Пам'ятайте, що ви маєте всі сили, щоб подолати будь-які перешкоди та досягти найвищих вершин.
Підручник "Українська література. О. Авраменко."
Сьогодні 26 травня
Тема 69-70. Підсумковий урок за рік.
Ви подолали довгий шлях до знань і дорослішання.
Сьогодні 22 травня
Тема 68. Контрольна робота № 6 Розділи "Митець і суспільство. Стоїчна українська поезія. Сучасна українська література."
Сьогодні 19 травня
Тема 67. Г. Пагутяк. Оповідання "Потрапити в сад"
Сьогодні 15 травня
Тема 66. Ю Андрухович. Поезія «Астролог», «Пісня мандрівного спудея»
1) виконати вправу "Правда-брехня"
Тема 65. З’ява нового літературного покоління. Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм і тем. Література елітарна і масова. ТЛ: постмодернізм, література елітарна і масова.
Формування сучасного літературного процесу можна простежити з ІІ пол. 80-х рр. ХХ ст. Це був час, коли, відповідно до об’єктивних законів розвитку історичного процесу, почався занепад радянської імперії – тоталітарної держави, основи якої базувались на більшовицькій ідеології. Кульмінацією цих суспільно-історичних змін стало проголошення Україною незалежності у 1991р. Відбувалося становлення держави, молодої за віком, але з міцними демократичними засадами й глибинним національним підґрунтям.
Література цієї доби має складну структуру:
· це був час оновлення творчості письменників-шістдесятників (І.Драч, Д.Павличко, Л.Костенко);
· час появи нових імен митців, що у 60-х рр. ХХ століття лише народилися, а письменницьку діяльність розпочали на хвилі суспільних змін у 90-ті рр. ХХ століття (Ю.Андрухович, О.Забужко, В.Герасим’юк);
· час відновлення імен заборонених у радянський час діячів ХІХ століття (М.Костомаров, П.Куліш, А.Кащенко, М.Аркас);
· доба реабілітації епохи «розстріляного відродження» (М.Хвильовий, Г.Косинка, М.Куліш, В Підмогильний) та письменників-емігрантів (І.Багряний, В.Барка, У.Самчук, представників «Празької школи»), чия творчість хоч, здавалось, прийшла до читача із великим запізненням, дала потужний поштовх розвитку національної ідеї.
Історичні обставини кінця ХХ ст. | 1986 – події на Чорнобильській АЕС 1991 – розпад СРСР та проголошення 24 серпня державної незалежності України. Участь митців слова у розгортанні боротьби за національно-культурне відродження. Скасування штучних зовнішніх обмежень у розвитку культури та мистецтва. |
Поділ письменників ІІ пол. ХХ ст. за літературними поколіннями та стильовими пріоритетами | Покоління «шістдесятників» - В.Шевчук, В.Яворівський, І.Драч. Покоління «сімдесятників» - С.Майданська, Н.Білоцерківець, Л.Таран, М.Шевченко. Покоління «вісімдесятників» - Ю.Винничук, Ю.Андрухович, В.Неборак, О.Ірванець. Покоління «дев’ятдесятників» - Т.Прохасько, І.Андрусяк, Р.Кухарук, С.Жадан. Покоління «двотисячників» - Н.Снадянко, Л.Дереш, Т.Малярчук, І.Карпа, Т.Антипович, С.Жадан. |
Жанри | Публіцистика, есе, мемуари, коментарі, трактати, історична фантастика, бульварний роман, роман-памфлет, сага у новелах тощо. |
У літературознавстві період, що почався від 80-х – 90-х рр. ХХ століття, прийнято називати постмодернізмом.
- культ незалежної особистості;
- потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого;
- прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій;
- бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;
- використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, неправдивості, протиприродності панівного в реальності способу життя;
- зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін.; у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо);
- суміш багатьох традиційних жанрових різновидів;
- сюжети творів — це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох;
- запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному, мовному рівнях;
- як правило, у постмодерністському творі присутній образ оповідача;
- іронічність та пародійність.
