Вітаю вас, любі одинадцятикласники!
Пам'ятайте, що ви маєте всі сили, щоб подолати будь-які перешкоди та досягти найвищих вершин.
Посилання на онлайн урок
Підручник "Українська література. О. Авраменко."
Підручник "Українська література. О. Авраменко."
Домашні завдання надсилати у вайбер.
Онлайн-курс «Лайфхаки з української літератури»
Корисний сайт для підготовки до НМТ/ЗНО
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 22 жовтня
Офлайн урок
Тема 15. Модерний сюжет роману «Майстер корабля»
Домашнє завдання: читати "Майстер корабля"
Скорочено https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82515/
Стислий переказ https://osvita.ua/test/training/skorocheni-tvory/82517/
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 19 жовтня
Офлайн урок
Тема 14. Юрій Яновський, творча біографія письменника. Романтичність світовідчуття Ю. Яновського. Новаторство художньої форми.
«Йому властивий піднесений романтичний тон вічної молодості, любові, доцільної праці і мудрості людської. Ці мотиви є основними і визначальними в усій його творчості»,— пише літературознавець Гр. Костюк про Ю. Яновського, письменника, із творчістю якого ми розпочинаємо знайомство. Він — один із тих, чиї «романтичні крила» були підрізані тоталітарним режимом, але справжні художні здобутки, які митець устиг створити, стали окрасою української літератури.
Як формувалися його мистецькі погляди та переконання?
Що дало сили вижити, вистояти в умовах цькувань, переслідувань, тотального контролю, жорстокої цензури?
2. Перегляньте розповідь про Ю.Яновського та його
творчість2. Перегляньте розповідь про Ю.Яновського та його
+ опрацюйте у підручнику статтю с.64-66
3. Перегляньте урок онлайн
Пригадай теорію літератури
Український романтизм (фр. romantisme ) — ідейний рух у літературі, наукі та мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості та посилене вивчення історичного минулого (історизм), іноді втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле чи й у фантастику.
Неоромантизм (від грецьк. veog — молодий, новий і фр. romantisme ) — умовне назва естетичних тенденцій, що виникли у світовій культурі, зокрема в літературі, живописі та музиці, на межі ХІХ-ХХ століть. Течія раннього модернізму.
Роман (фр. roman — «романський») — літературний жанр, великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, в якому широко охоплені життєві події, що глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.
Роман мариністичний – роман на морську тематику.
Роман автобіографічний — жанровий різновид роману, в якому головним персонажем виступає сам автор, а події, вміщені у фабулі, — достеменні події з його життя.
4. Складіть письмово паспорт твору (рік написання, напрям, течія, рід, жанр, тема, ідея, головна думка, композиція та сюжет, герої та їх прототипи).
Надішліть вчителю на перевірку.
5. Домашнє завдання: с. 74-84, прочитати уривки роману.
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 12 жовтня
Онлайн урок об 11.00
Тема 13. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)» Проблема внутрішнього роздвоєння
1. Робота над уривками з коментуванням
Слайди 10-15 презентації
2. Система образів
Я. Цитати: «бандит»; «інсургент» (повстанець); «чекіст, але… і людина»; «м’ятежний син»; «Я справжній комунар. Будуть сотні розстрілів»; «Я смакував: всіх їх через 2 години не буде!»; «Схопили нарешті і другий кінець моєї душі»; «Нікому, ніколи й нічого не говорити, як розкололося моє власне Я»; «Так, це були неможливі хвилини. Це була мука. Але я вже знав, як я зроблю… Я мушу бути послідовним!»;
Доктор Тагабат. Цитати: «сторож моєї душі», «вірний пес революції», «зла воля», «хазяїн», «перед ним погляд скрадається», «Так якого ви чорта не робите месію з ЧК?», «Зумій розправитись і з “мамою”, як зумів розправитись з іншими», «Цей доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця, це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт. І я, главковерх чорного трибуналу комуни — нікчема в його руках, яка віддалася на волю хижої стихії» та ін.
