Вітаю вас, любі одинадцятикласники!
Пам'ятайте, що ви маєте всі сили, щоб подолати будь-які перешкоди та досягти найвищих вершин.
Пам'ятайте, що ви маєте всі сили, щоб подолати будь-які перешкоди та досягти найвищих вершин.
Посилання на онлайн урок
Підручник "Українська література. О. Авраменко."
Підручник "Українська література. О. Авраменко."
Домашні завдання надсилати у вайбер.
Онлайн-курс «Лайфхаки з української літератури»
Корисний сайт для підготовки до НМТ/ЗНО
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 25 листопада
Онлайн урок о12.00👉 в Zoom
Тема 24. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості в комедії М.Куліша «Мина Мазайло». Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови й родового коріння
Підручник ТУТ - с.117-124
1. Зміст твору "Мина Мазайло"
2. Конфлікт сторін українізації
3. Опрацюйте таблицю героїв.
Дійові особи | Позиції до українізації | Ставлення до української мови | Герої за поглядами |
Мина Мазайло | робить опір українізації | відмовляється від української мови | манкурт, нігіліст |
Мокій | наївний,вірить в українізацію,розпочату більшовиками | вивчає і пропагує українську мову | має певні риси патріота |
Тьотя Мотя | вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться | українську мову вважає «австріяцькою видумкою» | шовіністка |
Дядько Тарас | вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити | вболіває, але не хоче вносити нічого нового | націоналіст |
Висновок: Специфіка п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури свого народу.
Мина Мазайло – малорос - кар’єрист. Мина, сам того не підозрюючи, продемонстрував три типи чиновників, показавши, що жоден з них не готовий до українізації.
Мазайлиха і Рина – інтриганки, які вважають українізацію непотрібною. Проблеми вирішують чужими руками.
Мокій закоханий лише у мову, тому українізація поверхова. Захоплення українською мовою робить Мокія відірваним від життя. Він ніби не живе , а грається в життя. Такий патріотизм не витримає випробування.
Дядько Тарас – анахронічний націоналіст
Тьотя Мотя із Курська має великодержавницькі погляди зрусифікованої людини.
Друзі-комсомольці мають взагалі свою теорію, що скоро прізвищ не буде, а лише нумери.
Кожен з них хоче зробити щось докорінно важливе, але воно таке далеке від них.
І тут випливає риторичне запитання: чи має право на особисте вільне життя Україна, якщо члени однієї родини не можуть жити мирно?
4. Складіть сенкан на вибір.
Українізація
Мина Мазайло
Мокій Мазайло
Українізація
Мина Мазайло
Мокій Мазайло
5. Домашнє завдання: пройти тестування (ОБОВ'ЯЗКОВО ЗРОБИТИ СКРИНШОТ)
Надіслати із сенканом у вайбер
Підготуватися до контрольної роботи: повторити творчість М. Хвильового, Ю.Яновського, В.Підмогильного, Остапа Вишні, М. Куліша.
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 25 листопада
Онлайн урок о 9.10👉 в Zoom
Тема 23.Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша. Проблема готовності українського суспільства бути українським у сатиричній комедії «Мина Мазайло»
Підручник ТУТ - с.117-124
1. На театральному диспуті 1929 року М. Хвильовий говорив, що
«тільки епохальні п’єси можуть викликати таку велику дискусію “і що” тільки обмежені люди не розуміють, що саме такі п’єси і роблять в театрі епоху». Йшлося про твори одного з найталановитіших драматургів 1920–1930-х років Миколи Гуровича Куліша, і саме про нього й тогочасний театр ви дізнаєтесь сьогодні на уроці.
.jpg)
1. Ознайомтеся із життєписом М.Куліша та розповіддю про творчість с.117-121 та прослухайте урок
2. З історії створення п'єси.
ІІ пол. 20-х рр. була сповнена різних політичних подій. Щоб не двозначно охарактеризувати історичний відрізок часу, який відображено у п’єсі Куліша «Мина Мазайло» звернемося до мови документів: В. Чубарь у квітні 1926 р. на сесії ЦВК СРСР сказав: «Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язык так же общепринят, как и украинский, но надо добиться того, чтобы, когда в учреждение приходит крестьянин, знающий родной язык, ему ответили на том языке, который он понимает…» Наче б то досить гуманна ідея, проте з самого початку визначено, що українська мова – це мова селян. Також чітко окреслено завдання: примусити службовців вчити мову. А у що вилилась «українізація» ми дізнаємося з п’єси М.Куліша «Мина Мазайло». Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі, який давав процес українізації, запроваджуваної у 20-х рр. Цей герой не літературний привид, а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста. Дружина М.Куліша зазначає, що ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншим там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу.»
«Філологічна» комедія М.Куліша «Мина Мазайло» тріумфально йшла на сценах багатьох театрів України, але після 1930 рр., коли «українізація в Україні була згорнута», навколо п’єси тривала дискусія і вона все ж була заборонена.
3. Поміркуйте!!!