Сьогодні 8 травня
Тема 64. Вірш «Крізь сотні сумніві я йду до тебе…» – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці. Стан активної позиції ліричного героя в поезії «Господи, гніву пречистого…Екзистенційна проблема вибору, віра в себе
Визначальні риси екзистенціалізму:
— на перше місце висуваються категорії абсурдності буття страху, відчаю, самотності, страждання, смерті;
— особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому "іншому", адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали;
— поняття відчуженості й абсурдності є взаємопов'язаними та взаємозумовленими в літературних творах екзистенціалістів;
— вищу життєву цінність екзистенціалісти вбачають у свободі особистості;
— існування людини тлумачиться як драма свободи;
— найчастіше в художніх творах застосовується прийом розповіді від першої особи.
Друг В. Стуса, письменник Ю. Покальчук так оцінював його особистість і творчість: «У Василя Стуса найбільшим злочином було те, що він був українцем, просто справжнім українцем; любив свою мову, свою землю, свою культуру і хотів бачити Україну нормальною українською землею, а не витоптаним полем. Поезія Василя Стуса виходить далеко за межі того експериментального бунтарства, часто дилетантської, показової інтелектуалізації вірша, що були притаманні творам багатьох його ровесників.
Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення — ось шлях його поезії».
У цьому ми можемо переконатися на прикладі поетових творів.
добро і правдо віку. Через сто
зневір. Моя душа, запрагла неба,
в буремнім леті держить путь на стовп
високого вогню, що осіянний
одним твоїм бажанням. Аж туди,
де не лягали ще людські сліди,
з щовба на щовб, аж поза смертні хлані
людських дерзань, за чорну порожнечу,
де вже нема ні щастя, ні біди.
І врочить порив: не спиняйся, йди,
То — шлях правдивий. Ти — його предтеча.
ХЛАНЬ, діал. Безодня.
ЩОВБ, діал. Шпиль гори; прямовисна скеля.
ДЕРЗАТИ, уроч. 1. Сміливо прагнути до чого-небудь величного, нового; діяти сміливо, рішуче.
Художні засоби: епітети (буремний лет; високий вогонь; людські сліди; смертні хлані; людські дерзання; чорна порожнеча; шлях правдивий); метафори (душа запрагла неба; душа держить путь на стовп); риторичне звертання (я йду до тебе, добро і правдо віку); гіпербола ( крізь сотні сумнівів…, через сто зневір) ; алітерація звуків Р, С, Щ .
благаю — не май за зле.
Де не стоятиму — вистою.
Спасибі за те, що мале
людське життя, хоч надією
довжу його в віки.
Думою тугу розвіюю,
щоб був я завжди такий,
яким мене мати вродила
і благословила в світи.
І добре, що не зуміла
мене від біди вберегти.
Художні засоби: епітети (гнів пречистий; мале людське життя); риторичне звертання (Господи); метафори (думою тугу розвіюю; надiєю довжу його в вiки).
Сьогодні 5 травня
3. Мотиви лірики Василя Стуса
Сьогодні 28 квітня, 1 травня
-Які враження від вірша? Чому автор не використала жодного розділового знака?
Сьогодні 24 квітня
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах.
Тематичний різновид жанру: історичний (за визначенням самої поетеси) роман у віршах із елементами філософського.
Напрям: модернізм.
Течія: неоромантизм.
Тема: доля легендарної української дівчини-поетеси на тлі історичних подій середини XVII ст. — часів Хмельниччини.
Ідея: утвердження думки про невмирущість пісні, народу; возвеличення кохання як найсвітлішого людського почуття; уславлення патріотизму як самовідданого служіння батьківщині; осуд "дрібних" душ, нездатних піднятися до величі геніїв у їхній любові до Батьківщини, у коханні.
Мотив: "вірність і зрада", "геній і маса", "романтики й прагматики", "складна доля України", "історична несправедливість", "роль митця в суспільстві".
Проблематика: любові й зради; патріотизму й пристосуванства; митця і народу; свободи творчості; причин утрати української державності; родинних стосунків; батьків і дітей; виховання; служіння народові.
