчої уяви письменника — викликають захоплення й подив?
2. Евристична бесіда
Які особливості побуту, вірувань та світогляду гуцулів описує автор? Яку роль виконують вони у творі?
Не випадково автор уводить у зміст казку про гори, яку розповідає Микола і яка свідчить про те, що вони — справа рук не Бога, а сатани. Тож поезія гір буває оманливою й таїть у собі не тільки небезпеку, а й лихо, смерть. Трембіта — тужливий голос гір — часто повідомляла про смерть, яка забирала не тільки тих, хто відпрацював своє, а й юних, як Марічка, і навіть малих дітей. Не випадково Іван був дев’ятнадцятою дитиною в сім'ї. Діти часто помирали, а рід не повинен зникнути. Збереження роду, родова свідомість — одна з ключових проблем у карпатських українців. Головним заняттям гуцулів було скотарство та вівчарство. Худоба була годувальницею. Тож і ставлення до неї особливе. Маржину не тільки годували й доглядали, а й охороняли від злого Духа, на неї ворожили. Худібка — улюблена тема розмови між господарем і господинею, сусідами. На Маланки, за їхніми переконаннями, «до маржини у загороду приходив сам Бог» . Іван після одруження у Палагною знаходив розраду й утіху, доглядаючи свою маржинку й спілкуючись із нею.
Який обряд, описаний у творі, здається сучасному читачеві незвичним і навіть дивним?
Язичницький і християнський світогляд так тісно сплелися у свідомості мешканців Карпат, що вони й самі не помічають, як одна їх дія суперечить іншій. Це дуже яскраво відображено у сцені похорону. Починається вона з голосінь Палагни, які не стільки виражали тугу за чоловіком, скільки були обов’язковою частиною обряду, більше того — справжнім мистецтвом. За вікном сумно грала трембіта. З кожного кутка хати чулися зітхання. Але раптово тишу розірвав жіночий сміх. Нікого це не вразило і не здивувало. Почалися танці, жарти, поцілунки. Наші далекі предки- язичники вважали, що людину треба проводжати на той світ веселими піснями і танцями, щоб там душа не сумувала за рідними та друзями.
З якою метою автор уживає діалектні слова у творі?
іалектизми у творі подані письменником як народнопоетичний елемент мови, як частина загального художнього орнаменту повісті, написаної відшліфованою літературною мовою. Народнопісенні фразеологізми, пісенні рядки, діалектизми вплітаються в мовну тканину твору. Автору потрібно було введення діалектизмів для надання творові гуцульського колориту, індивідуалізації мови персонажів, він хотів зобразити реалії, назв для яких немає в літературній мові, тож користувався тими назвами, які були в гуцульській говірці
3. Фольклорне тло повісті
Міфологізація природи: Карпати не просто декорація, а живий організм, наповнений духами. Іван спілкується з нявкою (лісовою дівчиною), знає про чугайстра (лісовий чоловік) та щезника (дух, що зникає).
Людина як частина природи: Гуцули (Іван, Марічка) живуть у гармонії з горами, лісом і потоками. Їхні емоції та доля подібні до природи: кохання — як весна, смерть — як засинання взимку.
Фольклорні символи:
Трембіта: Голос природи, що віщує смерть або сум.
Ватра: Символ життя, очищення та зв'язку з родом.
Смерть/перевтілення: Іван після смерті Марічки, а потім і власної, зливається з природою, стаючи частиною магічного світу.
Обрядовість: Весільні звичаї, магічні дії для захисту худоби від нечистої сили та поховальні обряди (танці, сміх) поєднують християнські елементи з язичницькими, показуючи віру в життя після смерті.
4. Домашнє завдання
Кросворд за змістом твору - відправити скриншот
Додатково!
Діалектизми у творі
Діалектизми у творі
Доброго ранку, любі учні!
Українські Карпати… Сягають вони до неба не тільки вершинами. Вони високі своїм духом і неповторною красою, піснями – коломийками, дзвоном гірських потоків, широкими полонинами. Усе це, а ще предковічна загадковість Гуцульщини привабила до себе М.Коцюбинського і надихнула на творчість. Творчість Коцюбинського хвилювала і продовжує хвилювати своїх прихильників. У чому ж секрет популярності його творів? Ще за життя митця називали видатним. Його читали, його творами захоплювалися.
1. З історії написання твору
М.Коцюбинський кілька років листувався з відомим фольклористом і етнографом В.Гнатюком, який вивчав гуцульський фольклор. Інтерес до життя гуцулів з’явився і в Коцюбинського. У 1902р. Гнатюк надсилає письменникові багатотомні видання етнографічної комісії Наукового товариства ім.Шевченка у Львові. Улітку 1910 р. Коцюбинський, повертаючись з Капрі (Італія), де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати. У листі М.Горькому від 27 серпня 1910 р. він пише, що вирішив закінчити відпустку відпочинком у Карпатах. Митець на кілька днів зупинився в селі Криворівня. У 1911 р. митець приїхав сюди відпочивати. Його зацікавив цей край як письменника-людинознавця, дослідника життя. У листах цього періоду знайдемо захоплені слова: «Якби ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою!» Коцюбинському вдалося написати твір правдивий, глибокий, пройнятий поезією та суворістю карпатського краю.
Це цікаво!!! Гуцульщина – це незабутній край, де мешкає найколоритніший народ. Колиска традицій, звичаїв та обрядів, які оберігають та плекають гуцули, мало не тримаючи на своїх плечах всю Україну.
Те, що для інших може видатися буденністю, для гуцулів є великим святом. Проводи гуцульських пастухів на віддалені гірські пасовища для випасу худоби – це і трагічний, і щасливий момент одночасно. Щасливий тому, що за період перебування у горах вони повністю забезпечують свою родину харчами, а трагічний, бо годувальник родини на чотири місяці полишає її, адже вихід на полонину починається в травні і триває аж до вересня. Недаремно в гуцулів є приказка, що на жінці тримається три кути хати, а на чоловікові один, адже весь час він повинен здобувати харчі та дбати про свою родину.
2. Працюємо над змістом твору.
Цікавим є те, що назва твору, який ми з вами прочитали, народилась не одразу. Спочатку Коцюбинський хотів назвати повість «В зелених горах». Потім були інші варіанти: «Голос віків», «Подих віків», «Відгомін передвіку», «Спадок віків», «Сила забутих предків» тощо. Нарешті, зупинився на назві «Тіні забутих предків». (загалом було 13 варіантів назв)
3. Паспорт твору
Тема: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ-ХХ ст. у гармонії з природою, традиціями і звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями.
Ідея: возвеличення почуття кохання, щирості почуттів, праці; засудження зради, підступництва.
Рід: епос
Жанр: повість
Проблематика:
Гармонія між людиною та світом природи
Життя і смерть
Добро і зло
Язичництво і християнство
Сила кохання і неможливість жити без нього
Вплив мистецтва на людину
Роль праці в житті людини
Стосунки батьків і дітей
Конфлікт твору — складний, багатоплановий:
✵ між родами (Палійчуки — Гутенюки);
✵ людини з дикою гірською природою (Іван — Чугайстир);
✵ людини з власним «я» (роздвоєність Івана);
✵ побутовий (Іван — Палагна);
✵ людини з людським буттям (Іван — смерть).
Композиція твору
Експозиція | Знайомство з Іваном Палійчуком. Історія ворожнечі між родами Палійчуків та Гуменюків |
Перша частина життя Івана | |
Зав’язка | Знайомство Івана з Марічкою, початок дружби |
Розвиток дії |
|
Кульмінація | Смерть Марічки |
Розв’язка | Думки Івана про самогубство. Втеча на шість років |
Друга частина життя Івана | |
Зав’язка | Одруження Івана з Палагною |
Розвиток дії |
|
Кульмінація | Мавка-Марічка приходить за Іваном, танець з чугайстром |
Розв’язка | Смерть Івана |
Постпозиція | Обряд поховання |
4. Трагічна доля Івана та Марічки
Головний сюжет повісті «Тіні забутих предків» нагадує шекспірівський: діти з ворогуючих родів Палійчуків і Гутенюків (такі собі гуцульські Монтеккі і Капулетті) кохають одне одного і гинуть, майже не зазнавши щастя.
Відмінність між сюжетом Коцюбинського та Шекспіра:
Кохання Івана та Марічки розцвітає не за стінами середньовічних замків, а як дика квітка у полонині, серед незайманої природи та різних духів, що за повір'ями існують поряд з людиною. Воно більш живе, хоч і казкове. І причини загибелі карпатських Ромео і Джульєтти інші, ніж у Шекспіра. Молодят розлучають соціальні проблеми: Іван змушений іти на заробітки, а Марічка в цей час випадково гине у водах бурхливого потоку. Мрія розбивається об скелі реальності. Це вже не зовсім по-шекспірівськи — таке ми зустрічаємо в народних творах.
5. Домашнє завдання: читати повість на с. 134-152.
Доброго ранку, любі учні!
Розглянь картки.
Мозаїчна композиція
Події відбуваються в душі героя
Дійові особи – не люди, а символи суперечливих почуттів
Настроєвість як основа сюжету
Домінування враження
Кольористика
Прийом потоку свідомості
4. Аналіз твору - запишіть у зошит.
5. Закріплюємо вивчене
Заповніть форму, давши відповіді на запитання 👇👇
6. Домашнє завдання: читати "Тіні забутих предків" с. 134-155.
Повний текст тут (натисни)
Повний текст тут (натисни)
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 20 січня
Урок онлайн 👉 в Zoom о 8.30
Тема 35. Психологічна новела М. Коцюбинського “Intermezzo” з жанровими ознаками “поезії в прозі”. Автобіографічна основа новели.
ТЛ: імпресіонізм, психологічна новела, “поезія в прозі”
ТЛ: імпресіонізм, психологічна новела, “поезія в прозі”
Підручник ТУТ - с. 121-133
В хвилини розчарування та розлуки
мене раз у раз рятувала незвичайна любов до природи.
М.Коцюбинський
1. Вступ
Давній знайомий Євген Чикаленко запросив письменника до себе в маєток, у с. Кононівку. Враження від прекрасної кононівської природи й лягли в основу «Intermezzo» з посвятою «кононівським полям».
Не дивно, що навіть природа, яка потім зазвучить музикою в новелі, спочатку не могла заспокоїти митця, навіть викликала роздратування. Проте Коцюбинський бореться з цією втомою, бореться за внутрішній спокій, який би дав йому змогу поринути в улюблену справу — художню творчість.
- Які методи використовуєте ви, коли хочете скинути втому?
- Сьогодні ми зможемо пересвідчитися ще й у тому як може впливати природа на стан людини.
Звернімося до самого твору.
2. Працюймо за презентацією👇👇
Маршрутний лист:
1) імпресіонізм та його ознаки (слайд 2);
2) новела як жанр, її ознаки (слайд 3);
3) історія написання твору (слайд 4-5);
Створення «Просвіти» à протест влади + хвороба + сімейні проблеми à відпочинок у с. Кононівка à написання новели.
4) пояснення назви твору "Intermezzo” (перерва з італ.)(слайд 6);
За жанром - це ліро-психологічна поема в прозі (або лірична імпресіоністична новела)
5) робота зі змістом новели (слайд 7-14);
Графік-схема психологічних змін у душі героя.
Утома à стрес à інтермецо à спроможність прийняти людське горе...
Додатково!!!
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 16 січня
Урок онлайн 👉 в Zoom об 11.20
Тема 34. Михайло Коцюбинський. Життя і творчість, гуманізм світогляду. Жанр новели у творчості М. Коцюбинського. Значення стильового новаторства М. Коцюбинського для української літератури.
