11 кл. Укр.літ

 Вітаю вас, любі одинадцятикласники! 
Пам'ятайте, що ви маєте всі сили, щоб подолати будь-які перешкоди та досягти найвищих вершин. 
Домашні завдання надсилати у вайбер.

Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 24 квітня
Урок асинхронно
Тема 60. РМ 4 (письмово). Портретний нарис про Марусю Чурай.
1. Творча робота
 "Суд над літературним героєм": 
Вільне есе: дати письмову відповідь на запитання:
1) Чи винна Маруся у смерті Гриця Бобренка?
2) Чи можна простити їй гріх заради її таланту?  
Запишіть свої думки на 1 із запитань у документі 👇
2. Поміркуйте! Афоризми з твору "Маруся Чурай"
Розтлумачте  (письмово) 1 із афоризмів у презентації, підпишіть сторінку
*Моя любов чолом сягала неба,
 а Гриць ходив ногами по землі.

*Найтяжча кара звалася життям.

*А як подумать,— що таке душа?
Як той казав, це — горизонт до Вічності.

*Зра‍­ди‍­ти в житті  дер‍­жа‍­ву — зло‍­чин,
а лю‍­ди‍­ну — можна?!

*Що їх веде — і доброго, і злого?
  Де є та грань — хто люди, хто юрма?

*Здушили сльози — не виходь на люди.
Болить душа — не виявляй на вид.

*Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.

*Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
піснями і невільницьким плачем.
Могилами у полі без імен,
дорогою до Києва з Лубен!

*Воно як маєш серце не з льодини,
розпяття — доля кожної людини.

*Багатому і діти чорт колише,
а бідному і янгол не рідня.

*Любов — це, люди, діло неосудне.
  По всі віки. Во вік віків. Амінь.
5. Домашнє завдання: підготувати 1 поезію (особиста лірика) Л.Костенко для виразного читання та обговорення. 
Можна вибрати із запропонованих нижче творів:
"Світлий сонет"
"Очима ти сказав мені: люблю"
"Пелюстки старовинного романсу"
"В пустелі сизих вечорів..."
"Хуртовини"
"Ти пам'ятаєш, ти прийшов із пристані"
"Я дуже тяжко Вами відболіла"
"Спини мене отямся і отям..."
"І як тепер тебе забути?"
"Осінній день березами почавсь"
"Гуде вогонь - веселий сатана..."
"Моя любове! Я перед тобою"

Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 21 квітня
Урок онлайн о 9.10 
Тема 59. Духовне життя українців крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини
1. Літературний паспорт твору "Маруся Чурай"

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах.

Тематичний різновид жанру: історичний (за визначенням самої поетеси) роман у віршах із елементами філософського.

Напрям: модернізм.

Течія: неоромантизм.

Тема: доля легендарної української дівчини-поетеси на тлі історичних подій середини XVII ст. — часів Хмельниччини.

Ідея: утвердження думки про невмирущість пісні, народу; возвеличення кохання як найсвітлішого людського почуття; уславлення патріотизму як самовідданого служіння батьківщині; осуд "дрібних" душ, нездатних піднятися до величі геніїв у їхній любові до Батьківщини, у коханні.

Мотив: "вірність і зрада", "геній і маса", "романтики й прагматики", "складна доля України", "історична несправедливість", "роль митця в суспільстві".

Проблематика: любові й зради; патріотизму й пристосуванства; митця і народу; свободи творчості; причин утрати української державності; родинних стосунків; батьків і дітей; виховання; служіння народові.

Головні герої та їх образи: людей:

Маруся Чурай — дівчина-поетеса, людина великої душі й максималістка в коханні;

мати Марусі — горда, тверда жінка;

Гордій Чурай — батько Марусі, патріот, повішений у Варшаві;

Іван Іскра — закоханий у Марусю козак-патріот, полковий обозний;

Грицько Бобренко — випадково отруєний коханий Марусі;

мати Грицька;

Галя Вишняківна — потенційна наречена Грицька, обмежена дівка;

мати Галі;

Богдан Хмельницький;

Мартин Пушкар — полтавський полковник;

Лесько Черкес — козак-патріот;

Семен Горбань — війт;

дяк-філософ, із яким Маруся йде на прощу;

дід-запорожець;

природи: весна, сонце, кінь; предметів і явищ: неопалима купина; суд; шибениця; універсал; землянка; лавра; пожежа; пісня.

Символічні образи:

неопалима купина (символ незнищенного, вічного);

Гомер (символ творця й водночас історіографа нації);

пісня (символ народної душі, краси, пам'яті);

мандрівний дяк (символ віри, книжної культури);

Маруся Чурай (символ народного генія, фольклорної культури, пісні, людини високого лету, максималістки);

Іван Іскра, Гордій Чурай (символ відданості, патріотизму);

Богдан Хмельницький (символ справедливості й мудрості).

Час подій: середина XVII століття.

Місце подій: Полтава, Київ.

Композиція: твір містить дев'ять розділів, у яких розвивається дві сюжетні лінії — 1) кохання Марусі та Грицька й 2) боротьби українського народу проти польських завойовників.

2. Прочитайте зміст роману Л.Костенко "Маруся Чурай"

Сюжет: І розділ "Якби знайшлась неопалима купина": пожежа в Полтаві 1658р. дощенту знищила всі папери, у тому числі й судові, з яких би можна було щось дізнатися про суд над Марусею Чурай (пролог) — початок суду над Марусею, яку звинувачують в отруєнні Грицька Бобренка (зав'язка 1) — Маруся не захищає себе — виступають свідки — на захист Марусі стають полтавський полковник Мартин Пушкар, Іван Іскра — Марусі виносять смертний вирок.

II розділ "Полтавський полк виходить на зорі": полтавський полк виходить у похід (зав'язка 2), звучать Марусині пісні — відтворення суворої дійсності Хмельниччини.

III розділ "Сповідь": перебування Марусі у в'язниці, під час якого дівчина осмислює своє життя на тлі усвідомлення того, що її смерть дуже близько — спогади й роздуми про дитинство, велике (яке слугувало для неї зразком) кохання батька Гордія Чурая (забитого ляхами) й матері, стосунки в їх сім'ї — спогади й роздуми про дитинство Грицька, його родину та стосунки в ній — спогади про своє кохання з Грицем, роздуми про душу Грицька та його зраду з Галею Вишняківною — спогади про те, як сталося насправді отруєння — вирок суду "стратити" — Марусю виводять на страту.

IV розділ "Гінець від гетьмана": Іван Іскра, який кохає Марусю, зі всіх сил мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб повідомити того про суд над Марусею — зустріч із Хмельницьким — гетьман універсалом скасовує вирок суду.

V розділ "Страта": Марусю ведуть на страту — вона байдужа до всього, що відбувається, фактично, вона сама винесла собі вирок і духовно вже не в цьому світі (кульмінація 1) — змалювання образів полтавців, які по-різному ставляться до страти Марусі — одна з жінок спеціально веде дітей, щоб показати страту, не усвідомлюючи, що хоче показати смерть великої людини — в останній момент Іскра з'являється з універсалом (розв'язка 1) — Маруся не розуміє, чому її не стратили.

VI розділ "Проща": Маруся живе, ледь жевріючи — похід на прощу до Києва — зустріч із мандрівним дяком-філософом — розповіді дяка про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького (який сплюндрував Україну, хоча був нащадком великого Байди Вишневецького) — картини зруйнованої України — думки Марусі про історію своєї землі.

VII розділ "Дідова балка": Іван Іскра з Марусею відвідують старого запорожця діда Галерника (який колись 20 років був у турецькому полоні, а після звільнення оселився під Полтавою й займається різьбярством), щоб попередити про наступ ворожих військ — дід не бажає полишити свою вбогу хатину.

VIII розділ "Облога Полтави": облога Полтави, яка вже триває 4 тижні (кульмінація 2) — Іван Іскра відвідує хвору й самотню Марусю (мати її померла) — пропонує одружитися — Маруся відмовляє йому.

IX розділ "Весна, і смерть, і світле воскресіння": Маруся прощається з Іскрою — чекає на свою смерть — облога Полтави знята (розв'язка 2), життя повертається — повз вікна Марусі проходять козаки, співаючи її пісень (епілог 2) — здалеку лине пісня "Ой не ходи, Грицю", яку співають дівчата — Маруся благально просить ще зачекати співати цю пісню, таки вона ж бо ще жива (епілог 1).

3. Перевірте себе! Як ви запам'ятали героїв роману?
👇👇👇
4. Домашнє завдання: підготуватися до характеристики образу Марусі.


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 17 квітня
Урок офлайн
Тема 58. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай»
«МАРУСЯ ЧУРАЙ» ЛІНИ КОСТЕНКО, — ЗАУВАЖУВАВ МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ, — НЕ ПРОСТО НАША ОБІКРАДЕНА Й ПОГАНЬБЛЕНА ІСТОРІЯ, НЕ ТІЛЬКИ ХУДОЖНЯ ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII СТ. ЦЕ — ІСТОРІЯ, ЯКА ОСМИСЛЮЄ САМУ СЕБЕ, МИСЛЯЧА ІСТОРІЯ. ЦЕ ПАРТИТУРА ВІЧНИХ МОТИВІВ ДУХОВНОГО БУТТЯ НАРОДУ... ЯКЩО В НАЦІОНАЛЬНОМУ ПИСЬМЕНСТВІ Є ТАКІ ТВОРИ, ЯК «МАРУСЯ ЧУРАЙ», ЗНАЧИТЬ, ВОНО НЕ БЕЗНАДІЙНЕ, І НЕ БЕЗНАДІЙНА ДОЛЯ ТОГО СЛОВА — ВОНО ВИЖИВЕ Й ВИСТОЇТЬ У ЦЬОМУ СКЛАДНОМУ Й ТРАГІЧНОМУ СВІТІ, ЯКИЙ НЕ МАЄ СЕНТИМЕНТІВ ДО ЖОДНОГО НАРОДУ». 
1. Словникова робота.
Роман у віршах - різновид ліро-епічного жанру, у якому поєднані особливості і ліричного, і епічного зображень, що веде до багатоплановості художнього світу.
2. Історико-фольклорна основа твору
Роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» базується на поєднанні реальних історичних подій часів Хмельниччини (XVII ст.) та народних легенд про напівлегендарну поетесу-піснярку з Полтави. Основою сюжету є народна балада «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», трансформована у трагедію кохання на тлі боротьби за незалежність.
Історична основа:
Час і місце: Україна середини XVII ст., доба Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, зокрема 1658 рік, коли Полтава згоріла дощенту.
Реальні події та постаті: Згадуються Мартин Пушкар, Яків Острянин, полтавський полк, бої з польською шляхтою та загадкова постать самої Марусі Чурай, яку вважають донькою страченого козака.
Історичне тло: Зображення життя Полтави, козацькі походи, соціально-політична ситуація, що впливає на долі героїв.
Фольклорна основа:
Легенда про піснярку: Роман базується на переказі про те, що Маруся Чурай була талановитою співачкою, яка отруїла свого коханого Грицька Бобренка через зраду.
Пісенна творчість: У твір органічно вплетено мотиви народних пісень, які приписують Марусі («Ой не ходи, Грицю...», «Засвіт встали козаченьки»), що створює атмосферу епохи.
Мотив зради та помсти: Класичний фольклорний сюжет про нещасливе кохання, де особиста драма переплітається з громадським обов'язком (зрада коханого — це також зрада ідеалів).
3. Читаймо уривки у підручнику на с. 222-233.
Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 14 квітня
Урок офлайн
Тема 57. «Недумано, негадано…» – інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. «По сей день Посейдон посідає свій трон…»: мотив єднання людини зі світом рукотворної краси (мистецтво) і природою. 
Ліна Костенко – тонкий лірик, авторка прекрасних віршів. Творчість Ліни Костенко не розмежуєш на інтимну та громадянську: настільки тісно переплелися особисте та суспільне, настільки органічно вони вживлені в художнє полотно й до певної міри навіть живляться одне одним. Безкомпромісність – ось пароль її поезії. У творчості чується бунт проти стандартизації, спрощення, примітивізації людини. Неповторність  – ось друге з ключових понять, смислових знаків волелюбної музи Ліни Костенко. Вірші поетеси наповнені філософською наснагою роздумів про роль мистецтва, відповідальністю митця перед часом, своєю совістю. Ліна Василівна засуджує нещирість, пристосуванство й, безумовно, возвеличує красу, небуденність, вірність національним традиціям, щирість,  кохання. 
Інтимна лірика поетеси як спонука до роздумів про справжню суть кохання.
1. 🔎«Недумано, негадано…», с. 213
Кохання — всепоглинаюче, всеохоплююче почуття. Вірш Ліни
Костенко «Недумано, негадано…» — освідчення в коханні. Почуття ліричної героїні такі глибокі — «до стогону, до сліз», і хочеться ввібрати кожен промінець, що випромінює коханий: «Ловлю твоє проміння крізь музику беріз». Задушевність змальованої картини підтримується романтичним пейзажем на початку твору, який покладений на музику і став прекрасним романсом.
2. 🔎 «По сей день Посейдон посідає свій трон…» с.214.
У своєму вірші Ліна Костенко закликає до збереження краси й читстоти природи, яка є вічною. Ще давні греки захоплювались навколишньою красою, що відбулось у їхній міфології. Вона й стала основою поезії Л. Костенко, оскільки уособлює величність розвитку людської думки й духи, розуміння величі й вічності природньої краси. Поетеса застерігає сучасників та майбутні покоління від забуття прекрасного, говорить про небезпеку, яку несе науково-технічний прогрес (четверта строфа). Краса у простоті – стверджує письменниця: «Просто хочеться моря». Саме в простоті й криється вічність світу і людської душі.
Дайте відповіді на запитання.
1. До якого виду лірики належить поезія «Недумано негадано…»? 
2. Які слухові й зорові образи наявні у вірші «Недумано негадано…»? 
3. Які художні засоби використано у цьому творі? 
4. До якої збірки належить твір «По сей день Посейдон посідає свій трон…»?
 5. Який мотив цієї поезії ?  
6. Як ви розумієте слова «Просто хочеться моря. Ні Скілл, ні Харибд. І богиню із піни, невзуту»? 
Аналіз віршів

3. Виконайте тест  Поезії Л.Костенко 
+ письмова відповідь (запиши у тесті)


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 10 квітня
Урок онлайн о 12.00
Тема 56. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера…» – ліричні роздуми про значення слова в житті людини, суть мистецтва, його роль у суспільстві
Підручник ТУТ - с. 210-212
Ліна Костенко «…найвидатніша, найавторитетніша сучасна українська поетеса, майстер слова світового рівня», «цариця української поезії», «совість нації».
Виразне читання поезії Ліни Костенко
Ліричні роздуми про значення слова в житті людини, суть мистецтва, його роль у суспільстві.  
🔎«Страшні слова, коли вони мовчать…» с.211 (НМТ)
«Страшні слова, коли вони мовчать…»
Літературний рід:  лірика
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідний мотив: ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.
Віршовий розмір: ямб.
Тип римування: перехресне.
Художні засоби: епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова мовчать, причаїлись); антитеза — (краса й по­творність, асфальти й спориші) тощо.
У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать» поетеса напи­сала про те, як важко інколи знайти слова, які б не «були уже чиїмись». Так, і справді, багато що повторюється в цьому світі — краса і потворність, зрада і самопожертва, «асфальти й спориші», навіть слова втрачають свій первозданний смисл, запозичені нами один в одного. 
🔎 «Хай буде легко. Дотиком пера…» с.212
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко…» — філософський етюд
про пам’ять, почуття, відчуття існування, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, світле, що є.
Аналіз творів
Домашнє завдання на вибір: створити за 1 із поезій
1) колаж -  10 балів;
2)  відеопрезентацію - 12 балів.
3) пісню в додатку Suno AI - 12 балів.