Дегенерат. Цитати: «трохи безумні очі», «низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс», «нагадує каторжника», «незмінимий вартовий», «Ми часто ухилялися доглядати розстріли. Але він дегенерат, завше був солдатом революції і тільки тоді йшов із поля, коли танули димки й закопували розстріляних» та ін.
Андрюша. Цитати: «Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в чека, проти його кволої волі. І Андрюша, цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатися під темною постановою — “розстрілять”, завше мнеться», «ставить… незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвостик», «нервово переходить з місця на місце і все поривається щось сказати. …Хоче сказати, що так не чесно, що так комунари не роблять, що це — вакханалія…», «наївно-печально каже: …Одпусти мене!.. на фронт. Я більше не можу!», «Він мені віддає “своє право” купатися в калюжах крові?» та ін.
Мати (Це ще «один кінець душі» головного героя, його «я», якого він немилосердно позбувається.) Цитати: «Воістину моя мати — втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати — наївність, тиха зажура і добрість безмежна…»; «її м’ятежний син у безкінечних походах-битвах», «зовсім замучив себе», «в її очах стоять дві хрустальні росинки», «її милу голову з нальотом сріблястої сивини», «прекрасним печальним образом» та ін.
3. Складання паспорту твору в зошит
4. Підсумок уроку
— Чим страшнний фанатизм?
— Чим страшнний фанатизм?
— Які моральні уроки новели М. Хвильового «Я (Романтика)»?
— Мене вразило…
— Я думаю, що цей твір у наш час…
5. Домашнє завдання: тестування
https://forms.gle/NQAkpfBZrQJKcmdC6
https://forms.gle/NQAkpfBZrQJKcmdC6
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 12 жовтня
Онлайн урок об 11.20
Тема 12. Микола Хвильовий, життєвий і творчий шлях письменника. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та душі. Проблема внутрішнього роздвоєння
Підручник
Микола Хвильовий (Фітільов)
Прослухайте біографічні відомості про автора у відео ( з 4.45 сек) + підручник с. 45-46
Прослухайте біографічні відомості про автора у відео ( з 4.45 сек) + підручник с. 45-46
4. Новела "Я (Романтика)" - с. 50-63
Присвята “Цвітові яблуні” М. Коцюбинського.
Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Психологічна новела є своєрідною стенограмою психологічних станів ліричного героя, його почуттів і настроїв.
Пояснення назви новели
Сама назва сигналізує про два смислові пласти тексту: «Я у центрі уваги перебуває світ оповідача, «Романтика»― романтичне осмислення буття та його проблем. «Я» означає «мій власний, відмінний від інших світ», а друга назва уточнює простір цього внутрішнього світу. Ним виявляється «романтика», яка в результаті зводиться до трагедії людської особистості. Вона, засліплена ідеологічною ілюзією, втрачає ґрунт під ногами й переступає через Божий і людський закон.
Сюжет Громадянська війна 1918-1921 "Помешкання наше - фантастичний палац: це будинок розстріляного шляхтича. Химерні портьєри, древні візерунки, портрети княжої фамілії." Це новий синедріон, це чорний трибунал комуни." " Тут засідає садизм"
Композиція твору: Пролог, у якому автор вводить читача у складний психологічно-настроєвий світ новели.
* Три частини, у яких відтворено три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани ліричного героя.
Кульмінація твору – сцена, що відбувається в кімнаті, де засідає «чорний трибунал», коли до зали заводять черниць, серед яких оповідач бачить свою матір.
5. Домашнє завдання: читати новелу на с. 51-63.
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 8 жовтня
Офлайн урок
Тема 11. Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Зв’язок із поезією.
1. Перегляньте відеоурок про прозу 20-30-х років.
Прагнучи модернізувати життя української нації, творити нову «пролетарську» літературу, прозаїки, як і поети, проголосили розрив із традицією. Тому стали популярними модерністські стильові течії: футуризм, неоромантизм, імпресіонізм, експресіонізм та ін.