Підручник ТУТ - с. 117-123
З біографії. Опрацюйте опорний конспект про М.Коцюбинського + стаття підручника с.117-120
(Робота з опорним конспектом)
17 вересня 1864 | Народився у Вінниці в сім’ї дрібного урядовця. |
1875 — 1876 | Навчання в початковій школі |
1876 — 1880 | Навчання в духовному училищі у Шаргороді. |
1886–1889 | Він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно. |
1884 | Написав оповідання «Андрій Соловко, або Вченіє світ, а невченіє тьма». Першу спробу молодого автора розкритикували, але його це не зламало — він пише й далі, але твори до друку не подає. |
1892-1896 | Працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду |
1898 | Переїзд до Чернігова. Спочатку займав посаду діловода при земській управі, тимчасово завідував столом народної освіти та редагував «Земский сборник Черниговской губернии». |
1890-1900 | Працює в міському статистичному бюро. Зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною, в них було 4 дітей. Щотижня у будинку письменника збирались письменники і поети — Василь Блакитний, Микола Вороний,Павло Тичина. Згодом Коцюбинський почав мандрувати. Він об’їздив майже всю Європу, щоб вилікуватися (хворів астмою та туберкульозом). |
1904 | Коцюбинський написав і опублікував оповідання «Fata Morgana» |
1906 — 1912 | Крім другої частини «Fata morgana» М. Коцюбинський створює новели «Сміх», «Він іде» (1906), «Невідомий», «Intermezzo», «В дорозі» (1907), «Persona grata», «Як ми їздили до Криниці» (1908), «Дебют» (1909), «Сон», «Лист» (1911), «Подарунок на іменини», «Коні не винні», образки-етюди «Хвала життю!», «На острові» (1912), а також повість «Тіні забутих предків» (1911). |
1911 — 1912 | Написав «Коні не винні» та «Подарунок на іменини». «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило М. Коцюбинському довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Художні нариси «Хвала життю!» й «На острові» |
25 квітня 1913 | Михайло Коцюбинський помер. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок. |
+ відеоурок
З теорії літератури + підручник с.121-122
Імпресіонізм — це витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих почуттів і переживань, коли картина дійсності складається ніби з окремих частин. Біля витоків українського імпресіонізму стояв М.Коцюбинський.
Новаторство Коцюбинського-письменника:
✵ Модернізував українську літературу.
✵ Звертався до своїх читачів зі зрозумілими для всіх проблемами.
✵ Автор мав індивідуальний стиль і не боявся звернутися
до нових літературних напрямів, зокрема модернізму, а
різновидом є імпресіонізм (миттєві враження).
✵ Використовує малі форми епічного твору (етюд, новелу,
ескіз, поезію в прозі, акварель). Улюблений жанр - новела.
✵ Визначальною ознакою його творчості стає акцентування на
психологію людини, на психологічні мотиви вчинків персонажа,
на його внутрішній світ.
✵ Особливістю індивідуального стилю митця є змалювання
подій з погляду героя, що проходять через увесь твір.
✵ Розширив тематику української прози.
✵ Героями його творів стали не лише українці, а й молдавани,
кримські татари (акварель «На камені» ) й цигани.
Отже, М. Коцюбинський ще на поч. ХХ ст. у своїх творах піднімав глибокі філософські проблеми, які хвилюватимуть душі людей ще не одне століття. Він закликав: «Будьмо передусім справжніми українцями — чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині. Хай мова наша не буде мовою, якою звертаються лиш до челяді… Хай вона бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі — скрізь. Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках, не відділяймо слово від діла…».
8. Самоперевірка. Виконай тест "М.Коцюбинський" (Google форма)
Домашнє завдання: прочитати новелу М.Коцюбинського “Intermezzo” підручник с.123-131 + критичний матеріал с.131-133; підготуватися до роботи за твором.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 13 січня
Урок онлайн 👉 в Zoom о 8.30.
Тема 33. Основні риси українського прозового модернізму (О.Кобилянська, М.Коцюбинський, В.Стефаник, В.Винниченко). «Нова школа» у прозі.
Підручник ТУТ - с. 111-116
1. Модерна українська проза
Опрацюйте презентацію
+ відеоурок ВШО https://youtu.be/CPfeO-heN40
Модернізм — це напрям у візуальному мистецтві, архітектурі, музиці, літературі, який виник на зламі 19-го і 20-го століть.
Визначальні ознаки модернізму:
✵ новизна та антитрадиціоналізм (хоча модерністи ніколи не поривають із літературною традицією цілком);
✵ у творах затверджується перевага форми над змістом;
✵ зосередження на «Я» автора, героя, читача;
✵ психологізм, увага до внутрішньої боротьби роздвоєного людського «Я»;
✵ широко використовуються такі художні прийоми, як «потік свідомості» та монтаж, що прийшов у літературу з кіномистецтва;
✵ використання символу як засобу пізнання й відтворення світу;
✵ ліризм (навіть у прозі, драматургії, публіцистиці);
✵ естетизм.
Представники модерну ("нова школа")
Неоромантизм (новоромантизм) — це поєднання реалістичного зображення життя з прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини. Неоромантизм репрезентує у своїй творчості Леся Українка, О. Кобилянська.
Експресіонізм — це вираження внутрішнього світу людини, що супроводжується підкресленою яскравістю й емоційністю художнього твору. Найяскравішим представником експресіонізму став В. Стефаник.
Символізм — це зображення життя, за якого за зовнішнім конкретним смислом ховається інший, таємний, тобто на місці художнього образу виступає символ. Ознаки символізму відчутні в поезії О. Олеся, М. Вороного.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 26 грудня
Урок асинхронно
Тема 32. Повторення та узагальнення вивченого в І семестрі
Пригадаймо твори, які читали протягом семестру.
Пропоную це зробити у вигляді гри.
1. Вікторина
2. "З якого твору цей предмет?"
Домашнє завдання:
Наступні твори, які будемо читати:
"Цвіт яблуні" Текст ТУТ
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 23 грудня
Тема 31. Література рідного краю. Дуб Костянтин Семенович - митець із берегів Кільчені.
1. Прочитайте!
Дуб Костянтин Семенович - митець із берегів Кільчені. 
2 лютого 1937 | Місце народження: м. Підгородне |
письменник, член НСПУ.
Ім’я Костянтина Дуба добре відоме на Дніпропетровщині. Кандидат філологічних наук, поет, автор 150 наукових статей та 11 поетичних збірок.
Родина. Дитинство
«Я з тих начал, що мати сповила,
І в пісні дарувала кожній долі,
Схилившись у праці, як веселка в полі…
Я з маминої крихітки тепла».
Кость Семенович народився в родині хліборобів. На роки дитинства Кості випало воєнне лихоліття, голод 1947 року. Його батько, Семен Кирилович, вмів робити практично все: працював спочатку в колгоспі, а потім на заводі ім. К. Лібкнехта. Воював на фронті, отримав поранення, осколок міни зачепив ногу вище коліна та перебив сухожилля. Після повернення в 1945 році до рідного Підгородного, інвалід другої групи Семен Дуб сторожував у колгоспі, у колишньому панському саду, де тоді ще стояла альтанка. Була тоді там 100-літня липова алея, рясно родили жовті сливи, яблука.
Мати, Оксана Варивонівна, працювала кухаркою в колгоспі. Колгоспники завжди хвалили її за смачні страви. Кость Семенович добре пам’ятає, як мати Оксана Варивонівна довгими зимовими вечорами при повному місяці вишивала рушники, скатертини, сорочки. До цього часу він береже вишиванку, яку мати подарувала йому в 1963 році. Знала вона й багато українських пісень. Особливо часто виконувала «Їхав козак на війноньку».
«Кільченська чайка» — так назве Костянтин Дуб свою новелу про маму й напише:
Топила мати пічку кураєм,
І пічка гуготіла на всю силу,
Освітлювала зморщечки очей
І косу, передчасно посивілу…
З випускного — в армію
Повістку в армію Кості Дубу вручили на випускному вечорі в 1956 році і вже через тиждень відправили призовника Дуба в Казахстан, де почали обробляти цілинні землі. Як зізнається Кость Семенович, та служба спочатку була далекою від армії: жили в землянках, косили сіно. А потім він бачив гори хліба: пшениці ставало все більше й більше. Пізніше солдатів направили на елеватор, де треба було швидко перевертати збіжжя, сушити зерно…
Далі була справжня служба в ШМАС (школа молодших авіаційних спеціалістів), після якої вже підготовленого фахівця направляють в Угорщину, де з 23 жовтня до 9 листопада 1956 року тривало збройне повстання проти прорадянського уряду країни. Спочатку солдат Костя Дуб разом зі своїми товаришами тримав оборону у Військовій академії ім. Кошута, куди час від часу підвозили новенькі автомати ППШ і там же, у підвалі, їх випробовували. Уже пізніше Костю Дуба призначають начальником точки на військовому аеродромі.
«Одного разу провід був пошкоджений, а літак уже йшов на посадку, — пригадує Костянтин Дуб. — Ми повинні були ввімкнути вогні, а вони не горять. Біжимо з Мірзо Мурадовим, аби знайти обрив, і раптом Мірзо в темряві наступає на обірваний провід. Він падає, кричить щосили. А коли намагався його врятувати — сам наступив на цей провід, врятувало те, що в чоботях був… Бачу, помирає мій товариш, зробив йому штучне дихання, потім поклав палець у рот, аби язик не запав. А він мій палець ледь не відкусив, довго шрам був. «Ой, Дуб, я помру», — ледве вимовляв Мірзо. А я його заспокоював, дочекалися швидкої допомоги. Життя товариша було врятоване, а літак успішно приземлився».
За цей вчинок командир точки К. Дуб отримав Грамоту ЦК ВЛСМ і 10 днів відпустки.
Навчання. Робота
Після армії Кость Семенович працював на Південмаші, навчався на філологічному факультеті університету, працював вчителем Підгородненської СШ № 4. Після міністерської перевірки вчитель української та російської мови Костянтин Дуб отримує призначення на посаду директора Сурсько-Покровської (тепер — Новоолександрівської) школи.
Під час навчання в аспірантурі, куди він вступив у 1971р., Кость Семенович працює над темою «Новелістичний роман в українській літературі». Аналізує «Вершники» Юрія Яновського та «Тронку» Олеся Гончара. До речі, з Олесем Терентійовичем він зустрічався ще в 1964 році. До цього часу береже найцінніший подарунок від автора — роман «Тронка» з підписом Олеся Гончара.
У 1975р. захистив дисертацію «Український новелістичний роман: проблеми жанру», став викладачем кафедри української літератури ДДУ (тепер ДНУ ім. О. Гончара). Кандидат філологічних наук, доцент, учений, літературознавець, автор терміну «автобіографічний синерген», що широко застосовується сучасними науковцями для поглибленого дослідження біографій письменників. Костянтин Дуб автор майже 150 наукових статей. Статті про Валер’яна Підмогильного, Миколу Хвильового, Григорія Косинку, Олеся Гончара, нариси, рецензії.
Творчість
Перша поетична збірка «Передгроззя ніжності» вийшла друком у 2002 році. А потім народжувалися «Розкрилена бентежність», «Аргонавти легенд рідного краю», «Царина любові», «Яровій радості». «Складаючи перші літери п’ятьох збірок одержуємо величне, всеосяжне слово ПРАЦЯ, — коментує свій письменницький доробок автор. І не помиляється, адже саме праця супроводжувала увесь його рід у різні часи.
У творчості Кості Семеновича, окрім поетичних та прозових творів, є й чимало пісень, покладених на музику власну та місцевих композиторів. Він радий, що разом із хоровою капелою «Просвіта» у свій час він побував у Кустанаї, Будапешті, Софії, Петрозаводську, Вільнюсі, Тбілісі, Оренбурзі, Мінську. А в Олеському замку на Львівщині пісенний гурт побував якраз на 40-ліття Костянтина Дуба. Саме там народилася «Пісня про калиноньку», яку поклала на музику Наталя Серебряна:
«Ой піду я на плашори
В дальні Синьовири
Та й посаджу калиноньку
Серед полонини.
Та й посаджу калиноньку,
Де срібне джерельце,
Щоб не мліло, не боліло
За тобою серце…»
«Над горами калинонька,
Між ярами — рута.
Квітни, квітни, калинонько,
Від Дніпра до Прута.
Квітни, квітни, калинонько,
Від роду до роду,
Розвеселяй України
Нев’янучу вроду».