Перед сучасним читачем постає питання: чи готове було українське суспільство 20 –х рр. ХХ ст. бути українським? Що потрібно брати до уваги, щоб знайти відповідь? Поміркуйте: як «філологічна» комедія стала політичною сатирою? (М.Куліш зачепив проблеми, які під час українізаціі були на слуху не тільки у літераторів, а політиків, пересічних громадян. Проблема ставлення до своєї мови українців зачіпала глибоко завжди, а особливо під час українізації. Почуття меншовартісності українців – це багатовікова проблема, вона не розв’язана і до нашого часу. А час від часу зачіпається політиками.)
4. Літературознавчий словник. (запишіть)
Сатирична комедія – це драматичний твір, у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні
(комічні) події, персонажі.
Особливості п’єси «Мина Мазайло»:
+драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ;
+ немає позитивних персонажів (дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції;
+Мокія теж не можна назвати патріотом (українська мова цікавить його з наукової точки зору);
+у творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації;
+фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.
5. Домашнє завдання: читати "Мина Мазайло" М. Куліша
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 21 листопада
Тема 22. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор усмішки Остапа Вишні «Сом»
Підручник ТУТ - с.108-112
1. Літературознавчий словник.
Запишіть визначення
Запишіть визначення
Усмішка - це різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону.
2. Про збірку "Мисливські усмішки"
Остап Вишня був затятим мисливцем та рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом при написанні «Мисливських усмішок».
«Мисливські усмішки» Остапом Вишнею були написані вже після війни, коли він повернувся зі сталінських таборів. Роботу над збіркою Остап Вишня закінчив у 1956 році незадовго до своєї смерті. Повний же цикл оповідань вийшов 1958 року у видавництві «Держлітвидав»
Головним персонажем збірки є, одночасно й оповідачем, — мисливець або рибалка, з почуттям гумору, який розповідає цікаві «бувальщини» з мисливського побуту. Як правило, в основі історій лежить такий улюблений засіб народної творчості — художнє перебільшення.
Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, іронія, пейзажна лірика, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола.
3. Перегляньте урок онлайн + літературний паспорт твору "Сом"
5. Тестування за змістом творів
6. Домашнє завдання: читати "Мина Мазайло" М. Куліша
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 18 листопада
Тема 21. Трагічна творча доля Остапа Вишні. Письменник і його час у гуморесці «Моя автобіографія».
Підручник ТУТ - с. 97- 107
1. Налаштування на урок.
Хто є героєм нашого уроку?
Це ОСТАП ВИШНЯ - король українського тиражу.
Або переглянь відеоурок ВШО
3. Читаємо усмішку "Моя автобіографія" (1927) - с. 104-107
Що таке автобіографія?
У якому стилі використовується цей документ?
Словникова робота з ТЛ. Запишіть визначення
Усмішка - це різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону.
Письмово: складіть психологічний портрет Остапа Вишні
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 14 листопада
Онлайн урок о 12.00👉 в Zoom
Тема 20. Образ українського інтелігента Степана Радченка в романі «Місто». Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому
Тема 20. Образ українського інтелігента Степана Радченка в романі «Місто». Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому
1. Пригадаймо образ Степана Радченка
2. Жіночі образи твору
-Надійка – це символ села. Зустрічаючись з нею, Степан почував себе ще чужим у місті. Згодом Радченко зрозумів, що місто треба підкорити, а не ненавидіти. Він – це нова сила, яка покликана змінити його. Герой впевнений, що повинен навчатись, здобути вищу освіту, щоб потім повернутися в село.
-«Мусінька» (Тамара Василівна Гніда) – той період у житті Радченка, коли він не відчуває себе ще причетним ні до села, ні до міста, але знайомиться з усім тим, що символізує причетність до міста.
-Зоська Голубоська – типовий міський персонаж. Вона символізує утвердження Степана в місті. Подружився з нею, Радченко почав багато читати, відвідувати музеї, театри, посилено працювати. Він перетворився на міщанина, відчув потребу рухатися далі, а Зоська уже заважала йому.
-Маргарита – актриса, новий любовний об’єкт Радченка. У стосунках з нею герой відчуває себе вже частиною міста, прагне насолоджуватися всіма перевагами міського життя. Однак Рита – тимчасова і фальшива, як усе у місті. Радченко тягнеться до неї, як до останньої своєї надії, але він не відчуває щастя, душевного спокою, гармонії.
Перегляньте урок онлайн про жіночі образи в романі + підручник с.90-91
3. Виконайте тест
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdgn-NxOSiGQU1lAa74sDY0WCS8_xQC3eRn0m4M4tJdlp7eMw/viewform
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 11 листопада
Онлайн урок о 9.10👉 в Zoom
Тема 19. Світовий мотив підкорення міста в романі В.Підмогильного «Місто». Зображення «цілісної» людини: у єдності біологічного, духовного, соціального.
ТЛ: урбаністичний роман
Тема 19. Світовий мотив підкорення міста в романі В.Підмогильного «Місто». Зображення «цілісної» людини: у єдності біологічного, духовного, соціального.
ТЛ: урбаністичний роман
Підручник ТУТ - с. 87-92
1. Повторення про письменника
Взаємоопитування. За матеріалом статті підручника про В.Підмогильного
Свій задум В. Підмогильний пояснив так:
«Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній».
3. Пригадайте зміст твору В.Підмогильного "Місто"
Опрацюйте презентацію
Додатково!