Це було відродження, розквіт української літератури 1920-х років.А на початку 30-х почалося переслідування всякої вільної думки — від морального до фізичного знищення. І це переросло у величезну трагедію не лише української літератури, а й усієї української нації.
2. Розгляньте таблицю, випишіть стильові напрямки прози та жанрове розмаїття.
Відповідно до тематичного наповнення формуються й стильові течії, які умовно ми можемо згрупувати так:
- неоромантизм
- неореалізм
- експресіонізм
- імпресіонізм
- символізм
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 5 жовтня
Офлайн урок
Тема 10. Контрольна робота №1. Поетична творчість М. Семенка, П.Тичини, Є. Плужника, М. Рильського. Комбіновані завдання
Виконайте завдання контрольної роботи
КР№1. "Розстріляне відродження". Літературний авангард. "Київські неокласики"
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 1 жовтня
Онлайн урок о 10.35
Тема 9. Урок виразного читання поезій Тичини, Плужника, Рильського
"Слово — це не просто інформація, це енергія. А поетичне слово — це концентрована енергія. Чому один і той самий вірш, прочитаний різними людьми, викликає різні емоції? Секрет у виразному читанні. Сьогодні ми станемо не лише слухачами, а й режисерами та виконавцями: навчимося "озвучувати" внутрішній світ трьох великих майстрів — Тичини, Плужника та Рильського, розкриваючи красу їхньої лірики."
1. Розминка.
💜Доберіть асоціації до кожного із авторів, яких ми вивчали.
Наприклад, поєднайте, про кого ця інформація?
П. Тичина неокласицизм
Є. Плужник "Розстріляне відродження"
М. Рильський кларнетизм
💜 Впізнай вірш по емодзі
1)
2. Декламування /виразне читання.
Дихання. Навчіться брати дихання між логічними частинами речення, а не де доведеться. Дихайте діафрагмою — це забезпечує опору голосу.
Пауза. Пауза — це "тиша, наповнена змістом". Вона важливіша за інтонацію. Використовуйте її для розділення думок і створення напруги.
Логічний наголос. Завжди виділяйте голосом одне ключове слово, яке несе основну інформацію в реченні.
Темп і ритм. Не читайте монотонно. Грайтеся темпом: ліричні описи — повільно, діалоги чи рішучі заклики — швидше. Ритм вірша — це його серцебиття, не ламайте його, але й не перетворюйте на бездушне "бум-бум".
3. Читацький практикум
Виразне читання творів поетів 20-30-х рр. ХХ ст.: Павла Тичини, Євгена Плужника, Максима Рильського.
Виразне читання творів поетів 20-30-х рр. ХХ ст.: Павла Тичини, Євгена Плужника, Максима Рильського.
4. Підсумок-рецензування
Рецензування: Після кожного виступу інші учні виступають у ролі "рецензентів", оцінюючи виконання за критеріями (нижче).
Критерій оцінювання
Максимальний бал
Техніка мовлення (дикція, правильність пауз) - 3 бали
Емоційність та образність (передача настрою) - 4 бали
Розуміння тексту (точність логічних наголосів) - 3 бали
Загальне враження (артистизм, контакт із аудиторією) - 2 бали
5. Домашнє завдання: виконати тестування
https://forms.gle/GKuTpx9qDgKWWUvz9
Підготуватися до контрольної роботи
https://forms.gle/GKuTpx9qDgKWWUvz9
Підготуватися до контрольної роботи
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 28 вересня
Онлайн урок об 11.20
Тема 8. Різногранний творчий шлях Максима Рильського. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в поезії «Солодкий світ». Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики
Поет-неокласик, перекладач, публіцист, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець, літературознавець, мовознавець; Максим Золоте Серце (так поета називали друзі).
Один із «найбільш справжніх, органічних поетів нашого століття» (Є. Маланюк).