Таким піднесеним, романтичним, залюбленим у людей, у рідну природу постає автор, що прославляє своє рідне місто Підгородне на Дніпропетровщині, річку Кільчень. Завдяки своїй мелодійності багато віршів Костянтина Дуба стали піснями й романсами.
Білий цвіт над Кільченню летить,
Наче віхоли сніжна завія,
Тут любов моя в пісні бринить,
Солов’ями озвучена мрія,
Пелюстки, пелюстки із вишневих садів
Ти мені принесла на світанку,
Там я руки твої поцілунками грів,
Клявся вірно любить до останку.
Костянтин Семенович ветеран праці. За участь у Міжнародному дитячому та юнацькому фестивалі — конкурсі «Духовні джерела» з благословення Святійшого Патріарха Київського і Всієї Русі — України Філарета нагороджений Почесною відзнакою «Георгія Переможця» ІІ ступеню за вагомий внесок у справу відродження духовності та патріотичного виховання молоді Незалежної України.
За активну громадську позицію та вагомий особистий внесок у розвиток мистецтва, відродження духовності українського народу нагороджений почесною відзнакою «Золота зірка мецената».
Нащадки
Донька Ірина продовжила батькову справу, вона — доцент кафедри історії та політичної теорії НГУ, кандидат філологічних наук. Має найголовніше в нашій країні звання «Мати-героїня». Народила і виховала п’ятеро дітей — синів Андрія, Івана, Вірослава, Петра, доньку Олечку. Син Станіслав став істориком, має активну життєву громадянську позицію, виховує трьох діточок: доньок Богдану та Ангеліну, сина Арсена.
Вічний романтик, закоханий у життя, природу й рідне слово, Костянтин Семенович устигає все: плекати сад, пестити внуків, досліджувати літературні шедеври, складати вірші й пісні, співати в хорі. Оптимізм і гумор — його постійні супутники. А ще душевна щедрість і доброта привертають до нього людські серця.
Як кільченські хвилі вихлюпуються зі степових джерел, так і його поезії виплеснулися на сторінках його книжок, розкрилилися радістю назустріч дню, людям, яким так щедро дарує свої ліричні твори автор.
Я із фантазій, шепотіння трав,
Де щедро вік зозулі пророкують.
Там на одній нозі лелека став,
В розквітлих соняхах джмелі ночують.…
З жарини я, що серце обпекла,
Добра, що мати дарувала моїй долі,
Схилившись в праці, як веселка в полі…
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 19 грудня
Тема 30. Література рідного краю. Сергій Бурлаков - майстер ліричної поезії
Прочитайте! Сергій Бурлаков - майстер ліричної поезії
Сьогодні знайомимося з творчістю письменника нашої рідної Дніпропетровщини.
1.jpg)
Благає, кличе, заклика душа:
Не змізерній до вартості гроша
Не опустись до рівня метушні,
Звідкіль не видно зір у вишині.
С. Бурлаков
Не змізерній до вартості гроша
Не опустись до рівня метушні,
Звідкіль не видно зір у вишині.
С. Бурлаков
Сергій Романович Бурлаков
народився 21 червня 1938 р. у с. Білогорівка Лисичанського р-ну на Луганщині. 1965 р. закінчив філологічний факультет Дніпропетровського державного університету, тут же викладав українську літературу та теорію літератури, очолював роботу студентської літературної студії ім. В.Булаєнка. Працюючи над кандидатською дисертацією «Майстерність поезії Максима Рильського», пише позитивну рецензію «В небі роману – Дніпропетровщина» на «Собор» Олеся Гончара і потрапляє в немилість. Від цього моменту змінився його життєвий і професійний напрямок. Перейшов на видавничу роботу і впродовж десяти років очолював художню редакцію республіканського видавництва «Промінь», був членом редколегії республіканського журналу «Прапор» (Харків). З 1994 по 1997рр. працював на посаді доцента кафедри українознавства ПДАБА.
народився 21 червня 1938 р. у с. Білогорівка Лисичанського р-ну на Луганщині. 1965 р. закінчив філологічний факультет Дніпропетровського державного університету, тут же викладав українську літературу та теорію літератури, очолював роботу студентської літературної студії ім. В.Булаєнка. Працюючи над кандидатською дисертацією «Майстерність поезії Максима Рильського», пише позитивну рецензію «В небі роману – Дніпропетровщина» на «Собор» Олеся Гончара і потрапляє в немилість. Від цього моменту змінився його життєвий і професійний напрямок. Перейшов на видавничу роботу і впродовж десяти років очолював художню редакцію республіканського видавництва «Промінь», був членом редколегії республіканського журналу «Прапор» (Харків). З 1994 по 1997рр. працював на посаді доцента кафедри українознавства ПДАБА.
Член Національної Спілки Письменників України з 1969 р. У 1979–1989 рр. був головою правління ДОО СПУ, делегатом VII з’їзду письменників СРСР, членом Правлінь СП СРСР та УРСР, членом Президії СПУ. Учасник Європейського форуму поетів у Празі (1989).
Обирався депутатом обласної Ради народних депутатів. З кінця 2003 р. був радником Голови облдержадміністрації з питань української літератури.
Нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За вірну службу місту» (1998), Грамотою НСПУ «За визначні досягнення в літературі, за діяльність у відродженні духовності рідного народу», Почесною грамотою Президії ВР УРСР, Почесною відзнакою Міністра культури та мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2003). Лауреат VI Міжнародного фестивалю «Світ книги-2004» в номінації книга року – «Діамантова строфа» ( 2004).
Шлях у поезію
Торувати свій творчий шлях С. Бурлаков розпочав ще в шкільні роки на шпальтах місцевих газет. Протягом його життя вірші публікувалися і в журналах «Прапор», «Вітчизна», «Дніпро», «Жовтень», «Радуга», «Молодая гвардия», «Україна», «Донбас», «Київ», «Березіль», «Саксагань», «Кур’єр Кривбасу», «Бористен», газеті «Прапор юності», інших періодичних виданнях.
С. Бурлаков автор понад трьох десятків поетичних збірок, є у нього і прозові публікації. І кожна книга – це сповідь перед рідним краєм, своїм народом, перед Україною.
Він співавтор альманахів і збірників «Поезія-1969», «Краю мій робітничий» (1972), «Поезія-1972», «Поезія-1973», «Дев’яте небо» (1974), «Поезія-1974», «Битва за Днепр» (1975), «Город мой рабочий» (1976, Дніпропетровськ), «Труд переростає у красу» (1976), «Поезія-1977» (1977), «Дружби слово заповітне» (1977) «Моя возз’єднана земля» (1978), «Степова повість» (1979), «Міряємо час на п’ятирічки» (1981), «Поезія» (1981), «Терем-теремок» (1983, Дніпропетровськ), «Вітчизни світле ім’я» (1984), «Першовірш» (1984), «Струни серця» (1984), «У вінок Каменяреві» (1984), «З висоти поля» (1985), «Оріон золотий» (1986), «Співачка досвітніх вогнів: Поезії про Лесю Українку» (1986), «Вінок Маркіянові Шашкевичу» (1987), «Люблю тебе, мій Крим» (1987), «Поезія – духовність щонайвища» (1996)
Його поезії увійшли до книг «Антологія української поезії» (1986), «Антологія поезії Придніпров’я» (1999), «Хрестоматія з історії Дніпропетровщини» (2004), хрестоматія «Українські письменники ХХ століття» (2010).
Всесвіт очима Сергія Бурлакова
У творчості С.Бурлакова поєдналися лірико-романтичні настрої і наукова жага – докопатися до таємниць художнього слова. Провідні теми творчості, його художньо-естетична концепція: робота – краса – любов.
У Бурлакова праця – це вічна потреба в творчому пошуку, першооснова світу.
Краса не родиться з краси,
Вона з любові.
Роздолом котиться рясним,
Співа у слові.
Краса не виника з краси.
Вона – з роботи,
І з нив, та світла, та роси –
У жилах бродить.
Поет у багатьох своїх віршах стверджує високі моральні принципи, які повинні лежати в основі поведінки кожної людини – патріота своєї країни.
У кожного є свій урочий час
Сказати Правду, засудити підлість,
Щоб світоч Доброчесності не згас,
Щоб зрадою не мучилася вірність.
Письменник захоплюється вченням про біосферу (пізніше ноосферу) першого Президента Академії наук України В.І. Вернадського та долею всесвітньо відомого помолога Л.П.Симиренка. Як наслідок – поява поеми «Вернадський» та «Яблуні ідуть».
Його хвилюють питання охорони навколишнього середовища, зокрема, в Західному Донбасі та в Криворіжжі, Солоного Лиману. Але він залишається вірним в царині наукового пізнання природи і людського єства. Щирість почуттів, філософське осмислення часу та людського буття – визначальні риси творчості С.Бурлакова. Тож поет сповна усвідомлює: «Це велике мистецтво – себе будувать з нелегкої матерії світу».
Написав декілька книг на історико-краєзнавчу тематику, усвідомлюючи: «той не поет, хто серцем не освітить, хоча б шматочок рідної землі» (Олександр Зайвий).
Народе мій, тобі, твоїй основі,
Я степом присягаюсь і Дніпром… ( Сергій Бурлаков)
Доктор філологічних наук, автор вагомих праць з теорії літератури, професор Клавдія Фролова у передмові до книги поета «Діалог дзеркал» зазначає: «…в душі поета засвічені світи орлиного лицарства козаків, любові до рідної землі, до краси слова, що народилося на ній, до всеосяжного кохання, освяченого чистим почуттям. Все це сповнює єство світлою вірою, радістю сприйняття степового простору, у якому живемо, творимо і щедро одухотворяємо».
Про вічні таємниці творення свідчать твори, присвячені письменникам і митцям: «Яворницький», «Уолт Уїтмен на березі Делавару», «Кентаври Ередіа», «Осягнення каменю» (Пам’яті Г.Н. Кальченко), «На ювілеї Івана Франка у Криворіжжі», а також ціла низка поезій, пов’язаних з античним мистецтвом:
Яку ж бо знав магічну таїну,
Що і понині барва не холоне
Венеціанський чародій Джорджоне,
З грядущим днем з’єднавши давнину.
С. Бурлаков – майстер любовної лірики, яка для нього уособлює духовне очищення, почуття, яке оберігає в людині людське. Мотиви кохання звучать у збірці лірики Сергія Бурлакова «Все про кохання, все про любов», яка отримала високу оцінку на VI Міжнародному фестивалі «Світ книги-2004» в номінації «Книга року – «Діамантова строфа». Своєрідна книга в книзі.
Перекладач
С.Бурлаков має переклади з білоруської та російської мов. Його твори перекладались російською, білоруською, вірменською, естонською, чеською, польською та башкирською мовами.
4. Перейдіть за посиланням Вірші С.Бурлакова. 👇👇
Ознайомтеся з поезіями С.Бурлакова
5. Домашнє завдання: повторити вивчене протягом І семестру
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 16 грудня
Тема 29. Контрольна робота №3. Творчість Івана Франка.
1. Пригадайте вивчені твори І.Франка.
Нагадування!
Хто ще не здавав вірш І. Франка, заповніть форму тут 👇
2. Виконайте завдання контрольної роботи 👇
Бажаю успіхів!
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 12 грудня
Онлайн урок об 11.20👉 в Zoom
Тема 28. Значення творчості І. Франка, її актуальність.
Охарактеризуйте одного із персонажів (письмово)
(Анна, Микола, Михайло)
4. Розмірковуємо над цитатами твору (усно)
Цитати з твору:
«… Бог не дитина, щоби слухати прокльонiв одурiлого чоловiка».
«Як чоловiк жiнки не б'є, то в нiй утроба гниє».
«Дурниця серце. У кого воно цiле?».
«Муж i жона – одна сотона; чужому нема що туди пальцi втиркати».
«Щастя нiколи довго не триває. Щастя все – день, година, одна хвилина».
«Будь спокiйний. Не роби нiякого галасу. Жий собi тихо, смирно, як бог приказав, i нi про що не дбай, що довкола тебе твориться».