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 7 квітня
Урок онлайн о 9.10
Тема 55. Творчий шлях Ліни Костенко. Особливості індивідуального стилю поетеси 
Підручник ТУТ - с. 209-215

                        
                                    Ліна Василівна Костенко

1. Перегляньте уроки онлайн /або опрацюйте статтю підручника  с. 209-211
Ліна Костенко — тонкий лірик, авторка прекрасних віршів, ніжних, чаруючих. Безкомпромісність — ось пароль її поезії.
2. Основні мотиви її творчості (запишіть у зошит) — це: історія нашого народу; єднання людини з природою; філософічність буття; тема поет і поезія; тема кохання; тема війни; тема творчої праці; тема моралі тощо.

Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 3 квітня
Урок онлайн о 12.00
Тема 54. ПЧ 1 . Ю Яновський "Шаланда в морі" (із роману “Вершники”).  Утвердження загальнолюдських ідеалів вірності й кохання в новелі
 Кохання здатне витримати все, подолати будь-які перешкоди, пережити негоди та труднощі... Про це йде мова в новелі Ю.Яновського "Шаланда в морі".
1. Короткий сюжет новели.
Повний текст ТУТ (натисни)
Був січень чи лютий місяць, вітер дмухав із берега, море замерзло на сотню метрів, а далі піднімалися хвилі, насувався шторм.— На березі стояла стара Половчиха, очікуючи чоловіка.— Жінка подумки благала вітер, щоб той відігнав негоду.— У морі з’явилася шаланда.— З усіх сил ті, що були в човні, добирались до берега.— Збіглися люди, але нічим не могли допомогти.— Раптом зламалося весло і човен перекинуло.— На поверхні моря з’явилася лише одна голова.— Рибалки кинулися на допомогу.— На берег вибрався тільки чужий чоловік.— Чубенко сказав, що Мусій визволив його із французької плавучої тюрми, а сам не виплив, загинув.— Усі розійшлися, тільки Половчиха залишилася стояти на березі.— Її душа скам’яніла.— Почала пригадувати щасливі молоді роки, коли вони з чоловіком побралися, коли народилися сини (тільки тепер вона не знає про їхню долю).— Раптом старій здалося, що шаланда наблизилася до берега.— Половчиха вирішила врятувати громадянське добро.— Спустившись до моря й зайшовши у воду, побачила чоловіка.— Мусій розповів, що хотів урятувати човна, тому й сховався, щоб Чубенко плив сам.— Витягли шаланду й упевнено
та дружно пішли додому, як ходили все життя. 
2. Словникова робота.
Трамонтан – холодний вітер північного й північно-східного напрямку.
Шаланда – невелике вітрильне риболовне судно.
Артіль – основна форма виробничого об’єднання громадян для проведення колективного господарства.
3. Обговорення
·    Який образ є домінуючим у новелі?
·       За якої погоди Половчиха вийшла виглядати свого Мусія? Яку роль відіграє даний пейзаж у творі?
·       На чому автор зосереджує більше уваги – на зовнішності чи на внутрішніх переживаннях героїні?
·       Якими штрихами змальовує Ю.Яновський зовнішність                Половчихи?
·       Розкажіть про фізичний і психічний стан жінки.
·       Письменник говорить про Половчиху, що «голосила вона мовчки». Що саме хотів підкреслити автор і як називається використаний ним художній засіб?
·       Які твори, вивчені в попередніх класах, нагадало вам голосіння Половчихи?
·       Чи одна Половчиха виглядала голову риболовецької артілі й чи були спроби допомогти йому?
·       Що згадувала стара жінка і якою автор показує її в цих спогадах?
·       У якому епізоді героїня вразила вас найбільше?
·       Які художні засоби використовує Ю.Яновський, щоб підкреслити стійкість, мужність жінки та силу її кохання до чоловіка?
·       Якою людиною був Мусій Половець? Що ж допомогло йому вижити?
·       Яка ідея новели Ю.Яновського «Шаланда в морі»?
                                
4. Характеристика образів Мусія Половця та Половчихи.

 5. Виконайте   Тест. Ю.Яновський. Шаланда в морі 
https://forms.gle/5WCoxWQTJoDKfjFYA
Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 31 березня
Урок асинхронно 
Тема 53. Контрольна робота № 5. Теми "Воєнне лихоліття" та "Шістдесятництво"
Виконайте  Контрольний тест за розділами ""Воєнне лихоліття" та "Шістдесятництво"

Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 20 березня
Урок онлайн о 09.10
Тема 52. Урок виразного читання. Аналіз новели «Три зозулі з поклоном»
1. Пригадаймо героїв новели

2.  Композиція:
експозиція – студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Яркова;
зав’язка – мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайла й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;
кульмінація – в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму»;
розв’язка — син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе».
3. Закріплення вивченого
Паспорт  твору + тести
4. Домашнє завдання:
1) підготуватися до КР: повторити вивчене про творчість В.Симоненка, Д.Павличка, І.Драча, М.Вінграновського, Гр.Тютюнника с.188-208


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 17 березня
Урок онлайн об 11.10
Тема 51. Григір Тютюнник. Коротко про письменника і його творчість. «Три зозулі з поклоном». «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації.
Підручник ТУТ - с. 203-208

                                Григір Тютюнник
1. Перегляньте урок онлайн /або опрацюйте статтю підручника с.203-204


2. З історії написання новели
Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Гр. Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє життя. А поштовхом стала незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося  про нещасливе кохання та вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Безперечно, в її основі є автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою. А образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора.
3. Прочитайте новелу "Три зозулі з поклоном" с.206-208
4. Художні засоби. 
Одним із засобів узагальнення, типізації й індивідуалізації, конкретизації в зображенні предметів і характерів новели «Три зозулі з поклоном» є художня деталь. У творі є портретні (очі «печуть чорнющі»), психологічні (погляд героїв, Марфина сльоза), предметні (лист), словесні деталі («товстопикий», «товстоногий») та ін.

Найвиразніша, експресивно забарвлена деталь може набувати значення образу-символу. Так, у новелі глибоку символіку має назва птахи. Зозуля — уособлення туги, тривоги, провісниця нещастя. Образи трьох зозуль — символізують святість трьох душ — Софії, Марфи й Михайла, кожен із яких любив по-різному. У Софії любов до чоловіка розуміюча, тактовна, співчутлива, Марфине кохання було пристрасним, страдницьким, а в Михайла любов — вірна, чутлива, благородна.
Образ сосни (наскрізна художня деталь) — глибоко народний, архаїчний. Сосна, що була посаджена Михайлом на піску біля дому, — це символ самотності й водночас для тих, хто любив його, — пам’ять про нього; для односельців — спогад про загублене життя; для самого Михайла — символ рідного дому.
Піджак символізує радянську бідність, а «Сибір неісходима» — символ-перегук із творами Т. Шевченка.
Гр. Тютюнник був справжнім майстром художньої деталі.
5. Домашнє завдання: переглянути фільм до твору


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 13 березня
Урок онлайн о 9.10.
Тема 50. Микола Вінграновський. Коротко про поета, прозаїка, кіномитця. Учень О. Довженка. Глибокі ліричні переживання ліричного героя поезії «У синьому небі я висіяв ліс». Символічна кольористика твору.  
Підручник ТУТ - с. 200-201
   

                    Микола Вінграновський           
                              (1937 - 2004)

1. Перегляньте урок онлайн /або опрацюйте статтю підручника  с. 200-201
          

2. Прочитайте вірш "У синьому небі я висіяв ліс", с. 201.

                     

3. Складіть паспорт твору за посиланням
https://wordwall.net/play/88364/090/363
Оцінювання - 10 балів.

Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 10 березня
Урок офлайн 
Тема 49. Іван Драч – невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада про соняшник» − поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічний образ соняшника, сонця
«Його поезія — органічна, природна, вона не з самопримусу писана в риму, а з необхідності душі та серця існування саме в такому вигляді, саме в такій формі»,— писав про свого побратима по перу І. Драча
Є. Гуцало.

1. Перегляньте уроки онлайн АБО опрацюйте статтю підручника  с.197-198
                      
2. Прочитайте "Баладу про соняшник" на с. 198.
Пригадай!
Балада - невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматичним напруженим сюжетом і співчутливо-сумним звучанням.
Ознаки балади: 
- невелика кількість персонажів;
- незвичайність і загадковість подій;
- гострота, а часто й трагічність у розв*язанні конфлікту;
- похмурий колорит;
- ліризм;
- метаморфози;
- напружений сюжет.
Рід: лірика + епос (ліро-епос).
Жанр: модерна балада.
Провідний мотив: поетичного роздуму про суть мистецтва, його таїну; розкриття важливої ролі поетичного слова в людському житті.
Тема: народження людини-творця, людини-поета.
Ідея: поет повинен прагнути високості в поезії, укорінюючись при цьому в рідному ґрунті, у національній творчості; тільки той творець може відкрити сонце поезії, хто, поглянувши на це сонце, навіки ним захоплюється.
Композиція (сюжет): складається з 2-х частин.
Символічні образи: олюдненої природи: соняшник (майбутній митець), сонце (поезія, джерело натхнення); природи: груші-гнилиці, горобці; предметів і явищ: велосипед, млин. Образи в поезії неоднопланові: метафоричні поєднані з реальними. В образі соняшника вбачається людина, яка відкриває для себе джерело поетичної творчості — сонце.
3. Творча робота.
❗Створіть “Асоціативні ряди” до слів сонце, соняшник.


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 6 березня
Урок онлайн о 9.10
Тема 48.  Національний колорит поетичних образів вірша «Два кольори», що став народною піснею. Мотив кохання в поезії «Я стужився, мила, за тобою…».

2. Прочитайте вірші+ літературні паспорти  
Запишіть паспорт твору "Два кольори" с.195

Рід: інтимна лірика.

Жанр: ліричний вірш (пісня).

Напрям, течія: модернізм, неоромантизм.

Провідний мотив, мотиви: дорога, як осмислення людської долі, зітканої з контрастів.

Тема: роздуми про долю людини, про те, що для неї найдорожче; це вияв любові до рідної матері, яка своїми руками вишила синові сорочку червоними і чорними нитками: вона стала ліричному герою й оберегом на все життя, і нагадуванням про рідну домівку.

Ідея: заклик не забувати своє коріння, батьків, те, що є основою життя.


Паспорт твору "Я стужився, мила, за тобою.."

Рік написання: 1968
Збірка: «Таємниця твого обличчя» (1974)
Вид лірики: інтимна лірика з елементами пейзажної
Провідний мотив твору – туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва.
Проблематика: нерозділене кохання, сила кохання і сила справжнього мистецтва.
Віршовий розмір: п’ятистопний хорей:
Символічні образи: явір («співоче» дерево), бук (символ процвітання), весняне сонце (молодість), небеса (недосяжність), сльози (сум), роса (чистота), трина (колюча пустота), кохання молоде (невмирущість кохання), розітнуть печальні груди (візьмуть закохане серце), скрипка (краса мистецтва).
У творі присутня метаморфоза: хлопець - явір- скрипка, що 
3. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять «Два кольори».                                            . Вікторина “Так-Ні”


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 3 березня
Урок онлайн об 11.10
Тема 47. Життєпис Дмитра Павличка. Пісенна лірика поета
Підручник  ТУТ - с. 194.


1. Перегляньте уроки онлайн /або опрацюйте статтю підручника  с.194


2. Пісенна лірика Д. Павличка.
Серед українських поетів-піснярів XX століття неабияке місце займає Дмитро Павличко — поет щедрого і своєрідного обдарування. Це він написав "Коли ми йшли удвох з тобою", "Я стужився, мила, за тобою...", "Впали роси на покоси", "Дзвенить у зорях небо чисте" і ще багато прекрасних пісень. Найкращі мелодії до пісень Павличка створив О. Білаш, хоча співпрацював поет і з іншими композиторами.
Однією з найпопулярніших у народі пісень Павличка є пісня "Лелеченьки", що вперше прозвучала у кінофільмі "Сон". Алегоричний образ птаха, в якого "Висушила силу чужина проклята", сприймається як узагальнений образ людини; що тужить за рідним краєм:
Ніч накрила очі
Мені молодому,
Несіть мене, лелеченьки,
Мертвого додому.
Незважаючи на філософічність, пісня "Долиною туман тече" сповнена задушевності і ліричності, що зробили її популярною. Ця пісня, як і "Явір і яворина" ("Я стужився, мила, за тобою") особливо популярна у виконанні чоловічого квартету "Явір".
Справді народною стала пісня "Два кольори". Мабуть, немає в Україні людини, яка б не знала цієї пісні. Краса і нев'януча свіжість її — передусім у поетичності тексту, високу художність якого забезпечують вдало використані символи сорочки-вишиванки як своєрідного оберегу та двох кольорів — червоного, що є виявом любові, радісних почуттів, і чорного, який символізує журбу. Як червоні і чорні нитки переплилися у шитті, так і почуття радості і журби органічно поєднались у житті ліричного героя:
Переплились, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Вишита сорочка супроводжує героя на всіх його життєвих шляхах, допомагає йому не втратити зв'язок з матусею і рідною домівкою.



Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 27 лютого
Урок офлайн
Тема 46. Василь Симоненко. Коротко про митця («витязь молодої української поезії»). Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»). Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність («Я...»).
Підручник  ТУТ - с. 190- 193
Сьогодні знайомимося з творами талановитого поета-шістдесятника, якого названо "витязем молодої української поезії" Василя Симоненка
3. Перегляньте урок онлайн та опрацюйте матеріал підручника с. 190
ЦІКАВО!
Сайт про Симоненка: архів фото, аудіозаписи віршів його голосом

                    
4. Прочитайте  критичний матеріал + поезії «Задивляюсь у твої зіниці…» с.190-191 та «Я…» с.191-192
5. Перегляньте урок онлайн
6. Запишіть тему та ідею  творів «Задивляюсь у твої зіниці…» та "Я..." - с.190-191
7. Пригадайте поняття з теорії літератури: стопа, ямб, хорей, пірихій (с.192-193)

8. Виконайте ТЕСТ. Поезія В.Симоненка 
 вивчити напам'ять  «Задивляюсь у твої зіниці…»  

Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 24 лютого
Урок офлайн
Тема 45. Нова хвиля відродження української літератури на початку 1960-х років. «Шістдесятництво». Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна творчості «шістдесятників».
Підручник ТУТ - с. 188-189
Шістдесятники — назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що увійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років. У політиці 1960-1970-х років ХХ століття «шістдесятники» являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму. 
Перегляньте урок онлайн

1.Світоглядні засади «шістдесятників»:
гуманізм (у центрі людина як унікальна особистість; увага не до колективного героя, а до людської особистості);
демократизм (бунт проти системи; митці заперечують ідеологічну функцію літератури);
патріотизм (перейнятість національними проблемами);
моральність як мірило людських учинків;
експерименти у творчості (виступ проти усталених класичних поглядів у мистецтві; експерименти з художньою формою; свобода самовираження);
дотримання традицій покоління «розстріляного відродження».
2. Представники «шістдесятників»
Поети (Іван Драч, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Василь Симоненко та інші);
Прозаїки (Євген Гуцало, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Валерій Шевчук та інші);
Перекладачі (Григорій Кочур, Микола Лукаш, Анатолій Перепадя, Андрій Содомора та інші);
літературні критики (Іван Світличний, Іван Дзюба, Михайлина Коцюбинська, Євген Сверстюк та інші).
Художники: Алла Горська, Іван Марчук, Опанас Заливаха, Людмила Семикіна.
Композитори: Володимир Івасюк та інші.
Нові теми та ідеї у творчості:
  • Велич «маленької» людини.
  • Проблеми історичної національної пам’яті.
  • Оспівування краси людських почуттів, величі кохання.
  • Возвеличення родинних і національних цінностей.
  • Утвердження людської й національної гідності.
  • Тема війни.
  • «Сільська» тема.
Три гілки шістдесятників
1) офіційне шістдесятництво (Іван Драч, Борис Олійник, Дмитро Павличко та ін.). Вони мали змогу активно друкуватися, але натомість змушені були йти на певний компроміс із владою. 
2) Дисидентський рух (Василь Стус, Ігор Калинець, Іван Світличний, Євген Сверстюк). Не бажаючи пристосовуватися до влади, дисиденти зазнали масових арештів і ув’язнень. 
3) «Внутрішні емігранти» - зайняли аполітичну позицію, яка коштувала їм довгих років мовчання, писання «у шухляду» (Ліна Костенко, Василь Шевчук).
Домашнє завдання: читати статтю про В. Симоненка на с. 190.


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 20 лютого
Урок онлайн о 8.30
Тема 44. Романтична ідея кохання, що перемагає смерть. Образи українського бійця і юної словачки Терези. Особливість оповіді, роль кольорової гами в новелі.
    Кохання – одне з найглибших і найчарівніших людських почуттів. І приходить воно тоді, коли ми його навіть не очікуємо: чи в мирний світлий день, чи у грізну годину воєнного лихоліття, і залишає свій слід у душі на все життя.
    Герой новели О. Гончара "Модрий Камінь" також відчуває це почуття раптово та несподівано для себе. Побачивши звичайну словацьку дівчину, дуже стомленого, голодного та пораненого бійця, він відчуває, як у його серці народжується щось нове та абсолютно незрозуміле. Яким може бути почуття, що зародилось під час війни? До чого це почуття привело героїв? Давайте розглянемо це питання на уроці.
1. Опрацюймо уривки новели за презентацією

2. Міні-диспут.
-        Чи можливе кохання під час війни?
 Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
-        Чому оповідач не зміг забути своєї Терези?
-        Чому героєві так важливо «досказати все недосказане тоді, взимку»?
-        Як ви вважаєте, чому кохання перемогло смерть?
-        Яка з проблем твору здалась вам найбільш актуальною для нашого часу?
3. Характеристика головних героїв.
Оповідач
Тереза

4. Літературний паспорт новели.
-        Автор  -  Олесь Гончар.
-        Назва твору - «Морди Камень».
-        Рік видання - 1946.
-        Літературний рід - епос.
-        Жанр - психологічна новела-спогад.
-        Тема - змалювання кохання українського солдата та словацької дівчини Терези, що розквітло всупереч війні.
-        Ідея - возвеличення кохання, що перемагає смерть і продовжує жити в пам’яті та мріях закоханого.
        Проблематика твору:
-        війна і мир;
-        війна і кохання;
-        життя і смерть;
-        гуманізм і жорстокість;
-        загальнолюдські цінності.
5. Підсумок

6. Домашнє завдання: виконайте тест "Модри Камень" 


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 17 лютого
Урок онлайн об 11.10
Тема 43. Олесь Гончар.  Біографія, характеристика доробку. Творчий злет у 1960-ті роки. Його громадянська й життєва позиції, роль у духовному відродженні нації. Рання новелістика (1940-ві роки), її неоромантизм. Мрія і дійсність у новелі «Модри Камень».
Сьогодні знайомимося з творчістю письменника-земляка Олександра Біличенка, який вам добре відомий як Олесь Гончар.
1. Перегляньте урок онлайн + опрацюйте матеріал підручника с.178-179

2. Перегляньте буктрейлер

3. Прочитайте  зміст новели "Модри Камень" с.182-187 або ТЕКСТ новели ТУТ
Словникова робота з ТЛ с.180
Новела  (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконцентрованою  та яскраво відображеною дією. 


4. Домашнє завдання: дочитати новелу на с. 182-187.


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 13 лютого
Урок офлайн
Тема 42.  Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина, митець. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.
Підручник ТУТ - с. 
Зачаровує читачів і сьогодні Довженкова думка про те, що велике щастя — бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах. Вона споріднена з думкою німецького філософа Іммануїла Канта про найвищі постулати людини — моральний закон у собі й зоряне небо над головою.

За словами критика Л. Новиченка, «Зачарована Десна» — «-най- видатніша в сучасній літературі розповідь про те, від яких духовно- поетичних берегів відчалюють народи і разом із ними їхні художники на переломі нової епохи, що, вони беруть від свого історичного дитинства у майбутнє і що залишають у минулому».
1. Перегляньте відеоурок 
 2. Поєднання минулого і сучасного

Лірика

Пафос

Реалістично виписані дитячі вра­ження від навколишнього світу, картини сільського життя, хлоп­чачі радощі і жалі, розповіді про людей, що оточували хлопчика

Філософське осмислення всього побаченого і пройденого людиною, чиє життя вже повечоріло, на чиє­му шляху були і радості творення, і жалі невдач.


3. Два ліричні герої.
Опрацюйте таблицю

Сашко-оповідач

Автор-оповідач

Спостережливий, наділений почуттям прекрасного; має добру пам’ять, чутливе серце; любить природу; цінує батька за працьо­витість; ніжний, людяний, до­брий; використовує в мові влучне, гостре слово; розуміє такт

Шанує волелюбні риси своїх бать­ків; розуміє такт і шанобливість; схиляє голову перед працьовити­ми батьками і односельцями, для яких праця не тільки обов’язок, а й духовна потреба; людяний, добрий, не втратив «щастя бачити ... зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах»


4. Складіть  два сенкани: перший — дорослий О. Довженко, другий — малий Сашко.
5. Домашнє завдання: виконати тест "Зачарована Десна" 
(оцінювання: 1-4 запит. - оцінює вчитель по 1 балу, 5-12 запит. - тести. Разом 12 балів)


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 10 лютого
Урок офлайн
Тема 41.Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність. 
1. Повторення про Олександра Довженка
Виконай невелике опитування "Правда" - "Фейк" 👇👇
2. Про "Зачаровану Десну"
«…Кіноповість “Зачарована Десна” сповнена глибоких роздумів про життя… українського села. Вся кіноповість ніби сплетена з вінка задушевних ліричних новел-спогадів, пройнята м’яким народним гумором. За своїм художнім і філософським звучанням твір стоїть на рівні кращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту.
…Але на відміну від усіх інших “Зачарована Десна” своєрідна за жанром і манерою викладу. Це кіноповість, написана дуже стисло, оповідь у ній пройнята тонким ліризмом, у ній відчутно велику любов письменника- патріота до своїх героїв-земляків і всього трудящого люду, до рідної землі».  С. Пультер
Словникова робота з ТЛ:
Кіноповість  (грец. kineo - рухаю) — твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності.
2. Пригадайте зміст кіноповісті "Зачарована Десна"
3. Перегляньте відеоуроки 

4.  Опрацюйте та запишіть літературний паспорт твору "Зачарована Десна"
Рід: епос.
Жанр: кіноповість ("автобіографічне кінооповідання").
Напрям (течія): модернізм, соціалістичний реалізм.
Тема: спогади письменника про своє дитинство, про кровний зв'язок з народом і рідною землею.
Ідея: з'ясування основних факторів формування людської особистості, духовного джерела справжнього таланту, ролі праці в житті людини, оспівування краси природи, рідного краю, людей праці.
Мотиви: "краса дитинства"; "краса праці"; "краса природи — "рід"; —мораль"; "минущість життя"; "бездуховність нових часів".
Проблематика:
сенсу людського буття;
гармонії людини і природи;
формування особистості;
освіти;
любові до рідної землі;
поваги до батьків;
любові до людей.

Композиція, композиційно-стильові особливості: особливість повісті в тому, що в ній оповідачем є сам автор, який виступає у двох іпостасях: як автор — зрілий митець Олександр Довженко — і як герой твору — маленький Сашко. 

Сюжету як такого немає. Натомість є певна двоплановість: основна сюжетна лінія — це новели про дитинство Сашка (його враження, захоплення довкіллям); другий план — ліричні відступи зрілого майстра (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи, людини). Отож розповідь має двоплановий характер: перший план — це своєрідне поетичне відтворення світу у свідомості дитини; другий — філософські роздуми зрілої людини-митця про сенс людського буття, роль дитинства у формуванні особистості. Особливістю кіноповісті можна вважати відсутність чіткого сюжету. Для втілення художнього задуму автор звертався до випробуваних часом джерел — фольклору і класичної літератури. Письменник запозичує з фольклору принцип "нанизування мотивів, використання ліричних і публіцистичних відступів, традиційних зачинів і закінчень, обрамлення, поетичної антитези і зіставлення, ретардацій" (ретардація — штучне уповільнення дії з метою звернути увагу читача на дану подію, епізод, думку).

Композиція являє собою органічне поєднання ліричних і філософських роздумів літнього Довженка з романтичним, чистим поглядом малого Сашка.
У творі можна виділити окремі новели ("Город", "Хата", "Смерть братів", "Смерть баби", "Повінь", "Сінокіс", "Коні", "До школи"), ліричні й публіцистичні відступи. Але твір є цілісним: це суцільний потік думок, спогадів, що напливають одні на одні, та зображення умов, у яких формувався світогляд майбутнього митця (побут, оточення).
5. Головні герої та їх образи.
Людей: прадід Семен — схожий на бога, любив сонне, помер на погребі; прабаба Марусина — любила проклинати; батько Петро — гарний, але випивав з горя й погано одягався, дожив до окупації; мати Одарка Єрмолаївна — любила, щоб усе "проізростало", Тарас — батьків батько, возив Сашка на косовицю; дядько Самійло — косар; Тихон Бобир — мисливець; Леонтій Опанасович — учитель; 
Природи: Десна, луки, огірки, морква, сонце, зірки, пес Пірат і його син Пірат, предметів і явищ: хата, картина Страшного суду, погріб, пісні, повінь, човен, Великдень, косовиця.

Символічні образи: Десна, рідні Сашка, лев, повінь та ін.
Домашнє завдання: прочитати уривок повісті у підручнику.



Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 6 лютого
Урок о 12.00 онлайн
Тема 40. Трагічна творча біографія Олександра Довженка. Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. «Щоденник» – джерело історії життя О.Довженка і трагічної доби
Олександр Довженко

Однією з найяскравіших постатей у мистецтві ХХ ст. був Олександр Довженко. Не так багато українських фільмів називають кращими серед 12 кінобестселерів світу; далеко не кожен із видатних митців удостоюється того, щоб ЮНЕСКО назвало рік його ім’ям (а саме 1994 рік був роком О. Довженка); не до кожного прислухаються навіть вожді.
Американці назвали Довженка кращим поетом кіно, греки —Гомером ХХ ст., японці вважали, що найкращі їхні фільми створено під впливом українського кінорежисера. Чарлі Чаплін говорив, що слов’янство дало світові в кінематографії одного митця — О. Довженка.
Ким же він є — Олександр Петрович Довженко?
Продовжуємо опрацьовувати презентацію (слайд 19-36)
Додатково - відеоурок 

4. Огляд "Щоденника О.Довженка  
Прочитати тут 👇👇
5. Домашнє завдання: прочитати твір "Зачарована Десна"
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=866
або аудіокнига https://youtu.be/nzHGHBDbD3s?si=oVSNbUs0ZXuw30-t
+ матеріал підручника с.168-171


Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 3 лютого
Урок о 9.10 онлайн
Тема 39. Участь українських письменників у Другій світовій війні. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду. 
Підручник ТУТ - с. 164-165
«Не було в історії світу, щоб на одну державу падав такий тягар»,— писав О. Довженко про цей час. Навіть фахівцям тепер важко сказати, хто більше винен у розв’язанні такого жахливого кровопролиття. Проте кожній свідомій людині точно зрозуміло, завдяки кому і якою ціною здобуто Перемогу. Самовідданість і мужність народу, його мільйонні жертви — ось ціна Перемоги. Не стояли осторонь загальнонародної біди й українські письменники.
Додатково - відеоурок 

2. Соцреалізм повоєнного періоду
Сталінський режим відреагував на ідеї звеличення народу в боротьбі з фашизмом посиленням ідеологічного тиску, репресіями. Ситуація ускладнювалася ще й післявоєнною розрухою та голодом 1947 року. Саме через «цензуру» жорстокі реалії війни, труднощі повоєнного лихоліття не були описані на сторінках літературно-художніх видань. «Соцреалізм» зобов’язував лише славити партію та її вождя, під мудрим керівництвом якого (і тільки завдяки йому!) відбувалися значні успіхи й перемоги.
Соціалістичний реалізм (скорочено - соцреалізм) — термін, що закріпився у радянському мистецтвознавстві для позначення художнього методу та стилю, що панував у СРСР з 1930-х рр.
   У соцреалізмі вбачали «естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу й людини, зумовленої епохою боротьби за встановлення й творення соціалістичного суспільства», тому він був єдиним офіційно дозволеним в СРСР «творчим методом» літератури і мистецтва.
Засилля соцреалізму в повоєнний період (після 1945 р.)
«Ждановщина»: Повоєнна література опинилася під тиском ідеологічних чисток (т.зв. «ждановщина»), що забороняли будь-які відхилення від партійної лінії.
Основні вимоги: Соцреалізм вимагав від митців відображати життя виключно в розвитку, прославляти комуністичну партію, колгоспне будівництво та «героїчну» роль СРСР у війні.
Замовчування правди: Заборонялося висвітлювати голод 1946–1947 років, репресії, участь УПА у війні та справжні масштаби руйнувань.
Конфлікт творчості: Багато митців були змушені писати «у стіл» або йти на компроміси, що призвело до створення шаблонових творів.



Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 30 січня
Урок асинхронно
Тема 38. Контрольна робота № 4.  Творчість Б.-І. Антонича, О.Турянського, Є.Маланюка, І.Багряного (мінітвір або есе)
Напишіть есе або мінітвір на одну із запропонованих тем:
1. Формальне есе «Духовність має перевагу над матеріальним» (на прикладі поеми в прозі Осипа Турянського «Поза межами болю»).
2. Мінітвір «Художні образи в поезіях Богдана-Ігоря Антонича» - с. 136-138
3. Формальне есе "Сміливі завжди мають щастя" (за романом І.Багряного "Тигролови")
4. Вільне есе "Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети" (спростуйте або підтвердіть фразу Є.Маланюка, що стала афоризмом)
У своїй роботі обов'язково використайте цитати з творів.
Роботу надсилайте у вайбер в особисті повідомлення.
Усім творчого натхнення.

Доброго ранку, шановні  учні!
Сьогодні 27 січня
Тема 37. Розвиток мовлення №3 (усно). Проблема свободи й боротьби  за своє визволення, активної життєвої позиції як вияву європейськості. Міні-твір «Григорій Многогрішний – уособлення сили української людини».
1. Пригадаймо сюжет твору "Тигролови"
Сюжет твору:
Експозиція – опис потяга-дракона, що везе каторжників, засуджених на роки заслання, в Сибір.
Зав’язка – втеча Григорія Многогрішного з потяга, його знайомство з родиною Сірків.
Розвиток дії – життя Многогрішного в родині Сірків. Кохання до Наталки. Полювання на тигрів.
Кульмінація – зустріч і поєдинок Григорія Многогрішного та майора Медвина.
Розв’язка – Григорій разом з Наталкою покидають Сибір і переходять кордон Маньчжурії.
2. Прочитай паспорт твору«Тигролови» 
Автор: Іван Багряний. (Лозов’ягін)
Рік написання: 1944.
Жанр: пригодницький роман.
Літературний рід: епос.
Тема: зображення втечі і побудови нового життя Григорієм Многогрішним поза тоталітарною системою.
Ідея: «Сміливі завжди мають щастя». Сміливість протистояти системі – це можливість побудувати своє життя самостійно.
Головна думка – у будь-яких випадках людина має бути Людиною.
Події відбуваються на Далекому Сході у 30-тих рр. XX ст.
Напрям: модернізм.
Проблематика твору «Тигролови»:
– Протистояння добра і зла;
– Людина і тоталітарна система:
А) людина як частина тоталітарної системи, її гвинтик;
Б) протистояння людини тоталітарній системі.
– Душевна чистота і бруд;
– Щире кохання тих, хто не може бути разом;
– Життя українців поза межами своєї Батьківщини;
– Двобій життя і смерті;
– Сміливість і чистота винагороджуються свободою.
Головні герої:
Григорій Многогрішний – молодий інженер-авіатор, предком якого є перший український політкаторжник гетьман Дем’ян Многогрішний. Втікає з потяга НКВС, що везе його в Сибір на 25 років каторги. Його девіз: “Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи”
Родина Сірків – етнічні українці, що живуть в Сибіру і заробляють на життя полюванням на тигрів:
-Сірко – батько,
-Сірчиха – мати,
-Григорій (Грицько) Сірко – молодший з двох синів Сірків,
–Наталка Сірко – дочка Сірків, кохана Григорія Многогрішного.
Майор Медвин – майор НКВС, що катував Многогрішного і поклявся розшукати його після втечі. Лютий ворог Григорія Многогрішного.
Заливай – Наталчин пес.
Образи-символи
Образ поїзда-дракона є символом тоталітарної сталінської системи.
Потяг-експрес є символом «забезпеченого» нового життя більшовицької верхівки;
Білена глиняна хата є символом України в тайзі.
Тигр є символом володаря, сили, незламності людського духу.
3. Прес-конференція.
Дайте відповіді на запитання замість героїв.
- Газета «Освіта». Пані Наталко, дозвольте зробити Вам комплімент, хоча Ви й народилися на Далекому Сході, та добре володієте українською мовою.
-- Журнал «Наталка». Пані Наталю, а Вам не страшно було ходити на тигрів?
- Журнал «Суспільство». Пане Григорію, будь ласка, визначте своє життєве кредо.
-- Газета «Жива вода». Але ж, пане Григорію, стрибати з потяга, що мчить на шаленій швидкості, - це ж безумство. Не всім же може пощастити, як Вам. Ваша втеча – це ніби взірець для наслідування, та чи варто грати в таку рулетку?
- Газета «Мегаполіс». Пані Сірківно, а кого Ви вважаєте своїм другом?
- Журнал «Мовознавство». Пане Многогрішний, мене зацікавило Ваше прізвище. Пробачте, та воно, мабуть, було дано людині, що багато грішила. А у вас є гріхи?
- Журнал «Ліза». Пані Наталю, скажіть, а як Ви набралися сміливості першою запропонувати руку хлопцю?
- Журнал «Екстрим». Пані Наталко, а Ви не пошкодуєте, що пішли за Многогрішним у вигнання?
- Журнал «Его». Пане Григорію, а чому не Ви першим освідчилися в коханні?
- Газета «Урядовий кур’єр». Пане Григорію, скажіть, будь ласка, а якщо б доля подарувала Вам ще один шанс прожити заново, Ви знову б боролися за свою Україну?
4. Домашнє завдання. Підготуватися до контрольного твору за творами О. Турянського, Б.-І. Антонича, Є. Маланюка та І. Багряного.


Вітаю, шановні  учні!
Сьогодні 23 січня
Тема 36. Символіка роману, ідея перемоги добра над злом. Популярність твору в повоєнній Європі. Актуальність для нашого часу.
Роман «Тигролови» — це ще одна сторінка історії України, її народу, який перетворювався поступово з вільних козаків на цілі армії каторжників. Прокладали шлях, прокладали нову магістраль, вимощуючи її свою розпукою, гатили собою прірви, баюри і провалля... А тепер ось стояли як на параді. Полтавці... Чернігівці... Херсонці... Кубанці... Нащадки Многогрішного... Каторжники. Минуло понад двісті років. Йшли 30-ті роки XX століття. Кати розстрілювали відродження, яке тільки-но почалося, але переконливо заявило про себе. Україна перетворювалася на концтабір, де випробовувалися різні методи масових репресій. Відбувалося знищення інтелектуальної еліти нації. А далі — геноцид цілого народу. Поряд з такими проблемами Багряний порушує ще одну, найболючішу, — це еміграція за кордон як засіб захисту, як протест зла і сваволі, як засіб слугувати своєму народові, а не стати знищеним.
Роман закінчується перемогою Григорія Многогрішного, котрий переходить кордон з метою знову повернутися, але вже не як в’язень, а як людина з великої літери. Так сталося і в житті самого письменника. Він повернувся, і Батьківщина прийняла його радо, як свого сина, що тяжко карався, несучи хрест по чужих світах за її долю. Ще до виходу свого першого великого прозового твору «Тигролови» І. Багряний був відомий як поет-романтик. У його віршах часто можна знайти образи — символи. У прозових творах він теж використовує символи, які допомагають виразніше окреслити предмет, дати йому характерну оцінку.
2. Символіка роману
Перший розділ роману називається «Дракон». Це потяг, який везе на заслання на Далекий Схід в’язнів. Шістдесят коробок вагонів нагадують шістдесят суглобів. Спереду — велетенська голова-потяг з двома прожекторами, що, мов очі двоокого циклопа, шукають дорогу, ззаду на тендері прожектор — довгий вогняний хвіст. Цей дракон не випустить зі свого зажерливого черева жодну свою жертву. Назвавши потяг драконом, письменник досягає головного — цим образом- символом він показує жорстокість тоталітарної системи, яка створює такі ешелони, що уособлюють приреченість українського народу на винищення.
 Символічна назва роману «Тигролови» (спочатку роман мав назву «Звіролови»), яка точніше характеризувала весь твір і авторську ідею. Тигролови — це ті, що заганяють людину, як звіра, у клітку і перевозять туди, де, як їм здається, вони будуть у безпеці. Звір у клітці може рикати, скреготіти зубами, але він не зможе дістати своїх мучителів. Особливо страшно, коли люди полюють одне на одного, забуваючи про жалість, доброту, порядність.
Прізвища героїв. Свого головного героя Іван Багряний назвав Многогрішним не за якісь свої гріхи. «Гріх» його був один — дуже любив свою рідну землю, свою Україну. Прізвище Многогрішний мав славний предок Григорія — гетьман України Дем’ян Многогрішний. Через багато років далекий нащадок повторив його долю. Родина Сірків теж мала своє давнє коріння серед запорожців, які воювали, захищали Україну від ворогів, плавали за моря в далекі країни. Отже, Многогрішний, Сірки — це прізвища, що характеризують своїх носіїв і символізують незнищенність української нації. Та найголовніша риса Многогрішного —це потяг до волі, уміння за найстрашніших обставин зберегти в собі людину, яка здатна перемогти зло. 
3. Ідея боротьби добра зі злом.
Боротьба добра і зла — це вічна проблема в літературі. Цю проблему Іван Багряний розкрив через протистояння героїв твору, у цих образах автор уособив ці два поняття. Так, головний герой роману Григорій Многогрішний представляє світ добра, якому протистоїть майор Медвин, який уособлює зло. Розкриваючи в романі ці проблеми, письменник зумів передати протиріччя свого часу — світ добра в його творі представив той, кого названо злочинцем і ворогом народу, а світ зла — ті, хто має чинити правосуддя, служити в ім’я добра і правди. Недаремно твір «Тигролови» мав надзвичайний успіх у західному світі. Звісно, увагу читача-українця насамперед привертає правдиве зображення недолі рідного народу, опис екзотичних країв та пригод героїв, викликає симпатію головний герой як носій національної ідеї.

4. Популярність твору в повоєнній Європі. Актуальність для сьогодення.
Відомі своїм практицизмом європейці купували книжку дітям і знали, що життя сповнене труднощів та випробувань і треба бути до них готовими. Проте популярність роману насамперед пояснюється авторською позицією: вірою в Людину, у її спроможність не відступати ні на крок від свого вибору й загальнолюдських моральних норм, знаходити гідний вихід з найскрутніших обставин. Хоча роман має конкретні часові рамки, він порушує чимало актуальних проблем, які відносяться до вічних: 
добра і зла; 
життя і смерті; 
справедливості і кари; 
морального вибору й цілеспрямованості; 
волі до життя; 
стосунків людини й природи; 
родинних взаємин і вірності віковим традиціям предків; 
кохання.
5. Домашнє  завдання

  • Скласти тест/вікторину/ кросворд  про героїв  роману.

Оцінювання: 1 запитання/завдання - 1 бал.

Вітаю, шановні  учні!
Сьогодні 20 січня
Тема 35. Вольовий характер Григорія Многогрішного. Родина Сірків, майор Медвин.
Підручник ТУТ - с. 159.
Юрій Лавріненко у 1963 році писав про видатну роль роману в утвердженні серед українців-емігрантів почуття власної гідності: «Тигролови» зробили велике діло. Вони здерли шкуру зека, оста, «совєтского человека» і показали під нею людину, повну життєвої снаги, волі до життя й боротьби».
Приго́дницький рома́н  — роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання.
Сьогодні ми поговоримо про героїв твору "Тигролови".
1. Почнемо з презентації уроку

Додатково!!! Відеоуроки ВШО
Вольовий характер Григорія Многогрішного

Родина Сірків, майор Медвин. Символіка роману



Вітаю, шановні  учні!
Сьогодні 16 січня
Тема 34. Іван Багряний (І.Лозов’ягін). Основні віхи життя й творчості митця, його громадянська позиція. «Тигролови» - український пригодницький роман. 
Підручник ТУТ - с. 159
ТЛ: пригодницький роман.
Іван Багряний


1. Перегляньте онлайн-урок
2. Опрацюйте статтю підручника про письменника с.159-160 або презентацію
3. Роман Тигролови" (1944)
 Пригодницький роман – це літературний жанр, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання. Для пригодницького роману характерні мотиви викрадення й переслідування, атмосфера таємничості й загадковості, ситуації припущення й розгадування.
«Тигролови» мають усі прикмети пригодницького роману:
o    персонажі розділені на позитивних і негативних;
o    захоплюючий сюжет;
o    мисливські пригоди;
o    кохання до дівчини, яка зросла в умовах дикої природи;
o    щасливий кінець.
Тема: зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі.
Ідея: перемога добра над злом; за будь-яких обставин потрібно залишатися Людиною.
Місце подій: Сибір, праліси Сіхоте-Аліня, Зелений Клин – українська колонія в південній частині Далекого Сходу.
Символіка назви роману
o    Родина Сірків полює на тигрів.
o    Тигр — символ тайги.
o    В умовах тоталітарного режиму людина полює на людину.
Проблематика роману— це  питання співвідношення добра й зла, морального вибору; збереження людяності, справедливості, патріотизму; взаємини особистості з владою.
Композиція: дві частини, разом дванадцять розділів.
4. Закріплення вивченого
Завдання на вибір: 
тест - 9 балів
або інфографіка/ментальна карта про Багряного (в зручному форматі) - 12 балів
5. Домашнє завдання:
Прочитайте роман "Тигролови"
https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82544/