1. Прочитайте про поета на с. 37-38
Риси творчості:
лаконізм і ліризм вислову;
гнучкість образів;
яскравість епітетів;
досконалість поетичної форми;
витонченість почуттів;
універсалізм художнього мислення, культурологічна масштабність;
ключові теми: взаємин людини і природи, культурологічні мотиви, патріотична лірика;
розмаїття строф і худ.форм: дистихи, терцети, катрени, секстини, нони, децими, класичний сонет, олександрійський вірш тощо.
«Три цвітіння»:
«Неокласичний» період («перше цвітіння»): вірш «Молюсь і вірю…»;
Воєнні роки – «друге цвітіння»: поема-ораторія «Слово про рідну матір»;
«Третє цвітіння» (к. 50–60-ті рр.; період хрущовської відлиги): вірші «Троянди й виноград», «Мова», «Рідна мова» й ін.
2. Перегляньте урок онлайн про творчість М.Рильського
3. Поезія "У теплі дні збирання винограду" (1922)
У теплі дні збирання винограду
ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.
І він спитав: – Яку б найти принаду,
Щоб привернуть тео рук моїх?
Вона ж йому: – Світи щодня лампаду
Кіпріді добрій. – Підняла батіг,
Гукнула свіжо й весело на мулів,
І чутно уші правий з них прищулив,
І знявся пил, немов рожевий дим.
І він потягся, як дитина, радо
І мовив: – Добре бути молодим
У теплі дні збирання винограду.
💦Аналіз вірша
Рід: інтимно-філософська лірика
Жанр: сонет
Тема: зображення зародження кохання чоловіка та юної дівчини
Головна думка: кохання найбільше пов'язане з молодістю, тому, коли юність минає, важко закохатись знову так безтурботно
Ідея: возвеличення почуття кохання, яке знаходить людину в усі часи – і в молодості, і в зрілості
Сонет (sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається
з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування:
абаб, абаб, ввд, еед.
Художні засоби:
Епітети: теплі дні, на мулах нешвидких, із ясного саду, кіпріді добрій, рожевий дим.
Порівняння: ясна, як сад, і радісна, як сміх; знявся пил, немов рожевий дим; він потягся, як дитина
Метафори: світи щодня лампаду, Кіпріді добрій; гукнула свіжо й весело на мулів
Повторення: ясного, ясна.
4. Поезія “Солодкий світ” (1919)
Солодкий світ! Простір блакитно-білий
І сонце — золотий небесний квіт.
Благословляє дух ширококрилий
Солодкий світ.
Узори надвесняних тонких віт,
Твій погляд, ніби пролісок несмілий,
Немов трава, що зеленить граніт,
Неначе спогад нерозумно-милий…
Солодкий світ.
Чи янголи нам свічі засвітили
По довгих муках безсердечних літ,
Чи ми самі прозріли й зрозуміли
Солодкий світ?
Аналіз вірша
Збірка – «Синя далечінь»
Жанр: рондель
Вид лірики: інтимна лірика
Тема твору: Зображення захоплених почуттів ліричного героя.
Ідея: Кохання дає змогу побачити світ у всіх його барвах і у всій красі.
Основна думка: Кохання дає можливість осмислити і відчкти світ в повній.
Захоплення красою й величчю світу — провідний мотив вірша “Солодкий світ”.
Рондель - закінчений вірш із 13 рядків, поділених на три строфи. У двох по чотири рядки, у третій — п'ять.
Художні засоби
Практичне завдання: підкреслити художні засоби за кольорами
5. Домашнє завдання: підготуватися до уроку виразного читання віршів напам'ять (хто ще не здавав)
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 24 вересня
Офлайн урок
Тема 7. «Київські неокласики». Творче кредо групи, орієнтація на традицію, класичну форму вірша.
Прочитайте!
У 20-х рр. ХХст. у Києві декілька молодих поетів об'єдналися в групу, що протиставляла себе поетичному експериментаторству футуристів і пролетарському мистецтву. Це угруповання відоме як "київські неокласики" (або "п'ятірне гроно"). До нього належали Микола Зеров (лідер), Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло-Драй Хмара, Юрій Клен (Освальд Бургардт).