«Наперекір тим, що вкрали наше щастя. Ми його відокрадімо, наше щастя!».
5. Перегляньте відеоурок. Значення творчості І. Франка, її актуальність.
6. Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи за творами І. Франка.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 9 грудня
Онлайн урок о 8.30👉 в Zoom
Тема 27. УПЧ №1. Роль І.Франка у розвитку драматургії і театру. І.Франко. “Украдене щастя”. Значення творчості І. Франка, її актуальність.
«Драма — моя стародавня страсть». — так писав Іван Франко в автобіографічному листі до Агатангела Кримського. Бурхливе захоплення драматургією і театром, пережите в юності, переросло в глибоку усвідомлену турботу письменника про створення національного репертуару для українського театру. І сьогоднішній урок присвячений вивченню драматургії Івана Франка.
1. Опрацюйте зміст драми "Украдене щастя"
Перегляньте відеоурок
2. Аналізуємо твір
Рід: драма
Жанр. Побутово-психологічна драма.
Час створення. 1893 рік.
Тема. Зображення трагедії особистого життя головних героїв, соціальних причин нещастя, які перетворюють чесних людей на злих.
Ідея. Захист загальнолюдських цінностей, відкриття глибин людського духу простої жінки, осудження антигуманного світу з його соціальною нерівністю, нівелюванням духовності особи і ламанням її долі, апологія людини, її величі у змаганнях за щастя.
Проблеми. Щастя людини в умовах дії законів антигуманного суспільства; етичні принципи, за якими топчеться краса людини, її право на кохання і щастя; взаємодія індивідуальної свободи особи і патріархальної моралі; влада людини над людиною, чоловіка над жінкою; зрада честі і людської гідності; доля жінки в антигуманному суспільстві; духовні і родинні цінності; любов й ненависть; життя і смерть.
Композиція і сюжет твору
В основу сюжету драми Іван Франко поклав мотиви "Пісні про шандаря", у якій описано, як жінка зраджує чоловікові разом з шандарем. Її чоловік, викривши зраду, убиває шандаря.
Події у творі Франка відбуваються 1870 р. в підгірському селі Незваничі і завершуються смертю двох героїв. Новаторство драматурга полягає в тому, що він застосував ретроспективно-аналітичну композицію.
П'єса складається з п'яти дій. Конфлікт трьох центральних персонажів – Анни, її чоловіка Миколи Задорожного і жандарма Михайла Гурмана – сягає передісторії, яка уже відбулася в минулому. Анна походить із багатої селянської родини. Вона покохала відважного Михайла Гурмана, сина бідної вдови. Після смерті батька її жадібні і жорстокі брати знущаються з сестри. Щоб не ділитися з нею батьковою спадщиною, вони, знаючи наполегливість Михайла, бояться його як майбутнього зятя, що відбере у них Аннину долю спадку, а тому шахрайством віддають Михайла до австрійського війська. Незабаром брати підробили лист, запевнивши Анну, що Михайло загинув, і силоміць одружили сестру-красуню з бідняком Миколою Задорожним, який не претендував на посаг дівчини. Цими злочинами вони забрали в Анни щастя.
Сюжет драми концентричний, події розвиваються у причинно-наслідкових зв'язках. Сюжет рухає морально-етичний конфлікт між головними героями драми. Конфлікт сягає внутрішнього світу людини, її багатих переживань, любові, в боротьбі за яку почуття героїв переростають у грізний акт – помсту за скривджену долю.
Експозиція. Анна і Настя чекають вдома на чоловіків, які затримались у лісі через негоду. Анна передчуває щось погане.
Зав'язка. Настя розповідає Анні, що Михайло живий і став жандармом. Колись він був хлопцем Анни, але її брати, щоб не віддавати сестрі належну їй частку спадщини, розлучили молодих. (Злочин зведених братів розкривається згодом детальніше: вони, виявляється, не лише незаконно запроторили молодого Гурмана до війська, а й підробили листа, в якому йшлося про те, що Михайло нібито "у Боснії згиб"). Анна вражена почутим, бо вважала, що Михайло давно мертвий.
Розвиток дії. Чоловік Насті повертається з лісу, але Миколи – чоловіка Анни, досі нема. Сусіди йдуть додому. Анна чекає на чоловіка і роздумує над тим, що брати одурили її. З'являється Микола весь у крові, бо його побив війт. Незабаром з'являється жандарм, у якому Анна впізнає Михайла. Жандарм лишається ночувати у Миколиній хаті, бо надворі завірюха. Наступного дня Миколу арештовують, бо підозрюють, що він вбив у корчмі жидів і вкрав гроші. Поки чоловік у тюрмі, Анна потрапляє під владу Михайла, бо досі кохає його. Михайло не соромиться показатися з Анною на людях та навіть танцювати з нею біля корчми. Микола повертається, бо його виправдали. Михайло розповідає, що це він викрив справжніх злочинців. Анна продовжує жити з Миколою, але Михайло часто приходить. Все село обговорює Анну і її зраду. Микола пропиває своє майно. Сусіди радять Миколі поводитись різкіше, вигнати з хати жандарма, підняти руку на дружину.
Кульмінація. Михайло просить Миколу перестати пити, потім показує наказ із суду про те, що його знову підозрюють. Микола рве наказ і хапає карабін. Жандарм відбирає карабін, але Микола схоплює сокиру і втоплює в груди Михайлові.
Розв'язка. З'являються селяни, війт, сусіди. Михайло каже, що сам поранив себе, просить пробачення в Анни і Миколи та помирає.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 5 грудня
Тема 26. Іван Франко. «Сойчине крило». Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком». Гуманізм новели.
1. Пригадайте!
«Сойчине крило» — це щоденниковий запис Хоми про один вечір напередодні Нового року, у який вплітається лист Марії.
2. Перевірка домашнього завдання.
Які спільні риси є у головних героїв?
Які спільні риси є у головних героїв?
3. Образ Марії
- Яких поневірянь зазнала Марія?
- Чи винна вона в тому, що так складалося її життя?
Героїня
глибоко відчуває красу природи,
весела пестійка, чарівниця
любить ліс («ліс се я»)
романтична натура
прагне палкого кохання, пристрасті, пригод
жінка-демон, комедіантка
мріє про щасливе життя
жахлива доля
легковажна
почуває себе нещасною
вірить у кохання
4. Образ Хоми
40 років, працює радником в бюро
- естет, рафінований інтелігент, який добре розуміється в мистецтві, начитаний, цілком сучасний
- цікавився політикою, займався громадськими справами
- розсудливий і раціональний
- боляче переживає зраду, розчарований у коханні
- життєве кредо: «Зберегти рівновагу духу!»
- самотній, його філософія: "Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі!".
- артист життя, скептик, себарит
- створює свій власний світ без людей
- почувається нещасним
- не може протистояти коханню
5. Образи-символи новели
6. Паспорт твору
Тема твору: історія кохання Хоми й Марії, розповідь про життєві пригоди дівчини після її зникнення.
Ідеї:
-ідея повернення до самих себе – головна ідея новели.
- за помилки у виборі доводиться відповідати, нести спокуту;
- не можна жити лише емоціями;
- на першому місці у стосунках між людьми мають бути гуманізм, відповідальність за власні вчинки;
- утвердження думки про цілющу силу кохання.
Проблематика новели:
держава і особистість,
роль жінки в суспільстві,
кохання, вірність і зрада,
щастя,
гуманізм,
відповідальність за власні вчинки.
7. Закріплення вивченого - обери 1 завдання
Кросворд - 9 балів (надіслати скриншот)
Вікторина - 12 балів (надіслати скриншот)
8. Домашнє завдання: читати "Украдене щастя"
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 2 грудня
Тема 25. Проза І. Франка. Художні шукання прозаїка. Франко й український модернізм. Жіноча доля в новелі І. Франка “Сойчине крило”.
Особисте повинно залишатися особистим. Ніхто не має права зазирати в чужі думки, душу, почуття. Ніхто не має таких повноважень, щоб читати чужі щоденники, записки, листи...
Але Іван Франко пропонує своїм читачам зануритися у світ почуттів, схованих у глибинах серця, у його найпотаємніших куточках.
1. Теорія літератури
Новела – різновид оповідання. Це невеликий прозовий твір про якусь незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа. Дія в новелі напружена, розвиток сюжету стрімкий, гостро конфліктний, із несподіваною розв’язкою. Новелу іноді називають «сестрою драми». Усі ці ознаки є у сюжетній канві твору І Франка «Сойчине крило».
Ознаки новели
Яскравість і влучність художніх засобів
Невелика кількість персонажів
Сюжетна однолінійність
Незвичайні життєві обставини, в які потрапляють персонажі
Увага на змалювання внутрішнього світу героя, його переживань та настроїв
Простота та динамічність сюжету
Елемент психологічної та ситуативної несподіванки
2. Опрацюйте опорний конспект до твору "Сойчине крило"
Розкажіть, які ключові моменти заховані в кросенсі.
3. Домашнє завдання: порівняльна характеристика Хоми та Марії у вигляді кіл Венна.
Доброго ранку, любі учні!
1. Загальна характеристика твору
В основу поеми «Мойсей» Франко поклав біблійний сюжет. Він не переспівує біблійну історію, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм
наблизилися до обіцяної землі Палестини.
Саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтується, забуває про Божі заповіді та обіцянки. Датан і Авірон забороняють Мойсею промовляти до народу, погрожуючи закидати його камінням.
Пророка, що втрачає віру в Божий промисел, карає Бог:
«А що ти усумнивсь на момент
Щодо волі моєї,
То, побачивши сю вітчину,
Сам не вступиш до неї».
Але зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї та наміри: Єгошуа, «князь конюхів», продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі.
Велику увагу при розгляді твору, безперечно, привертає пролог, який, на перший погляд, має цілком віддалену сюжетну тему. І справді, у пролозі І.Франко звертається не до ізраїльського, а до українського народу.
2. Характеристика Мойсея
Порівняйте за таблицею
3. Закріплення вивченого.
Тема: смерть Мойсея як пророка, не визнаного своїм народом.
Ідея: народ України має бути вільним і буде таким; віра у творчі сили народу, його спроможність змінити життя; утвердження думки, що справжнім вождем є той, хто виражає найзаповітніші ідеали народу, його мрії та сподівання.
Рід: ліро-епос
Жанр: філософська поема-притча
Тестування
4. Підсумок. Рефлексія
1.Чому твір «Мойсей», написаний на початку ХХ століття актуальний і в ХХІ столітті?.
2.Яким, на вашу думку, повинен бути сучасний державний лідер?
3. Як ви вважаєте, на якому етапі шляху до свободи перебуває наш народ сьогодні?
5. Домашнє завдання: прочитати твір І.Франка «Сойчине крило»
Скорочено
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 25 листопада
Тема 23. Поема “Мойсей” – вершинний твір І. Франка. Проблематика твору. Виразне читання поезій І. Франка.
Підручник ТУТ - с. 95-107
Проблема народу та вождя — загальнолюдська й споконвічна, як і проблема вибору. Народ, який хитається між двома силами переживає глибоку драму. Тривалою неволею в людях була витравлена ідея вільного, незалежного життя. Задоволення плотських потреб — така сутність буття, позбавленого свободи й духовності. Але чи достатньою є для повнокровного життя народу чиста ідея, що спирається лише на глибоку віру? Це та багато інших питань ми розглянемо на сьогоднішньому уроці, глибше знайомлячись із вершинним твором І. Франка «Мойсей».
1. Біблійна основа твору
Мойсей народився рабом у Єгипті. Один із фараонів наказав убивати кожного новонародженого єврейського хлопчика. Мати Мойсея доручила своє дитя Божій опіці: спочатку переховувала, а потім сплела з очерету невеличкий кошик, поклала туди сина й віднесла до річки Ніл. Знайшла його там дочка фараона, назвала Мойсеєм, що означає «витягнений із води». Якось він був свідком, як наглядач бив раба-єврея. Мойсей убив наглядача, а сам утік з Єгипту. Він одружився і пас стадо овець свого тестя.