Вітаю, шановні  учні!
Сьогодні 13 січня
Тема 33. «Напис на книзі віршів» Є. Маланюка – ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків. 
Підручник ТУТ - с. 156-157
Сьогодні продовжуємо знайомство із творчістю Євгена Маланюка, провідною темою всієї творчості якого була Україна, що про неї мріяв поет, марив нею, вимушено живучи в еміграції. 
1. Перегляньте онлайн-урок
2. Прочитай «Напис на книзі віршів» + матеріал про поезію с.156-157
Поезія Є.Маланюка надзвичайно відверта – тут він не боїться розповісти читачу про усі складнощі життя поета, про ті негаразди, які трапляються на його шляху. Та попри все поет – це борець за правду, тому він продовжує писати. І нехай його правду дізнаються нескоро, та одного разу його праця відкриється світові і потрапить у руки до читача.
3. Ідейно-художній аналіз твору.
✵На вашу думку, образ ліричного героя і позиція автора збігаються? (Так. У вірші сконцентроване Маланюкове бачення себе в літературі: «Напружений, незламногордий, / Залізних імператор строф — / Веду ці вірші, як когорти, / В обличчя творчих катастроф»)
✵Яким постає образ ліричного героя (поета)? У чому  призначення поета і поезії? (Поет утверджує в образі ліричного героя монолітну єдність гострого розуму й залізної волі, високої гідності й вояцького азарту. Адже імперативний характер епохи вимагав такого ж категоричного звучання від слова, що прокладало тривкі містки між героїчним минулим, напруженою сучасністю та бажаним прийдешнім)
✵Які завдання стоять перед ліричним героєм (поетом)? (Співець модерної доби мусить тонко відчувати пульс часу, бачити перспективу, щоб переконливо й упевнено вести за собою інших)
✵Якою ідеєю перейнятий вірш? (Ідеєю віри в те, що його поезія («імперія поетових витворів») відкрита для нащадків, як і та висока мета, якій Є. Маланюк віддав свій хист. Повтором дієслова доконаного виду «збагнеш» автор підтверджує свій оптимізм щодо сприйняття його ідей співвітчизниками, про невіддільність поета від суспільства, історії народу, його сьогодення і майбутнього)
Як ліричний герой трактує світогляд поета в останній строфі? (Ліричний герой вкотре звертається до нащадків («збагнеш»), аби дати зрозуміти, що мистецтво слова — це не розвага, а виснажлива й відповідальна справа. Майбутні покоління мають зрозуміти, «… чим серце билось», чому меч воїна за Державність України поет змінив на перо і навпаки — мирний стилос у його руках став стилетом. («Стилет — це символ боротьби, символ дії. Стилос — світ мистецтва і краси …» Є. Маланюк)
Дата написання: 4 січня 1925 Збірка – «Земля й залізо» Лірика: громадянська. Жанр – ліричний вірш. Тема: Звернення поета до свого читача і показ усіх складнощів написання поезії. Ідея: Важка доля поета як виразника усіх відчуттів внутрішнього світу та дзеркала усіх подій зовнішнього світу. Основна думка: Поет творить попри все і будь-якими засобами, бо його мета – поділитись побаченим і відчутим з читачем.
Епітети: напружений, незломно-гордий імператор, залізних строф, творчих катастроф, збурений Батурин, в похмурих загравах, важкі та мускулясті стопи, пруживий ямб, громовий дифірамб, булаву гранчасту, тисячолітній порох. Порівняння: веду ці вірші, як когорти. Звертання: і ти, нащадче мій, збагнеш. Метафори: заграви облуд, стопи одбивають ямб. Антитеза: це дійсности, а не утопій звучить громовий дифірамб; це ще не лет, але вже наступ. Алюзія: Чому стилетом був мій стилос і стилосом бував стилет (вказівка на власний вірш Є. Маланюка «Стилет чи стилос?»).


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 26 грудня  
Урок асинхронно
Тема 32. Творчість Євгена Маланюка. Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє у вірші «Уривок з поеми»
1. Перегляньте онлайн-урок про Є.Маланюка + матеріал підручника с.153-154
                    
                       
Прочитайте "Уривок з поеми" підручник с. 154-155
Другий розділ тесту присвячений творчості Євгена Маланюка. Заповніть форму 👇👇
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 23 грудня  
Онлайн урок о 9.10👉 в Zoom
Тема 31.   «Під чужим небом». Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії.  
Підручник ТУТ - с. 151-152
1. Перегляньте онлайн-урок
2. Опрацюйте матеріал підручника с.151-152 
Перша хвиля української еміграції на межі ХІХ-ХХ ст. уважа-ється трудовою, тож вона представлена скромними літературними набутками, що з'явилися переважно в США й Канаді. Зокрема, це жанр заробітчанських та емігрантських народних пісень, які дійшли до нас у збірниках Володимира Гнатюка, Філарета Колесси та інших фольклористів.
Друга хвиля еміграції була пов'язана з поразкою національно-визвольних змагань. Саме ця хвиля принесла значні літературні твори та саму атмосферу живого літературного процесу. Тож перші значні українські літературні угрупування з'явилися в 1920-х рр. До них належали передовсім Празька школа (Юрій Липа, Юрій Клен, Олег Ольжич, Олена Теліга, Євген Маланюк, Наталя Лівицька - Холодна та ін.) в Чехословаччині та групи «Танк» та «Ми» в Польщі.
Наступна хвиля українських письменників-емігрантів була спричинена Другою світовою війною. Завдяки свободі самови­раження в еміграції з'явилося багато оригінальних літератур­них творів, які продовжували модерністську традицію обірвану в УРСР політичними репресіями. Так, у післявоєнній Німеччині від 1945 до 1948 р. активно діяла організація українських пись­менників «Мистецький український рух» (Іван Багряний, Віктор Петров, Юрій Косач, Ігор Костецький та ін.), очолювана Уласом Самчуком. У МУРі були й літературні критики, серед яких Юрій Шевельов, Володимир Державин та Віктор Петров. Важливим зав­данням для себе письменники діаспори бачили також переклади сучасних їм літературних творів. Активними перекладачами були Ігор Костецький, Олег Зуєвський та Михайло Орест.
«Празька поетична школа»
Назва «Празька школа», яка об'єднала самобутніх і близьких за світоглядом поетів, а саме — Юрія Дарагана, Євгена Маланюка, Леоніда Мосендза, Юрія Клена, Олега Ольжича, Наталю Лівицьку-Холодну, Юрія Липу, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську, Галю Мазуренко, Олену Телігу, Андрія Гарасевича та інших, уперше була вжита професором Володимиром Державиним у роботі «Три роки літературного життя на еміграції (1945-1947)».
3. Зробіть невеликий конспект
1) Скільки письменників вибуло з літературного життя протягом 1920-1930-х років?
2) Що стало з рештою письменників?
3) У якій країні українські митці здобули прихисток?
4) Які вищі навчальні заклади були доступні українцям?
5) Напишіть імена письменників, які складали ядро "празької школи" поетів.
6)У яких стилях працювали "пражани"?
7)Які провідні мотиви творів представників "празької школи"?
8) Запишіть імена прозаїків-емігрантів.


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 19 грудня  
Тема 30. Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності в ній. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя
Підручник ТУТ - с. 145-150
1. Характеристика персонажів
 Українці Добровський та Оглядівський (сам автор), угорець Сабо, австрієць Штранцінгер, поляк Пшилуський, серби Ніколич та Бояні. 
У кожного з сімох учасників двобою зі смертю була власна життєва дорога, але безжальний вихор війни перетнув їхні долі, і тепер, коли «ніхто й нічо не відзивається на голос болю і туги їхнього серця», раптом ніби саме собою назріває страшне рішення: хтось із них мусить померти, а решта розпалить вогнище з його вбогої одежини й таким чином урятується. Добровський зауважує: «Прокляте те життя, в котрому слабкий мусить згинути, щоб дужчий міг жити».
Оглядівський живе спогадами про сім’ю. Він єдини виживає, бо його веде любов – образи дружини та сина. У найтяжчі хвилини він згадує дружину й сина. В нього щасливо склалося власне подружжя (можливо тому він один вижив, щоб повернутися до сім’ї). Риси характеру: спокійний, врівноважений, близбко до серця сприймає горе товаришів, слабкий фізично.
Автор змальовує головного героя фізично слабкою людиною, щоб довести перемогу духу над тілом, духовного над фізичним, перемогу життя над смертю.
Добровський – оптимістичний песиміст, сильна, горда, чесна людина. Скептик, Фізично найдужчий, а тому має силу іронізувати над товаришами, в той же час підтримуючи їх. Це він «влаштовує» бал під час «танцю смерті», підтримує Оглядівського, коли той під час марення бачить у дерев’яному корчі дружину і сина. Він один помирає при свідомості:» Не чую вже охоти ні сили до нічого…».  Риси характеру: іронізує, має організаторські здібності, гордий, не показує свого безсилля, загинув від пострілу своєї ж рушниці.
Сабо– активний песиміст, виразник грубої інстинктивної волі до життя. Він бачить право сильнішого над слабшим і вдається до первісного закону боротьби за існування.  Навіть у смерті він всіх проклинає: «Всі прокляті». Сабо ніхто не чекає з війни
Бояні– серб, «смертельно вичерпаний». Він першим впав у «танці смерті». Остання його думка була про матір: « І у сні не чув болі, не видів смерті, лише усміхався радісно, бо його лице чуло биття серця в теплій материній груді».;
Пшилуський– «польський шляхтич», якого зрадила дружина. Ця зрада спочатку дає йому сили у танці смерті, а потім убиває його: «Я все їй прощаю перед смертю, її злочину проти дітей не можу простити” (жінка цілувалася з коханцем при дітях.
Ніколич– м’який та добрий чоловік. Він підтримує товаришів в останні хвилини, зміжує вжахнутися інших від думки про людоїдство. Він жалкує, що не зміг виконати свою місію у цьому житті.
Штранцінгер–  мав би померти раніше від інших через свою недугу, та, проте, тримається довго. Дух Штранцінгера «ширяє вже далеко від нас… поза межами болю.» Єдиним спадком для Штранцінгера, що лишила йому воєнна доля була скрипка, що була його єдиною відрадою.
2. Композиція твору.
Повість “Поза межами болю” має присвяту “моїй дружині й моїм дітям”.
«Поза межами болю» — це хроніка передсмертних марень, прокльонів та спогадів сімох виснажених солдатів, що відстали від загального каравану.  Всіх їх об’єднує одне – вижити. Але в ході боротьби за виживання вони відчули близькість один до одного, здружилися, стали братами. Проклинаючи тих, хто започаткував цю війну, друзі приходять до думки, що майбутнє людства у братерстві, здруженні народів.
Експозиція. Похід військовополонених, жорстокість конвою.
Зав’язка. Семеро товаришів  вбивають конвоїра, утікають.
«Голод і мороз ведуть їх на стрічу смерті, і третій ворог – безнадійність. Вони не їли десять днів.»
Кульмінація. Як врятуватися? Потрібно розпалити вогнище, це значить зняти із когось одежу. Починається моторошний «танець смерті». Вирішують: хто впаде у «танці смерті» першим, з того і знімуть одежу. Першою жертвою під час «танцю смерті» падає Бояні.
 Розвиток дії. Загибель кожного із товаришів Оглядівського: перший помер Бояні, далі – Пшилуський, Ніколич, Сабо, Штранцінгер, Добровський.
Розв’язка. Оглядівський, автор твору Осип Турянський, врятований.
3. Перегляньте фільм "Поза межами болю". Режисер Я.Лупій
4. Виконай тест.
Він містить 1 завдання творчого характеру. 
Обов'язково! Пояснити розуміння 1 із запитань "Чого варті гроші в критичних життєвих ситуаціях?" АБО  "Духовне і матеріальне: що важливіше?" 👇👇👇

Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 16 грудня  
Тема 29. Життя і творчість Осипа Турянського. «Поза межами болю» – поема в прозі що хвилює, єднає людські серця. Умовність зображення в поемі.
Підручник ТУТ - с. 145-150
«Людина на війні — це воля. Є воля — є людина! Нема волі — нема людини! Скільки волі, стільки й людини»,— зробить висновок один із героїв Другої світової війни, персонаж твору О. Довженка. А довів це із вражаючою художньою переконливістю кількома десятиліттями раніше О. Турянський у своїй поемі в прозі «Поза межами болю». Про це ми поговоримо сьогодні на уроці.

                                    Осип Турянський
1. Перегляньте уроки онлайн + та опрацюйте у підручнику с.140-144.
2. З історії написання твору
На початку першої світової війни О.Турянського мобілізували до австрійського війська. У 1915 р. він потрапив до сербського полону. Під час зимового відступу серби етапували засніженими горами 60 000 полонених, серед яких був і письменник. На цій виснажливій дорозі загинуло 45 000 людей. Товариші О. Турянського по недолі замерзли біля згасаючого багаття, а його, охопленого кригою і напівживого, знайшли сербські лікарі, що йшли позаду полонених. Серед лікарів був українець В. Романишин, який повернув письменника до життя. Ці події й покладено в основу повісті.
3. Словникова робота з ТЛ. Підручник с.142
Поема в прозі - великий за обсягом ліро-епічний твір, у якому зображено значні події та яскраві характери. Цьому жанру властиві всеохоплюючий пафос і ліризм.
4. "Поза межами болю" 

5. Читання уривку поеми на с. 145-150.

Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 12 грудня  
Онлайн урок о 12.00👉 в Zoom
Тема 28.  Життєвий і творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм у поезіях «Зелена Євангелія», «Різдво» 
ТЛ: міфологізм, асоціативність.
Підручник ТУТ - с. 134-138

                                Богдан-Ігор Антонич

1. Перегляньте урок онлайн про життя і творчість поета.
                                  