Неокласицизм (від гр. neos — молодий та лат. classicus — зразковий) — течія в літературі й мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем та сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст. До групи українських неокласиків у 20-х роках ХХ ст. належали М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Филипович, Ю. Клен (Бургарт). Вони відмежовувалися від «пролетарської культури», прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.
Те, що «неокласики» брали за взірець античне мистецтво, представникам влади здалося невизнанням радянської дійсності, тому майже всі вони були репресовані, покарані тією чи іншою
мірою.
«Неокласики» не були організаційно оформлені й не виступали зі своїми ідейно-естетичними маніфестами.
Михайло Драй-Хмара в сонеті «Лебеді» назвав «неокласиків» «гроном п'ятірним нездоланих співців».
Ознаки:
☝«аристократизм духу», протистояння духовній варваризації суспільства;
☝орієнтація на довершену культуру поетичного мислення й дисципліну поетичного мовлення;
☝тяжіння до гармонії між раціональною сферою та почуттями;
☝захоплення досконалістю античної лірики, літератури відродження та класицизму, філігранністю творів французьких «парнасців»;
☝переважання вишуканих форм (сонет, рондель, віртуозна ритміка)
Домашн завдання: опрацювати урок ВШО про київських неокласиків.
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 21 вересня
Офлайн урок
Тема 6. Євген Плужник. Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики: «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах.!..»
Підручник ТУТ - с. 29-34
«Неголосного» за життя, приреченого сталінщиною на посмертне забуття, не відомого широкій публіці і в наступні часи, Є. Плужника сьогодні визнано одним з найвизначніших українських поетів ХХ ст.
Плужник — поет щирого гуманістичного болю і суму над долею безневинних жертв, поет чесної й глибокої рефлексії, незрівняний майстер лаконічного, сповненого тонкої і гострої думки, нескінченно багатого в інтонаційному розумінні ліричного вірша — таким увійшов у духовний світ естетично чутливого читача»,— так високо оцінено творчий доробок та особистість поета в «Історії української літератури ХХ століття».
1. Перегляньте відеоурок колеги або прочитайте статтю в підручнику на с. 29-31
Запишіть назви збірок, які він написав.
2. Теорія літератури (запишіть)
Ліричний герой — в літературознавстві умовне поняття, що визначає носія прагнень, думок та почуттів, виражених у ліричному творі. Ліричний герой не завжди тотожний авторові, бо втілює в собі естетичні ідеали не тільки поета, а й певної доби, людської спільноти. Термін вживається стосовно поезії та ліричної прози.
«Великий поет, кажучи про самого себе, про своє я, говорить про загальне — про людство, бо в його натурі лежить усе, чим живе людство. І тому в його смутку кожен пізнає свій смуток. У його душі кожен пізнає свою і бачить у ньому не тільки поета, а й людину, брата свого по людству». (В. Бєлінський)
Іноді ліричне «Я» у вірші виражає душевну сутність оповідача, а не самого автора.
3. Поезія "Вчись у природи творчого спокою" (1927) - с. 31
🌍Прочитайте вірш
Вчись у природи творчого спокою
В дні вересневі. Мудро на землі,
Як від озер, порослих осокою,
Кудись на південь линуть журавлі.
Вір і наслідуй. Учневі негоже
Не шанувати визнаних взірців,
Бо хто ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити з манівців?
🌍 Аналізуємо поезію
— До чого закликає автор у поезії?
— Чому саме природа є взірцем для наслідування?
— Які філософські роздуми викликає поезія?
— Що надає творові змальований пейзаж?
Рік написання: 1927
Літературний рід: лірика (пейзажно-філософська)
Жанр: вірш
Напрям: неокласицизм
Тема: возвеличення краси природи і гармонії людської душі, внутрішньої урівноваженості і зрілості людини
Ідея: заклик шанувати природу
Провідний мотив: гармонія людини й природи.
Римування: перехресне
Художні засоби: епітети (визнаних взірців, творчого спокою); порівняння (як від озер, порослих осокою); інверсія (дні вересневі); риторичні запитання (хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців?)