Сорокарічний Мойсей пас стадо і побачив перед собою кущ, що палав і не згорав. Коли підійшов ближче, почув голос: «Я Бог батька твого… Я справді бачив біду свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав я Болі його. А тепер іди ж, я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій. Я буду з тобою» (Друга Книга Мойсеєва, Книга Вихід 3:12).
Тільки після 10 кар, які Бог послав на Єгипет, фараон дозволив Мойсеєві вивести євреїв з неволі. Проте невдовзі передумав і переслідував ізраїльтян до Червоного моря. За наказом Божим Мойсей підняв над морем свою палицю і воно розступилося. Ізраїльтяни перейшли через море, а військо фараона поглинула вода.
Через три місяці мандрівники прийшли до гори Синай. Тут Бог відкрив Мойсею свій Закон і дав йому 10 заповідей.
Сорок років блукав зі своїм народом Мойсей по пустелі, учив і картав за непослух, як батько. Довів євреїв до границі Землі Обітованої, але народ забув, що він покликаний Богом і зневірився.
Мойсей піднявся на гору Нево, щоб молитися. Там Бог показав йому землі Палестини, у які увійшов народ та не ввійшов туди їх вождь.
У 120 років помер пророк Мойсей на горі Нево.
2. Задум написання поеми
1904 рік... Подорожуючи Італією, Іван Франко захоплюється картинами Рафаеля, Леонардо да Вінчі, проте найбільше його вразила скульптура Мойсея, створена на початку XVI ст. Мікеланджело Буонарроті. «Він довго вдивлявся в ту горду постать, в це розумне суворе лице, високе, натхненне чоло під кучерями волосся, що, немов два роги, стриміло вгору,— так згадує дочка Франка Ганна. — Тато з поїздки привіз альбоми з малюнками визначних малярів і інші пам'ятки, а також образ із статуї Мойсея. Цей образ зараз же повісив у себе в спальні над ліжком».
Задум написати про Мойсея І. Франко виношував понад 20 років.
✵ Твір написаний у 1905 році. Якою була Україна в ті часи? (Україна була поділена між двома великими імперіями: Росією та Австро-Угорщиною. Українці жили на своїй землі, але не були вільними, не мали власної держави.)
Не випадково звернувся Франко до образу Мойсея, до історії про те, як євреї 40 років йшли до своєї держави, адже українці століттями блукали пустелею бездержавності. Поет порівнює ізраїльський та український народи, їхню боротьбу за звільнення, показує роль поводиря в цій боротьбі, зазначивши: «Ідея відбудови єврейської держави мене зацікавила, оскільки є вона начебто рідною сестрою нашої української ідеї відродження української держави».
Поет використав біблійну історію про Мойсея, проте написав оригінальний твір, розкривши свій задум: «Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і оспівана на біблійнім оповіданні».
3. Композиція твору
Пролог поеми звучить як звернення і заповіт українському народу. За змістом - це вступна частина, яка передує основним подіям, а композиційно він завершує твір.
І частина (1-11 пісні) Змалювання наростання і загострення конфлікту між народом і пророком аж до повного розриву (Мойсей, сорок літ проблукавши арабською пустелею, наблизився до Палестини. Ізраїльський народ зневірився, не хоче йти далі, до мети — до країни «обіцяної». Мойсей, віддавши все життя задля щастя свого народу, страждає: сьогодні в ізраїльського народу верховодять Авірон і Датан, які закликають побити й обплювати пророка, що кличе в далекі краї.Мойсей розповідає легенду про те, як дерева обирали собі короля і як ним став колючий терен)
ІІ частина (12-18 пісні) Мойсей, опинившись у вигнанні, оглядає весь свій шлях поводиря, намагаючись з’ясувати, чи правильно він діяв. І хоч він переконаний у своїй правоті, проте виникають сумніви, і віра його хитається (Пророк іде в пустелю і чує голос демона Азазеля, який навіює сумніви. Мойсей у роздумах прямує на вершину гори й не стримавшись, піддається спокусі: «Одурив нас Єгова!»)
ІІІ частина (19 пісня) Зустріч Мойсея з Єговою, який карає пророка за сумніви і слабкість.
ІV частина (20 пісня) Смерть Мойсея стала поштовхом, який розбудив народ. Ідеали, за які боровся Мойсей, здійснюються. У нього з'являється новий вождь Єгошуа, а Датана й Авірона змітають зі свого шляху.
Експозиція: розлад євреїв з Мойсеєм. У наметі дрімає Ізраїль, а зневірений народ не рветься на простори Обітованої землі.
Зав’язка: наростання конфлікту між пророком і народом. Підбурюваний Авіроном і Датаном, народ не бажає іти до мети. Мойсей покидає табір.
Розвиток дії: зовнішній конфлікт набуває внутрішнього виміру, втілюється у роздумах Мойсея над драматичною долею народу і сорокарічним шляхом до омріяної землі.
Кульмінація: розмова Мойсея з Єговою та смерть вождя.
Розв’язка: після смерті Мойсея народ карає псевдовождів, висуває зі свого середовища нового поводиря – Єгошуа.
4. Проблематика
✵ проблема життя і смерті
✵ проблема рабства
✵ проблема волі
✵проблема вождя і народу, лідера,що дбає про власну славу й про свій народ
✵ віра в ідеали
✵ проблема пробудження національної свідомості
✵ проблема історичного шляху нації
✵ пошук землі обітованної
5. Виразне читання поеми на с. 99-107
✵ Як характеризує євреїв автор? («кочовисько ледаче», «глупа отара», «напівсонні батьки», «сліпців покоління», «нетямучі раби».)
✵ Про що мріють? Що їх чекає? Що обіцяють Датан і Авірон?
✵ Як назвати євреїв, що піддалися на обіцянки Датана і Авірона — народ чи юрба? Чому?
✵ Чи спроможна юрба без поводиря будувати своє майбутнє?
✵ Чи може юрба піднятися до рівня пророків своїх?
✵ Чи відчуває юрба докори сумління? (Ні, тільки страх, бо колективних докорів сумління не буває.)
✵ Які дитячі ігри видаються батькам дивовижними? (Зводять піщані міста.)
✵ До чого прагне підготувати дітей?
6. Домашнє завдання: письмово складіть хмару слів- характеристику або сенкан про Мойсея (надішліть в особисті повідомлення)
https://wordart.com/create (як зразок)
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 21 листопада
Тема 22. Філософська поезія І.Франка. Драматизм людських стосунків у “Легенді про вічне життя”
Підручник ТУТ - с. 91-95
1. Збірка "Мій ізмарагд"
«Мій Ізмарагд» — збірка творів Івана Франка. Видана у 1898 році. У староруській літературі «Ізмарагдами» називалися збірки статей і притч морального характеру, в яких читач знаходив відповідь на ті чи інші питання повсякденного життя. Збірка «Мій Ізмарагд» створена на переспівах біблійних легенд, притч та повчань, але автор подає нам свою мораль, мораль народу. Це він — той самий революціонер-демократ, який повчає. Саме тому й додає займенник «мій».
Матеріал до видання збірки автор збирав довгих 15 років.
У збірці знайшли своє відображення болючі роздуми автора над сенсом людського життя, зв’язком вічності буття і кохання.
2. Опрацюйте твір "Легенда про вічне життя" + критичний матеріал с.91-95
У чому сенс життя? Чи варто жити вічно? Чи варто прагнути безсмертя?
Відповіддю на ці питання є твір І.Франка "Легенда про вічне життя"
Проблемне запитання
Чому золотий горіх не приніс нікому вічного життя та щастя?
Запишіть тему та ідею твору
Випишіть приклади епітетів, метафор, порівняння, риторичне запитання.
Додатково! За потреби відеоурок ВШО
3. Закріплення вивченого
Тестування
https://forms.gle/gdVZgutcD1Ct5Zk17
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 18 листопада
Тема 21. Поетична збірка І. Франка “Зів’яле листя”. Любовні мотиви в поезіях “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” і “Чого являєшся мені...”
1. Налаштування на урок
Кохання, вічна його загадка, різні відтінки людських стосунків завжди були в центрі уваги поезії. Скільки чарівних віршів, що вражають щирістю та глибиною почуттів і збагачують нашу душу, написано поетами різних часів і народів. Не оминув цієї теми й Іван Франко.
2. Опрацюйте презентацію до уроку "Зів'яле листя"
https://docs.google.com/presentation/d/13QueVWmzdDjf4VbioIuzuANDM3rCmOf_/edit?usp=sharing&ouid=104691003427934034657&rtpof=true&sd=true
https://docs.google.com/presentation/d/13QueVWmzdDjf4VbioIuzuANDM3rCmOf_/edit?usp=sharing&ouid=104691003427934034657&rtpof=true&sd=true
Прочитайте матеріал підручника с.86-91.
3. Читання поезії "Ой ти, дівчино, з горіха зерня” , с. 85
🍁 Прочитай виразно
🍁 Аналізуємо поезію
🍁 Прочитай виразно
🍁 Аналізуємо поезію
Рід: інтимна лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Провідний мотив: печаль. Настрій вірша песимістичний. Головна думка – кохання – це радість і страждання, це почуття не залежить від розуму й не підкоряється здоровому глузду.
Тема: страждання ліричного героя із-за неподіленого кохання.
Ідея: любов може викликати не лише радісні почуття, а й сум, горе.
Сюжет: ліричний герой закоханий, він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються у його коханої — уста — "тиха молитва", а слово — "гостре, як бритва". Дівчина горда, зрозуміти її і здобути прихильність, — як дістати зернятко із твердого горішка, — дуже важко. Почуття любові ліричного героя таке сильне, що він ладен "згубити душу", вважає це і своєю радістю, і своїм горем.
🍁Фольклорні та літературні мотиви у вірші
4. “Чого являєшся мені...” с.85-86
🍁Прочитай виразно поезію
🍁Аналізуймо вірш
Рід: інтимна лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Напрям: модернізм.
Течія: неоромантизм.
Віршовий розмір: ямб (рядки нерівноскладові).
Римування: паралельне (аабб).
Провідний мотив: "нерозділеного кохання", "усепрощення коханих", "кохання як щастя-гріх", "сон як втеча від реальності".
Тема: нерозділене юнацьке кохання.
Ідея: уславлення любові, хай навіть такої, що завдає страждань.
Композиція (зміст): внутрішній монолог закоханого юнака, побудований за принципом "уявне питання до дівчини — відповідь самому собі"; динаміка вірша розгортається відповідно до почуттів ліричного героя: спочатку він звинувачує кохану в "жорстокостях", байдужості по відношенню до нього, потім зізнається в щирому й незмінному коханні до дівчини й просить її являтися йому хоча б у сні, де серце зможе оживати й зазнати "щастя молодого, бажаного, страшного того гріха".
Образи та символічні образи людей: ліричний герой, почуття любові якого не розділене; уявна кохана — "зіронька"; предметів і явищ: очі, уста, серце, перла (у болоті), пісні сумні, щастя.
5. Домашнє завдання: вивчити вірш І.Франка "Чого являєшся мені у сні?” напам’ять.
За бажанням:
- створити макет обкладинки до збірки "Зів’яле листя" (дизайнери)
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 14 листопада
Онлайн урок об 11.20👉 в Zoom
Тема 20. Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси в сонеті І. Франка “Сикстинська Мадонна”. Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму в поезії І.Франка “Гімн”.
Тема 20. Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси в сонеті І. Франка “Сикстинська Мадонна”. Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму в поезії І.Франка “Гімн”.
Підручник ТУТ - с. 82-85
1. Криголам натрою.
Збірка поезій Івана Франка «З вершин і низин» мала два видання, які відрізняються між собою. Перше видання, про яке ми вже згадували раніше, вийшло друком 1887 року і містило 23 вірші із майбутніх розділів «De Profundis» та «Профілі і маски», 12 сонетів, 2 віршовані оповідання із циклу «Жидівські мелодії» та поему «Панські жарти», яка посідала більшу частину збірки. Це була незначна частина творів, написаних протягом десяти років (1877–1887).