Перегляньте урок онлайн. Мотив підкорення міста в романі "Місто" В.Підмогильного
Перегляньте урок онлайн. Мотив підкорення міста в романі "Місто" В.Підмогильного
Переглянь урок онлайн. Образ Степана Радченка
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 31 жовтня
Тема 18. Життєвий шлях Валер’яна Підмогильного. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач.
Прочитай! Сьогодні ми починаємо знайомство з творчістю письменника, вчителя, бібліографа, редактора, організатора літ. угруповання "Ланка" (МАРС), перекладача з французької, консультанта з іноземної літератури, інтелектуала, автора першого урбаністичного роману, видатного прозаїка "розстріляного відродження" Валер'яна Підмогильного.
1. Переглянь уважно урок онлайн про життєвий шлях В.Підмогильного
2. Опрацюй матеріал підручника с.85-87
💥Склади кросворд (на 10 слів) або тест (10 запитань)
Надішли у вайбер.
3. Домашнє завдання: прочитати роман "Місто" В.Підмогильного
Повний текст https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=76
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 28 жовтня
Тема 17. Умовність фабули, зміщення часопростору в романі Ю.Яновського «Майстер корабля». Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Таях, Богдан та їхні прототипи. Образи Міста і Моря.
1. Теорія літератури - с. 69
Умовність зображення — нетотожність образу відповідному об’єкту зображення,характерна для іншої дійсності, змодельованої письменником. Це зумисне руйнування правдоподібності зображуваного за допомогою вільного оперування художніми образами, історичними фактами, логікою розвитку подій та ін.
Художній час і простір — час і простір, змодельовані автором, вони недостовірні. Художній простір необов’язково відповідає реальному. Художній час, на відміну від реального, може забігати наперед або сягати в минуле.
Фабула - це хронологічне, послідовне зображення подій у художньому творі, на відміну від сюжету, де події можуть бути викладені непослідовно, в нехронологічному порядку або з пропусками. Фабула — це чинник сюжету, його ядро, що визначає межі руху сюжету в часі й просторі.
У романі Юрія Яновського «Майстер корабля» спостерігаємо умовність фабули, адже автор вдався до особливої світобудови роману, оминув деталі буденності, натомість зобразив найяскравіші моменти із життя героїв, актуалізуючи увагу
на їх взаємодії та дослідженні стосунків одне з одним.
Юрій Яновський подає нам історію головних героїв поступово, неначебто кадр за кадром, уміло змінюючи ракурси і кути зору. Так і формується фрагментарність оповіді та умовність фабули.
Переглянь уважно урок онлайн
2. Герої твору
3. Виконай тест за романом
Доброго ранку, любі учні!
Сьогодні 24 жовтня
Тема 16. Модерний сюжет роману «Майстер корабля»
Домашнє завдання: читати "Майстер корабля"
Скорочено https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82515/
Сьогодні 21 жовтня
Тема 15. Юрій Яновський, творча біографія письменника. Романтичність світовідчуття Ю. Яновського. Новаторство художньої форми.
«Йому властивий піднесений романтичний тон вічної молодості, любові, доцільної праці і мудрості людської. Ці мотиви є основними і визначальними в усій його творчості»,— пише літературознавець Гр. Костюк про Ю. Яновського, письменника, із творчістю якого ми розпочинаємо знайомство. Він — один із тих, чиї «романтичні крила» були підрізані тоталітарним режимом, але справжні художні здобутки, які митець устиг створити, стали окрасою української літератури.
Як формувалися його мистецькі погляди та переконання?
Що дало сили вижити, вистояти в умовах цькувань, переслідувань, тотального контролю, жорстокої цензури?
2. Перегляньте розповідь про Ю.Яновського та його
творчість2. Перегляньте розповідь про Ю.Яновського та його
+ опрацюйте у підручнику статтю с.64-66
3. Перегляньте урок онлайн
Пригадай теорію літератури
Український романтизм (фр. romantisme ) — ідейний рух у літературі, наукі та мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості та посилене вивчення історичного минулого (історизм), іноді втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле чи й у фантастику.
Неоромантизм (від грецьк. veog — молодий, новий і фр. romantisme ) — умовне назва естетичних тенденцій, що виникли у світовій культурі, зокрема в літературі, живописі та музиці, на межі ХІХ-ХХ століть. Течія раннього модернізму.
Роман (фр. roman — «романський») — літературний жанр, великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, в якому широко охоплені життєві події, що глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.
Роман мариністичний – роман на морську тематику.
Роман автобіографічний — жанровий різновид роману, в якому головним персонажем виступає сам автор, а події, вміщені у фабулі, — достеменні події з його життя.
4. Складіть письмово паспорт твору (рік написання, напрям, течія, рід, жанр, тема, ідея, головна думка, композиція та сюжет, герої та їх прототипи).
Надішліть вчителю на перевірку.
5. Домашнє завдання: с. 74-84, прочитати уривки роману.
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 17 жовтня
Тема 14. Микола Хвильовий, життєвий і творчий шлях письменника. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та душі. Проблема внутрішнього роздвоєння
Микола Хвильовий (Фітільов)
Прослухайте біографічні відомості про автора у відео ( з 4.45 сек) + підручник с. 45-46
Прослухайте біографічні відомості про автора у відео ( з 4.45 сек) + підручник с. 45-46
4. Новела "Я (Романтика)" - с. 50-63
Присвята “Цвітові яблуні” М. Коцюбинського.
Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Психологічна новела є своєрідною стенограмою психологічних станів ліричного героя, його почуттів і настроїв.
Прогляньте відеоурок
— Які моральні уроки новели М. Хвильового «Я (Романтика)»?
— Мене вразило…
— Я думаю, що цей твір у наш час…
5. Закріплення вивченого
1) складання паспорту твору письмово (надіслати на перевірку)
2) тестування
1) складання паспорту твору письмово (надіслати на перевірку)
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 14 жовтня
Тема 13. Прозове розмаїття. Жанрово-стильове розмаїття прози.
1. Перегляньте відеоурок про прозу 20-30-х років.
Прагнучи модернізувати життя української нації, творити нову «пролетарську» літературу, прозаїки, як і поети, проголосили розрив із традицією. Тому стали популярними модерністські стильові течії: футуризм, неоромантизм, імпресіонізм, експресіонізм та ін.
Це було відродження, розквіт української літератури 1920-х років.А на початку 30-х почалося переслідування всякої вільної думки — від морального до фізичного знищення. І це переросло у величезну трагедію не лише української літератури, а й усієї української нації.
2. Розгляньте таблицю, випишіть стильові напрямки прози та жанрове розмаїття.
Відповідно до тематичного наповнення формуються й стильові течії, які умовно ми можемо згрупувати так:
- неоромантизм
- неореалізм
- експресіонізм
- імпресіонізм
- символізм
3. Домашнє завдання: прочитати новелу "Я(Романтика)" с. 50-63.
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 10 жовтня
Асинхронний режим
Тема 12. Контрольна робота №1. Поетична творчість М. Семенка, П.Тичини, Є. Плужника, М. Рильського. Тестові завдання
Виконайте завдання контрольної роботи
КР№1. "Розстріляне відродження". Літературний авангард. "Київські неокласики"
Домашнє завдання: с. 50-63 прочитати новелу "Я (Романтика)" М.Хвильового
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 7 жовтня
Онлайн урок о 9.10 в Zoom
Тема 11. РЗМ. Написання есе + Узагальнення вивченого з тем «Розстріляне відродження». Літературний авангард. Поетичне самовираження. “Київські неокласики”
Розвиток зв'язного мовлення
Завдання на вибір:
1) Складіть вірш обсягом не менше 8-12 рядків
Ваші поетичні рядки мають розкривати, як саме природа (ліс, річка, небо, гори, світанок тощо) відображає або посилює людські почуття (любов, смуток, натхнення, самотність, радість, мрія).
Наприклад: Велич гір може асоціюватися з високими ідеалами, а тихий подих вітру – із зародженням ніжного почуття.
Наприклад: Велич гір може асоціюватися з високими ідеалами, а тихий подих вітру – із зародженням ніжного почуття.
Запропоновані рими
2) Напишіть вільне есе "Краса природи та людських почуттів у творах П.Тичини, Є.Плужника, М.Рильського.
Свою роботу залиште ТУТ👇👇👇
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 3 жовтня
Тема 10. Урок виразного читання поезій Тичини, Плужника, Рильського
"Слово — це не просто інформація, це енергія. А поетичне слово — це концентрована енергія. Чому один і той самий вірш, прочитаний різними людьми, викликає різні емоції? Секрет у виразному читанні. Сьогодні ми станемо не лише слухачами, а й режисерами та виконавцями: навчимося "озвучувати" внутрішній світ трьох великих майстрів — Тичини, Плужника та Рильського, розкриваючи красу їхньої лірики."
1. Розминка.
💜Доберіть асоціації до кожного із авторів, яких ми вивчали.
Наприклад, поєднайте, про кого ця інформація?
П. Тичина неокласицизм
Є. Плужник "Розстріляне відродження"
М. Рильський кларнетизм
💜 Впізнай вірш по емодзі
1)
2. Декламування /виразне читання.
Доброго ранку, учні!
Дихання. Навчіться брати дихання між логічними частинами речення, а не де доведеться. Дихайте діафрагмою — це забезпечує опору голосу.
Пауза. Пауза — це "тиша, наповнена змістом". Вона важливіша за інтонацію. Використовуйте її для розділення думок і створення напруги.
Логічний наголос. Завжди виділяйте голосом одне ключове слово, яке несе основну інформацію в реченні.
Темп і ритм. Не читайте монотонно. Грайтеся темпом: ліричні описи — повільно, діалоги чи рішучі заклики — швидше. Ритм вірша — це його серцебиття, не ламайте його, але й не перетворюйте на бездушне "бум-бум".
3. Читацький практикум
Виразне читання творів поетів 20-30-х рр. ХХ ст. : Павла Тичини, Євгена Плужника, Максима Рильського.
Виразне читання творів поетів 20-30-х рр. ХХ ст. : Павла Тичини, Євгена Плужника, Максима Рильського.
4. Підсумок-рецензування
Рецензування: Після кожного виступу інші учні виступають у ролі "рецензентів", оцінюючи виконання за критеріями (нижче).