Образи-символи:
журавлі символізують мудрість, адже вони живуть у гармонії з природою, прислухаються до неї.
осінь - велична в пору дозрівання осінь символізує у вірші стан духовної зрілості людини.
4. Поезія "Ніч... а човен-як срібний птах!.." (1933) - с. 32-33
🌍Прочитайте вірш
Ніч... а човен — як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
...Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи...
І внизу, і вгорі глибини...
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
🌍 Аналізуємо поезію
— Які почуття передає автор у поезії?
— Яким постає перед нами його ліричний герой?
— Назвіть образи-символи, поясніть їхнє значення.
Рік написання: 1933
Рід літератури: лірика (філософсько-пейзажна)
Напрям: романтизм
Тема: зображення чарівної картини місячної ночі над рікою.
Ідея: висвітлення гармонійного поєднання різних вимірів, граней буття, мікрокосму і макрокосму.
Провідний мотив: захоплення красою Всесвіту.
Римування: перехресне
Художні засоби: риторичне звертання (Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!; О, який же прекрасний ти, Світе єдиний); епітети (срібний птах, по сяйних світах); порівняння (човен-як срібний птах); метафори (горять свiти); інверсія (свiте єдиний); риторичні оклики.
Образи-символи: світ, човен, серце, птах.
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 17 вересня
Онлайн урок о 10.35.
Тема 5. Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну («Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).
Підручник ТУТ - с. 24-28
В поколіннях
я озвуся,—
не згорю
і не загасну,—
мов огні електробуду…
І в майбутню
пору ясну
в пісні знов явлюся.
Й буду —
в людях жити буду.
Так писав Павло Тичина, вірячи «в майбутню пору ясну» і в те, що його поезія будитиме в людях найкраще — людяність, любов до життя, одне до одного, захоплення природою. І це його передбачення виправдалося. Разом із тим, трагічна творча доля поета — це уособлення трагедії всієї української інтелігенції, задавленої, знищеної морально і фізично тоталітарним режимом.
В часи 1920-х років П. Тичина показав себе справжнім патріотом України. Про це сьогоднішні твори.
1. "Пам'яті тридцяти..." (1918)
1. "Пам'яті тридцяти..." (1918)
📌Історична основа твору
Поезія є відгуком Павла Тичини на трагічну подію доби визвольних змагань 1917-1920 рр.
29 (16) січня 1918 р. біля станції Крути (на Чернігівщині, за 120 км від Києва) відбувся бій між київськими юнаками (із Першої юнацької військової школи ім. Богдана Хмельницького та Студентської сотні помічного куреня Січових Стрільців) та більшовиками на чолі з Михайлом Муравйовим, що наступали на Київ.
Проти українців було кинуто петроградських і московських червоногвардійців зі складу 1-ї армії П. Єгорова. Ворог значно переважав українців за чисельністю, проте 600 юнаків (серед них, окрім студентів, було й навіть близько тридцяти школярів – підлітків 14-16 років) протрималися майже цілий день.
Близько 100 парубків загинуло в бою. Крім того, під час відступу на станцію Крути група з 35 юнаків натрапила на більшовиків та потрапила в полон.
За спогадами учасників бою, які вижили, двадцятьох вісьмох полонених вояки Єгорова, розлючені великими втратами під час бою, жорстоко катували, а потім розстріляли. Саме про цих хлопців поет написав:
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих.
Їх було поховано на Аскольдовій могилі в березні 1918 року, вже після визволення Києва від більшовиків (словами про це вірш починається, ними ж і завершується).
📌Перегляньте трейлер "Крути 1918"
📌Прочитайте вірш "Пам'яті тридцяти..."
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –
Понад усе вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
📌Аналіз твору
Вірш сповнений розпачем від того, що світлі мрії про щасливу Україну:
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка… –було затьмарено вбивством її найкращих синів
На Аскольдовій могилі
Український цвіт!
Через це поета гнітять тривожні передчуття щодо майбутнього рідної землі:
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
Вину за цей жахливий злочин поет покладає на росіян, яких називає зрадниками та братовбивцями, використовуючи при цьому біблійні образи:
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!