Друге видання збірки, яке ми й розглянемо, вийшло друком 1893 року, автор структурував його за розділами, доповнив ранніми неопублікованими творами, та творами, що були написані в період 1887-1893 років.
ЗБІРКА «З ВЕРШИН І НИЗИН СКЛАДАЄТЬСЯ З РОЗДІЛІВ:
1 – «З глибини»
2 – «Профілі і маски»
3 – «Сонети»
4 – «Галицькі образки»
5 – «Жидівські мелодії»
6 – Поема «Панські жарти»
7 – «Легенди»
У перших трьох розділах зібрано ліричні твори, у чотирьох останніх – епічні.
Загалом ідеєю всієї збірки було показати «вершини» і «низини» людського духу у його вічному незламному пориві до справедливості, вселюдського щастя та свободи.
3. Вірш "Гімн" (1880)
Вступним віршем книги із підзаголовком «Замість пролога» є «Гімн», який я пропоную вам прочитати та проаналізувати, але для початку давайте пригадаємо деякі літературознавчі поняття:
Пролог – вступна частина літературного або музичного твору, відкриття до історії, яка встановлює контекст і дає детальну інформацію, часто якусь попередню історію, яка пов'язана з основною, та іншу інформацію.
Гімн — урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь.
Поезія, що розпочинає збірку Івана Франка «З вершин і низин» була написана 1880 року під час другого арешту митця, у коломийській тюрмі. Уперше твір був надрукований у газеті «Ргаса» 3 червня 1882 року, під назвою «Hymn. Wicznyj revolucjoner» (латинською абеткою), за підписом Myron***.
Прочитайте вірш на с. 82 + критика на с. 83-84.
— Що Франко вкладає в поняття «революціонер» і чому він «вічний»?
— Як ви уявляєте собі «вічного революціонера» за часів Франка і нині?
— Як у поезії зображено зростання свідомості народу, його активності в боротьбі за власні права?
— Чому поет ставить в один ряд із духом і волею науку та думку?
За потреби перегляньте урок онлайн
Окрасою збірки «З вершин і низин» стали цикли сонетів («Вільні сонети», «Тюремні сонети»), які приваблюють читача не тільки своєю класичною витонченою формою, а й високими ідеями добра й краси як вічних світлих категорій буття людини. Показовим у цьому плані є сонет «Сикстинська Мадонна» (1881).
Соне́т (італ. звучати) — ліричний жанр, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: охоплюючою абба, абба, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде, тощо.
Прочитайте вірш на с. 82-83 + критика на с. 84-85
— Що, на ваш погляд, спільне і що відмінне в зображенні мадонни, її трактовці у Рафаеля і Франка?
— Із чим у поета асоціюється образ мадонни?
— Що втілює (символізує) образ мадонни у творі І. Франка?
За потреби перегляньте урок онлайн
Домашнє завдання: виконати тестування
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 11 листопада
Онлайн урок о 8.30👉 в Zoom
Тема 19. Іван Франко – письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності письменника.
Тема 19. Іван Франко – письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності письменника.
Підручник ТУТ - с. 76-82
Поет, прозаїк, драматург, фольклорист, критик, публіцист, перекладач, поліглот (знав 14 мов), літературознавець, науковець, доктор філософії, засновник УРП, видавець, журналіст, громадський діяч, Каменяр, "Академія в одній особі", номінант на Нобелівську премію. Митець, творча спадщина якого налічує більше 50 томів. А скільки ще не опубліковано... Знайомтеся Іван Якович Франко
1. Перегляньте урок онлайн
АБО
2. Опрацюйте матеріал підручника с.76-82
Перевірте засвоєне 👇
Цікаві факти про Франка
https://frankovi.com.ua/15-faktiv-pro-ivana-franka/
https://frankovi.com.ua/15-faktiv-pro-ivana-franka/
3. Домашнє завдання: повторити вивчене
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 31 жовтня
Тема 18. Контрольна робота №2. Творчість Івана Карпенка-Карого. РЗМ №2. Контрольний письмовий твір
Що таке твір? Це неповторна індивідуальність людини, її мислення, творче натхнення. Кожний має право висловити власне бажання, судження щодо теми роботи. Написати твір — значить мати можливість глибоко пройнятися його темою, виважено і ґрунтовно надати вичерпне своє бачення проблеми, спираючись на знання життєвої долі митця, його героїв.
Тож викладаючи свої думки у письмовій формі, пам’ятайте, що вони не претендують на вичерпне трактування теми, висловлюйте суб’єктивну думку.
Оберіть тему твору:
✵ Дворянство як міф про краще життя (за комедією Карпенка-Карого «Мартин Боруля».)
✵ Образ Мартина Борулі комічний чи трагічний?
✵ Мої роздуми над прочитаним твором І.Карпенка-Карого "Мартин Боруля".
7. Напишіть твір-роздум за обраною темою.
Обсяг роботи 1,5-2 сторінки.
Домашнє завдання: підготувати цікаві факти про життя Івана Франка (усно)
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 28 жовтня
Тема 17. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі. Значення творчості І.Карпенка-Карого.
1. Пригадайте зміст твору та образи персонажів за посиланням https://navsi200.com/martyn-borulya/
та виконайте завдання фейкової вікторини
2. Робота на психологічним портретом Мартина Борулі
1. Про що мріяв Мартин Боруля?
2. Чому це для нього було важливим? Чому він про це мріяв?
3. Що і кому хотів довести Мартин Боруля?
4. Яким він був насправді?
«Займи позицію»
Чи став би Мартин щасливішим, здобувши дворянський титул?
Так
1) він зміг би забезпечити «статусне» майбутнє дітям і внукам;
2) захистив би людську гідність («Виходить: я не бидло, і мій син – не теля»)
2) захистив би людську гідність («Виходить: я не бидло, і мій син – не теля»)
Ні
1) йому не доступні поняття «духовність», «культура», «освіченість», «шляхетність», «етика» («Хазяйство ледве живе, а дворянство без розуму і без науки хліба не дасть»)
Висновок: не став би, тому що воно не принесло б йому щастя, без освіти та певних норм.
3. Оточення Мартина Борулі
«Аналізатор»
· Якими (чи однаковими) виросли діти у родині Мартина Борулі? Із чим це пов’язано?
Марися | Степан |
Стійка до змін, бо має міцну моральну основу, намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого («Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе?») | Прагне отримати чиновницьку посаду не шляхом якихось інтелектуальних зусиль, роботою над собою, щоденною старанною працею, а обманом, хитрістю, так, як у чиновницькому колі було заведено. І батько навчає, як прожити у тій системі. |
Висновок: у сім’ї діти часто бувають різними (Марися подібна до матері, Степан вдався у батька) |
- Чи актуальне прагнення Мартина Борулі сьогодні?
- Скільки в кожного з нас від Мартина Борулі?
5. Домашнє завдання: виконати тест
https://forms.gle/qrsyKZb4BhDSHFxW7
підготуватися до написання твору.
підготуватися до написання твору.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 24 жовтня
Тема 16. Підміна особистісних етичних цінностей становою належністю в комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”
Текст тут (натисни)
У літературі тема прагнення «вибитися в люди» є досить популярною. Так, наприклад, головний герой п'єси «Міщанин-шляхтич» Мольєра Журден хоче дорівнятися до знатного панства, тому вирішив так облаштувати свій побут, як це притаманно знатним людям. Він наймає вчителів музики, танців, філософії, замовляє дорогий одяг, який йому зовсім не личить, хоче завести коханку, щоб зрівнятися з аристократами. Кожною своєю реплікою, рухом, учинком він намагається показати свою одержимість ідеєю дворянства. Як він каже, «дозволив би відрізати собі два пальці на руці, лише б мені народитися графом або ж маркізом». Мольєр у комедії «Міщанин-шляхтич», як і Іван Карпенко Карий в комедії «Мартин Боруля», зосереджує увагу читача на тому, що кожна людина має бути сама собою, не забувати свого коріння, оцінювати якості людей не за їх походженням, а за вчинками.
1. Бесіда
— Навіщо Мартину Борулі потрібне було дворянство, адже він чесний трудівник, заможна людина?
— Як ви думаєте, чи додало б дворянство щастя Мартину Борулі та його родині?
— Хто з другорядних героїв твору вам запам’ятався найбільше?
— Чому твір «Мартин Боруля» називають трагікомедією?
2. Композиція твору
Зав’язка: Боруля подає в суд на Красовського та має надію повернути дворянський титул
· Розвиток дії: Боруля намагається прищепити членам своєї родини дворянські риси.
· Кульмінація: головний герой дізнається про відмову в дворянстві.
· Розв’язка: усвідомлення Мартином своєї помилки.
3.. Проблематика п’єси:
· проблема людської гідності, усвідомлення того, що щастя не в чині або посаді;
· проблема праці, як духовної потреби і джерела матеріального статку;
· проблема батьків і дітей;
· проблема кохання і сімейного щастя.
4. Додатково: переглянути фільм-спектакль Київського драматичного театру Франка — п'єса Карпенка-Карого (1953 рік)
5. Домашнє завдання: підотуйте характеристику образу Мартина Борулі, заповнивши таблицю.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 21 жовтня
Тема 15. Іван Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях митця, світогляд, багатогранність діяльності, драматургічне новаторство. Комедія “Мартин Боруля”, її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя.
Підручник ТУТ - с. 64-69.
Одним із найвидатніших творців українського театру є Іван
Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич), про якого І. Франко
сказав, що він «був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом, та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література…»
1. До вашої уваги відеоурок або опрацюйте матеріал підручника с.64-69.
2. Словникова робота
· Жанри драматичного твору: комедія, трагедія , драма.
· Комедія — це драматичний твір, у якому відображається смішне і потворне в житті, висміюються негативні риси людей та соціальні вади.
· Трагедія - драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиримий і життєво важливий для певної епохи конфлікт, що провадить до поразки, часто й загибелі героя.
· Трагікомедія — драматичний жанр, якому властиві риси одночасно і трагедії, і комедії. Це відрізняє її від драми як жанру, що є проміжним між трагедією та комедією. В основі трагікомедії лежить трагікомічне світосприйняття драматурга.
· Драма – це один із трьох основних родів літератури (крім епосу та лірики), в якому явища життя та характери героїв розкриваються не через авторську розповідь про них.
3. З історії написання комедії
Історія «Мартина Борулі» взята з родинного життя Тобілевичів, і це можна прослідкувати не лише за історією головного героя, а й навіть за професією його сина, адже Іван Карпович, так само як і Степан Боруля, працював писарчуком, канцеляристом, а потім столоначальником і секретарем. Написаний твір був 1886 року.
До речі, коли у грудні 1888 року з Івана Тобілевича було знято гласний нагляд поліції і він зміг повернутися до акторської діяльності, разом з ним до трупи Садовського прийшла і Софія Тобілевич, але вже як актриса, вона дебютувала у ролі Палажки п’єси «Мартин Боруля», головну ж роль у спектаклі виконав сам автор.
4. Робота над змістом твору. Герої драми
Комедія в 5 діях — так автор визначив жанр п'єси «Мартин Боруля». Літературознавці стверджують, що твір — трагікомедія.
Мартин Боруля — багатий шляхтич, чиншовик.
Палажка — його жінка.
Марися — їх дочка.
Степан — син їх, канцелярист земського суду.
Гервасій Гуляницький — багатий шляхтич, чиншовик.
Микола — його син, парубок.
Націєвський — регістратор з ратуші.
Трандалєв — повірений.
Протасій Пеньонжка, Матвій Дульський - чиншовики.
Омелько, Трохим - наймити Борулі.
5. Домашнє завдання: прочитати трагікомедію за 1 із посилань
https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82477/
https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=3303
https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=3303
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 17 жовтня
Тема 14. "Театр корифеїв". Розвиток драматургії. Від аматорських гуртків до “театру корифеїв”. Популярність “театру корифеїв”
Підручник ТУТ - с. 61-63.
Теа́тр корифе́їв — перший професійний український театр у підросійській Україні (першим українським професійним театром був театр Української Бесіди). Його було відкрито 1882 року у місті Єлисаветграді (нині Кропивницький). Засновником театру був Марко Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони.