Критерій оцінювання
Максимальний бал
Техніка мовлення (дикція, правильність пауз) - 3 бали
Емоційність та образність (передача настрою) - 4 бали
Розуміння тексту (точність логічних наголосів) - 3 бали
Загальне враження (артистизм, контакт із аудиторією) - 2 бали
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 30 вересня
Тема 9. Різногранний творчий шлях Максима Рильського. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в поезії «Солодкий світ». Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики
Поет-неокласик, перекладач, публіцист, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець, літературознавець, мовознавець; Максим Золоте Серце (так поета називали друзі).
Один із «найбільш справжніх, органічних поетів нашого століття» (Є. Маланюк).
1. Прочитайте про поета на с. 37-38
Риси творчості:
лаконізм і ліризм вислову;
гнучкість образів;
яскравість епітетів;
досконалість поетичної форми;
витонченість почуттів;
універсалізм художнього мислення, культурологічна масштабність;
ключові теми: взаємин людини і природи, культурологічні мотиви, патріотична лірика;
розмаїття строф і худ.форм: дистихи, терцети, катрени, секстини, нони, децими, класичний сонет, олександрійський вірш тощо.
«Три цвітіння»:
«Неокласичний» період («перше цвітіння»): вірш «Молюсь і вірю…»;
Воєнні роки – «друге цвітіння»: поема-ораторія «Слово про рідну матір»;
«Третє цвітіння» (к. 50–60-ті рр.; період хрущовської відлиги): вірші «Троянди й виноград», «Мова», «Рідна мова» й ін.
2. Перегляньте урок онлайн про творчість М.Рильського
3. Поезія "У теплі дні збирання винограду" (1922)
У теплі дні збирання винограду
ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.
І він спитав: – Яку б найти принаду,
Щоб привернуть тео рук моїх?
Вона ж йому: – Світи щодня лампаду
Кіпріді добрій. – Підняла батіг,
Гукнула свіжо й весело на мулів,
І чутно уші правий з них прищулив,
І знявся пил, немов рожевий дим.
І він потягся, як дитина, радо
І мовив: – Добре бути молодим
У теплі дні збирання винограду.
💦Аналіз вірша
Рід: інтимно-філософська лірика
Жанр: сонет
Тема: зображення зародження кохання чоловіка та юної дівчини
Головна думка: кохання найбільше пов'язане з молодістю, тому, коли юність минає, важко закохатись знову так безтурботно
Ідея: возвеличення почуття кохання, яке знаходить людину в усі часи – і в молодості, і в зрілості
Сонет (sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається
з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування:
абаб, абаб, ввд, еед.
Художні засоби:
Епітети: теплі дні, на мулах нешвидких, із ясного саду, кіпріді добрій, рожевий дим.
Порівняння: ясна, як сад, і радісна, як сміх; знявся пил, немов рожевий дим; він потягся, як дитина
Метафори: світи щодня лампаду, Кіпріді добрій; гукнула свіжо й весело на мулів
Повторення: ясного, ясна.
4. Поезія “Солодкий світ” (1919)
Солодкий світ! Простір блакитно-білий
І сонце — золотий небесний квіт.
Благословляє дух ширококрилий
Солодкий світ.
Узори надвесняних тонких віт,
Твій погляд, ніби пролісок несмілий,
Немов трава, що зеленить граніт,
Неначе спогад нерозумно-милий…
Солодкий світ.
Чи янголи нам свічі засвітили
По довгих муках безсердечних літ,
Чи ми самі прозріли й зрозуміли
Солодкий світ?
Аналіз вірша
Збірка – «Синя далечінь»
Жанр: рондель
Вид лірики: інтимна лірика
Тема твору: Зображення захоплених почуттів ліричного героя.
Ідея: Кохання дає змогу побачити світ у всіх його барвах і у всій красі.
Основна думка: Кохання дає можливість осмислити і відчкти світ в повній.
Захоплення красою й величчю світу — провідний мотив вірша “Солодкий світ”.
Рондель - закінчений вірш із 13 рядків, поділених на три строфи. У двох по чотири рядки, у третій — п'ять.
Художні засоби
Практичне завдання: підкреслити художні засоби за кольорами
5. Домашнє завдання:
Виконайте ТЕСТ. "Київські неокласики". М.Рильський
ОЦІНЮВАННЯ: 10 б.
Творча робота: сзтворити мнемовірш або відеопрезентацію до одного із віршів Рильського.
ОЦІНЮВАННЯ: 12 балів.
Зразок мнемовірша
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 26 вересня
Асинхронний урок
Тема 8. «Київські неокласики». Творче кредо групи, орієнтація на традицію, класичну форму вірша.
Прочитайте!
У 20-х рр. ХХст. у Києві декілька молодих поетів об'єдналися в групу, що протиставляла себе поетичному експериментаторству футуристів і пролетарському мистецтву. Це угруповання відоме як "київські неокласики" (або "п'ятірне гроно"). До нього належали Микола Зеров (лідер), Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло-Драй Хмара, Юрій Клен (Освальд Бургардт).