Водночас Тичина впевнений у тому, що подвиг юнаків під Крутами незабутній:
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
Він має бути взірцем мужності та незламності для нових поколінь українців, адже загиблі понад усе «любили свій коханий край».
2. "Одчиняйте двері..." (1918)
📌Молодий П.Тичина з радістю та надіями очікував революцію. Він із натхненням оспівував її прихід, що ознаменувався створенням Центральної Ради та схваленням І Універсалу (про проголошення автономії України).
📌Читання та аналіз поезії
Одчиняйте двері –
Наречена йде!
Одчиняйте двері –
Голуба блакить!
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть…Одчинились двері –
Горобина ніч!
Одчинились двері –
Всі шляхи в крові!
Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ..
📌Словникова робота:
хорали — рід релігійних співів латинською мовою в католицьких чи протестантських церквах;
тьмами дощ - у контексті Біблії це події кінця світу й Божого суду;
горобина ніч (на Іллю) — коли чути розкоти грому, блищать блискавки, від чого перелякані птахи галасують, натяк на катастрофу.
У творі існує два виміри: очікування чогось прекрасного, що є ремінісценцією на обряд вінчання, як інтерпретує його Андрій Ніковський, і реальний, що є розчаруванням - «він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образа ... дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі...».
Ці два простори будуються на змістових антонімах «наречена» - «горобина ніч».
Побоювання були не безпідставними. Всі, хто чекав революцію, як наречену, жахнулись, спостерігаючи, скільки нещасть, розбитих людських доль, скільки крові й смертей принесла вона.
Експресіонізм — літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість та фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.
3. Домашнє завдання: вивчити 1 із віршів П. Тичини напам'ять.
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 14 вересня
Сьогодні 14 вересня
Онлайн урок об 11.20
Тема 4. Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність у поезіях П. Тичини «Арфами, арфами…», «О панно Інно…» , «Ви знаєте, як липа шелестить…»
ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм (повторення), кларнетизм.
Перегляньте відео про творчість та огляд поезій П.Тичини
🌈Вірш "Арфами, арфами..." (1914)
Прослухайте пісню https://youtu.be/xSDkNsT57bc
🌈"Ви знаєте, як липа шелестить" (1911)
Прослухайте пісню https://youtu.be/E0fEhMCVMv4
🌈"О панно Інно!" (1915)
Прослухайте пісню https://youtu.be/Aa8BLFqYaRE
4. Творча робота "Музикальні вірші"- надсилати в особисті повідомлення.
Створіть мелодію/ відеопрезентацію до творів П. Тичини.
На допомогу https://suno.com/
На допомогу https://suno.com/
5. Домашнє завдання: вікторина "Кларнетизм, вітаїзм П. Тичини
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 10 вересня
Офлайн урок
Тема 3. Поетичне самовираження. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета, трагізм його долі.
Підручник ТУТ - с. 16-20
1. Проблемне запитання.
— Чому в 20—30-ті роки ХХ ст. різко активізувалися проблеми
«митець і влада», «свобода творчості»?
Відповідь шукатимемо сьогодні на уроці.
Відповідь шукатимемо сьогодні на уроці.
У бурхливі 20-ті роки XX ст. провідним жанром літератури стала поезія як потужне ліричне самовираження й емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.
Серед найяскравіших творчих особистостей — О. Влизько, М. Йогансен, В. Сосюра, М. Семенко, М. Бажан, М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Ю. Клен, Є. Плужник, В. Свідзинський, і, звичайно ж, П. Тичина та багато інших.
2. Про Павла Григоровича Тичину написано безліч статей, монографій, досліджень. Але трагізм його творчої долі не осягнений до кінця, і для нащадків залишається загадкою, хто ж він, геній чи пігмей. (За словами В. Стуса)
Переглянь відеоурок про життя і творчість поета
ЦІКАВО!
💥Віртуальна подорож у квартиру поета
💥Віртуальна подорож у квартиру поета
4. Словникова робота.