Із Театром корифеїв також пов'язані імена Івана Карпенко-Карого, Михайла Старицького, Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського, Марії Садовської-Барілотті.
1. Перегляньте відеоурок
2. Опрацюйте презентацію
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 14 жовтня
Тема 13. Контрольна робота №1. «Вступ. Реалістична українська проза. Творчість І. Нечуя-Левицького і П.Мирного»
1. Пригадайте творчість Івана Нечуя-Левицького та Панаса Мирного.
"Кайдашева сім'я"
"Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
2. Виконайте завдання контрольної роботи.
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 10 жовтня
Онлайн урок об 11.20 👉 в Zoom
Тема 12. Творча робота за романом Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
1. Діалог з героєм
Якби вам судилося зустрітися з головним героєм роману Чіпкою, яке запитання поставили б ви йому? Чому?
2. Запитання групи «Теоретики»:
- Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка?
- Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?
- Чи траплялося вам у середовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість?
- Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте його почуття і настрій в той період.
-Чому так тяжко сприйняв герой те, що в нього забирають землю?
-Що є свідченням слабкої волі Чіпки?
Запитання групи «Практики»:
- Хто підказував йому вихід із становища?
- Які вчинки Варениченка викликають осуд?
- У яких випадках він чинить переступи, порушує найголовніші правила народної моралі й етики?
- А в яких проявляє кращі риси свого єства – розсудливість, мудрість, доброту?
- Дайте оцінку вчинкам Нечипора після вигнання його із земства? Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття?
- Чи можна його назвати бунтарем проти соціального ладу, протестантом?
3. Паспорт твору
4. Домашнє завдання: підготуватися до контрольної роботи. Повторити творчість І. Нечуя-Левицького повість "Кайдашева сім'я" та Панаса Мирного роман "Хіба ревуть воли...?
Доброго ранку, діти!
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 7 жовтня
Онлайн урок об 8.30 👉 в Zoom
Тема 11. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Жіночі образи, ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини.
Підручник ТУТ - с. 53-54
Мова на нашому уроці піде про жінку, а саме про жінок та їх долі з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Поговоримо про бабу Чіпки Оришку, його матір Мотрю, дружину Галю, дружину Грицька Христю, а також яскравий негативний персонаж Явдоху.
Наша мета: порівняти, на скільки жінки, зображені Панасом Мирним у романі, відповідають народним уявленням про жінку.
1. Дайте відповіді на запитання
✵ Що ж об’єднує ці жіночі образи? (Їх об’єднує насамперед те, що вони оточують центрального персонажа твору — Чіпку. І якщо в душі цього складного, неоднозначного і непересічного героя постійно точиться боротьба добра зі злом, то жінки в його житті незмінно символізують добро.)
✵ Про котру із жінок у Чіпки залишилися найтепліші спогади?
✵ Що ж було після смерті баби Оришки?
✵ Хто така Галя? Що ми про неї знаємо?
Розгляньте схему
2. Характеристика жіночих образів.
План
1. Баба Оришка – втілення народної мудрості, чесності і справедливості.
2. Мотря – один із найтрагічних образів української літератури.
3. Явдоха – пропаща жінка.
4. Галя – жертва соціальних умов тогочасної дійсності.
5. Христя – уособлення народних поглядів на добро і зло.
Скористайтеся матеріалами презентації
3. Закріплення виченого: заповнити Google форму👇👇
1) Скласти сенкан до образів Мотрі, Оришки, Галі, Христі, Явдохи (додати в гугл-форму нижче)
4. Домашнє завдання: виконати літературний бліц "Жіночі образи роману" (записуй відповіді одним словом)
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSckFQHNPY43LE_647FoRs1me0tTyQK9dGnkCR5Q4gRvjp4oCg/viewform
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 3 жовтня
Тема 10. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Шлях Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва (продовження)
1. Лінія життя Чіпки Варенниченка.
- Чи могло бути таке, що батько Чіпки панського роду?
Зобразіть за допомогою ламаної лінії-графіка історію життя Чіпки зі злетами та падіннями.
Поміркуйте
- Чіпці не щастило від самого народження, бо наслідував погані гени?
- Як оточення та суспільні події вплинули на нього?
- Чи можна сказати, що багато чого залежить від характеру самої людини, її життєвого вибору і здатності розрізняти добро і зло?
5. Перегляньте відеоурок
- Чи можна виправдати життєвий вибір Чіпки? Які чинники мають переважати у вихованні особистості?
6. Закріплення вивченого
Тест - 11 балів
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScnmfHV5hPSdEUqG0VxzRMkBvBOrlFLqV0YVGmAvsaPqBKOqQ/viewform
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScnmfHV5hPSdEUqG0VxzRMkBvBOrlFLqV0YVGmAvsaPqBKOqQ/viewform
7. Домашнє завдання: знайти цитати жіночих образів твору, вміти характеризувати Галю, Христю, Мотрю, Явдоху.
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 30 вересня
Тема 9. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Шлях Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва.
Читати ТУТ (натисни)
Існує думка, що в людину від народження закладено все — і добро, і зло. Якщо життя зруйнує духовні цінності та орієнтири чесного, справедливого життя — переможе зло. Що залежить від генетичної спадщини, що від суспільства, а що — від самої людини, спробуємо розібратися на сьогоднішньому уроці. І чи мали рацію літературознавці, які стверджували, що Чіпка - бунтар, протестант, правдошукач, якого до злочину змусили вдатися соціальні обставини.
Проблемне запитання:
Хто такий Чіпка: правдошукач чи розбійник?
Що вплинуло на формування Чіпки як людини?
1. Зміст частини ІІІ і ІV
2. Розгляньте систему образів у творі
3. Закріплення вивченого
Поміркуйте
- Чіпці не щастило від самого народження, бо наслідував погані гени?
4. Домашнє завдання: дочитати частину 4. Заповнити схему у зошиті
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 26 вересня
Тема 8. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Широта представлення народного життя.
Читати ТУТ (натисни)
1. Композиція твору.
Роман складається з чотирьох великих частин, кожна з яких поділяється на розділи, їх у творі тридцять. Кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність:
у I частині йдеться про дитячі і юнацькі роки головного героя Чіпки,
у II частині подано історію села Пісок за півтораста років,
III частина продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря,
IV частина знайомить читача з його трагедійним кінцем.
Для роману можна виділити такі частини:
§ експозиція: історія села Піски, важке дитинство Чіпки, наймитування, знайомство з Галею, зростання Грицька як доброго господаря;
§ зав’язка – у Чіпки забирають землю, знайомство й дружба із Матнею, Лушнею і Пацюком;
§ розвиток дії – Чіпка стає розбійником, одруження з Галею, нове пореформене життя, відсторонення Чіпки від управи через неблагонадійність;
§ кульмінація – Чіпка і його товариство вирізає «вісім безневинних душ», смерть Галі;
§ розв’язка – Мотря повідомляє у волость про скоєний злочин сина, арешт Чіпки та засудження.
2. Сюжетні лінії
Роман має п'ять сюжетних ліній:
Доля «пропащої сили» — Ничипора Варениченка.
Доля Максима Гудзя (батька Галі — дружини Чіпки).
Доля Грицька Чупруненка (друга Чіпки).
Історія села Піски.
Історія панів Польських.
3. Робота над 1 та ІІ частиною.
4. Широта представлення народного життя.
5. Домашнє завдання: читати частину 3, підготуватися до характеристики образу Чіпки.
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 23 вересня
Тема 7. Панас Мирний (П. Рудченко). «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Основне про життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості. Перший український соціально-психологічний роман
Розпочинаємо знайомство із творчістю українського письменника, який започаткував в українській літературі такий жанр як роман, а саме соціально-психологічний (увага до внутрішнього світу людини, мотивів вчинків та поведінки) Вдень чиновник, який швидко піднявся кар'єрними сходинками, скромний, непримітний, а увечері - творець, письменник, якому боліло серце за долю і душу простої людини: селянина, робітника, звичайного вихідця з народу.
Поет, етнограф, прозаїк, драматург, публіцист - усе це гармонійно поєдналося в особі Афанасія Рудченка (більш відомого нам як Панас Мирний)
1. Розгляньте хронологічну таблицю життя і творчості письменника.
Дата | Подія | |
13 травня 1849 р. | Народився Панас Якович Рудченко в родині бухгалтера повітового скарбництва в м. Миргороді на Полтавщині | |
1857 р. | Навчається в Миргородському парафіяльному училищі | |
1858 р. | Родина Рудченків переїздить до Гадяча | |
1862 р. | Закінчив Гадяцьке повітове училище | |
1863 р. | Розпочалася його служба в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. У вільний від служби час юнак багато читає, записує зразки усної народної поезії | |
1872 р. | Надрукував свій перший вірш «Україна» у журналі «Правда» за підписом Панас Мирний; у цьому ж журналі опубліковано перший прозовий твір — оповідання «Лихий попутав». Починає роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» | |
1870-1880 рр. | Створює цикл «образків з життя» під загальною назвою «Як ведеться, так і живеться» | |
1875 р. | Закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Подано до цензури, яку твір пройшов порівняно швидко | |
1876 р. | У Петербурзі розпочали друкувати роман, та робота припинилась, бо вийшов Емський указ, яким заборонялося видання книг українською мовою | |
1880 р. | Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» побачив світ у Женеві. Виданню цього твору сприяв М. Драгоманов — відомий український критик, громадський і культурний діяч | |
1883-1884 рр. | Опубліковано І і ІІ частини роману «Повія», пише «Казку про Правду і Кривду», «Лихо давнє й сьогочасне» (перша редакція) | |
1885 р. | Почав роботу над твором «Голодна воля» | |
1889 р. | Одружився з О. М. Шейдеман | |
1903 р. | Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вийшов у Росії під назвою «Пропаща сила» на сторінках журналу «Киевская старина» | |
1903-1907 рр. | Вийшло тритомне зібрання творів Панаса Мирного | |
1905 р. | Участь в організації часопису «Рідний край» | |
1918-1819 рр. | Редакторська діяльність у дитячому видавництві «Зірка» | |
20 січня 1920 р. | Помер Панас Мирний, похований у Полтаві | |
2. Перегляньте відеоурок ВШО
3. Історія написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (підручник с.48-49)
Навесні 1872 р. Панас Мирний перебував у службовому відрядженні. Під час поїздки з Полтави до Гадяча хлопчик-візник розповів йому жахливу історію селянина Василя Гнидки, який вирізав сім’ю заможного козака, за що був засуджений до каторжних робіт. Особа Гнидки так зацікавила митця, що він весь час у своїх думках повертався до почутого. Під враженням цієї розповіді він пише нарис «Подорож з Полтави до Гадяча». Письменник доходить висновку: «На мій погляд, Гнидка — безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту,— пригніченого усяким панством…».
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на дрібніші розділи. Кожна частина, кожний з 30 розділів має свій закінчений зміст, свій внутрішній лад, художню завершеність.
Академік Олександр Білецький взагалі вважав, що композиція роману схожа «на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».
4. Словникова робота (запишіть у зошит)
Роман – великий і складний за будовою епічний прозовий твір, у якому охоплені події долі однієї людини чи кількох людей, найчастіше від народження до смерті або протягом досить тривалого часу.
Особливості роману:
· прозова форма;
· великий обсяг
· тривалий час дії;
· зображення великого й складного кола подій та явищ суспільного й побутового життя певного історичного періоду;
· основних дійових осіб до десяти (більше);
· відтворення складних шляхів розвитку образів – персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством;
· значна сюжетна розгалуженість;
· докладні описи (портрети, пейзажі, інтер'єри тощо);
· докладність розповіді про події та персонажів.
Соціально-психологічний роман – роман, у якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань. (підручник с.49)
5. Домашнє завдання: читати І частину "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82473/
https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82473/
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 19 вересня
Тема 6. Дискусія на тему «Причини й наслідки конфлікту між батьками та дітьми в повісті І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"».