Опрацюйте картку
2. Прочитайте поезії на с.137-138.
Літературознавчий словник
Міфологізм – певна пов’язаність із міфами, відображення в літературному творі давніх міфологічних уявлень.
 Асоціативність – наявність наведеного чи використаного за подібністю до чогось.
 Пантеїзм – обожнення природи, відчуття присутності Бога в усьому довкіллі.
 Аналіз поезій у відео

3. Домашнє завдання: сортування за  творами
прочитати твір О.Турянського "Поза межами болю" 


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 9 грудня  
Онлайн урок о 9.10👉 в Zoom
Тема 27. Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р. 
 Підручник ТУТ - с. 132- 133
Так історично склалося, що частина людей, які відчували себе
українцями, мислили й говорили українською мовою, опинилися за межами своєї держави. Йдеться про західноукраїнські землі, що були й австро-угорськими, й польськими й іншими через переділ територій «сильними світу цього». Але, як не дивно, вони зберегли своє українство, ще й збагатили літературу та мистецтво завдяки відкритості зарубіжним традиціям і новітнім модерновим процесам. Саме тому можна відзначити, що автономність сприяла високому розвиткові літератури
в Західній Україні до 1939 року.
1. Перегляньте урок онлайн про розвиток літератури в Західній Україні
 
+ Опрацюйте статтю про розвиток літератури в Західній Україні. Підручник с.132-133
2. Зробіть конспект про особливості лірики, прози та драми.
               ЖАНРОВО – ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ТВОРІВ
                                         І. Лірика
Філософська лірика основана на міфологічній концепції світу.
Пейзажна (мариністична) лірика.
Інтимна лірика.
Громадянська лірика.
Представники: Б. – І. Антонич, С.Гордянський, В.Бобинський, В. Гаврилюк, Р. Купчинський,  Я. Цурковський, Б. Кравців, Ю.Косач.
                                          ІІ. Проза
Модерністська проза, основана на ідеї духовної місії жіноцтва. (І. Вільде)
Історична проза (повісті, О. Назарука, Ю. Опільського, К. Грилевич, А. Чайковського)
«Табірні повісті» О. Гаврилюка, А. Зегерса, О. Турянського.
                                     ІІІ. Драматургія
1. Символістські і неоромантичні п`єси на християнсько – символістську, історико – релігійну тематику.
(В. Пачовський «Гетьман Мазепа», Ю. Липа «Поєдинок»,  «Вербун», К. Поліщук «Тривожні дні», Г. Лужицький «Самсон», «Ірод Великий»).
3. Домашнє завдання: підготуйте усно біографію Богдана-Ігора Антонича.

Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 5 грудня  
Тема 26.  Контрольна робота № 3. Творчість М. Хвильового, Ю.Яновського, В.Підмогильного, Остапа Вишні, М. Куліша. Тестові завдання
Повторіть творчість М. Хвильового, Ю. Яновського, В.Підмогильного, Остапа Вишні, М. Куліша. 
Підручник - с. 45-127
Виконайте завдання контрольної роботи 👇👇


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 2 грудня  
Тема 25. Розвиток мовлення № 2. Есе.
1. Пригадайте вивчені твори та оберіть тему письмової роботи: 
Теми есе (на ваш вибір):
  • 1. Добро і зло в житті та душі (за новелою М.Хвильового "Я (Романтика)"
  • 2. Маргінальний образ українського інтелігента в романі В.Підмогильного "Місто"
  • 3. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння, у комедії М.Куліша "Мина Мазайло"
  • 4. Романтика пригод та праця кіномитців в романі Ю.Яновського "Майстер корабля"
  • 5. Власна гумореска (усмішка) в стилі Остапа Вишні
Продумайте зміст власного висловлення та напишіть есе.
Обсяг -2-2,5 ст.
Оцінювання- творчість 12 балів, грамотність - 12 балів.
(Творчість + грамотність) : 2 = оцінка.

Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 28 листопада
Онлайн урок о12.00👉 в Zoom
Тема 24. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості в комедії М.Куліша «Мина Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови й родового коріння
Підручник ТУТ - с.117-124
1. Зміст твору "Мина Мазайло"
2. Конфлікт сторін українізації

3. Опрацюйте таблицю героїв.

Дійові

особи

Позиції до українізації

Ставлення до української мови

Герої за поглядами

Мина Мазайло

робить опір українізації

відмовляється від української мови

манкурт, нігіліст

Мокій

наївний,вірить в українізацію,розпочату більшовиками

вивчає і пропагує українську мову

має певні риси патріота

Тьотя Мотя

вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться

українську мову вважає «австріяцькою видумкою»

шовіністка

Дядько Тарас

вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити

вболіває, але не хоче вносити нічого нового

націоналіст

Висновок: Специфіка п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури свого народу.
Мина Мазайло – малорос - кар’єрист. Мина, сам того не підозрюючи, продемонстрував три типи чиновників, показавши, що жоден з них не готовий до українізації.
 Мазайлиха і Рина – інтриганки, які вважають українізацію непотрібною. Проблеми вирішують чужими руками.
Мокій закоханий лише у мову, тому українізація поверхова. Захоплення українською мовою робить Мокія відірваним від життя. Він ніби не живе , а грається в життя. Такий патріотизм не витримає випробування.
Дядько Тарас – анахронічний націоналіст
Тьотя Мотя із Курська має великодержавницькі погляди зрусифікованої людини.
Друзі-комсомольці  мають взагалі свою теорію, що скоро прізвищ не буде, а лише нумери.
Кожен з них хоче зробити щось докорінно важливе, але воно таке далеке від них.
І тут випливає риторичне запитання: чи має право на особисте вільне життя Україна, якщо члени однієї родини не можуть жити мирно? 
4. Складіть сенкан на вибір.
Українізація
Мина Мазайло
Мокій Мазайло
5. Домашнє завдання: пройти тестування (ОБОВ'ЯЗКОВО ЗРОБИТИ СКРИНШОТ)
Надіслати із сенканом у вайбер 
Підготуватися до контрольної роботи: повторити творчість М. Хвильового, Ю.Яновського, В.Підмогильного, Остапа Вишні, М. Куліша.


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 25 листопада
Онлайн урок о 9.10👉 в Zoom
Тема 23.Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша. Проблема готовності українського суспільства бути українським у сатиричній комедії «Мина Мазайло» 
Підручник ТУТ - с.117-124
1. На театральному диспуті 1929 року М. Хвильовий говорив, що
«тільки епохальні п’єси можуть викликати таку велику дискусію “і що” тільки обмежені люди не розуміють, що саме такі п’єси і роблять в театрі епоху». Йшлося про твори одного з найталановитіших драматургів 1920–1930-х років Миколи Гуровича Куліша, і саме про нього й тогочасний театр ви дізнаєтесь сьогодні на уроці.
  
1.  Ознайомтеся із життєписом М.Куліша та розповіддю про творчість с.117-121 та прослухайте урок

2. З історії створення п'єси.
ІІ пол. 20-х рр. була сповнена  різних політичних подій. Щоб не двозначно охарактеризувати історичний відрізок часу, який відображено у п’єсі Куліша «Мина Мазайло» звернемося до мови документів: В. Чубарь у квітні 1926 р. на сесії ЦВК СРСР  сказав: «Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язык так же общепринят, как и украинский, но  надо добиться того, чтобы, когда в учреждение приходит крестьянин, знающий родной язык, ему ответили  на том языке, который он понимает…»   Наче б то досить гуманна  ідея, проте з самого початку визначено, що українська мова – це мова селян. Також чітко окреслено завдання: примусити службовців вчити мову. А у що вилилась «українізація» ми дізнаємося з п’єси М.Куліша «Мина Мазайло». Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі, який давав процес українізації, запроваджуваної у 20-х рр. Цей герой не літературний привид, а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста.   Дружина М.Куліша зазначає, що ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншим там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу.»
 «Філологічна» комедія М.Куліша «Мина Мазайло» тріумфально йшла на сценах багатьох театрів України, але після 1930 рр., коли «українізація в Україні була згорнута», навколо п’єси тривала дискусія і вона все ж була заборонена. 
3. Поміркуйте!!!
 Перед сучасним читачем постає питання: чи готове було українське суспільство 20 –х рр. ХХ ст. бути українським?    Що потрібно брати до уваги, щоб знайти відповідь?   Поміркуйте: як «філологічна» комедія стала політичною сатирою? (М.Куліш зачепив проблеми, які під час українізаціі були на слуху не тільки у літераторів, а політиків, пересічних громадян.   Проблема ставлення до своєї мови українців зачіпала глибоко завжди, а особливо під час українізації.  Почуття меншовартісності українців – це багатовікова проблема, вона не розв’язана і до нашого часу. А час від часу зачіпається політиками.)
4. Літературознавчий словник. (запишіть)
Сатирична комедія – це драматичний  твір, у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні 
(комічні) події, персонажі.
Особливості п’єси «Мина Мазайло»:
 +драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ;
+ немає позитивних персонажів (дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; 
+Мокія теж не можна назвати патріотом (українська мова цікавить його з наукової точки зору);
+у творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації;
+фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.
5. Домашнє завдання: читати "Мина Мазайло" М. Куліша


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 21 листопада
Тема 22. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор усмішки Остапа Вишні «Сом»
Підручник ТУТ - с.108-112
1. Літературознавчий словник.
Запишіть визначення
Усмішка - це різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону.
2. Про збірку "Мисливські усмішки"
Остап Вишня був затятим мисливцем та рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом при написанні «Мисливських усмішок».

«Мисливські усмішки» Остапом Вишнею були написані вже після війни, коли він повернувся зі сталінських таборів. Роботу над збіркою Остап Вишня закінчив у 1956 році незадовго до своєї смерті. Повний же цикл оповідань вийшов 1958 року у видавництві «Держлітвидав»
Головним персонажем збірки є, одночасно й оповідачем, — мисливець або рибалка, з почуттям гумору, який розповідає цікаві «бувальщини» з мисливського побуту. Як правило, в основі історій лежить такий улюблений засіб народної творчості — художнє перебільшення.
Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, іронія, пейзажна лірика, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порів­няння, епітети, персоніфікація, гіпербола.
3. Перегляньте урок онлайн + літературний паспорт твору "Сом"



5. Тестування за змістом творів
6. Домашнє завдання: читати "Мина Мазайло" М. Куліша

Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 18 листопада
Тема 21.  Трагічна творча доля Остапа Вишні. Письменник і його час у гуморесці «Моя автобіографія».
Підручник ТУТ - с. 97- 107
1. Налаштування на урок.

Хто є героєм нашого уроку? 
Це ОСТАП ВИШНЯ - король українського тиражу.
2. Прочитай у підручнику на с. 97-100 біографічні відомості про автора.
Або переглянь відеоурок ВШО

3. Читаємо усмішку "Моя автобіографія" (1927) - с. 104-107
Що таке автобіографія?
У якому стилі використовується цей документ?
Словникова робота з ТЛ. Запишіть визначення
Усмішка - це різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону.

Письмово: складіть психологічний портрет Остапа Вишні


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 14 листопада
Онлайн урок о 12.00👉 в Zoom
Тема 20.  Образ українського інтелігента Степана Радченка в романі «Місто». Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому
1. Пригадаймо образ Степана Радченка
                         
2. Жіночі образи твору
-Надійка – це символ села. Зустрічаючись з нею, Степан почував себе ще чужим у місті. Згодом Радченко зрозумів, що місто треба підкорити, а не ненавидіти. Він – це нова сила, яка покликана змінити його. Герой впевнений, що повинен навчатись, здобути вищу освіту, щоб потім повернутися в село.

-«Мусінька» (Тамара Василівна Гніда) – той період у житті Радченка, коли він не відчуває себе ще причетним ні до села, ні до міста, але знайомиться з усім тим, що символізує причетність до міста.

-Зоська Голубоська – типовий міський персонаж. Вона символізує утвердження Степана в місті. Подружився з нею, Радченко почав багато читати, відвідувати музеї, театри, посилено працювати. Він перетворився на міщанина, відчув потребу рухатися далі, а Зоська уже заважала йому.

-Маргарита – актриса, новий любовний об’єкт Радченка. У стосунках з нею герой відчуває себе вже частиною міста, прагне насолоджуватися всіма перевагами міського життя. Однак Рита – тимчасова і фальшива, як усе у місті. Радченко тягнеться до неї, як до останньої своєї надії, але він не відчуває щастя, душевного спокою, гармонії.
Перегляньте урок онлайн про жіночі образи в романі + підручник с.90-91


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 11 листопада
Онлайн урок о 9.10👉 в Zoom
Тема 19. Світовий мотив підкорення міста в романі В.Підмогильного «Місто». Зображення «цілісної» людини: у єдності біологічного, духовного, соціального.
ТЛ: урбаністичний роман
Підручник ТУТ - с. 87-92

1. Повторення про письменника

Взаємоопитування. За матеріалом статті  підручника про В.Підмогильного  

 Свій задум В. Підмогильний пояснив так:

«Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній».

3. Пригадайте зміст твору В.Підмогильного "Місто"
Опрацюйте презентацію
Додатково!
 Перегляньте урок онлайн. Мотив підкорення міста в романі "Місто" В.Підмогильного

 Переглянь урок онлайн. Образ Степана Радченка


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 31 жовтня
Тема 18. Життєвий шлях Валер’яна Підмогильного. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. 
Прочитай!  Сьогодні ми починаємо знайомство з творчістю  письменника, вчителя, бібліографа, редактора, організатора літ. угруповання "Ланка" (МАРС), перекладача з французької, консультанта з іноземної літератури, інтелектуала, автора першого урбаністичного роману, видатного прозаїка "розстріляного відродження" Валер'яна Підмогильного. 
                   
1.  Переглянь уважно урок онлайн про життєвий шлях В.Підмогильного

2. Опрацюй матеріал підручника с.85-87
💥Склади кросворд (на 10 слів) або тест (10 запитань)
Надішли у вайбер.
3.  Домашнє завдання: прочитати роман "Місто" В.Підмогильного 

Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 28 жовтня
Тема 17. Умовність фабули, зміщення часопростору в романі Ю.Яновського «Майстер корабля».  Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Таях, Богдан та їхні прототипи. Образи Міста і Моря.
1. Теорія літератури - с. 69
Умовність зображення — нетотожність образу відповідному об’єкту зображення,характерна для іншої дійсності, змодельованої письменником. Це зумисне руйнування правдоподібності зображуваного за допомогою вільного оперування художніми образами, історичними фактами, логікою розвитку подій та ін. 
Художній час і простір — час і простір, змодельовані автором, вони недостовірні. Художній простір необов’язково відповідає реальному. Художній час, на відміну від реального, може забігати наперед або сягати в минуле.
Фабула -  це хронологічне, послідовне зображення подій у художньому творі, на відміну від сюжету, де події можуть бути викладені непослідовно, в нехронологічному порядку або з пропусками. Фабула — це чинник сюжету, його ядро, що визначає межі руху сюжету в часі й просторі.
    У романі Юрія Яновського «Майстер корабля» спостерігаємо умовність фабули, адже автор вдався до особливої світобудови роману, оминув деталі буденності, натомість зобразив найяскравіші моменти із життя героїв, актуалізуючи увагу
на їх взаємодії та дослідженні стосунків одне з одним.
    Юрій Яновський подає нам історію головних героїв поступово, неначебто кадр за кадром, уміло змінюючи ракурси і кути зору. Так і формується фрагментарність оповіді та умовність фабули.
Переглянь уважно урок онлайн
2. Герої твору


3. Виконай тест за романом 


Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 24 жовтня
Тема 16. Модерний сюжет роману «Майстер корабля»
                   

Домашнє завдання: читати "Майстер корабля"
Скорочено https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82515/
Стислий переказ https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82517/

Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 21 жовтня
Тема 15. Юрій Яновський, творча біографія письменника. Романтичність світовідчуття Ю. Яновського. Новаторство художньої форми.
«Йому властивий піднесений романтичний тон вічної молодості, любові, доцільної праці і мудрості людської. Ці мотиви є основними і визначальними в усій його творчості»,— пише літературознавець Гр. Костюк про Ю. Яновського, письменника, із творчістю якого ми розпочинаємо знайомство. Він — один із тих, чиї «романтичні крила» були підрізані тоталітарним режимом, але справжні художні здобутки, які митець устиг створити, стали окрасою української літератури.