Неокласицизм (від гр. neos — молодий та лат. classicus — зразковий) — течія в літературі й мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем та сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст. До групи українських неокласиків у 20-х роках ХХ ст. належали М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Филипович, Ю. Клен (Бургарт). Вони відмежовувалися від «пролетарської культури», прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.
Те, що «неокласики» брали за взірець античне мистецтво, представникам влади здалося невизнанням радянської дійсності, тому майже всі вони були репресовані, покарані тією чи іншою
мірою.
«Неокласики» не були організаційно оформлені й не виступали зі своїми ідейно-естетичними маніфестами.
Михайло Драй-Хмара в сонеті «Лебеді» назвав «неокласиків» «гроном п'ятірним нездоланих співців».
Ознаки:
☝«аристократизм духу», протистояння духовній варваризації суспільства;
☝орієнтація на довершену культуру поетичного мислення й дисципліну поетичного мовлення;
☝тяжіння до гармонії між раціональною сферою та почуттями;
☝захоплення досконалістю античної лірики, літератури відродження та класицизму, філігранністю творів французьких «парнасців»;
☝переважання вишуканих форм (сонет, рондель, віртуозна ритміка)
Домашн завдання: опрацювати урок онлайн про київських неокласиків.
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 23 вересня
Онлайн урок о 9.10 в Zoom
Тема 7. Урівноваженість стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні
Іноді ліричне «Я» у вірші виражає душевну сутність оповідача, а не самого автора.
3. Поезія "Вчись у природи творчого спокою" (1927) - с. 31
🌍Прочитайте вірш
Вчись у природи творчого спокою
В дні вересневі. Мудро на землі,
Як від озер, порослих осокою,
Кудись на південь линуть журавлі.
Вір і наслідуй. Учневі негоже
Не шанувати визнаних взірців,
Бо хто ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити з манівців?
🌍 Аналізуємо поезію
— До чого закликає автор у поезії?
— Чому саме природа є взірцем для наслідування?
— Які філософські роздуми викликає поезія?
— Що надає творові змальований пейзаж?
Рік написання: 1927
Літературний рід: лірика (пейзажно-філософська)
Жанр: вірш
Напрям: неокласицизм
Тема: возвеличення краси природи і гармонії людської душі, внутрішньої урівноваженості і зрілості людини
Ідея: заклик шанувати природу
Провідний мотив: гармонія людини й природи.
Римування: перехресне
Художні засоби: епітети (визнаних взірців, творчого спокою); порівняння (як від озер, порослих осокою); інверсія (дні вересневі); риторичні запитання (хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців?)
Образи-символи:
журавлі символізують мудрість, адже вони живуть у гармонії з природою, прислухаються до неї.
осінь - велична в пору дозрівання осінь символізує у вірші стан духовної зрілості людини.
4. Поезія "Ніч... а човен-як срібний птах!.." (1933) - с. 32-33
🌍Прочитайте вірш
Ніч... а човен — як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
...Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи...
І внизу, і вгорі глибини...
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
🌍 Аналізуємо поезію
— Які почуття передає автор у поезії?
— Яким постає перед нами його ліричний герой?
— Назвіть образи-символи, поясніть їхнє значення.
Рік написання: 1933
Рід літератури: лірика (філософсько-пейзажна)
Напрям: романтизм
Тема: зображення чарівної картини місячної ночі над рікою.
Ідея: висвітлення гармонійного поєднання різних вимірів, граней буття, мікрокосму і макрокосму.
Провідний мотив: захоплення красою Всесвіту.
Римування: перехресне
Художні засоби: риторичне звертання (Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!; О, який же прекрасний ти, Світе єдиний); епітети (срібний птах, по сяйних світах); порівняння (човен-як срібний птах); метафори (горять свiти); інверсія (свiте єдиний); риторичні оклики.
Образи-символи: світ, човен, серце, птах.
5. Виконайте тест - самоперевірку
6. Домашнє завдання: вивчити 1 із віршів напам'ять.
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 19 вересня
Тема 6. Євген Плужник. Один із провідних поетів “розстріляного відродження”. Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики
Підручник ТУТ - с. 29-31
«Неголосного» за життя, приреченого сталінщиною на посмертне забуття, не відомого широкій публіці і в наступні часи, Є. Плужника сьогодні визнано одним з найвизначніших українських поетів ХХ ст.
Плужник — поет щирого гуманістичного болю і суму над долею безневинних жертв, поет чесної й глибокої рефлексії, незрівняний майстер лаконічного, сповненого тонкої і гострої думки, нескінченно багатого в інтонаційному розумінні ліричного вірша — таким увійшов у духовний світ естетично чутливого читача»,— так високо оцінено творчий доробок та особистість поета в «Історії української літератури ХХ сто-
ліття».
1. Перегляньте відеоурок колеги або прочитайте статтю в підручнику на с. 29-31
Запишіть назви збірок, які він написав.
2. Теорія літератури (запишіть)
Ліричний герой — в літературознавстві умовне поняття, що визначає носія прагнень, думок та почуттів, виражених у ліричному творі. Ліричний герой не завжди тотожний авторові, бо втілює в собі естетичні ідеали не тільки поета, а й певної доби, людської спільноти. Термін вживається стосовно поезії та ліричної прози.