Головні герої та їх образи: людей:
Маруся Чурай — дівчина-поетеса, людина великої душі й максималістка в коханні;
мати Марусі — горда, тверда жінка;
Гордій Чурай — батько Марусі, патріот, повішений у Варшаві;
Іван Іскра — закоханий у Марусю козак-патріот, полковий обозний;
Грицько Бобренко — випадково отруєний коханий Марусі;
мати Грицька;
Галя Вишняківна — потенційна наречена Грицька, обмежена дівка;
мати Галі;
Богдан Хмельницький;
Мартин Пушкар — полтавський полковник;
Лесько Черкес — козак-патріот;
Семен Горбань — війт;
дяк-філософ, із яким Маруся йде на прощу;
дід-запорожець;
природи: весна, сонце, кінь; предметів і явищ: неопалима купина; суд; шибениця; універсал; землянка; лавра; пожежа; пісня.
Символічні образи:
неопалима купина (символ незнищенного, вічного);
Гомер (символ творця й водночас історіографа нації);
пісня (символ народної душі, краси, пам'яті);
мандрівний дяк (символ віри, книжної культури);
Маруся Чурай (символ народного генія, фольклорної культури, пісні, людини високого лету, максималістки);
Іван Іскра, Гордій Чурай (символ відданості, патріотизму);
Богдан Хмельницький (символ справедливості й мудрості).
Час подій: середина XVII століття.
Місце подій: Полтава, Київ.
Композиція: твір містить дев'ять розділів, у яких розвивається дві сюжетні лінії — 1) кохання Марусі та Грицька й 2) боротьби українського народу проти польських завойовників.
Сюжет: І розділ "Якби знайшлась неопалима купина": пожежа в Полтаві 1658р. дощенту знищила всі папери, у тому числі й судові, з яких би можна було щось дізнатися про суд над Марусею Чурай (пролог) — початок суду над Марусею, яку звинувачують в отруєнні Грицька Бобренка (зав'язка 1) — Маруся не захищає себе — виступають свідки — на захист Марусі стають полтавський полковник Мартин Пушкар, Іван Іскра — Марусі виносять смертний вирок.
II розділ "Полтавський полк виходить на зорі": полтавський полк виходить у похід (зав'язка 2), звучать Марусині пісні — відтворення суворої дійсності Хмельниччини.
III розділ "Сповідь": перебування Марусі у в'язниці, під час якого дівчина осмислює своє життя на тлі усвідомлення того, що її смерть дуже близько — спогади й роздуми про дитинство, велике (яке слугувало для неї зразком) кохання батька Гордія Чурая (забитого ляхами) й матері, стосунки в їх сім'ї — спогади й роздуми про дитинство Грицька, його родину та стосунки в ній — спогади про своє кохання з Грицем, роздуми про душу Грицька та його зраду з Галею Вишняківною — спогади про те, як сталося насправді отруєння — вирок суду "стратити" — Марусю виводять на страту.
IV розділ "Гінець від гетьмана": Іван Іскра, який кохає Марусю, зі всіх сил мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб повідомити того про суд над Марусею — зустріч із Хмельницьким — гетьман універсалом скасовує вирок суду.
V розділ "Страта": Марусю ведуть на страту — вона байдужа до всього, що відбувається, фактично, вона сама винесла собі вирок і духовно вже не в цьому світі (кульмінація 1) — змалювання образів полтавців, які по-різному ставляться до страти Марусі — одна з жінок спеціально веде дітей, щоб показати страту, не усвідомлюючи, що хоче показати смерть великої людини — в останній момент Іскра з'являється з універсалом (розв'язка 1) — Маруся не розуміє, чому її не стратили.
VI розділ "Проща": Маруся живе, ледь жевріючи — похід на прощу до Києва — зустріч із мандрівним дяком-філософом — розповіді дяка про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького (який сплюндрував Україну, хоча був нащадком великого Байди Вишневецького) — картини зруйнованої України — думки Марусі про історію своєї землі.