                                                               Юрій Яновський
         Як формувалися його мистецькі погляди та переконання?
Що дало сили вижити, вистояти в умовах цькувань, переслідувань, тотального контролю, жорстокої цензури? 
2. Перегляньте розповідь про Ю.Яновського та його 
творчість
+ опрацюйте у підручнику статтю с.64-66
3. Перегляньте урок онлайн

Пригадай теорію літератури
Український романтизм  (фр.  romantisme ) — ідейний рух у літературі, наукі та мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості та посилене вивчення історичного минулого (історизм), іноді втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле чи й у фантастику.

Неоромантизм  (від грецьк.  veog  — молодий, новий і фр.  romantisme ) — умовне назва естетичних тенденцій, що виникли у світовій культурі, зокрема в літературі, живописі та музиці, на межі ХІХ-ХХ століть. Течія раннього модернізму.

Роман  (фр.  roman  — «романський») — літературний жанр, великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, в якому широко охоплені життєві події, що глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

Роман мариністичний  – роман на морську тематику.

Роман автобіографічний  — жанровий різновид роману, в якому головним персонажем виступає сам автор, а події, вміщені у фабулі, — достеменні події з його життя.

4. Складіть письмово паспорт твору (рік написання, напрям, течія, рід, жанр, тема, ідея, головна думка, композиція та сюжет, герої та їх прототипи).

Надішліть  вчителю на перевірку.
5. Домашнє завдання: с. 74-84, прочитати уривки роману.

Доброго ранку, учні!
Сьогодні 17 жовтня
Тема 14. Микола Хвильовий, життєвий і творчий шлях письменника. «Я (Романтика)»  – новела про добро і зло в житті та душі. Проблема внутрішнього роздвоєння
Підручник ТУТ - с. 45-63
Микола Хвильовий (Фітільов)

Прослухайте біографічні відомості про автора у відео ( з 4.45 сек) + підручник с. 45-46

4. Новела "Я (Романтика)" - с. 50-63
Присвята “Цвітові яблуні” М. Коцюбинського.
Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Психологічна новела є своєрідною стенограмою психологічних станів ліричного героя, його почуттів і настроїв.
Прогляньте відеоурок

— Які моральні уроки новели М. Хвильового «Я (Романтика)»?
— Мене вразило…
— Я думаю, що цей твір у наш час…
5. Закріплення вивченого
1) складання паспорту твору письмово (надіслати на перевірку)
2) тестування

Доброго ранку, учні!
Сьогодні 14 жовтня
Тема 13. Прозове розмаїття. Жанрово-стильове розмаїття прози. 
Підручник ТУТ - с. 44-45
1. Перегляньте відеоурок про прозу 20-30-х років.
Прагнучи модернізувати життя української нації, творити нову «пролетарську» літературу, прозаїки, як і поети, проголосили розрив із традицією. Тому стали популярними модерністські стильові течії: футуризм, неоромантизм, імпресіонізм, експресіонізм та ін.
Це було відродження, розквіт української літератури 1920-х років.А на початку 30-х почалося переслідування всякої вільної думки — від морального до фізичного знищення. І це переросло у величезну трагедію не лише української літератури, а й усієї української нації.

2. Розгляньте таблицю, випишіть стильові напрямки прози та жанрове розмаїття.
Відповідно до тематичного наповнення формуються й стильові течії, які умовно ми можемо згрупувати так:

- неоромантизм  
- неореалізм  
- експресіонізм  
- імпресіонізм  
- символізм  
3. Домашнє завдання: прочитати новелу "Я(Романтика)" с. 50-63.
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 10 жовтня
Асинхронний режим
Тема 12. Контрольна робота №1. Поетична творчість М. Семенка, П.Тичини, Є. Плужника, М. Рильського. Тестові завдання
Виконайте завдання контрольної роботи  
КР№1. "Розстріляне відродження". Літературний авангард. "Київські неокласики" 
Домашнє завдання: с. 50-63 прочитати новелу "Я (Романтика)" М.Хвильового 
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 7 жовтня
Онлайн урок о 9.10  в Zoom
Тема 11. РЗМ. Написання есе + Узагальнення вивченого з тем «Розстріляне відродження».  Літературний авангард. Поетичне самовираження. “Київські неокласики”
Розвиток зв'язного мовлення
Завдання на вибір:
1) Складіть вірш обсягом не менше 8-12 рядків   
Ваші поетичні рядки мають розкривати, як саме природа (ліс, річка, небо, гори, світанок тощо) відображає або посилює людські почуття (любов, смуток, натхнення, самотність, радість, мрія).
Наприклад: Велич гір може асоціюватися з високими ідеалами, а тихий подих вітру – із зародженням ніжного почуття.

Запропоновані рими 

Тематична Група         Слово А                              Рима до нього (Слово Б)
ПриродаЗоря (зірка)Мрія (бажання, надія)
ПриродаЛіс (дерева)Ріс (минулий час від рости)
ПриродаНебеса (небо)Краса (чарівність)
Природа/СтанТрава (зелень)Жива (існує)
ПочуттяЛюбов (почуття)Знов (ще раз)
ПочуттяСерце (орган)Джерельце (струмок)
Почуття/СтанНіжність (лагідність)Безмежність (безкінечність)
Почуття/СтанТиша (мовчання)Колише (заколисує)
АбстрактнеПодих (дихання)Спокій (рівновага)
АбстрактнеСвітло (сяйво)Квітло (було в цвіту)
2) Напишіть вільне  есе "Краса природи та людських почуттів у творах П.Тичини, Є.Плужника, М.Рильського.

Свою роботу залиште ТУТ👇👇👇



Доброго ранку, учні!
Сьогодні 3 жовтня
Тема 10. Урок виразного читання поезій Тичини, Плужника, Рильського
"Слово — це не просто інформація, це енергія. А поетичне слово — це концентрована енергія. Чому один і той самий вірш, прочитаний різними людьми, викликає різні емоції? Секрет у виразному читанні. Сьогодні ми станемо не лише слухачами, а й режисерами та виконавцями: навчимося "озвучувати" внутрішній світ трьох великих майстрів — Тичини, Плужника та Рильського, розкриваючи красу їхньої лірики."
1. Розминка. 
💜Доберіть асоціації до кожного із авторів, яких ми вивчали.
Наприклад,  поєднайте,  про кого ця інформація?
П. Тичина                            неокласицизм
Є. Плужник                        "Розстріляне відродження"
М. Рильський                     кларнетизм
💜 Впізнай вірш по емодзі
1)
2) 
3) 

2. Декламування /виразне читання.
Дихання. Навчіться брати дихання між логічними частинами речення, а не де доведеться. Дихайте діафрагмою — це забезпечує опору голосу.
Пауза. Пауза — це "тиша, наповнена змістом". Вона важливіша за інтонацію. Використовуйте її для розділення думок і створення напруги.
Логічний наголос. Завжди виділяйте голосом одне ключове слово, яке несе основну інформацію в реченні.
Темп і ритм. Не читайте монотонно. Грайтеся темпом: ліричні описи — повільно, діалоги чи рішучі заклики — швидше. Ритм вірша — це його серцебиття, не ламайте його, але й не перетворюйте на бездушне "бум-бум".
3. Читацький практикум
Виразне читання творів поетів 20-30-х рр. ХХ ст. : Павла Тичини, Євгена Плужника, Максима Рильського.
4. Підсумок-рецензування
Рецензування: Після кожного виступу інші учні виступають у ролі "рецензентів", оцінюючи виконання за критеріями (нижче).
Критерій оцінювання
Максимальний бал
Техніка мовлення (дикція, правильність пауз) - 3 бали
Емоційність та образність (передача настрою) - 4 бали
Розуміння тексту (точність логічних наголосів) - 3 бали
Загальне враження (артистизм, контакт із аудиторією) - 2 бали

Доброго ранку, учні!
Сьогодні 30 вересня
Тема 9. Різногранний творчий шлях Максима Рильського. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в поезії  «Солодкий світ». Сонет «У теплі дні збирання винограду»  – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики  
Підручник ТУТ - с. 37-42
Поет-неокласик, перекладач, публіцист, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець, літературознавець, мовознавець; Максим Золоте Серце (так поета називали друзі).
Один із «найбільш справжніх, органічних поетів нашого століття»  (Є. Маланюк).
1. Прочитайте про поета на с. 37-38
Риси творчості:
лаконізм і ліризм вислову;
гнучкість образів;
яскравість епітетів;
досконалість поетичної форми;
витонченість почуттів;
універсалізм художнього мислення, культурологічна масштабність;
ключові теми: взаємин людини і природи, культурологічні мотиви, патріотична лірика;
розмаїття строф і худ.форм: дистихи, терцети, катрени, секстини, нони, децими, класичний сонет, олександрійський вірш тощо.
«Три цвітіння»:
«Неокласичний» період («перше цвітіння»): вірш «Молюсь і вірю…»;
Воєнні роки – «друге цвітіння»: поема-ораторія «Слово про рідну матір»;
«Третє цвітіння» (к. 50–60-ті рр.; період хрущовської відлиги): вірші «Троянди й виноград», «Мова», «Рідна мова» й ін.
 2. Перегляньте урок онлайн про  творчість М.Рильського

3. Поезія "У теплі дні збирання винограду" (1922)
У теплі дні збирання винограду

ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.
І він спитав: – Яку б найти принаду,
Щоб привернуть тео рук моїх?
Вона ж йому: – Світи щодня лампаду
Кіпріді добрій. – Підняла батіг,

Гукнула свіжо й весело на мулів,
І чутно уші правий з них прищулив,
І знявся пил, немов рожевий дим.

І він потягся, як дитина, радо
І мовив: – Добре бути молодим
У теплі дні збирання винограду.

💦Аналіз вірша 
Рід: інтимно-філософська лірика
Жанр: сонет
Тема: зображення зародження кохання чоловіка та юної дівчини
Головна думка: кохання найбільше пов'язане з молодістю, тому, коли юність минає, важко закохатись знову так безтурботно
Ідея: возвеличення почуття кохання, яке знаходить людину в усі часи – і в молодості, і в зрілості
Сонет (sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається 
з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: 
абаб, абаб, ввд, еед. 
Художні засоби:
Епітети: теплі дні, на мулах нешвидких, із ясного саду, кіпріді добрій, рожевий дим.
Порівняння: ясна, як сад, і радісна, як сміх; знявся пил, немов рожевий дим; він потягся, як дитина
Метафори: світи щодня лампаду, Кіпріді добрій; гукнула свіжо й весело на мулів
Повторення: ясного, ясна.

4. Поезія  “Солодкий світ” (1919)
Солодкий світ! Простір блакитно-білий
І сонце — золотий небесний квіт.
Благословляє дух ширококрилий
Солодкий світ.

Узори надвесняних тонких віт,
Твій погляд, ніби пролісок несмілий,
Немов трава, що зеленить граніт,
Неначе спогад нерозумно-милий…
Солодкий світ.

Чи янголи нам свічі засвітили
По довгих муках безсердечних літ,
Чи ми самі прозріли й зрозуміли
Солодкий світ?

Аналіз вірша
Збірка – «Синя далечінь»
Жанр: рондель
Вид лірики: інтимна лірика
Тема твору: Зображення захоплених почуттів ліричного героя.
Ідея: Кохання дає змогу побачити світ у всіх його барвах і у всій красі.
Основна думка: Кохання дає можливість осмислити і відчкти світ в повній.
Захоплення красою й величчю світу — провідний мотив вірша “Солодкий світ”.
Рондель - закінчений вірш із 13 рядків, поділених на три строфи. У  двох по чотири рядки, у третій — п'ять.
Художні засоби
 Практичне завдання: підкреслити художні засоби за кольорами
5. Домашнє завдання:
Виконайте ТЕСТ. "Київські неокласики". М.Рильський
  ОЦІНЮВАННЯ: 10 б.
Творча робота: сзтворити мнемовірш або відеопрезентацію до одного із віршів Рильського.
ОЦІНЮВАННЯ: 12 балів.
Зразок мнемовірша

Доброго ранку, учні!
Сьогодні 26 вересня
Асинхронний урок
Тема 8.  «Київські неокласики». Творче кредо групи, орієнтація на традицію, класичну форму вірша.
Підручник ТУТ - с. 35-42
Прочитайте!
У 20-х рр. ХХст. у Києві декілька молодих поетів об'єдналися в групу, що протиставляла себе поетичному експериментаторству футуристів і пролетарському мистецтву. Це угруповання відоме як "київські неокласики" (або "п'ятірне гроно"). До нього належали Микола Зеров (лідер), Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло-Драй Хмара, Юрій Клен (Освальд Бургардт). 

Неокласицизм (від гр. neos — молодий та лат. classicus — зразковий) — течія в літературі й мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем та сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст. До групи українських неокласиків у 20-х роках ХХ ст. належали М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Филипович, Ю. Клен (Бургарт). Вони відмежовувалися від «пролетарської культури», прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.
Те, що «неокласики» брали за взірець античне мистецтво, представникам влади здалося невизнанням радянської дійсності, тому майже всі вони були репресовані, покарані тією чи іншою
мірою.
«Неокласики» не були організаційно оформлені й не виступали зі своїми ідейно-естетичними маніфестами.
Розгляньте таблицю
Михайло Драй-Хмара в сонеті «Лебеді» назвав «неокласиків» «гроном п'ятірним нездоланих співців».
Ознаки:
☝«аристократизм духу», протистояння духовній варваризації суспільства;
☝орієнтація на довершену культуру поетичного мислення й дисципліну поетичного мовлення;
☝тяжіння до гармонії між раціональною сферою та почуттями;
☝захоплення досконалістю античної лірики, літератури відродження та класицизму, філігранністю творів французьких «парнасців»;
☝переважання вишуканих форм (сонет, рондель, віртуозна ритміка)
Домашн завдання: опрацювати  урок онлайн про київських неокласиків.