«Великий поет, кажучи про самого себе, про своє я, говорить про загальне — про людство, бо в його натурі лежить усе, чим живе людство. І тому в його смутку кожен пізнає свій смуток. У його душі кожен пізнає свою і бачить у ньому не тільки поета, а й людину, брата свого по людству». (В. Бєлінський)
Іноді ліричне «Я» у вірші виражає душевну сутність оповідача, а не самого автора.
3. Домашнє завдання: читати вірші Є. Плужника на с. 31-33.
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 16 вересня
Тема 5. Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).
Підручник ТУТ - с. 24-28
В поколіннях
я озвуся,—
не згорю
і не загасну,—
мов огні електробуду…
І в майбутню
пору ясну
в пісні знов явлюся.
Й буду —
в людях жити буду.
Так писав Павло Тичина, вірячи «в майбутню пору ясну» і в те, що його поезія будитиме в людях найкраще — людяність, любов до життя, одне до одного, захоплення природою. І це його передбачення виправдалося. Разом із тим, трагічна творча доля поета — це уособлення трагедії всієї української інтелігенції, задавленої, знищеної морально і фізично тоталітарним режимом.
В часи 1920-х років П. Тичина показав себе справжнім патріотом України. Про це сьогоднішні твори.
1. "Пам'яті тридцяти..." (1918)
1. "Пам'яті тридцяти..." (1918)
📌Історична основа твору
Поезія є відгуком Павла Тичини на трагічну подію доби визвольних змагань 1917-1920 рр.
29 (16) січня 1918 р. біля станції Крути (на Чернігівщині, за 120 км від Києва) відбувся бій між київськими юнаками (із Першої юнацької військової школи ім. Богдана Хмельницького та Студентської сотні помічного куреня Січових Стрільців) та більшовиками на чолі з Михайлом Муравйовим, що наступали на Київ.
Проти українців було кинуто петроградських і московських червоногвардійців зі складу 1-ї армії П. Єгорова. Ворог значно переважав українців за чисельністю, проте 600 юнаків (серед них, окрім студентів, було й навіть близько тридцяти школярів – підлітків 14-16 років) протрималися майже цілий день.
Близько 100 парубків загинуло в бою. Крім того, під час відступу на станцію Крути група з 35 юнаків натрапила на більшовиків та потрапила в полон.
За спогадами учасників бою, які вижили, двадцятьох вісьмох полонених вояки Єгорова, розлючені великими втратами під час бою, жорстоко катували, а потім розстріляли. Саме про цих хлопців поет написав:
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих.
Їх було поховано на Аскольдовій могилі в березні 1918 року, вже після визволення Києва від більшовиків (словами про це вірш починається, ними ж і завершується).
📌Перегляньте трейлер "Крути 1918"
📌Прочитайте вірш "Пам'яті тридцяти..."
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –
Понад усе вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
📌Аналіз твору
Вірш сповнений розпачем від того, що світлі мрії про щасливу Україну:
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка… –було затьмарено вбивством її найкращих синів
На Аскольдовій могилі
Український цвіт!
Через це поета гнітять тривожні передчуття щодо майбутнього рідної землі:
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
Вину за цей жахливий злочин поет покладає на росіян, яких називає зрадниками та братовбивцями, використовуючи при цьому біблійні образи:
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!
Водночас Тичина впевнений у тому, що подвиг юнаків під Крутами незабутній:
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
Він має бути взірцем мужності та незламності для нових поколінь українців, адже загиблі понад усе «любили свій коханий край».
2. "Одчиняйте двері..." (1918)
📌Молодий П.Тичина з радістю та надіями очікував революцію. Він із натхненням оспівував її прихід, що ознаменувався створенням Центральної Ради та схваленням І Універсалу (про проголошення автономії України).
📌Читання та аналіз поезії
Одчиняйте двері –
Наречена йде!
Одчиняйте двері –
Голуба блакить!
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть…Одчинились двері –
Горобина ніч!
Одчинились двері –
Всі шляхи в крові!
Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ..
📌Словникова робота:
хорали — рід релігійних співів латинською мовою в католицький чи протестантських церквах;
тьмами дощ - у контексті Біблії це події кінця світу й Божого суду;
горобина ніч (на Іллю) — коли чути розкоти грому, блищать блискавки, від чого перелякані птахи галасують, натяк на катастрофу.
У творі існує два виміри: очікування чогось прекрасного, що є ремінісценцією на обряд вінчання, як інтерпретує його Андрій Ніковський, і реальний, що є розчаруванням - «він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образа ... дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі...».
Ці два простори будуються на змістових антонімах «наречена» - «горобина ніч».
Побоювання були не безпідставними. Всі, хто чекав революцію, як наречену, жахнулись, спостерігаючи, скільки нещасть, розбитих людських доль, скільки крові й смертей принесла вона.
Експресіонізм — літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість та фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.
3. Домашнє завдання: вивчити 1 із віршів П. Тичини напам'ять.
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 12 вересня
Онлайн урок о 11.50 в Zoom
Тема 4. Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність у поезіях П. Тичини «Арфами, арфами…», «О панно Інно…» , «Ви знаєте, як липа шелестить…»
ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм (повторення), кларнетизм.
ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм (повторення), кларнетизм.