VII розділ "Дідова балка": Іван Іскра з Марусею відвідують старого запорожця діда Галерника (який колись 20 років був у турецькому полоні, а після звільнення оселився під Полтавою й займається різьбярством), щоб попередити про наступ ворожих військ — дід не бажає полишити свою вбогу хатину.
VIII розділ "Облога Полтави": облога Полтави, яка вже триває 4 тижні (кульмінація 2) — Іван Іскра відвідує хвору й самотню Марусю (мати її померла) — пропонує одружитися — Маруся відмовляє йому.
IX розділ "Весна, і смерть, і світле воскресіння": Маруся прощається з Іскрою — чекає на свою смерть — облога Полтави знята (розв'язка 2), життя повертається — повз вікна Марусі проходять козаки, співаючи її пісень (епілог 2) — здалеку лине пісня "Ой не ходи, Грицю", яку співають дівчата — Маруся благально просить ще зачекати співати цю пісню, таки вона ж бо ще жива (епілог 1).
Сьогодні 17 квітня
Сьогодні 14 квітня
Сьогодні 10 квітня
«Страшні слова, коли вони мовчать…»
Сьогодні 7 квітня
Сьогодні 3 квітня
Сьогодні 31 березня
Сьогодні 20 березня
https://quizlet.com/594606760/flashcards?funnelUUID=b8172ed7-86dd-480b-94df-e9609132b17d
Сьогодні 17 березня
Сьогодні 13 березня
https://wordwall.net/play/88364/090/363
Сьогодні 10 березня
❗Створіть “Асоціативні ряди” до слів сонце, соняшник.
Рід: інтимна лірика.
Жанр: ліричний вірш (пісня).
Напрям, течія: модернізм, неоромантизм.
Провідний мотив, мотиви: дорога, як осмислення людської долі, зітканої з контрастів.
Тема: роздуми про долю людини, про те, що для неї найдорожче; це вияв любові до рідної матері, яка своїми руками вишила синові сорочку червоними і чорними нитками: вона стала ліричному герою й оберегом на все життя, і нагадуванням про рідну домівку.
Ідея: заклик не забувати своє коріння, батьків, те, що є основою життя.
Паспорт твору "Я стужився, мила, за тобою.."
Сьогодні 3 березня
Сьогодні 27 лютого
Сьогодні 24 лютого
- Велич «маленької» людини.
- Проблеми історичної національної пам’яті.
- Оспівування краси людських почуттів, величі кохання.
- Возвеличення родинних і національних цінностей.
- Утвердження людської й національної гідності.
- Тема війни.
- «Сільська» тема.
Сьогодні 20 лютого
Сьогодні 17 лютого
Сьогодні 13 лютого
Лірика | Пафос |
Реалістично виписані дитячі враження від навколишнього світу, картини сільського життя, хлопчачі радощі і жалі, розповіді про людей, що оточували хлопчика | Філософське осмислення всього побаченого і пройденого людиною, чиє життя вже повечоріло, на чиєму шляху були і радості творення, і жалі невдач. |
Сашко-оповідач | Автор-оповідач |
Спостережливий, наділений почуттям прекрасного; має добру пам’ять, чутливе серце; любить природу; цінує батька за працьовитість; ніжний, людяний, добрий; використовує в мові влучне, гостре слово; розуміє такт | Шанує волелюбні риси своїх батьків; розуміє такт і шанобливість; схиляє голову перед працьовитими батьками і односельцями, для яких праця не тільки обов’язок, а й духовна потреба; людяний, добрий, не втратив «щастя бачити ... зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах» |
Сьогодні 10 лютого
Сьогодні 6 лютого
4. Огляд "Щоденника О.Довженка
або аудіокнига https://youtu.be/nzHGHBDbD3s?si=oVSNbUs0ZXuw30-t
+ матеріал підручника с.168-171
Сьогодні 3 лютого
Сьогодні 30 січня
Роботу надсилайте у вайбер в особисті повідомлення.
Усім творчого натхнення.
Дайте відповіді на запитання замість героїв.
Сьогодні 23 січня
Скласти тест/вікторину/ кросворд про героїв роману.
Родина Сірків, майор Медвин. Символіка роману
Сьогодні 16 січня
https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82544/
Сьогодні 13 січня
5. Читання уривку поеми на с. 145-150.