Запишіть визначення поняття вітаїстичність с.16 та кларнетизм с.19 у зошити.
5. Домашнє завдання: прочитати вірші П. Тичини на с. 21-24.
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 7 вересня
Офлайн урок
Тема 2. Літературний авангард. Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет М. Семенко – сміливий експериментатор («Бажання», «Місто», «Запрошення»)
Підручник ТУТ - с. 10-15
Експериментаторство - це добре чи погано? "Звичайно, добре! - скажете ви. А бути епатажним експериментатором у тоталітарному суспільстві, у часи суворого сталінського режиму, коли над головою кожного інакомислячого висів дамоклів меч? Насмілитися винаходити нові віршові форми, створювати поезію майбутнього і намагатися вижити і вистояти в суспільстві, іноді ціною гірких помилок і необдуманих кроків... Таким сміливцем у літературі 20-30-х років був Михайль Семенко.
1. Перегляньте відеоурок про авангардизм
https://youtu.be/ymnHYrKcVtI
https://youtu.be/ymnHYrKcVtI
Випишіть з підручника поняття "авангардизм" та "футуризм" - с. 10
2. Прочитайте біографічні відомості про М. Семенка на с. 11-12.
3. Перечитайте поезії М.Семенка «Бажання», «Місто», «Запрошення» - с. 13-15
- Які особливості цих віршів?
- Що незвичайного помітили?
- Що незвичайного помітили?
- Яка ідея закладена в кожному з них?
4. Перевірте себе
👉Творча робота - 12 балів.
Створіть колаж/ілюстрацію в авангардистському стилі до одного з віршів М.Семенка або спробуйте створити власний футуристичний вірш.
Створіть колаж/ілюстрацію в авангардистському стилі до одного з віршів М.Семенка або спробуйте створити власний футуристичний вірш.
👉Тест - 10 балів (надсилати скриншот не потрібно)
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVwQdrWScVZzUvu_2cbgrZZ2l8--eMso-qETjJkDP4XfwG_A/viewform
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVwQdrWScVZzUvu_2cbgrZZ2l8--eMso-qETjJkDP4XfwG_A/viewform
Доброго ранку, шановні учні!
Сьогодні 3 вересня
Сьогодні 3 вересня
Онлайн урок о 10.35
Тема 1. Вступ. «Розстріляне відродження». Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Поняття «розстріляне відродження»
Підручник ТУТ - с. 4-9
1. Розгляньте таблицю
20–30-ті роки ХХ ст.— час, який міг би стати «золотою добою» українського мистецтва, а перетворився на одну з найтрагічніших сторінок. Саме тоді українське письменство досягло якісно нового, сказати б, європейського рівня, про що свідчить багато факторів. Головний серед них — те, що це вже була література вільна, упевнена в собі, позбавлена малоросійського комплексу меншовартості.
Дуже влучно охарактеризував добу 20-х років академік О. Білецький: «Україна кипіла, як величезний казан на безперестанному шаленому вогні, і в цім казані виварювались думки й почуття, наново перетворювалися світогляди, дивно змінювалися люди. Тим-то літературні явища цієї доби становлять надзвичайно строкату картину».
2. Перегляньте відеоурок ВШО
https://youtu.be/T0k1I4UG8aA
+ прочитайте статтю в підручнику на с. 4-9.
https://youtu.be/T0k1I4UG8aA
+ прочитайте статтю в підручнику на с. 4-9.
Які найпомітніші історичні події відбулися в Україні протягом ХХ ст.?
З чим пов’язані зміни в українській літературі ХХ ст. (порівняно з літературою ХІХ ст.)?
Що таке «розстріляне відродження»? Назвіть його представників.
Які ви знаєте літературні угруповання першої половини ХХ ст.?
Які стильові напрями й течії домінували в літературі ХХ ст.?
У чому полягала літературна дискусія 1925–1928 рр.?
3. Домашнє завдання: на с. 5-7 випишіть назви літературних угруповань, рік створення.
Немає коментарів:
Дописати коментар