Перегляньте відео про творчість та огляд поезій П.Тичини
🌈Вірш "Арфами, арфами..." (1914)
Прослухайте пісню https://youtu.be/xSDkNsT57bc
🌈"Ви знаєте, як липа шелестить" (1911)
Прослухайте пісню https://youtu.be/E0fEhMCVMv4
🌈"О панно Інно!" (1915)
Прослухайте пісню https://youtu.be/Aa8BLFqYaRE
4. Творча робота "Музикальні вірші"- надсилати в особисті повідомлення.
Створіть мелодію/ відеопрезентацію до творів П. Тичини.
На допомогу https://suno.com/
На допомогу https://suno.com/
5. Домашнє завдання: вікторина "Кларнетизм, вітаїзм П. Тичини
Доброго ранку, учні!
Сьогодні 9 вересня
Онлайн урок о 9.10 в Zoom
Тема 3. Поетичне самовираження. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета, трагізм його долі.
Підручник ТУТ - с. 16-20
1. Проблемне запитання.
— Чому в 20—30-ті роки ХХ ст. різко активізувалися проблеми
«митець і влада», «свобода творчості»?
Відповідь шукатимемо сьогодні на уроці.
Відповідь шукатимемо сьогодні на уроці.
У бурхливі 20-ті роки XX ст. провідним жанром літератури стала поезія як потужне ліричне самовираження й емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.
Серед найяскравіших творчих особистостей — О. Влизько, М. Йогансен, В. Сосюра, М. Семенко, М. Бажан, М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Ю. Клен, Є. Плужник, В. Свідзинський, і, звичайно ж, П. Тичина та багато інших.
2. Про Павла Григоровича Тичину написано безліч статей, монографій, досліджень. Але трагізм його творчої долі не осягнений до кінця, і для нащадків залишається загадкою, хто ж він, геній чи пігмей. (За словами В. Стуса)
Переглянь відеоурок про життя і творчість поета
ЦІКАВО!
💥Віртуальна подорож у квартиру поета
💥Віртуальна подорож у квартиру поета
4. Словникова робота.
Запишіть визначення поняття вітаїстичність с.16 та кларнетизм с.19 у зошити.
5. Домашнє завдання: прочитати вірші П. Тичини на с. 21-24.
Сьогодні 5 вересня
Тема 2. Літературний авангард. Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет М. Семенко – сміливий експериментатор («Бажання», «Місто», «Запрошення»)
Підручник ТУТ - с. 10-15
Експериментаторство - це добре чи погано? "Звичайно, добре! - скажете ви. А бути епатажним експериментатором у тоталітарному суспільстві, у часи суворого сталінського режиму, коли над головою кожного інакомислячого висів дамоклів меч? Насмілитися винаходити нові віршові форми, створювати поезію майбутнього і намагатися вижити і вистояти в суспільстві, іноді ціною гірких помилок і необдуманих кроків... Таким сміливцем у літературі 20-30-х років був Михайль Семенко.
1. Перегляньте відеоурок про авангардизм
https://youtu.be/ymnHYrKcVtI
https://youtu.be/ymnHYrKcVtI
Випишіть з підручника поняття "авангардизм" та "футуризм" - с. 10
 |
2. Прочитайте біографічні відомості про М. Семенка на с. 11-12.
3. Перечитайте поезії М.Семенка "«Бажання», «Місто», «Запрошення» - с. 13-15
Створіть колаж/ілюстрацію в авангардистському стилі до одного з віршів М.Семенка або спробуйте створити власний футуристичний вірш.
4. Перевірте себе (надсилати скриншот не потрібно)
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVwQdrWScVZzUvu_2cbgrZZ2l8--eMso-qETjJkDP4XfwG_A/viewform
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVwQdrWScVZzUvu_2cbgrZZ2l8--eMso-qETjJkDP4XfwG_A/viewform
Сьогодні 2 вересня
Тема 1. Вступ. «Розстріляне відродження» Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Поняття «розстріляне відродження»
Підручник ТУТ - с. 4-9
1. Розгляньте таблицю
20–30-ті роки ХХ ст.— час, який міг би стати «золотою добою» українського мистецтва, а перетворився на одну з найтрагічніших сторінок. Саме тоді українське письменство досягло якісно нового, сказати б, європейського рівня, про що свідчить багато факторів. Головний серед них — те, що це вже була література вільна, упевнена в собі, позбавлена малоросійського комплексу меншовартості.
2. Перегляньте відеоурок ВШО
https://youtu.be/T0k1I4UG8aA
+ прочитайте статтю в підручнику на с. 4-9.
https://youtu.be/T0k1I4UG8aA
+ прочитайте статтю в підручнику на с. 4-9.
Які найпомітніші історичні події відбулися в Україні протягом ХХ ст.?
З чим пов’язані зміни в українській літературі ХХ ст. (порівняно з літературою ХІХ ст.)?
Що таке «розстріляне відродження»? Назвіть його представників.
Які ви знаєте літературні угруповання першої половини ХХ ст.?
Які стильові напрями й течії домінували в літературі ХХ ст.?
У чому полягала літературна дискусія 1925–1928 рр.?
3. Виконайте коротку вікторину (скриншот надішліть у вайбер)
Немає коментарів:
Дописати коментар