- 1. Добро і зло в житті та душі (за новелою М.Хвильового "Я (Романтика)"
- 2. Маргінальний образ українського інтелігента в романі В.Підмогильного "Місто"
- 3. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння, у комедії М.Куліша "Мина Мазайло"
- 4. Романтика пригод та праця кіномитців в романі Ю.Яновського "Майстер корабля"
- 5. Власна гумореска (усмішка) в стилі Остапа Вишні
Оцінювання- творчість 12 балів, грамотність - 12 балів.
Дійові особи | Позиції до українізації | Ставлення до української мови | Герої за поглядами |
Мина Мазайло | робить опір українізації | відмовляється від української мови | манкурт, нігіліст |
Мокій | наївний,вірить в українізацію,розпочату більшовиками | вивчає і пропагує українську мову | має певні риси патріота |
Тьотя Мотя | вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться | українську мову вважає «австріяцькою видумкою» | шовіністка |
Дядько Тарас | вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити | вболіває, але не хоче вносити нічого нового | націоналіст |
Українізація
Мина Мазайло
Мокій Мазайло
2. З історії створення п'єси.
Запишіть визначення
Тема 20. Образ українського інтелігента Степана Радченка в романі «Місто». Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому
Тема 19. Світовий мотив підкорення міста в романі В.Підмогильного «Місто». Зображення «цілісної» людини: у єдності біологічного, духовного, соціального.
ТЛ: урбаністичний роман
Свій задум В. Підмогильний пояснив так:
«Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній».
Перегляньте урок онлайн. Мотив підкорення міста в романі "Місто" В.Підмогильного
Домашнє завдання: читати "Майстер корабля"
Скорочено https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82515/
2. Перегляньте розповідь про Ю.Яновського та його
Прослухайте біографічні відомості про автора у відео ( з 4.45 сек) + підручник с. 45-46
4. Новела "Я (Романтика)" - с. 50-63
Наприклад: Велич гір може асоціюватися з високими ідеалами, а тихий подих вітру – із зародженням ніжного почуття.
Запропоновані рими
Виразне читання творів поетів 20-30-х рр. ХХ ст. : Павла Тичини, Євгена Плужника, Максима Рильського.
1. "Пам'яті тридцяти..." (1918)
У творі існує два виміри: очікування чогось прекрасного, що є ремінісценцією на обряд вінчання, як інтерпретує його Андрій Ніковський, і реальний, що є розчаруванням - «він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образа ... дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі...».
Ці два простори будуються на змістових антонімах «наречена» - «горобина ніч».
Побоювання були не безпідставними. Всі, хто чекав революцію, як наречену, жахнулись, спостерігаючи, скільки нещасть, розбитих людських доль, скільки крові й смертей принесла вона.
ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм (повторення), кларнетизм.
🌈Вірш "Арфами, арфами..." (1914)
Прослухайте пісню https://youtu.be/xSDkNsT57bc
Прослухайте пісню https://youtu.be/E0fEhMCVMv4
Прослухайте пісню https://youtu.be/Aa8BLFqYaRE
На допомогу https://suno.com/
Відповідь шукатимемо сьогодні на уроці.
💥Віртуальна подорож у квартиру поета
https://youtu.be/ymnHYrKcVtI
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVwQdrWScVZzUvu_2cbgrZZ2l8--eMso-qETjJkDP4XfwG_A/viewform
20–30-ті роки ХХ ст.— час, який міг би стати «золотою добою» українського мистецтва, а перетворився на одну з найтрагічніших сторінок. Саме тоді українське письменство досягло якісно нового, сказати б, європейського рівня, про що свідчить багато факторів. Головний серед них — те, що це вже була література вільна, упевнена в собі, позбавлена малоросійського комплексу меншовартості.
https://youtu.be/T0k1I4UG8aA
+ прочитайте статтю в підручнику на с. 4-9.





.jpg)


.jpg)



.jpg)











Немає коментарів:
Дописати коментар