Доброго ранку, учні!
Сьогодні 23 вересня
Онлайн урок о 9.10  в Zoom
Тема 7. Урівноваженість стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні

Іноді ліричне «Я» у вірші виражає душевну сутність оповідача, а не самого автора.
3. Поезія "Вчись у природи творчого спокою" (1927) - с. 31
🌍Прочитайте вірш
Вчись у природи творчого спокою
В дні вересневі. Мудро на землі,
Як від озер, порослих осокою,
Кудись на південь линуть журавлі.

Вір і наслідуй. Учневі негоже
Не шанувати визнаних взірців,
Бо хто ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити з манівців?
🌍 Аналізуємо поезію
— До чого закликає автор у поезії?
— Чому саме природа є взірцем для наслідування?
— Які філософські роздуми викликає поезія?
— Що надає творові змальований пейзаж?
Рік написання: 1927
Літературний рід: лірика (пейзажно-філософська)
Жанр: вірш
Напрям: неокласицизм
Тема: возвеличення краси природи і гармонії людської душі, внутрішньої урівноваженості і зрілості людини
Ідея: заклик шанувати природу
Провідний мотив: гармонія людини й природи.
Римування: перехресне
Художні засоби: епітети (визнаних взірців, творчого спокою); порівняння (як від озер, порослих осокою); інверсія (дні вересневі); риторичні запитання (хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців?) 
Образи-символи:
журавлі символізують мудрість, адже вони живуть у гармонії з природою, прислухаються до неї.
осінь - велична в пору дозрівання осінь символізує у вірші стан духовної зрілості людини.

4. Поезія "Ніч... а човен-як срібний птах!.." (1933) - с. 32-33
🌍Прочитайте вірш
Ніч... а човен — як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
...Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи...
І внизу, і вгорі глибини...
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
🌍 Аналізуємо поезію
— Які почуття передає автор у поезії?
— Яким постає перед нами його ліричний герой?
— Назвіть образи-символи, поясніть їхнє значення.
Рік написання: 1933
Рід літератури: лірика (філософсько-пейзажна)
Напрям: романтизм
Тема: зображення чарівної картини місячної ночі над рікою.
Ідея: висвітлення  гармонійного поєднання різних вимірів, граней буття, мікрокосму і макрокосму.
Провідний мотив: захоплення красою Всесвіту. 
Римування: перехресне
Художні засоби: риторичне звертання (Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!; О, який же прекрасний ти, Світе єдиний); епітети (срібний птах, по сяйних світах); порівняння (човен-як срібний птах); метафори (горять свiти); інверсія (свiте єдиний); риторичні оклики. 
Образи-символи: світ, човен, серце, птах.
5. Виконайте тест - самоперевірку
6. Домашнє завдання: вивчити 1 із віршів напам'ять. 

Доброго ранку, учні!
Сьогодні 19 вересня
Тема 6. Євген Плужник. Один із провідних поетів “розстріляного відродження”. Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики
Підручник ТУТ - с. 29-31

«Неголосного» за життя, приреченого сталінщиною на посмертне забуття, не відомого широкій публіці і в наступні часи, Є. Плужника сьогодні визнано одним з найвизначніших українських поетів ХХ ст.
Плужник — поет щирого гуманістичного болю і суму над долею безневинних жертв, поет чесної й глибокої рефлексії, незрівняний майстер лаконічного, сповненого тонкої і гострої думки, нескінченно багатого в інтонаційному розумінні ліричного вірша — таким увійшов у духовний світ естетично чутливого читача»,— так високо оцінено творчий доробок та особистість поета в «Історії української літератури ХХ сто-
ліття».
                                        Євген Плужник

1. Перегляньте відеоурок колеги або прочитайте статтю в підручнику на с. 29-31
Запишіть назви збірок, які він написав.


2. Теорія літератури (запишіть)
Ліричний герой — в літературознавстві умовне поняття, що визначає носія прагнень, думок та почуттів, виражених у ліричному творі. Ліричний герой не завжди тотожний авторові, бо втілює в собі естетичні ідеали не тільки поета, а й певної доби, людської спільноти. Термін вживається стосовно поезії та ліричної прози.
«Великий поет, кажучи про самого себе, про своє я, говорить про загальне — про людство, бо в його натурі лежить усе, чим живе людство. І тому в його смутку кожен пізнає свій смуток. У його душі кожен пізнає свою і бачить у ньому не тільки поета, а й людину, брата свого по людству». (В. Бєлінський)

Іноді ліричне «Я» у вірші виражає душевну сутність оповідача, а не самого автора.
3. Домашнє завдання: читати вірші Є. Плужника на с. 31-33.

Доброго ранку, учні!
Сьогодні 16 вересня
Тема  5. Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).
Підручник ТУТ - с. 24-28
В поколіннях
я озвуся,—
не згорю
і не загасну,—
мов огні електробуду…
І в майбутню
пору ясну
в пісні знов явлюся.
Й буду —
в людях жити буду.
Так писав Павло Тичина, вірячи «в майбутню пору ясну» і в те, що його поезія будитиме в людях найкраще — людяність, любов до життя, одне до одного, захоплення природою. І це його передбачення виправдалося. Разом із тим, трагічна творча доля поета — це уособлення трагедії всієї української інтелігенції, задавленої, знищеної морально і фізично тоталітарним режимом.
В часи 1920-х років П. Тичина показав себе справжнім патріотом України. Про це сьогоднішні твори.
1. "Пам'яті тридцяти..." (1918)
📌Історична основа твору
Поезія є відгуком Павла Тичини на трагічну подію доби визвольних змагань 1917-1920 рр.

29 (16) січня 1918 р. біля станції Крути (на Чернігівщині, за 120 км від Києва) відбувся бій між київськими юнаками (із Першої юнацької військової школи ім. Богдана Хмельницького та Студентської сотні помічного куреня Січових Стрільців) та більшовиками на чолі з Михайлом Муравйовим, що наступали на Київ.
Проти українців було кинуто петроградських і московських червоногвардійців зі складу 1-ї армії П. Єгорова. Ворог значно переважав українців за чисельністю, проте 600 юнаків (серед них, окрім студентів,  було й навіть близько тридцяти школярів – підлітків 14-16 років) протрималися майже цілий день.
Близько 100 парубків загинуло в бою. Крім того, під час відступу на станцію Крути група з 35 юнаків натрапила на більшовиків та потрапила в полон.
За спогадами учасників бою, які вижили, двадцятьох вісьмох полонених вояки Єгорова, розлючені великими втратами під час бою, жорстоко катували, а потім розстріляли. Саме про цих хлопців поет написав:
Тридцять мучнів українців, 
Славних, молодих.
Їх було поховано на Аскольдовій могилі в березні 1918 року, вже після визволення Києва від більшовиків (словами про це вірш починається, ними ж і завершується).

📌Перегляньте трейлер "Крути 1918"
📌Прочитайте вірш "Пам'яті тридцяти..."
На Аскольдовій могилі
Поховали їх – 
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! – 
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн? 
Боже, покарай! – 
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх. 
📌Аналіз твору
Вірш сповнений розпачем від того, що світлі мрії про щасливу Україну:

Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка… –було затьмарено вбивством її найкращих синів

На Аскольдовій могилі
Український цвіт!

Через це поета гнітять тривожні передчуття щодо майбутнього рідної землі:

По кривавій по дорозі
Нам іти у світ. 

Вину за цей жахливий злочин поет покладає на росіян, яких називає зрадниками та братовбивцями, використовуючи при цьому біблійні образи:

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!

Водночас Тичина впевнений у тому, що подвиг юнаків під Крутами незабутній:

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.

Він має бути взірцем мужності та незламності для нових поколінь українців, адже загиблі понад усе «любили свій коханий край».
2. "Одчиняйте двері..." (1918)
📌Молодий П.Тичина з радістю та надіями очікував революцію. Він із натхненням оспівував її прихід, що ознаменувався  створенням Центральної Ради та схваленням І Універсалу (про проголошення автономії України).
📌Читання та аналіз поезії
Одчиняйте двері –
Наречена йде!
Одчиняйте двері   –
Голуба блакить!
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть…Одчинились двері –
Горобина ніч!
Одчинились двері –
Всі шляхи в крові!
Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ..

📌Словникова робота:
 хорали — рід релігійних співів латинською мовою в католиць­кий чи протестантських церквах;
тьмами дощ - у контексті Біблії це події кінця світу й Божого суду;    
горобина ніч (на Іллю) — коли чути розкоти грому, блищать блискавки, від чого перелякані птахи галасують, натяк на катастрофу.

У творі існує два виміри: очікування чогось прекрасного, що є ремінісценцією  на обряд вінчання, як інтерпретує його Андрій Ніковський, і реальний, що є розчаруванням - «він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образа ... дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі...».

Ці два простори будуються на змістових антонімах «наречена» - «горобина ніч».

Побоювання були не безпідставними. Всі, хто чекав революцію, як наречену, жахнулись, спостерігаючи, скільки нещасть, розбитих людських доль, скільки крові й смертей принесла вона.

Експресіонізм — літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість та фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.

3. Домашнє завдання: вивчити 1 із віршів П. Тичини напам'ять.

                           

Доброго ранку, учні!
Сьогодні 12 вересня
Онлайн урок о 11.50  в Zoom
Тема 4. Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність у поезіях П. Тичини «Арфами, арфами…», «О панно Інно…» , «Ви знаєте, як липа шелестить…»
 ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм (повторення), кларнетизм.
Перегляньте відео про творчість та огляд поезій П.Тичини 

🌈Вірш "Арфами, арфами..." (1914)

Прослухайте пісню https://youtu.be/xSDkNsT57bc

🌈"Ви знаєте, як липа шелестить" (1911)

Прослухайте пісню https://youtu.be/E0fEhMCVMv4

🌈"О панно Інно!" (1915)

Прослухайте пісню https://youtu.be/Aa8BLFqYaRE
4. Творча робота "Музикальні вірші"- надсилати в особисті повідомлення.
Створіть мелодію/ відеопрезентацію до творів П. Тичини.
На допомогу https://suno.com/
5. Домашнє завдання: вікторина "Кларнетизм, вітаїзм П. Тичини

Доброго ранку, учні!
Сьогодні 9 вересня
Онлайн урок о 9.10 в Zoom
Тема 3. Поетичне самовираження. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета, трагізм його долі.
Підручник ТУТ - с. 16-20
1. Проблемне запитання.
— Чому в 20—30-ті роки ХХ ст. різко активізувалися проблеми
«митець і влада», «свобода творчості»?
Відповідь шукатимемо сьогодні на уроці.
У бурхливі 20-ті роки XX ст. провідним жанром літератури стала поезія як потужне ліричне самовираження й емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.
Серед найяскравіших творчих особистостей — О. Влизько, М. Йогансен, В. Сосюра, М. Семенко, М. Бажан, М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Ю. Клен, Є. Плужник, В. Свідзинський, і, звичайно ж, П. Тичина та багато інших.
2. Про Павла Григоровича Тичину написано безліч статей, монографій, досліджень. Але трагізм його творчої долі не осягнений до кінця, і для нащадків залишається загадкою, хто ж він, геній чи пігмей. (За словами В. Стуса)

        
Переглянь відеоурок про життя і творчість поета
ЦІКАВО!
💥Віртуальна подорож у квартиру поета
4. Словникова робота.
    Запишіть визначення поняття вітаїстичність с.16 та кларнетизм с.19 у зошити.
5. Домашнє завдання: прочитати вірші П. Тичини на с. 21-24.

Сьогодні 5 вересня
Тема 2. Літературний авангард.  Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет М. Семенко – сміливий експериментатор («Бажання», «Місто», «Запрошення»)
Підручник ТУТ - с. 10-15
Експериментаторство - це добре чи погано?  "Звичайно, добре! - скажете ви. А бути епатажним експериментатором у тоталітарному суспільстві, у часи суворого сталінського режиму, коли над головою кожного інакомислячого висів дамоклів меч? Насмілитися винаходити нові віршові форми, створювати поезію майбутнього і намагатися вижити і вистояти в суспільстві, іноді ціною гірких помилок і необдуманих кроків... Таким сміливцем у літературі 20-30-х років був Михайль Семенко.


1. Перегляньте відеоурок про авангардизм
https://youtu.be/ymnHYrKcVtI
Випишіть з підручника поняття "авангардизм" та "футуризм" - с. 10



2. Прочитайте біографічні відомості про М. Семенка на с. 11-12.
3. Перечитайте поезії М.Семенка "«Бажання», «Місто», «Запрошення» - с. 13-15
Створіть колаж/ілюстрацію в авангардистському стилі до одного з віршів М.Семенка або спробуйте створити власний футуристичний вірш.
4. Перевірте себе (надсилати скриншот не потрібно)
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVwQdrWScVZzUvu_2cbgrZZ2l8--eMso-qETjJkDP4XfwG_A/viewform


Сьогодні 2 вересня
Тема 1. Вступ. «Розстріляне відродження»  Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Поняття «розстріляне відродження»
Підручник ТУТ - с. 4-9
1. Розгляньте таблицю

20–30-ті роки ХХ ст.— час, який міг би стати «золотою добою» українського мистецтва, а перетворився на одну з найтрагічніших сторінок. Саме тоді українське письменство досягло якісно нового, сказати б, європейського рівня, про що свідчить багато факторів. Головний серед них — те, що це вже була література вільна, упевнена в собі, позбавлена малоросійського комплексу меншовартості.
2. Перегляньте відеоурок ВШО
https://youtu.be/T0k1I4UG8aA
+ прочитайте статтю в підручнику на с. 4-9.
Які найпомітніші історичні події відбулися в Україні протягом ХХ ст.?
 З чим пов’язані зміни в українській літературі ХХ ст. (порівняно з літературою ХІХ ст.)?
Що таке «розстріляне відродження»? Назвіть його представників.
Які ви знаєте літературні угруповання першої половини ХХ ст.?
Які стильові напрями й течії домінували в літературі ХХ ст.?
У чому полягала літературна дискусія 1925–1928 рр.?
3. Виконайте коротку вікторину (скриншот надішліть у вайбер)

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Коментарі (Atom)

Міжнародний день грамотності

  Міжнародний день грамотності – свято, що відзначається щорічно 8 вересня та символізує досягнення усього людства, адже грамотність – це од...