1. Пригадайте!
Темою повісті “Кайдашева сім’я” є зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.
Ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.
Головна думка: показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.
Проблематика:
2. Дискусія: "Конфлікти в родині Кайдашів: причини та наслідки"
"Часто трапляються такі сім'ї, в котрих буває колотнеча та завсідня лайка та варка, що життя в хаті стає якимось пеклом"
(Іван Нечуй - Левицький)
Творча робота "Консультація героїв у психолога" (хто пропустив урок)
Уявіть себе психологами, до яких прийшли герої "Кайдашевої сім'ї" врегулювати конфлікт в родині. Дайте пораду, як можна уникнути домашніх сварок.
Запиши відповіді на 3 запитання в спільному документі👇
Поради "Як уникати конфліктів"
1. Не згадуйте старі образи, їх час уже пішов. Якщо Ви не знайшли в собі сил обговорити їх відразу, то зараз це вже недоречно. Забудьте про них! Концентруйся на сьогоденні.
2. Не викликайте в іншому відчуття провини. Звинувачуючи інших, Ви підірвете в них упевненість у собі, але ні на крок не наблизитеся до вирішення конфлікту. Це звичайна маніпуляція!
3. Не робіть те, за що потім буде соромно. Коли охоплює гнів, образливі слова так і крутяться на язиці. І краще його прикусити.
4. Не сперечайтеся заради суперечки. Завжди пам'ятайте про свою мету: чого Ви, власне, хочете?
5. Не виносьте конфлікт на люди. Усе, що відбувається в родині, між друзями чи коханими, стосується тільки їх. Будь-які проблеми з'ясовуйте наодинці.
3. Підсумок. Проблемні питання:
-Які соціальні умови формують характер та поведінку людини? (на прикладі героїв твору)
- Чи виростуть діти Карпа і Мотрі, Лавріна та Мелашки порядними людьми?
- Чому не варто так жити, як Кайдаші?
- У чому актуальність повісті?
(Не можна визначити однієї причини, що породила конфлікт між батьками й дітьми, який призвів до руйнації родини Кайдашів. Ці причини треба розглядати комплексно. Безперечно, джерелом порушення традиційних родинних звичаїв були соціальні причини, але не можна обійти увагою моральні аспекти проблеми. Люди залежать від навколишніх обставин, проте, з іншого боку, вони самі здатні впливати на них. На жаль, часто людина не знаходить у собі сили стати мудрою, сильною духом і «живиться» загальними настроями, що панують у суспільстві.)
4. Домашнє завдання: підготувати 3-5 цікавих фактів про життя Панаса Мирного (випишіть або зробіть нотатку для себе)
Читати "Хіба ревуть воли як ясла повні?.."
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 16 вересня
Тема 5. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Ствердження цінностей національної етики засобами комічного.
1. Українська ментальність
За думкою дослідника Володимира Панченка, «Кайдашева сім'я -- це модель усієї України. Змінилися часи, а повість Нечуя-Левицького не "постаріла". Це означає, що справа не у прив'язках до певного історичного часу і до "соціальних умов". Нечуй-Левицький блискуче розкрив деякі небажані, негативні риси нашої національної вдачі, української ментальності, які належать не тільки українцям середини ХІХ століття. Україна початку ХХІ століття теж, залишається схожою на Кайдашеву сім'ю. Отже, письменникові вдалося показати те, що, на жаль, швидко не зникає».
Розгляньте таблицю
Проаналізуймо засоби комічного, якими автор збагатив свій твір.
| ||
Засіб комічного | Приклад із тексту |
|
Використання комічних ситуацій, сцен (нагадують народні анекдоти або навіть невеличкі інтермедії) | Мотря з курячими яйцями в пазусі на горищі в Кайдашихи, помилкове залицяння ченця до баби Палажки, поїздка Кайдашів на розглядини на Западинці тощо. |
|
Широке вживання комічних діалогів | Карпо і Лаврін розмовляють про дівчат і вибір майбутніх дружин; розмова Кайдашихи з малими дітьми Балашів під час оглядин тощо |
|
Використання кумедних описів | «В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горщику, підіймаючи затужавілий вершок угору…» |
|
Вживання незвичайних епітетів, смішних і дотепних словосполучень та слів | «Видроока Кайдашиха», «пані економша». Мотря тримала за пазухою «делікатний крам» -- яйця; Кайдашиха вдарилася у Балашів об одвірок і зробила на очіпкові «правдиві Западинці»; «свекрушище» тощо. |
|
Введення автором у текст жартівливої народної пісні, причому досить грубої. | Її співає Мотря на зло лихій свекрусі. |
|
Використання жартівливих народних прислів'їв, приказок, фразеологізмів. | Лаврін говорить Мотрі: «Хіба ж ми просили твою курку на наше сідало? Чи шапку перед нею здіймали, чи що?»; у Мелашки, коли вона місить тісто, «дядьки з носа виглядають»; Кайдашиха запросила бабу-знахарку до хворого чоловіка, а та так загоріла на жнивах, що Маруся подумала: «Чорна, як сам чорт, ще перелякає мого чоловіка». |
2. Характеристика персонажів твору
Опрацюй характеристики персонажів твору за презентацією
3. Самоперевірка
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 12 вересня
Тема 4. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Колоритні людські характери в повісті. Образи-персонажі, засоби їх зображення.
ТЛ: засоби змалювання комічного (поглиблено)
1. Відновіть ланцюжок подій
https://learningapps.org/view30343503
2. Перегляньте підручник с. 14-19
Зробіть літературний паспорт твору у зошиті.
2. Перегляньте підручник с. 14-19
Зробіть літературний паспорт твору у зошиті.
1) літературний напрям
2) рід
3) жанр
4) головні герої, їх прототипи
5) проблеми
3. Образи-персонажі твору, с. 15-17.
4. Домашнє завдання.
Перевірте себе за змістом твору.
Доброго ранку, діти!
Сьогодні 9 вересня
Онлайн урок о 8.30 👉 в Zoom
Тема 3. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей.
Підручник ТУТ - с. 19-40
1. Прочитай!
Сьогодні ми розпочинаємо знайомство із твором "Кайдашева сім'я", яку сам І.Нечуй - Левицький назвав "сміхом крізь сльози", а Є.Гуцало писав, що повість - це "арена людських пристрастей". Повість хоч і весело читається, але це сумна повість про долю українського села ІІ половини XIX ст.; це гірка правда про згубність егоїзму й люті, про найгірші сторони нашого національного характеру, написана з метою, щоб ми, українці, ставали досконалішими, гідними себе. Водночас у цьому творі прочитується й справжній гімн українському світові з його неповторною природою; веселою, життєрадісною, поетичною душею людей; мелодійною, багатющою мовою; неповторною у своїй красі піснею. Мабуть, усі ці риси й зумовили популярність повісті.
2. Історія написання твору «Кайдашева сім’я»
Реалістична соціально-побутова повість І.Нечуя-Левицького, написана 1878 р. У творі розкриваються деякі риси вдачі українського селянства, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям.
Уперше надруковано в журналі «Правда», 1879 р.
Ще перед тим, як повість почала друкуватися у «Правді», Нечуй-Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в Росії, але царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалось перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії.
Тільки 1886 р. дозвіл на друкування повісті був даний при умові вилучення «в ней автором всех неудобных мест» відзначених цензурою. Внаслідок цього 1887 р. вийшло в Києві видання «Кайдашевої сім’ї» з рядом цензурних купюр, авторських переробок та скорочень. Зокрема було перероблено початок і кінець твору.
В основу повісті «Кайдашева сім’я» автор поклав життя однієї селянської родини. Прототипом сім’ї Кайдашів стала родина селян Мазурів (по вуличному їх називали Кайдашами), відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі.
Додатково- відеоурок ВШО https://youtu.be/W7pXrZagyas
3. Сюжет та композиція твору.
Повість складається з 9 розділів.
Композиція твориться відповідно до реалістичних принципів. Основу сюжету твору складають епізоди родинного життя Кайдашів — сім’ї, в якій іде боротьба за приватну власність. Основним у творі є соціальний конфлікт, породжений приватновласницькими законами тогочасної дійсності, майновою нерівністю між людьми, їх прагненням до власності. Соціальний конфлікт у повісті посилюється психологічним, що виникає з тих потворних рис і звичок у характерах героїв, які сформувалися в умовах кріпосницького ладу. Крізь увесь твір проходить контраст між світом природи і світом жалюгідних людських взаємин. Це помітно ще з експозиції твору.
4. Перегляньте підручник с. 14-19
Зробіть літературний паспорт твору у зошиті.
1) літературний напрям
2) рід
3) жанр
4) тема
5) ідея
6) головні герої, їх прототипи
7) проблеми
5. Домашнє завдання: дочитати повість до с. 40, підготувати цитатну характеристику головних героїв повісті, додати в документ
Вітаю, діти!
Сьогодні 5 вересня
Тема 2. Іван Нечуй-Левицький. Творчість і життя письменника як новий імпульс української літератури.
Підручник ТУТ - с. 12- 40
Сьогодні ми будемо говорити про письменника, який своїм життєвим гаслом обрав такі слова: "Життя треба пропустити через власну душу", якого Іван Франко назвав "великим артистом зору, колосальним, усеобіймаючим оком України",
який уміло показав "арену людських пристрастей", який вважав, що "взірцем книжного язика повинен бути іменно язик сільської баби з її синтаксисом", а сам був витонченим інтелігентом, диваком і навіть відлюдником.
Іван Семенович Нечуй-Левицький.
1. Перегляньте відеоурок про І. Нечуя-Левицького
та на с. 12-13 підручника.
- Чи відзначили ви щось цікаве про автора? Що саме?
- Які риси характеру назвали б основними у письменника?
2. Підсумуємо. Продовжіть речення...
👀 І. Нечуя- Левицького я собі уявляю таким...
👀 Для мене було повчальним....
3. Теорія літератури (запишіть у зошит)
Соціально-побутова повість — художній твір, у якому картини родинного життя, побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв'язані з певними суспільними обставинами і пояснюються ними.
Реалізм (від лат. realis — речовий) — один із напрямів у літературі та мистецтві, що полягає в правдивому об’єктивному і всебічному відображенні дійсності.
Ознаки:
- пізнавальне, аналітичне сприйняття й розуміння світу
- раціоналізм
- типізація
- поєднання типового та індивідуального в характерах героїв
- характер та вчинки героїв пояснюються через його соціальне походження, умови повсякденного життя
- відсутня ідеалізація характеру героя
- увага до вивчення людської душі, але заглиблення в психологію обмежене, оскільки реалісти вважали, що душевний світ героя зумовлений його походженням, вихованням, суспільно-побутовим оточенням
- конфліктність
- головний конфлікт породжений соціальною несправедливістю
- правдивість у зображенні деталей, перевага епічних, прозових жанрів у літературі, ослаблення ліричного струменя мистецтва
4. Домашнє завдання: прочитати "Кайдашеву сім'ю" І. Нечуя-Левицького скорочено в підручнику - с. 19-32;
повний твір - https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=907
Доброго ранку, любі десятикласники!
Сьогодні 2 вересня
Тема 1. Вступ. Реалістична українська проза. Українська література ІІ пол. ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Періодичні видання. Особливості реалістичної прози.
Підручник ТУТ - с. 3-10
1. Пригадаймо періодизацію української літератури
Зробіть висновки щодо розвитку українського суспільства 2 половини ХІХ ст.
3. Опрацюйте відеоурок ВШО або прочитайте статтю в підручнику на с. 3-10.
https://youtu.be/Y4vxSbwWW0g
https://youtu.be/Y4vxSbwWW0g
1. Які суспільно-історичні події вплинули на розвиток укр. літератури другої половини 19 ст.?
2. Яку роль відіграли громади в другій половині 19 ст.?
3. Назвіть найяскравіших представників прози, поезії та драматургії.
4. Який напрям прийшов на зміну романтизму? Назвіть його визначальні риси.
4. Зробіть невеликий конспект-таблицю
Перегляньте презентацію
Немає коментарів:
Дописати коментар